• In English

  • ЗАТВЕРДЖЕНО
    постановою Кабінету Міністрів України
    від

    28 січня 2004 р. №87

    ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ
    про центр соціально-психологічної
    реабілітації дітей

    1. Центр соціально-психологічної реабілітації дітей (далі — центр) — заклад соціального захисту, що створюється для тривалого (стаціонарного) або денного перебування дітей віком від 3 до 18 років, які опинились у складних життєвих обставинах, надання їм комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

    2. У своїй діяльності центр керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, рішеннями відповідних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також положенням про центр.

    3. Центр утворюється, реорганізується та ліквідується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною, Київською та Севастопольською міською, районною, районною у мм. Києві та Севастополі держадміністрацією і підпорядковується відповідній службі у справах неповнолітніх.

    Центр діє на підставі положення, яке розробляється на основі цього Типового положення і затверджується службою у справах неповнолітніх.

    4. Центр може бути відкритий за наявності необхідної матеріально-технічної бази, в тому числі приміщень, які відповідають санітарно-гігієнічним нормам і вимогам пожежної безпеки.

    5. Основними завданнями центру є:

    надання дітям комплексної соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги;

    проведення психолого-педагогічної корекції з урахуванням індивідуальних потреб кожної дитини;

    створення умов для здобуття дітьми освіти з урахуванням рівня їх підготовки;

    сприяння формуванню у дітей власної життєвої позиції для подолання звичок асоціальної поведінки;

    здійснення трудової адаптації дітей з урахуванням їх інтересів та можливостей;

    розроблення рекомендацій з питань соціально-психологічної адаптації дітей для педагогічних та соціальних працівників і батьків.

    6. Центр може мати такі структурні підрозділи:

    відділення соціальної, психологічної та педагогічної діагностики і реабілітації;

    лікувально-профілактичне відділення;

    юридичну службу;

    службу “Телефон довіри для дітей”;

    інші структурні підрозділи, діяльність яких пов’язана з соціально-психологічною реабілітацією дітей.

    Відділення соціальної, психологічної та педагогічної діагностики і реабілітації аналізує стан педагогічної занедбаності дитини, надає соціально-психологічну допомогу, сприяє органам опіки та піклування у подальшому влаштуванні дітей, проводить роботу щодо встановлення місця проживання батьків, родичів, опікунів (піклувальників) дитини тощо.

    Лікувально-профілактичне відділення організовує і забезпечує своєчасне надання дітям лікувально-профілактичної допомоги, що передбачає:

    проведення оцінки їх фізичного та психічного розвитку;

    проведення терапії загальних нервово-психічних відхилень;

    здійснення контролю за організацією та режимом харчування в закладі, дотриманням санітарно-епідемічних вимог;

    забезпечення оздоровлення;

    проведення інформаційно-просвітницької роботи серед дітей, батьків, персоналу закладу з питань здорового способу життя.

    Юридична служба:

    надає дітям, їх батькам, опікунам (піклувальникам), прийомним батькам та батькам-вихователям консультації з правових питань;

    звертається з клопотанням до відповідних органів, установ та організацій щодо захисту прав та інтересів дітей (житлові, майнові права тощо).

    Служба “Телефон довіри для дітей” надає телефонні консультації з соціальних, психологічних, педагогічних, правових та інших питань життєдіяльності дітей.

    7. Робота структурних підрозділів центру проводиться відповідно до положень про ці підрозділи, які затверджуються директором центру.

    8. У центрі створюються групи до 10 осіб, які об'єднують дітей за віком, принципом родинності, характером та ступенем соціально-психологічної дезадаптації (у разі необхідності групи комплектуються дітьми різного віку).

    9. Групи тривалого (стаціонарного) перебування формуються з дітей, які потребують тривалої соціально-психологічної реабілітації.

    10. Групи денного перебування формуються з дітей, які проживають у сім’ях, інтернатних закладах тощо і потребують соціальної, психологічної, педагогічної, медичної, правової та інших видів допомоги.

    11. Діти з груп тривалого (стаціонарного) перебування навчаються у загальноосвітніх навчальних закладах різних типів, розташованих поблизу центру, або за індивідуальними навчальними програмами.

    В окремих випадках за рішенням місцевих органів виконавчої влади для забезпечення виконання покладених на центр завдань можуть створюватися загальноосвітні навчальні заклади.

    12. Центр працює за планами, які погоджуються з відповідною службою у справах неповнолітніх.

    13. До центру приймаються діти, які перебувають у складних життєвих обставинах, переведені з притулків для неповнолітніх, залишилися поза сімейним оточенням, зазнали насильства і потребують соціально-психологічної допомоги.

    Прийняття дітей до центру здійснюється за висновком психолого-медико-педагогічної комісії на підставі направлення служби у справах неповнолітніх за місцем розташування закладу і за клопотанням органів опіки та піклування, управління освітою, у справах сім’ї та молоді, центрів соціальних служб для молоді, кримінальної міліції у справах неповнолітніх, притулків, батьків.

    Органи, які видали направлення до центру, інформуються ним про прийняття дитини.

    Дитина може особисто звертатися за допомогою до центру цілодобово. У такому разі протягом трьох днів вона направляється до притулку для неповнолітніх у супроводі працівника центру або залишається у центрі.

    14. Усі діти, що приймаються до центру, реєструються в журналі обліку, на них заповнюються обліково-статистичні картки за формою, встановленою Держкомсім’ямолоддю.

    15. На кожну дитину, зараховану до групи тривалого (стаціонарного) перебування, заводиться особова справа, в якій зберігаються такі документи:

    направлення, видане відповідною службою у справах неповнолітніх;

    медична картка дитини (форма № 026/у);

    виписка з історії хвороби з результатами медичного обстеження, у тому числі лабораторних аналізів крові, сечі, висіву із зіву на дифтерію, висіву калу на збудників кишкових інфекцій, ентеробіоз;

    довідка від лікаря-психіатра про стан психічного здоров’я;

    картка профілактичних щеплень (форма № 063/о);

    довідка від дільничного лікаря-педіатра про відсутність інфекційних захворювань за місцем проживання дитини;

    копія свідоцтва про народження;

    дані про батьків або осіб, які їх замінюють;

    висновки психолого-педагогічних спостережень;

    документ про освітній рівень, а за його відсутності — акт психолого-медико-педагогічної комісії про обсяг програмного загальноосвітнього матеріалу, засвоєного дитиною;

    акт обстеження умов проживання дитини;

    опис майна, що належить дитині на правах власності, та відомості про особу (орган), яка відповідає за його збереження;

    документ про закріплену за дитиною житлову площу;

    пенсійна книжка дитини, яка отримує пенсію; копія рішення суду про стягнення аліментів (у разі отримання їх на дитину одним з батьків або особою, яка їх замінює).

    На кожну дитину, зараховану до групи денного перебування, заводиться особова справа, в якій зберігаються такі документи:

    направлення до центру, яке видане відповідною службою у справах неповнолітніх;

    висновки психолого-педагогічних спостережень;

    акт обстеження умов проживання дитини.

    16. До центру не приймаються діти, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння, психічно хворі, із симптомами хвороби в гострому періоді або в період загострення хронічних захворювань, а також ті, що вчинили правопорушення і стосовно них є відомості про прийняте компетентними органами чи посадовими особами рішення про затримання, арешт або поміщення до приймальника-розподільника для неповнолітніх.

    17. Дитина може перебувати у центрі протягом часу, необхідного для її реабілітації, але не більше ніж 9 місяців у разі стаціонарного перебування та 12 місяців — денного перебування. Строк перебування дитини у центрі визначається психолого-медико-педагогічною комісією за погодженням з відповідною службою у справах неповнолітніх.

    18. Перебування дітей у центрі регламентується правилами внутрішнього розпорядку, що затверджуються директором центру.

    Прийняті до центру діти забезпечуються харчуванням, у разі потреби — одягом відповідно до сезону.

    Забезпечення дітей харчуванням, у тому числі дієтичним, здійснюється за натуральними нормами навчальних закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

    Надання стаціонарної та амбулаторної медичної допомоги дітям, які перебувають у центрі, забезпечується державними та комунальними закладами охорони здоров’я.

    19. Дітей, зарахованих до груп тривалого (стаціонарного) перебування, можуть відвідувати їх батьки або особи, які їх замінюють, родичі (з дозволу керівництва центру).

    20. Рішення про вибуття дитини з центру приймається службою у справах неповнолітніх на підставі висновку психолого-медико-педагогічної комісії.

    21. Супровід дітей, які були зараховані до груп тривалого (стаціонарного) перебування, у разі вибуття з центру до місця їх проживання здійснюється батьками або особами, які їх замінюють, родичами з письмового дозволу служби у справах неповнолітніх.

    До закладів соціального захисту діти направляються у супроводі працівника центру або представника закладу соціального захисту.

    Супроводжуючим особам видаються документи дитини, що зберігалися в центрі, а також висновок психолого-медико-педагогічної комісії про результати проведення індивідуальної психолого-педагогічної корекції з відповідними рекомендаціями.

    22. Діти, які вибувають з центру, забезпечуються продуктами харчування та коштами на проїзд до місця проживання. У разі потреби видаються предмети особистої гігієни, одяг і взуття відповідно до сезону згідно з мінімальними нормами забезпечення вихованців притулків для неповнолітніх.

    23. Після вибуття дитини з центру відповідна служба у справах неповнолітніх у місячний строк інформує центр про подальше влаштування дитини, необхідність соціального супроводу дитини, сім’ї.

    24. Керівництво центром здійснює його директор, який призначається на посаду і звільняється з посади службою у справах неповнолітніх.

    На посаду директора призначається особа, яка має вищу педагогічну (медичну) освіту, стаж педагогічної (медичної) роботи не менше ніж 3 роки.

    Директор центру:

    організовує роботу центру, розпоряджається його коштами, діє від імені центру і представляє його інтереси у відносинах з підприємствами,  установами та організаціями;

    захищає особисті і майнові права та інтереси дітей;

    призначає на посади та звільняє з посад працівників центру;

    затверджує положення про структурні підрозділи центру, посадові інструкції працівників;

    застосовує заохочення та дисциплінарні стягнення до працівників центру;

    забезпечує підвищення кваліфікації працівників центру та проходження ними атестації;

    несе відповідальність за діяльність центру перед його засновником;

    виконує інші функції відповідно до положення про центр.

    25. Органом громадського самоврядування центру є загальні збори працівників центру, що скликаються не рідше ніж один раз на рік. Загальні збори працівників центру затверджують правила внутрішнього трудового розпорядку та колективний договір.

    26. У період між загальними зборами діє рада центру, повноваження якої визначаються положенням про цю раду, що затверджується загальними зборами.

    Рада діє на громадських засадах.

    27. Трудові відносини працівників центру, їх права та обов’язки регулюються законодавством про працю.

    28. Типові штатні нормативи центру затверджує Держкомсім’ямолодь за погодженням з Мінпраці, МОЗ, МОН, Мінфіном та Мінекономіки.

    29. Педагогічні та медичні працівники центру проходять атестацію, проведення якої забезпечують відповідні органи управління освітою, охорони здоров’я за місцезнаходженням центру.

    30. Утримання та розвиток матеріально-технічної бази центру фінансується за рахунок коштів його засновників.

    Центр має право купувати та орендувати необхідне йому обладнання, користуватися послугами підприємств, установ та організацій, якщо інше не передбачено законодавством та положенням про центр.

    Типові нормативи оснащення центрів затверджуються Держкомсім’ямолоддю за погодженням з Мінфіном.

    31. Центр під час здійснення покладених на нього завдань взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з підприємствами, установами, організаціями, громадянами та їх об’єднаннями.

    32. Центр є юридичною особою, має реєстраційний рахунок в органах Державного казначейства, бланки з власними реквізитами, печатку і штамп встановленого зразка.

     

    ________________