• In English

  • СХВАЛЕНО
    розпорядженням Кабінету Міністрів України
    від

    24 липня 2006 р. № 421-р

     

    КОНЦЕПЦІЯ
    Державної програми розвитку первинної медико-санітарної
    допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2010 року

     

    Загальна частина

    Значне погіршення стану здоров’я населення, високі показники смертності осіб працездатного віку, скорочення середньої тривалості життя, нерівність у доступності медичної допомоги, що зумовлені, зокрема,  недоліками в організації охорони здоров’я, негативно впливають на розвиток держави.

    У більшості країн Західної Європи структуру системи охорони здоров’я становлять первинна медико-санітарна допомога (далі — первинна допомога) та спеціалізована допомога. При цьому заклади первинної медико-санітарної допомоги надають до 90 відсотків загального обсягу медичної допомоги. Кількість лікарів загальної практики — сімейної медицини (далі — сімейна медицина) становить від 30 до 50 відсотків кількості усіх лікарів, що працюють в галузі охорони здоров’я.

    Світовий досвід, узагальнений ВООЗ, свідчить, що розвиток первинної допомоги на засадах сімейної медицини є одним з найефективніших механізмів підвищення результативності роботи закладів охорони здоров’я, справедливого розподілу і раціонального використання ними коштів.

    Аналіз причин незадовільного стану первинної  допомоги та
    обґрунтування необхідності розв’язання проблеми

    В Україні приділялася в основному увага розвитку і фінансуванню дорогих видів спеціалізованої та швидкої медичної допомоги. Протягом багатьох років на утримання закладів первинної допомоги, де можливо розпочинати і закінчувати лікування понад 80 відсотків пацієнтів, витрачалося лише 10 відсотків коштів державного бюджету, виділених для охорони здоров’я.  

    На сьогодні не застосовується комплексність та наступність у наданні медичної допомоги. Не приділяється достатньої уваги профілактиці та диспансерній роботі, внаслідок чого ускладнюються захворювання, що потребують дорогого лікування.

    Первинна допомога є частиною спеціалізованої амбулаторної допомоги. У таких умовах управління первинною допомогою із застосуванням економічних важелів  практично неможливе. 

    Зазначені та інші проблеми спричинені:

    низькою доступністю населення, особливо у сільській місцевості, до первинної допомоги, зумовленою нераціональною інфраструктурою, віддаленістю закладів від місця проживання пацієнтів;

    низькою якістю первинної допомоги внаслідок технологічної відсталості закладів, відсутністю мотивації працівників, стандартів лікування;

    неналежним кадровим забезпеченням; 

    відсутністю дієвої системи управління галуззю охорони здоров’я;

    недостатністю наукового обґрунтування функціонування і розвитку первинної допомоги;

    недосконалістю нормативно-правової бази.

    Розвиток первинної допомоги неможливий без державної підтримки. Важливим завданням у реформуванні первинної допомоги є її інформаційна підтримка, зокрема висвітлення переваг сімейної медицини. 

     Проблеми розвитку первинної допомоги потребують їх комплексного розв’язання шляхом розроблення і виконання Державної програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах сімейної медицини на період до 2010 року (далі — Програма).   

    Мета Програми

    Метою Програми є забезпечення зниження рівня захворюваності, інвалідності та смертності населення шляхом формування та налагодження ефективного функціонування системи надання населенню  доступної і високоякісної первинної допомоги з переважним впровадженням засад сімейної медицини.

    Порівняльний аналіз можливих варіантів розв’язання
    проблеми та обґрунтування оптимального варіанта

    Проблема недостатньої ефективності роботи галузі охорони здоров’я  в цілому може бути розв’язана передусім  шляхом зміни принципів фінансування. Однак роль первинної допомоги у будь-якому варіанті розглядається як провідна у підвищенні ефективності.

     Щодо перспектив розвитку первинної допомоги слід розглядати такі варіанти:

    удосконалення роботи поліклінічної моделі;

    подальше впровадження засади сімейної медицини.

    Методологія сімейної медицини ґрунтується на визнанні визначальної ролі сім’ї в формуванні здоров’я усіх її членів, що зумовлено як біологічними, так і соціокультурними факторами. Переваги сімейної медицини підтверджуються результатами реалізації проектів з упровадження засад сімейної медицини.

    Негативні тенденції зниження показників, що відображають рівень здоров’я населення, можуть призвести до демографічної кризи. Зростає невідповідність медичних потреб населення коштам, які виділяються з державного бюджету для забезпечення роботи закладів охорони здоров’я.  

    Розвиток первинної допомоги на засадах сімейної медицини є оптимальним засобом підвищення ефективності роботи  галузі охорони здоров’я.  

    Шляхи та способи розв’язання проблеми

    Для розв’язання проблеми необхідно здійснити заходи щодо:

    удосконалення нормативно-правової та науково-методичної бази, зокрема з питань реорганізації закладів первинної допомоги та їх ефективного функціонування;

    забезпечення доступності населення, особливо у сільській місцевості, до первинної допомоги;

    формування позитивного ставлення населення, медичної громадськості до змін у галузі охорони здоров’я;  

    продовження організації мережі амбулаторій сімейної медицини, наближення їх до місця проживання пацієнтів, особливо у сільській місцевості, а також матеріально-технічного оснащення таких закладів;

    забезпечення високоякісної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації лікарів, медсестер, менеджерів та іншого персоналу для надання первинної допомоги в достатньому обсязі;

    розроблення і впровадження стандартів первинної допомоги та критеріїв оцінки її якості;

    здійснення поетапної реструктуризації амбулаторно-поліклінічних закладів (підрозділів) з чітким розмежуванням первинної та інших рівнів медичної допомоги;

    впровадження сучасних інформаційних технологій;

    розроблення і впровадження механізму активної участі громадськості в управлінні галуззю охорони здоров’я.

    Очікувані результати виконання Програми

    Виконання Програми дасть змогу:

    сприяти підвищенню ефективності роботи закладів охорони здоров’я, подоланню несприятливих демографічних тенденцій;

    збільшувати питому вагу медичних послуг,  що надаються лікарями сімейної медицини, щороку на 7—10 відсотків з тим, щоб цей показник становив 85—90 відсотків у містах і 95—100 відсотків у сільській  місцевості;

    сформувати систему надання населенню доступних та високоякісних медичних послуг на засадах сімейної медицини, що забезпечить зменшення потреби у дорогих видах медичної допомоги;

    створити умови для повномасштабної реалізації принципу організації та координації лікарем сімейної медицини надання пацієнтам спеціалізованої та стаціонарної медичної допомоги;

    збільшувати питому вагу медичних послуг на засадах сімейної медицини, що є достатньо ефективними і закінчуються на рівні амбулаторно-поліклінічної допомоги, щороку на 5—7 відсотків з тим, щоб цей показник становив 50—60 відсотків у міській і 65—80 відсотків у сільській місцевості.

    Фінансове забезпечення виконання Програми

    Фінансування Програми здійснюватиметься за рахунок державного та місцевих  бюджетів, інших джерел.

    Необхідний обсяг фінансування Програми, зокрема з державного бюджету, визначається щороку виходячи з реальних можливостей.

    _________________