ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України
від 12 квітня 200
6 р. № 512

Методика
моніторингу створення робочих місць

1. Ця Методика визначає порядок розрахунку показників, що характеризують кількість створених та ліквідованих робочих місць у розрізі адміністративно-територіальних одиниць і за видами економічної діяльності.

Методика застосовується центральними і місцевими органами виконавчої влади, на які відповідно до державної та територіальних (регіональних) програм зайнятості населення покладено завдання щодо створення робочих місць та проведення його моніторингу.

2. Поняття, що вживаються у цій Методиці, мають таке значення:

1) моніторинг створення робочих місць (далі — моніторинг) — система збирання даних, яка дає змогу зафіксувати кількісні показники створення чи ліквідації робочих місць, відслідковувати тенденції та динамічні зміни, що відбуваються у цій сфері у розрізі адміністративно-територіальних одиниць та за видами економічної діяльності, приймати відповідні рішення;

2) робоче місце — місце застосування праці працівників у юридичних осіб відповідно до штатного розпису, фізичних осіб-підприємців та їх працівників, самостійно зайнятих (далі — самозайняті) осіб — платників податку з доходів фізичних осіб;

3) створене робоче місце — місце застосування праці:

на яке прийнято працівника для виконання основної роботи або роботи за сумісництвом після:

- створення юридичної особи (підприємства, установи, організації);

- реєстрації фізичної особи-підприємця;

- здійснення відповідних технологічних, організаційних та інвестиційних заходів, спрямованих на впровадження або розширення видів виробництва (робіт, послуг) та зміну умов праці;

яке створено після реєстрації фізичної особи-підприємця чи у процесі діяльності самозайнятих осіб — платників податку з доходів фізичних осіб;

4) ліквідоване робоче місце — місце застосування праці:

з якого працівника звільнено внаслідок змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників;

що ліквідовано внаслідок припинення діяльності фізичної особи-підприємця або самозайнятої особи — платника податку з доходів фізичних осіб.

3. Суб’єктами моніторингу є юридичні особи, фізичні особи-підприємці, самозайняті особи — платники податку з доходів фізичних осіб.

4. Об’єктами моніторингу є дані щодо чисельності зайнятих економічною діяльністю протягом звітного періоду працівників, зокрема:

прийнятих на основну роботу або на роботу за сумісництвом після створення юридичної особи (підприємства, установи, організації) чи внаслідок реєстрації фізичної особи-підприємця;

зареєстрованих як фізичні особи-підприємці;

зареєстрованих як самозайняті особи — платники податку з доходів фізичних осіб;

переведених на робочі місця після здійснення відповідних технологічних, організаційних та інвестиційних заходів, спрямованих на впровадження або розширення видів виробництва (робіт, послуг) та зміну умов праці;

вивільнених з підприємств, установ та організацій внаслідок їх ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання, скорочення чисельності або штату працівників чи внаслідок припинення діяльності фізичної особи-підприємця;

таких, що припинили діяльність як фізичні особи-підприємці або як самозайняті особи — платники податку з доходів фізичних осіб.

5. Для здійснення розрахунків показників щодо загальної кількості створених і ліквідованих робочих місць у розрізі адміністративно-територіальних одиниць та за видами економічної діяльності, а також контролю за їх якістю використовуються адміністративні та статистичні дані.

6. Щомісячний моніторинг проводиться у розрізі адміністративно-територіальних одиниць за формою згідно з додатком 1, щоквартальний — у розрізі видів економічної діяльності за формою згідно з додатком 2.

7. Розрахунок і контроль за якістю показників здійснюється з використанням даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, адміністративних даних державної служби зайнятості і органів Державної податкової адміністрації, даних державних статистичних спостережень, показників державної та територіальних (регіональних) програм зайнятості населення щодо річного завдання із створення робочих місць.

8. Розрахунок загальної кількості створених і ліквідованих робочих місць здійснюється наростаючим підсумком з початку року на основі адміністративних та статистичних даних, визначених у пункті 7.

9. Загальна кількість створених робочих місць (SРМ — графа 1 додатків 1 і 2 ) обчислюється за такою формулою:

SРМ = РМ^ПЮО + РМ^ПФО + РМ^ФОП + РМ^СО,

де РМ^ПЮО — кількість створених робочих місць для працівників, які прийняті на роботу юридичними особами (на підприємствах, в установах та організаціях) (графа 3 додатків 1 і 2);

РМ^ПФО — кількість створених робочих місць для працівників, які прийняті на роботу фізичними особами-підприємцями (графа 4 додатків 1 і 2);

РМ^ФОП — кількість робочих місць, створених фізичними особами — підприємцями для зайняття господарською діяльністю (графа 5 додатків 1 і 2);

РМ^СО — кількість робочих місць, створених самозайнятими особами — платниками податку з доходів фізичних осіб (графа 6 додатків 1 і 2).

Кількість створених робочих місць для працівників, які прийняті на роботу юридичними особами на підприємствах, в установах та організаціях (РМ^ПЮО), обчислюється на основі адміністративних даних державної служби зайнятості щодо чисельності фактично прийнятих на створені робочі місця працівників.

Для здійснення контролю за якістю зазначеного показника використовуються дані державних статистичних спостережень в частині показника “Прийнято працівників на новостворені робочі місця”, що зазначаються у графі 15 додатків 1 і 2. При цьому дані графи 3 за абсолютною величиною повинні бути більшими від даних графи 15 за рахунок кількості робочих місць, створених на малих підприємствах, які не охоплюються статистичними спостереженнями за таким показником.

Кількість створених робочих місць для працівників, які прийняті на роботу фізичними особами-підприємцями (РМ^ПФО), обчислюється на основі адміністративних даних державної служби зайнятості щодо кількості зареєстрованих упродовж звітного періоду трудових договорів, укладених з працівниками.

Кількість робочих місць, створених фізичними особами-підприємцями (РМ^ФОП), обчислюється на основі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. З цією метою можуть також використовуватися адміністративні дані органів Державної податкової адміністрації.

Кількість робочих місць, створених самозайнятими особами — платниками податку з доходів фізичних осіб (РМ^СО), обчислюється на основі адміністративних даних органів Державної податкової адміністрації.

Для проведення аналізу щодо оцінки внеску державної служби зайнятості у створення робочих місць для працівників шляхом надання дотації роботодавцям за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у графі 17 додатків 1 і 2 зазначається відповідна кількість робочих місць, створених таким шляхом.

Для проведення аналізу щодо оцінки внеску державної служби зайнятості у створення робочих місць шляхом одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у графі 21 додатків 1 і 2 зазначається відповідна кількість робочих місць, створених таким шляхом.

10. Загальна кількість ліквідованих робочих місць (SЛМ — графа 7 додатків 1 і 2 ) визначається за такою формулою:

SЛМ = ЛМ^ПЮО + ЛМ^ПФО + ЛМ^ФОП + ЛМ^СО,

де ЛМ^ПЮО — кількість ліквідованих робочих місць для працівників у юридичних осіб на підприємствах, в установах та організаціях (графа 8 додатків 1 і 2);

ЛМ^ПФО — кількість ліквідованих робочих місць для працівників у фізичних осіб-підприємців (графа9)

ЛМ^ФОП — кількість фізичних осіб-підприємців, які припинили свою господарську діяльність (графа 10 додатків 1 і 2);

ЛМ^СО — кількість самозайнятих осіб — платників податку з доходів фізичних осіб, які припинили свою діяльність (графа 11 додатків 1 і 2).

Кількість ліквідованих робочих місць для працівників у юридичних осіб на підприємствах, в установах та організаціях (ЛМ^ПЮО) обчислюється на основі адміністративних даних державної служби зайнятості шляхом узагальнення даних про кількість працівників, яких фактично вивільнено з підприємств, установ та організацій внаслідок змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Для здійснення контролю за якістю показника щодо кількості фактично вивільнених у звітному періоді працівників використовуються дані державних статистичних спостережень у частині показника “Вибуло працівників з причин скорочення їх чисельності або штату”, що зазначаються у графі 16 додатків 1 і 2. При цьому дані графи 8 за абсолютною величиною повинні бути більшими від даних графи 16 за рахунок малих підприємств, які не охоплюються статистичними спостереженнями за таким показником.

Кількість ліквідованих робочих місць для працівників у фізичних осіб-підприємців (ЛМ^ПФО) обчислюється на основі адміністративних даних державної служби зайнятості щодо кількості розірваних трудових договорів.

Кількість фізичних осіб-підприємців, які припинили свою діяльність (ЛМ^ФОП), обчислюється на основі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо кількості фізичних осіб-підприємців, знятих з реєстрації з початку календарного року.

Кількість самозайнятих осіб — платників податку з доходів фізичних осіб, які припинили свою діяльність (ЛМ^СО), обчислюється на основі адміністративних даних органів Державної податкової адміністрації.

Для проведення аналізу щодо оцінки стану збереження робочих місць, створених шляхом надання дотації роботодавцям за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у графі 19 додатків 1 і 2 зазначається кількість робочих місць працівників, звільнених з дотаційних робочих місць унаслідок змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Для проведення аналізу щодо оцінки стану збереження робочих місць для фізичних осіб-підприємців, створених шляхом одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у графі 23 додатків 1 і 2 зазначається кількість робочих місць фізичних осіб-підприємців, які припинили свою діяльність.

___________________

Додаток 1

до Методики

СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ

по_____________________________________________
   ^{(найменування адміністративно-територіальної одиниці)}

за_______________________200__року
^{(найменування місяця)}                              

Продовження додатка 1

* Дані заповнюються з початку календарного року починаючи із звіту за I квартал 2006 року.

_______________________

Додаток 2

до Методики

СТВОРЕННЯ РОБОЧИХ МІСЦЬ
за видами економічної діяльності

по_____________________________________________
   ^{(найменування адміністративно-територіальної одиниці)}

за_______________________200__року
^{(квартал)}                              

Продовження додатка 2

* Дані заповнюються з початку календарного року починаючи із звіту за I квартал 2006 року.

____________________