ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 31 травня 2006 р. № 761

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
запобігання та лікування серцево-судинних і
судинно-мозкових захворювань на 200

6 — 2010 роки

Загальна частина

Серцево-судинні і судинно-мозкові захворювання зумовлюють майже дві третини всіх випадків смерті та третину причин інвалідності. Саме такі захворювання істотно впливають на тривалість життя населення.

У загальній структурі смертності країн Європи та Північної Америки питома вага серцево-судинних захворювань становить 40 — 50 відсотків, в Україні — більш як 60 відсотків.

Причини інфаркту міокарда, раптової коронарної недостатності, ішемічного інсульту і захворювань периферичних артерій ідентичні та пов’язані з атеросклерозом. Результати проведених досліджень свідчать про значне поширення факторів ризику серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань в Україні (у 33,5 відсотка дорослого населення виявлена артеріальна гіпертензія, 56,8 — мають надлишкову вагу, 44 відсотки чоловіків і 16,5 відсотка жінок курять).

Щороку реєструється близько 50 тис. випадків інфаркту міокарда, 100—120 тис. інсультів, 20 тис. миготливих аритмій, 4 тис. набутих вад серця та народжується більш як 3500 дітей із природженими вадами серця.

Аналіз причин виникнення проблеми та
обґрунтування необхідності її розв’язання

Високий рівень смертності від серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань зумовлений:

недостатністю виявлення хвороб на ранніх, доклінічних стадіях;

низьким рівнем оснащеності закладів охорони здоров’я обладнанням, необхідним для своєчасної діагностики, лікування та надання інтенсивної допомоги, незадовільною організацією процесу діагностики та лікування;

відсутністю системи активного запобігання інфарктам та інсультам на основі стандартизованої системи диспансеризації населення;

невизначеністю єдиного організаційного підходу до надання медичної допомоги хворим з серцево-судинною та судинно-мозковою патологією;

недостатністю бюджетного фінансування для закупівлі витратних матеріалів, обладнання та реагентів;

обмеженою доступністю сучасних методів лікування основних серцево-судинних та судинно-мозкових захворювань (інвазійна кардіологія, інвазійна радіологія, кардіохірургія);

недостатньою інформованістю населення про чинники ризику та можливість запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим захворюванням.

Найбільш розповсюджені захворювання системи кровообігу, які потребують створення чіткої системи надання медичної допомоги з моменту виявлення до здійснення реабілітаційних заходів, — це ішемічна хвороба серця, судинно-мозкові захворювання та природжені (набуті) вади серця.

Таким чином, серцево-судинні і судинно-мозкові захворювання є соціальною проблемою, для розв’язання якої необхідна державна підтримка, координація зусиль усіх центральних та місцевих органів виконавчої влади.

Мета і основні завдання Програми

Метою Програми є запобігання та зниження рівня захворюваності на серцево-судинні і судинно-мозкові хвороби, інвалідності та смертності від їх ускладнень, а також збільшення тривалості і підвищення якості життя населення.

Основні завдання Програми:

створення правової бази, розроблення соціальних та економічних нормативів з основних аспектів боротьби з серцево-судинними і судинно- мозковими хворобами;

підвищення рівня обізнаності населення з питань кардіології та кардіохірургії шляхом залучення засобів масової інформації;

поліпшення своєчасної ранньої діагностики серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, підвищення кваліфікації медичних працівників з питань раннього виявлення захворювання та забезпечення лікування хворих у спеціалізованих закладах;

 постійний моніторинг рівня захворюваності населення на серцево-судинні і судинно-мозкові хвороби і стану надання кардіологічної та кардіохірургічної допомоги населенню;

визначення потреб і пріоритетів в організації надання кардіологічної і кардіохірургічної допомоги населенню з урахуванням рівня, динаміки та структури захворюваності.

Шляхи та способи розв’язання проблеми

Для розв’язання проблеми запобігання та лікування серцево-судинних і серцево-мозкових захворювань необхідно:

забезпечити проведення первинної та вторинної профілактики:

- створення системи виявлення хвороб на ранніх, доклінічних стадіях;

- обладнання закладів охорони здоров’я сучасною діагностичною апаратурою;

- підготовка висококваліфікованих спеціалістів;

- впровадження сучасних стандартів запобігання серцево-судинним і судинно-мозковим захворюванням;

- проведення сучасної медикаментозної терапії;

забезпечити своєчасне надання спеціалізованої медичної допомоги:

- створення стандартів діагностики і протоколів лікування гострих серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань на догоспітальному та госпітальному етапах з визначенням необхідного переліку діагностичних і лікувальних процедур;

- організація системи стандартизованого обстеження хворих;

- надання в повному обсязі спеціалізованої медичної допомоги у разі гострих серцево-судинних захворювань;

- створення нових та дооснащення існуючих кардіологічних, кардіохірургічних та інсультних центрів сучасним діагностичним та лікувальним обладнанням для надання в повному обсязі спеціалізованої медичної допомоги у разі гострих серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань (у тому числі інтервенційних та хірургічних методів);

- створення системи пренатальної діагностики природжених вад серця;

- підготовка спеціалістів для обласних, регіональних кардіологічних, кардіохірургічних, інсультних центрів;

здійснити реабілітаційні заходи:

- впровадження стандартів та клінічних протоколів терапевтичного ведення хворих різного віку (антигіпертензивна та ліпідознижувальна, антиагрегантна та антикоагулянтна терапія) після інвазійних кардіологічних та кардіохірургічних втручань, а також після втручань на магістральних судинах голови та шиї;

- розвиток системи медичної реабілітації та трудової реадаптації хворих;

- створення системи реабілітації хворих після хірургічного лікування вад серця, аритмій, інших серцево-судинних захворювань.

Заходи, спрямовані на запобігання і лікування серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань, зазначені у додатку.

Очікувані результати

Виконання Програми дасть змогу:

істотно підвищити рівень поінформованості населення щодо факторів ризику серцево-судинних і судинно-мозкових захворювань та способів їх корекції;

збільшити середню тривалість життя населення;

орієнтовно знизити рівень смертності від інсультів на 5 відсотків, ішемічної хвороби серця — до 5 відсотків у 2007 році та до 12 відсотків у 2010 році;

зменшити рівень первинної інвалідності, зумовленої серцево-судинними і судинно-мозковими захворюваннями у працездатному віці до 5 відсотків у 2007 році та до 10 відсотків у 2010 році;

знизити рівень летальності під час хірургічного лікування набутих вад серця до 3 відсотків, ішемічної хвороби серця — до 0,7, порушень ритму серця — до 0,3 відсотка.

Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми планується здійснювати в межах видатків, передбачених у державному бюджеті МОЗ та іншим органам виконавчої влади, що беруть участь у виконанні Програми, за рахунок коштів бюджетів Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя, інших джерел.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми з державного бюджету визначається щороку виходячи з конкретних завдань та наявності коштів.

_____________________

Додаток
до Програми

ЗАХОДИ,
спрямовані на запобігання та лікування серцево-судинних
і судинно-мозкових захворювань на 2006—2010 роки

_____________________