СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 24 липня
2006 р. № 421-р
КОНЦЕПЦІЯ
Державної програми розвитку первинної медико-санітарної
допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2010 року
Загальна частина
Значне погіршення стану здоров’я
населення, високі показники смертності осіб працездатного віку, скорочення
середньої тривалості життя, нерівність у доступності медичної допомоги, що
зумовлені, зокрема, недоліками в
організації охорони здоров’я, негативно впливають на розвиток держави.
У більшості країн Західної
Європи структуру системи охорони здоров’я становлять первинна медико-санітарна
допомога (далі — первинна допомога) та спеціалізована допомога. При цьому
заклади первинної медико-санітарної допомоги надають до 90 відсотків загального
обсягу медичної допомоги. Кількість лікарів загальної практики — сімейної
медицини (далі — сімейна медицина) становить від 30 до 50 відсотків
кількості усіх лікарів, що працюють в галузі охорони здоров’я.
Світовий досвід, узагальнений
ВООЗ, свідчить, що розвиток первинної допомоги на засадах сімейної медицини є
одним з найефективніших механізмів підвищення результативності роботи закладів
охорони здоров’я, справедливого розподілу і раціонального використання ними
коштів.
Аналіз причин незадовільного
стану первинної допомоги та
обґрунтування необхідності розв’язання проблеми
В Україні приділялася в
основному увага розвитку і фінансуванню дорогих видів спеціалізованої та
швидкої медичної допомоги. Протягом багатьох років на утримання закладів первинної
допомоги, де можливо розпочинати і закінчувати лікування понад 80 відсотків
пацієнтів, витрачалося лише 10 відсотків коштів державного бюджету,
виділених для охорони здоров’я.
На сьогодні не застосовується
комплексність та наступність у наданні медичної допомоги. Не приділяється
достатньої уваги профілактиці та диспансерній роботі, внаслідок чого
ускладнюються захворювання, що потребують дорогого лікування.
Первинна допомога є частиною
спеціалізованої амбулаторної допомоги. У таких умовах управління первинною
допомогою із застосуванням економічних важелів
практично неможливе.
Зазначені та інші проблеми
спричинені:
низькою доступністю населення,
особливо у сільській місцевості, до первинної допомоги, зумовленою
нераціональною інфраструктурою, віддаленістю закладів від місця проживання
пацієнтів;
низькою якістю первинної
допомоги внаслідок технологічної відсталості закладів, відсутністю мотивації
працівників, стандартів лікування;
неналежним кадровим
забезпеченням;
відсутністю дієвої системи
управління галуззю охорони здоров’я;
недостатністю наукового
обґрунтування функціонування і розвитку первинної допомоги;
недосконалістю
нормативно-правової бази.
Розвиток первинної допомоги
неможливий без державної підтримки. Важливим завданням у реформуванні первинної
допомоги є її інформаційна підтримка, зокрема висвітлення переваг сімейної
медицини.
Проблеми розвитку первинної допомоги потребують їх комплексного
розв’язання шляхом розроблення і виконання Державної програми розвитку
первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до
2010 року (далі — Програма).
Мета Програми
Метою Програми є забезпечення
зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення шляхом
формування та налагодження ефективного функціонування системи надання
населенню доступної і високоякісної
первинної допомоги з переважним впровадженням засад сімейної медицини.
Порівняльний аналіз можливих
варіантів розв’язання
проблеми та обґрунтування оптимального варіанта
Проблема недостатньої ефективності
роботи галузі охорони здоров’я в цілому
може бути розв’язана передусім шляхом
зміни принципів фінансування. Однак роль первинної допомоги у будь-якому
варіанті розглядається як провідна у підвищенні ефективності.
Щодо перспектив розвитку первинної допомоги слід розглядати такі
варіанти:
удосконалення роботи
поліклінічної моделі;
подальше впровадження засади
сімейної медицини.
Методологія сімейної медицини
ґрунтується на визнанні визначальної ролі сім’ї в формуванні здоров’я усіх її
членів, що зумовлено як біологічними, так і соціокультурними факторами.
Переваги сімейної медицини підтверджуються результатами реалізації проектів з
упровадження засад сімейної медицини.
Негативні тенденції зниження
показників, що відображають рівень здоров’я населення, можуть призвести до
демографічної кризи. Зростає невідповідність медичних потреб населення коштам,
які виділяються з державного бюджету для забезпечення роботи закладів охорони
здоров’я.
Розвиток первинної допомоги на
засадах сімейної медицини є оптимальним засобом підвищення ефективності
роботи галузі охорони здоров’я.
Шляхи та способи розв’язання
проблеми
Для розв’язання проблеми
необхідно здійснити заходи щодо:
удосконалення
нормативно-правової та науково-методичної бази, зокрема з питань реорганізації
закладів первинної допомоги та їх ефективного функціонування;
забезпечення доступності
населення, особливо у сільській місцевості, до первинної допомоги;
формування позитивного ставлення
населення, медичної громадськості до змін у галузі охорони здоров’я;
продовження організації мережі
амбулаторій сімейної медицини, наближення їх до місця проживання пацієнтів,
особливо у сільській місцевості, а також матеріально-технічного оснащення таких
закладів;
забезпечення високоякісної
підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів, медсестер,
менеджерів та іншого персоналу для надання первинної допомоги в достатньому
обсязі;
розроблення і впровадження
стандартів первинної допомоги та критеріїв оцінки її якості;
здійснення поетапної реструктуризації
амбулаторно-поліклінічних закладів (підрозділів) з чітким розмежуванням
первинної та інших рівнів медичної допомоги;
впровадження сучасних
інформаційних технологій;
розроблення і впровадження
механізму активної участі громадськості в управлінні галуззю охорони здоров’я.
Очікувані результати виконання
Програми
Виконання Програми дасть змогу:
сприяти підвищенню ефективності
роботи закладів охорони здоров’я, подоланню несприятливих демографічних
тенденцій;
збільшувати питому вагу медичних
послуг, що надаються лікарями сімейної
медицини, щороку на 7—10 відсотків з тим, щоб цей показник становив 85—90
відсотків у містах і 95—100 відсотків у сільській місцевості;
сформувати систему надання
населенню доступних та високоякісних медичних послуг на засадах сімейної
медицини, що забезпечить зменшення потреби у дорогих видах медичної допомоги;
створити умови для
повномасштабної реалізації принципу організації та координації лікарем сімейної
медицини надання пацієнтам спеціалізованої та стаціонарної медичної допомоги;
збільшувати питому вагу медичних
послуг на засадах сімейної медицини, що є достатньо ефективними і закінчуються
на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги, щороку на 5—7 відсотків з
тим, щоб цей показник становив 50—60 відсотків у міській і 65—80 відсотків
у сільській місцевості.
Фінансове забезпечення виконання
Програми
Фінансування Програми
здійснюватиметься за рахунок державного та місцевих бюджетів, інших джерел.
Необхідний обсяг фінансування
Програми, зокрема з державного бюджету, визначається щороку виходячи з реальних
можливостей.
_________________
Файли що додаються:
КОНЦЕПЦІЯ Державної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2010 року