• In English

  • ЗАТВЕРДЖЕНО
    постановою Кабінету Міністрів України


    від 4 березня 2004 р. № 264

    КОНЦЕПЦІЯ
    стратегії дій Уряду, спрямованих на запобігання поширенню
    ВІЛ-інфекції/СНІДу, на період до 2011 року

    Вступ

    Світовий досвід свідчить, що поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу спричиняє скорочення тривалості життя, зростання обсягу медичних послуг, загострення проблем бідності, соціальної нерівності, сирітства.

    Оцінний показник поширеності ВІЛ серед дорослого населення в Україні є одним з найвищих в європейському регіоні — становить
    1 відсоток. Це пов'язано з ризикованою щодо ВІЛ-інфікування поведінкою молоді, значним розповсюдженням ін'єкційного вживання наркотичних засобів, ризикованих статевих зв’язків. Спостерігається тенденція до збільшення випадків інфікування вагітних жінок і потенційних донорів крові. Особливо небезпечним є те, що переважна більшість
    ВІЛ-інфікованих — це особи працездатного та репродуктивного віку.

    Проблема ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні не обмежується, як і в багатьох інших країнах, виключно медичними питаннями. Наслідки поширення цього захворювання погіршують соціально-економічний стан країни. Витрати на лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД за найоптимістичнішими оцінками становитимуть у 2011 році 533 млн. гривень.

    Пов’язана з поширенням СНІДу смертність населення (цей показник може досягти через 8 років 600 тис. осіб)  призведе до зменшення середньої тривалості життя в Україні від 2 до 4 років для чоловіків та від 2 до 5 років для жінок. Середній вік становитиме 60 — 62 роки для чоловіків та
    69 — 72 роки для жінок.

    Мета та основні завдання

    Метою цієї Концепції є взяття під контроль та обмеження поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу в Україні шляхом:

    удосконалення системи соціального та правового захисту уразливих груп населення, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, а також осіб, які постраждали внаслідок ВІЛ-інфікування (члени сімей, що залишилися без годувальника, діти-сироти);

    забезпечення гарантованого рівня надання безоплатної висококваліфікованої та багатоаспектної медико-соціальної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД у визначеному законодавством обсязі;

    подальшого удосконалення інформаційної системи обізнаності населення з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу;

    ефективного використання потенціалу міжнародних донорських, громадських та благодійних організацій;

    розвитку партнерства у сфері боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом;

    виконання у повному обсязі вимог Декларації про відданість справі боротьби з ВІЛ/СНІДом та Цілей розвитку тисячоліття.

    Концепція лягає в основу розроблення програм діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та об’єднань громадян, розвитку наукових досліджень у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

    Управління та координацію роботи у сфері протидії
    ВІЛ-інфекції/СНІДу здійснює МОЗ за участю інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ, організацій та об’єднань громадян.

    Виконання основних завдань, спрямованих на досягнення мети Концепції, можливе шляхом розроблення, затвердження і виконання програм забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на першому (2004 — 2008 роки) та, з  коригуванням у разі зміни епідемічної ситуації, на другому (2009 — 2011 роки) етапах.

    Визначаються два стратегічних напрями у сфері протидії
     ВІЛ-інфекції/СНІДу:

     запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу;

     забезпечення лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

    Зазначені стратегічні напрями повинні реалізовуватися шляхом виконання таких завдань:

     посилення діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади разом з органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами та організаціями щодо запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу;

     здійснення заходів, спрямованих на зміну ризикованої щодо
    ВІЛ-інфікування поведінки різних груп населення, особливо молоді у віці 15 — 24 років;

     зниження рівня поширення ВІЛ-інфекції серед уразливих груп населення;

     виключення можливості передачі ВІЛ-інфекції через донорську кров та її компоненти, а також під час надання медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах;

     зниження рівня передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини;

     забезпечення доступу до діагностики, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

    проведення наукових досліджень з питань вивчення особливостей розвитку і можливих наслідків ВІЛ-інфекції/СНІДу, розроблення вітчизняних засобів профілактики, діагностики і лікування;

    забезпечення високого рівня контролю, координації та оцінки ефективності здійснення заходів щодо боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом.

    Посилення діяльності центральних і місцевих органів
    виконавчої влади за участю органів місцевого самоврядування,
    а також підприємств, установ, організацій та об’єднань громадян
    щодо запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу


    Робота з посилення зазначеної діяльності повинна передбачати:

    забезпечення захисту прав людини щодо ВІЛ-інфікованих осіб;

    розвиток партнерства між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та об’єднаннями громадян, що співпрацюють у сфері виконання програм забезпечення протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу;

    здійснення фінансування заходів з реалізації Концепції за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших джерел;

    установлення контролю за дотриманням законодавства, його подальше удосконалення в частині посилення протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та профілактичної роботи серед уразливих груп населення;

    забезпечення рівного доступу до профілактичних програм, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

    удосконалення системи соціального та правового захисту уразливих груп населення, ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, а також осіб, які постраждали внаслідок ВІЛ-інфікування (члени сімей, що залишилися без годувальника, діти-сироти);

    удосконалення системи соціального та правового захисту працівників, що надають допомогу ВІЛ-інфікованим;

    створення умов для виховання і навчання ВІЛ-інфікованих дітей (у тому числі дітей-сиріт) у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах.

    Здійснення заходів, спрямованих на зміну ризикованої
    щодо ВІЛ-інфікування поведінки різних
    груп населення, особливо молоді у віці 15 — 24 років

    Для формування стійких навичок здорового способу життя та безпечної поведінки, які є ключовим елементом запобігання поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу серед різних груп населення, слід забезпечити:

    проведення первинної профілактики серед дітей та молоді, забезпечення доступу до засобів індивідуальної профілактики ВІЛ-інфекції;

    розроблення стратегії пропаганди здорового способу життя серед дітей та молоді, забезпечення її реалізації в дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних, професійно-технічних та вищих навчальних закладах;

    збільшення в навчальних програмах обсягу інформації з профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу;

    впровадження у засобах масової інформації сучасних інформаційно-просвітницьких програм та соціальної реклами з урахуванням особливостей аудиторії;

    відображення у державних стандартах освіти заходів, пов’язаних із формуванням навичок здорового способу життя та орієнтованих на різні групи населення, що стосуються профілактики ВІЛ-інфікування: сексуальної поведінки, репродуктивного здоров’я, вживання наркотичних засобів, культури послуг у сфері охорони здоров’я тощо;

    подальше удосконалення інформаційної системи обізнаності населення з питань профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу;

    збільшення обсягу інформаційно-просвітницької роботи, що проводиться на робочих місцях для запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу серед населення;

    розвиток мережі спеціалізованих закладів з надання соціально-психологічної допомоги молоді;

    поширення культурно-мистецьких та спортивних акцій, спрямованих на пропаганду здорового способу життя серед молоді та профілактику хвороб, що передаються статевим шляхом, у тому числі ВІЛ-інфекції/СНІДу.

    Зниження рівня поширення ВІЛ-інфекції
    серед уразливих груп населення

    Очікуваний вплив на епідемічний процес може бути досягнутий за умови охоплення 60 відсотків споживачів ін’єкційних наркотиків профілактичними заходами в рамках стратегії зменшення шкоди. Розв’язання цього завдання потребує:

    розроблення та виконання профілактичних програм, спрямованих на зменшення ризику ВІЛ-інфікування серед уразливих груп населення;

    визначення механізмів зменшення шкоди;

    впровадження програми замісної терапії та її поєднання з програмами профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

    розвитку мережі реабілітаційних центрів для споживачів ін’єкційних наркотиків з метою позбавлення залежності від наркотичних засобів та їх соціальної адаптації;

    розширення при державних та громадських організаціях мережі спеціалізованих служб для уразливих груп населення з метою забезпечення їх доступу до соціально-медичних, інформаційних, психологічних та юридичних послуг;

    забезпечення доступу уразливих груп населення до засобів індивідуальної профілактики ВІЛ-інфекції;

    збільшення обсягу інформаційно-просвітницьких програм і заходів, спрямованих на підвищення рівня пропаганди серед уразливих груп населення здорового способу життя;

    запровадження підходу “рівний — рівному” у проведенні профілактичних заходів серед уразливих груп населення;

    сприяння утворенню груп само- та взаємодопомоги, неурядових організацій, що працюють у сфері профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу, розвитку соціологічних та епідеміологічних досліджень, з метою виявлення осіб, поведінка яких спричиняє поширення ВІЛ-інфекції.

    Виключення можливості передачі ВІЛ-інфекції через
    донорську кров та її компоненти, а також під час надання
    медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах

    Розв’язання завдання з недопущення випадків ВІЛ-інфікування через донорську кров та її компоненти, а також під час надання медичної допомоги у лікувально-профілактичних закладах потребує:

    повноцінного забезпечення за рахунок державного бюджету обстеження донорської крові та її компонентів на ВІЛ-інфекцію;

    розроблення та здійснення заходів із забезпечення безпеки донорської крові та її компонентів стосовно ВІЛ-інфекції/СНІДу;

    удосконалення системи контролю за дотриманням технологій безпеки переробки донорської крові та її компонентів;

    вжиття заходів для недопущення випадків ВІЛ-інфікування під час надання медичної допомоги;

    удосконалення системи навчання медичного персоналу лікувально-профілактичних закладів навичок роботи для забезпечення власної безпеки під час здійснення інвазійних процедур.

    Зниження рівня передачі ВІЛ-інфекції
    від матері до дитини

    Робота з профілактики передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини повинна спрямовуватися на максимальне зменшення частоти зараження дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями, забезпечення доступу до добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію усіх вагітних та здійснення відповідних профілактичних заходів.

    Зниження рівня передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини потребує:

    здійснення комплексу заходів первинної профілактики ВІЛ-інфекції серед жінок репродуктивного віку;

    пропагування серед ВІЛ-інфікованих жінок необхідності запобігання небажаній вагітності;

    забезпечення доступу вагітних до добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію;

    удосконалення роботи з профілактики передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини під час вагітності, пологів та післяпологового догляду;

    впровадження сучасних методів діагностики ВІЛ-інфекції у дітей, народжених ВІЛ-інфікованими матерями.

     

     

    Забезпечення доступу до діагностики, лікування,
    догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД

    Такі важливі заходи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, як лікування, догляд та підтримка, передбачають:

    розширення доступу населення до добровільного консультування і тестування на ВІЛ-інфекцію;

    забезпечення доступу ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД до антиретровірусної терапії, профілактики і лікування опортуністичних інфекцій;

    здійснення заходів, спрямованих на протидію поширенню  поєднаних захворювань ВІЛ-інфекції/СНІДу та туберкульозу;

    запровадження сучасних методів моніторингу і контролю якості лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД;

    здійснення заходів щодо зміцнення матеріально-технічної бази центрів профілактики і боротьби із СНІДом та лабораторій діагностики ВІЛ-інфекції;

    утворення центральної референс-лабораторії з питань діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу та забезпечення її діяльності;

    забезпечення догляду, підтримки та надання психосоціальної допомоги ВІЛ-інфікованим і хворим на СНІД;

    створення лікарень для хворих у термінальній стадії СНІДу (хоспісів);

    залучення представників неурядових організацій (зокрема Всеукраїнської мережі людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом) до догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД.

    Проведення наукових досліджень з питань вивчення
    особливостей розвитку і можливих наслідків ВІЛ-інфекції/СНІДу, розроблення вітчизняних засобів профілактики, діагностики і лікування

    Вивчення особливостей розвитку і можливих наслідків поширення ВІЛ-інфекції/СНІДу, епідеміології та біології збудників ВІЛ-інфекції/СНІДу та СНІД-індикаторних хвороб в Україні, розроблення вітчизняних засобів профілактики, діагностики і лікування дає змогу забезпечити здійснення науково обґрунтованого контролю за ВІЛ-інфекцією/СНІДом і передбачає:

    планування, організацію та проведення наукових досліджень з питань патогенезу, діагностики і лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, осіб, які страждають на СНІД-індикаторні хвороби; впровадження сучасних досягнень у медичну практику;

    визначення ефективності виконання державних та міжнародних програм забезпечення протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу;

    сприяння широкомасштабному інвестуванню державного, приватного та іноземного капіталу у розроблення наукових технологій створення і виробництво засобів лікування ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД, осіб, які страждають на СНІД-індикаторні хвороби;

    забезпечення впровадження таких методів діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу та СНІД-індикаторних хвороб, як генодіагностика, біосенсори та інші тест-системи;

    розширення обсягів виробництва якісних (високоспецифічних та високочутливих) вітчизняних тест-систем для діагностики ВІЛ-інфекції/СНІДу та СНІД-індикаторних хвороб;

    забезпечення розвитку технологій тонкого хімічного синтезу з метою створення матеріально-технічної бази для отримання комплектувальних виробів і сировини з метою виробництва вітчизняних терапевтичних, діагностичних та профілактичних засобів протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу.

    Забезпечення високого рівня контролю,
    координації та оцінки ефективності здійснення
    заходів щодо боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом

    Впровадження механізму контролю і оцінки ефективності здійснення заходів, спрямованих на протидію ВІЛ-інфекції/СНІДу, передбачає:

    створення єдиної системи моніторингу і оцінки заходів щодо запобігання ВІЛ-інфекції/СНІДу та забезпечення її функціонування;

    удосконалення системи обліку та звітності з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу відповідно до міжнародних стандартів;

    своєчасну координацію виконання планів роботи з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та визначення шляхів підвищення економічної ефективності здійснюваних заходів.

    Очікувані результати

    Реалізація Концепції дасть змогу поліпшити епідемічну ситуацію в країні, знизити рівень смертності від СНІДу і, як результат, зменшити кількість осіб, які постраждали внаслідок ВІЛ-інфікування (члени сімей, що залишилися без годувальника, діти-сироти), а також знизити соціальну напругу, зумовлену поширенням ВІЛ-інфекції/СНІДу, забезпечити захист прав людини щодо ВІЛ-інфікованих осіб.

    У результаті стабілізації епідемічної ситуації, запобігання і зниження рівня захворюваності на ВІЛ-інфекцію/СНІД та смертності від СНІДу очікується надходження додаткових коштів до державного бюджету.

     

    ___________________