КАБІНЕТ
МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 5 квітня 2006 р. № 456
Київ
Про затвердження Угоди
між Кабінетом Міністрів України
та Урядом Республіки Хорватія про
умови взаємних поїздок громадян
Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Угоду між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про
умови взаємних поїздок громадян, підписану
16 грудня 2005 р. у м. Києві, що додається.
Прем’єр-міністр
України Ю. ЄХАНУРОВ
Інд.31
УГОДА
МІЖ КАБІНЕТОМ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ТА УРЯДОМ РЕСПУБЛІКИ
ХОРВАТІЯ ПРО УМОВИ ВЗАЄМНИХ ПОЇЗДОК ГРОМАДЯН
Кабінет
Міністрів України та Уряд Республіки Хорватія, далі - “Договірні Сторони”,
прагнучи
надалі розвивати існуючі дружні стосунки та співробітництво між двома
державами,
дійшовши
згоди про необхідність урегулювання питання взаємних поїздок своїх громадян,
відповідно до законодавства обох країн,
домовилися
про таке:
Стаття 1
Громадяни держави однієї Договірної Сторони, які володіють
дійсними проїзними документами, зазначеними у Додатку до цієї Угоди, можуть
в’їжджати на територію держави іншої Договірної Сторони, прямувати через неї
транзитом, виїжджати й перебувати на ній на умовах, передбачених положеннями
цієї Угоди.
Стаття 2
Громадяни держави однієї Договірної Сторони, які володіють
дійсними дипломатичними або службовими паспортами, можуть без віз в’їжджати на
територію держави іншої Договірної Сторони, прямувати через неї транзитом,
виїжджати й перебувати на ній до дев’яноста (90) днів протягом шести (6) місяців, рахуючи від дати першого
в’їзду.
Стаття 3
(1)
Громадяни держави однієї
Договірної Сторони, які володіють дійсними дипломатичними або службовими
паспортами та прямують на територію держави іншої Договірної Сторони як
співробітники дипломатичного представництва або консульської установи, або як
представники своєї держави при міжнародних організаціях з місцем розташування
на території держави іншої Договірної Сторони, так як і члени їхніх сімей, які
проживають разом з ними і володіють дійсними дипломатичними або службовими
паспортами, можуть протягом терміну їхнього офіційного перебування в’їжджати,
перебувати й виїжджати з території держави іншої Договірної Сторони без віз.
(2)
Акредитація осіб, зазначених у
першому абзаці цієї статті, регулюється відповідно до положень внутрішнього
законодавства держав Договірних Сторін у термін до 30 (тридцяти) днів від
початку виконання цими особами своїх службових обов’язків.
Стаття 4
Громадяни держави однієї Договірної Сторони, перебування
яких в іншій Договірній Стороні було дозволено, можуть в’їжджати й залишати
територію держави цієї Договірної Сторони без віз, на підставі дійсного
проїзного документа й дозволу на перебування або на проживання, відповідно до
внутрішнього законодавства держав Договірних Сторін.
Стаття 5
(1)
Громадяни держави однієї
Договірної Сторони, які володіють дійсними посвідченнями особи моряка або члена
команди судна, які діють в рамках своїх службових повноважень, в’їжджають на
територію іншої Договірної Сторони, прямують транзитом через неї та виїжджають
без віз, за умови їхньої наявності в списках членів екіпажу.
(2)
Особи, зазначені у параграфі 1
цієї Статті, можуть перебувати на території іншої Договірної Сторони до
тридцяти (30) днів. На підставі запиту
компетентних органів однієї Договірної Сторони
компетентні органи іншої Договірної Сторони можуть продовжувати термін
перебування, відповідно до внутрішнього законодавства.
Стаття 6
(1)
Громадяни держави однієї
Договірної Сторони, які володіють дійсними проїзними документами, можуть
в’їжджати на територію держави іншої Договірної Сторони, прямувати через неї
транзитом та виїжджати без віз, якщо вони є:
– членами цивільного екіпажу українських та хорватських
цивільних літаків, під час виконання своїх функціональних обов’язків, якщо вони
мають посвідчення члена екіпажу;
–
членами цивільного екіпажу або
супроводжуючими особами українських та хорватських літаків, які беруть участь у
аварійно-рятувальних заходах, якщо вони мають посвідчення члена екіпажу.
(2)
Особи, зазначені у параграфі 1
цієї Статті, можуть перебувати на території держави іншої Договірної Сторони до
п’ятнадцяти (15) днів.
Стаття 7
(1)
У випадках, не передбачених положеннями цієї Угоди,
громадяни держави однієї Договірної Сторони можуть в’їжджати на територію
держави іншої Договірної Сторони на підставі дійсних проїзних документів, зазначених
у Додатку до цієї Угоди, та віз.
(2)
Загальний термін перебування
громадян держави однієї Договірної Сторони на території держави іншої
Договірної Сторони на підставі візи не перевищує дев’яносто (90) днів протягом
шести (6) місяців, рахуючи від дати першого
в’їзду.
(1) Дипломатичні
місії та консульські установи держави однієї Договірної Сторони можуть видавати
багаторазові візи терміном дії до п’яти (5) років, без стягнення консульського
збору, таким категоріям громадян держави іншої Договірної Сторони, які є
власниками дійсних проїзних документів цієї Договірної Сторони:
– чоловіку/дружині,
дітям та батькам співробітників дипломатичних місій та консульських установ або
представників їхніх держав у міжнародних організаціях, розташованих на території
держави іншої Договірної Сторони, зазначених у пункті 1 статті 3 цієї Угоди,
які постійно не проживають з ними – на підставі ноти відповідної дипломатичної
місії або консульської установи або відповідного представництва міжнародної
організації,
– найближчим
родичам (чоловік/дружина, діти, батьки, брати й сестри) громадян держави кожної
Договірної Сторони, тобто громадян держави кожної Договірної Сторони, які
отримали дозвіл на постійне перебування на території держави іншої Договірної
Сторони – на підставі відповідних документів, які підтверджують родинні
стосунки.
(2)
Особам, які зазначені у підпункті 1 пункту 1 цієї Статті, візи видаються на
підставі відповідних запитів, без пред’явлення запрошення, яке передбачено
національним законодавством держав Договірних Сторін.
(3)
Компетентні органи Договірних Сторін приймають рішення стосовно заяв на видачу
візи особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, протягом щонайбільше десяти
(10) робочих днів з дати прийому дипломатичною місією чи консульською установою
всіх необхідних документів для здійснення процедури оформлення візи.
(1) Дипломатичні місії та консульські установи держави однієї з
Договірних Сторін можуть видавати багаторазові візи з терміном дії до одного
(1) року таким категоріям громадян іншої Договірної Сторони, які мають дійсні
проїзні документи цієї Договірної Сторони:
–
підприємцям, які постійно виїжджають на територію держави іншої Договірної
Сторони, – на підставі рекомендації від Торгово-промислової палати Республіки
Хорватія або Торгово-промислової палати України або компетентних міністерств
Договірних Сторін;
–
засновникам, співзасновникам юридичних осіб або інвесторів у державі іншої
Договірної Сторони для діяльності, не пов’язаної з працевлаштуванням, – на
підставі відповідних документів;
– членам
екіпажу транспортних засобів міжнародного залізничного пасажирського та
вантажного транспорту, та членам екіпажу транспортних засобів міжнародних
пасажирських перевезень – на підставі відповідних документів.
(2) Особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, візи
видаються на підставі відповідних рекомендацій або відповідних документів, без
пред’явлення запрошення, передбаченого відповідним внутрішнім законодавством
держав Договірних Сторін.
(3)
Компетентні органи Договірних Сторін приймають рішення стосовно заяв на видачу
візи особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, протягом щонайбільше десяти
(10) робочих днів з дати одержання дипломатичною місією чи консульською
установою всіх необхідних документів для здійснення процедури оформлення візи.
(1) Дипломатичні
представництва та консульські установи держав Договірних Сторін можуть видавати
одноразові візи з терміном дії до трьох (3) місяців членам офіційних делегацій
однієї з Договірних Сторін, які прямують на територію держави іншої Договірної
Сторони для участі у двосторонніх чи багатосторонніх переговорах та
консультаціях, які організовуються відповідними національними органами
Договірних Сторін, або для участі у міжнародних заходах.
(2)
Особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, візи видаються на основі запиту
органів Договірної Сторони, яка приймає, або організатора міжнародного заходу,
без пред’явлення запрошення, передбаченого національним законодавством держав
Договірних Сторін.
(3)
Компетентні органи Договірних Сторін приймають рішення стосовно заяв на видачу
візи особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, протягом щонайбільше двох (2)
робочих днів з дати одержання дипломатичною місією чи консульською установою
всіх необхідних документів для здійснення процедури оформлення візи.
(1) Дипломатичні
представництва й консульські установи держави однієї з Договірних Сторін можуть
видавати одноразові візи з терміном дії до дев’яноста (90) днів, без стягнення
консульського збору, таким категоріям громадян держави іншої Договірної
Сторони, які мають дійсні проїзні документи цієї Договірної Сторони:
–
студентам та учням, які беруть участь у програмах обміну на основі міжурядових
або міжвідомчих угод, або на підставі угоди між навчальними закладами
Договірних Сторін – на підставі листа-запрошення навчального закладу, що
запрошує,
–
учасникам міжурядових програм культурного обміну між Договірними Сторонами – за
наявності листа-запрошення приймаючої організації,
–
науковим, культурним та освітнім співробітникам, які беруть участь у
культурних, університетських або наукових обмінах – за наявності
листа-запрошення приймаючої організації,
–
учасникам програм обміну між містами-побратимами – на підставі листа-запрошення
голови місцевого самоуправління або мера міста приймаючої Договірної Сторони,
–
учасникам міжнародних спортивних змагань – за наявності запрошення приймаючої
організації.
(2)
Категоріям осіб, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, візи видаються на підставі
запиту організації приймаючої Договірної Сторони, без пред’явлення запрошення,
передбаченого внутрішнім законодавством Договірних Сторін.
(3)
Компетентні органи Договірних Сторін приймають рішення стосовно заяв на видачу
візи особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, протягом щонайбільше двох (2)
робочих днів з дати одержання дипломатичною місією чи консульською установою
всіх необхідних документів для здійснення процедури оформлення візи.
(1) Дипломатичні
представництва та консульські установи держави однієї Договірної Сторони можуть
видавати одноразові візи для в’їзду на територію цієї Договірної Сторони з
терміном дії до дев’яноста (90) днів громадянам держави іншої Договірної
Сторони, які мають дійсні проїзні документи й прямують у організовану
туристичну поїздку – за наявності відповідного підтвердження туристичної
агенції або ваучера про оплачену туристичну подорож.
(2) Особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, візи
видаються на основі підтвердження або ваучера, без пред’явлення запрошення,
передбаченого відповідним національним законодавством держав Договірних Сторін.
(3)
Компетентні органи Договірних Сторін приймають рішення стосовно заяв на видачу
візи особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, протягом щонайбільше двох (2)
робочих днів з дати одержання дипломатичною місією чи консульською установою всіх
необхідних документів для здійснення процедури оформлення візи.
(1) Дипломатичні
представництва та консульські установи держави однієї з Договірних Сторін
можуть видавати одноразові візи для в’їзду на територію держави цієї Договірної
Сторони, як правило, в той самий день, коли було подано запит, без сплати
консульського збору, громадянам держави іншої Договірної Сторони, які мають
дійсні проїзні документи й мають терміново прямувати за таких гуманітарних
обставин як:
– поїздки
з метою відвідання тяжкохворого родича (чоловік/дружина, діти, батько, брат,
сестра, бабуся, дідусь),
– участі
у похоронах члена сім’ї (чоловік/дружина, діти, батько, брат, сестра, бабуся,
дідусь).
(2) Особам, зазначеним у пункті 1 цієї Статті, візи
видаються на основі документу, що підтверджує мету поїздки, без пред’явлення
запрошення, передбаченого відповідним внутрішнім законодавством держав
Договірних Сторін.
Громадяни держави однієї Договірної Сторони, які
мають дійсні проїзні документи, зазначені в Додатку до цієї Угоди, можуть
в’їжджати на територію держави іншої Договірної Сторони та виїжджати з неї на
всіх державних кордонах, відкритих для міжнародного пасажирського сполучення,
за умови дотримання вимог в’їзду, переміщення та перебування іноземців, передбачених
відповідним внутрішнім законодавством держави іншої Договірної Сторони.
Стаття 15
Під час свого перебування
на території держави іншої Договірної Сторони громадяни держав Договірних
Сторін зобов’язані дотримуватися законів та правил, що діють на території
держави цієї Договірної Сторони.
Стаття 16
(1)
Громадяни держав Договірних Сторін, проїзні
документи яких були втрачені, пошкоджені, знищені чи загублені під час їхнього
перебування на території іншої Договірної Сторони, повідомляють про це компетентні
органи цієї Договірної Сторони відповідно, і компетентні органи іншої
Договірної Сторони видають їм документ, без стягнення збору, на підтвердження
цього факту.
(2)
На основі документів, виданих відповідно до пункту
1 цієї Статті, дипломатичні представництва або консульські установи видають
своїм громадянам новий проїзний документ. Виїзд з території держави іншої
Договірної Сторони з метою повернення у державу громадянства дозволяється на
основі нового проїзного документа й документів, зазначених в пункті 1 цієї
Статті, за наявності яких не вимагається додатковий дозвіл і не стягується
додатковий збір.
Стаття 17
(1)
Ця Угода не обмежує право
компетентних органів Договірних Сторін відмовити у видачі візи або в’їзді на
їхню територію, або скасувати перебування осіб, визнаних небажаними.
(2)
Компетентні органи Договірних
Сторін зобов’язані без формальності і будь-коли приймати на своїй території
будь-кого із своїх громадян.
Стаття 18
Кожна із Договірних Сторін може тимчасово, повністю або
частково, призупинити дію цієї Угоди в цілях захисту національної безпеки,
здоров’я громадян та громадського порядку, або з іншої виправданої причини,
надіславши іншій Договірній Стороні повідомлення дипломатичними каналами. Таке
призупинення набуває чинності з дати отримання повідомлення та діє до моменту отримання наступного
повідомлення.
Стаття 19
(1)
Договірні Сторони обміняються
зразками своїх дійсних проїзних документів, зазначених у Додатку до цієї Угоди,
у термін не пізніше, ніж за тридцять (30) днів до набуття Угодою чинності.
(2)
Якщо одна з Договірних Сторін
вносить зміни до своїх проїзних документів, зазначених у Додатку до цієї Угоди,
або вводить нові проїзні документи після набуття цією Угодою чинності, вона
надсилає зразки таких документів іншій Договірній Стороні дипломатичними
каналами не пізніше, ніж за тридцять (30) днів до введення їх в дію.
Стаття 20
Договірні Сторони вирішують спірні питання, що виникають з
тлумачення або застосування цієї Угоди шляхом консультацій та переговорів.
Стаття 21
(1)
Договірні Сторони можуть
пропонувати зміни до цієї Угоди у письмовому вигляді дипломатичними каналами.
(2)
Зміни, узгоджені Договірними
Сторонами, набудуть чинності відповідно до положень пункту 1 Статті 23 цієї
Угоди і складають її невід’ємну частину.
Стаття 22
Ця Угода укладається на невизначений строк. Кожна з
Договірних Сторін може денонсувати цю Угоду в будь-який час, повідомивши про це
іншу Договірну Сторону у письмовій формі дипломатичними каналами. В такому
випадку Угода втрачає чинність через тридцять (30) днів з дати отримання такого
повідомлення.
Стаття 23
(1)
Ця Угода набуває чинності на
тридцятий (30) день з дати отримання останнього письмового повідомлення, в яких
Договірні Сторони повідомлять одна одну дипломатичними каналами про виконання
національних законодавчих процедур, що необхідні для набуття нею чинності.
(2)
На дату набуття чинності цією
Угодою, у відносинах між Республікою Хорватія та Україною втрачає чинність
Угода між Урядом України та Урядом Республіки Хорватія про взаємні безвізові
поїздки громадян, яка була підписана 9 лютого 1994 року у Києві.
Вчинено у м.Київ, “16” грудня 2005 р., у двох примірниках,
кожний українською, хорватською та англійською мовами, при цьому всі тексти є
рівно автентичними. У випадку розбіжностей щодо тлумачення, перевага надається
англійському тексту.
За Кабінет Міністрів
України За Уряд Республіки Хорватія
Додаток
до Угоди між
Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про умови взаємних
поїздок громадян
Проїзні документи України:
–
паспорт громадянина України для виїзду за кордон
–
дипломатичний паспорт України
–
службовий паспорт України
–
посвідчення особи моряка
–
проїзний документ дитини
–
посвідчення члена екіпажу
–
посвідчення особи на повернення в Україну
Проїзні документи Республіки Хорватія:
–
паспорт
–
дипломатичний паспорт
–
службовий паспорт
–
посвідчення особи моряка, посвідчення члена команди
судна
–
посвідчення члена екіпажу
–
проїзний документ (Laissez-passer)
Файли що додаються:
Про затвердження Угоди між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Хорватія про умови взаємних поїздок громадян