• In English

  • СХВАЛЕНО
    розпорядженням Кабінету Міністрів України


    від 15 березня 2006 р.  № 149-р

    КОНЦЕПЦІЯ
    Державної програми розвитку транскордонного
    співробітництва на 2007—2010 роки

    Загальна частина

    Транскордонне співробітництво як комплекс спільних дій, спрямованих на встановлення і поглиблення економічних, соціальних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших відносин між територіальними громадами, їх представницькими органами, місцевими органами виконавчої влади та територіальними громадами, відповідними органами влади інших держав, здійснюється в рамках угод, укладених між такими суб’єктами транскордонного співробітництва.

    На державних кордонах створено шість єврорегіонів Буг, Верхній Прут, Нижній Дунай, Карпатський, Дніпро та Слобожанщина як організаційні форми співробітництва адміністративно-територіальних одиниць європейських держав, до функціонування яких залучено Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Одеську, Чернівецьку, Чернігівську та Харківську області.

    Співробітництво у рамках єврорегіонів спрямоване на спільну розбудову адміністративно-територіальними одиницями європейських держав соціальної, інформаційної, виробничої та прикордонної інфраструктури, розвиток транспортної мережі, наукової та культурної сфери, охорону навколишнього природного середовища.

    Після набуття членства у Європейському Союзі сусідніми з Україною державами розпочалося виконання програм сусідства “Польща — Білорусь — Україна”, “Угорщина — Словаччина — Україна” та “Румунія — Україна”, метою яких є поліпшення соціально-економічної ситуації у прикордонних адміністративно-територіальних одиницях країн учасниць таких програм.

    Основними джерелами фінансування транскордонного співробітництва є місцеві бюджети та міжнародна технічна допомога. Відсутність в українських суб’єктів транскордонного співробітництва можливості забезпечити необхідне співфінансування спільних проектів — комплексу заходів суб’єктів такого співробітництва, спрямованих на розв’язання завдань та задоволення інтересів територіальних громад, уповільнює темпи його розвитку.

    Причини повільного розвитку транскордонного
    співробітництва та обґрунтування
    необхідності його активізації

    Причинами повільного розвитку транскордонного співробітництва є:

    недостатній рівень самостійності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у прийнятті рішень щодо здійснення спільних із суб’єктами транскордонного співробітництва іноземних держав заходів;

    відсутність комплексного підходу до організації транскордонного співробітництва, у тому числі кваліфікованих кадрів, здатних забезпечити підготовку необхідних проектів транскордонного співробітництва та контактувати з представниками територіальних громад іноземних держав, з урахуванням відповідного фахового рівня та мовних знань;

    неможливість співфінансування проектів транскордонного співробітництва у сфері науки, освіти, культури, зв’язку, охорони здоров’я, туризму;

    низький рівень залучення недержавних підприємств, установ, а також громадських організацій до здійснення заходів у рамках транскордонного співробітництва;

    повільні темпи розбудови прикордонної інфраструктури і спрощення процедури митного контролю, що перешкоджає здійсненню швидкого транзиту товарів та переміщення людей.

     Розвиток транскордонного співробітництва є важливим аспектом реалізації регіональної політики та необхідною передумовою для активізації зовнішньоекономічної діяльності регіонів.

    Мета і завдання Програми

    Мета Програми полягає в активізації розвитку соціально-економічних, науково-технічних, екологічних, культурних та інших зв’язків між суб’єктами транскордонного співробітництва.

    Основними завданнями Програми є:

    активізація зовнішньоекономічної діяльності регіонів;

    розвиток малого та середнього підприємництва;

    збереження навколишнього природного середовища;

    розвиток соціальної сфери.

    Можливі варіанти розв’язання проблем розвитку
    транскордонного співробітництва

    Перший варіант — стимулювання розвитку транскордонного співробітництва шляхом надання державної фінансової підтримки переважно проектам, які реалізуються в межах існуючих єврорегіонів.

    Збільшення обсягів фінансування та кількості проектів, що реалізуються в рамках єврорегіонів, сприятиме активізації тісної співпраці з європейськими суб’єктами транскордонного співробітництва та зростанню обсягів фінансової підтримки таких проектів з боку Європейського Союзу.

    Водночас незначні обсяги міжнародної технічної допомоги, спрямованої на реалізацію проектів транскордонного співробітництва в східних та центральних регіонах, створять нерівні умови порівняно із західними регіонами, що не відповідає принципам та засадам регіональної політики держави.

    Другий варіант (оптимальний) створення комплексної системи розвитку транскордонного співробітництва, відповідно до якої здійснюватиметься фінансування проектів транскордонного співробітництва по всій території країни за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також із залученням інших коштів, у тому числі тих, що виділяються в рамках міжнародної технічної допомоги.

    Передбачається, що комплексна фінансова підтримка дасть можливість до 2010 року:

    поліпшити загальнодержавні зовнішньоекономічні показники, у тому числі збільшити обіг товарів та послуг, залучити нові інвестиції в національну економіку;

    підвищити рівень добробуту населення регіонів;

    залучити додаткові обсяги міжнародної технічної допомоги.

    Шляхи і способи розв’язання проблем
    розвитку транскордонного співробітництва

     Розвиток транскордонного співробітництва здійснюватиметься за такими пріоритетними напрямами:

    модернізація і розвиток існуючої транскордонної транспортної мережі для збільшення її пропускної спроможності;

    збільшення кількості пунктів пропуску через державний кордон з метою оптимізації переміщення товарів та людей;

    розбудова виробничої та соціальної інфраструктури регіонів, спрямована на стимулювання їх економічного розвитку і поліпшення якості життя та добробуту громадян;

    розвиток взаємодії у підприємницькій діяльності, туристичній галузі;

    розроблення і створення спільної системи захисту навколишнього природного середовища;

    заохочення транскордонного співробітництва у сфері культури, освіти, науки і соціальній сфері;

    зміцнення інституціонального співробітництва;

    активізація обміну інформацією;

    розвиток взаємодії між територіальними громадами.

    Реалізація зазначених напрямів здійснюватиметься шляхом розроблення та впровадження проектів транскордонного співробітництва.

    Проекти транскордонного співробітництва розробляються суб’єктами такого співробітництва та за результатами проведення конкурсного відбору включаються до Програми.

    Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо виконання Програми здійснює Мінекономіки, яке щороку звітує

     

    Кабінетові Міністрів України про стан виконання Програми та включених до неї проектів.

    Очікувані результати

    У результаті виконання Програми передбачається забезпечити:

    активізацію зовнішньоекономічної діяльності регіонів, розвиток малого та середнього підприємництва, регіональних мереж транспорту та зв’язку, розбудову інфраструктури державного кордону;

    розвиток соціальної сфери, здійснення заходів із забезпечення зайнятості населення, реалізацію узгодженої політики у сфері трудових відносин, охорони праці, соціального забезпечення та соціальних гарантій;

    збереження навколишнього природного середовища та вжиття заходів, спрямованих на його відновлення, раціональне використання природних ресурсів, організацію екологічного контролю та запобігання забрудненню територій;

    зменшення територіальних диспропорцій, наближення економічного та соціального рівня розвитку регіонів України до рівня регіонів країн Європейського Союзу;

    розвиток існуючих єврорегіонів та утворення нових;

     активізацію транскордонного співробітництва між територіальними громадами.

    Виконання Програми значно посилить транскордонне співробітництво, що сприятиме підвищенню рівня життя населення регіонів, поліпшенню результатів зовнішньоекономічної діяльності, у тому числі за рахунок досягнення позитивної динаміки прикордонної торгівлі як складової частини зовнішньої торгівлі, залученню нових інвестицій у національну економіку.

    Фінансове забезпечення Програми

    Фінансове забезпечення Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, інших джерел.

    Обсяг бюджетних призначень на відповідний рік спрямовується на державну фінансову підтримку Програми згідно з проектами транскордонного співробітництва, перелік яких щороку формується Мінекономіки та затверджується Кабінетом Міністрів України.

     

     

    _____________________