ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 24 жовтня 2001 р. № 1388
(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2005 р.  № 130)

ПРОГРАМА
комплексного протипаводкового захисту в басейні р. Тиси
у Закарпатській області на 2006 — 2015 роки

Загальна частина

Результати аналізу причин виникнення надзвичайних ситуацій з катастрофічними наслід­ками, зумовлених підняттям рівня води в р. Тисі та її притоках у Закарпатській області, свідчать про необхідність комплексного підходу до розв’язання цієї проблеми.

Тиса бере початок у Рахівському районі і є ос­новною водною артерією За­карпатської області. Більша частина її стоку фор­мується на території Румунії — 50,9 відсотка, України — 25,6 і Словач­чи­ни — 13,4 відсотка.

Довжина річки 967 кілометрів, у тому числі на території Закар­патської області — 262 кілометри. Гідрографічні характеристики основних річок басейну р. Тиси зазначені у додатку 1. По р. Тисі на ділянках загальною протяжністю 107 кілометрів проходить державний кордон, у тому числі 65 кілометрів — між Україною і Румунією, 42 кілометри — між Україною та Угорщиною.

Територія Закарпатської області за географічним положенням та кліматичними умовами належить до зони розвинутої зливової діяльності, де протягом року неодноразово за короткі проміжки часу рівень опадів досягає 100 і більше міліметрів, що є причиною формування значних, часто катастрофічних за своїми наслідками паводків.

Крім природних факторів, великий вплив на виникнення та формування паводків має техногенне навантаження, викликане зменшенням на значних ділянках площі стиглих лісів та зміною їх видового складу, забудовою та результатами господарської діяльності на паводко­небезпечних територіях.

Експлуатація існуючих у Закар­пат­ській області протипаводкових гідротехнічних споруд розпочалася ще у XVIII столітті. Деякі з них потребують реконструкції та капітального ре­мон­ту. Дамби різної висоти не створюють єдиного комплексу, який міг би забезпечити надійний протипаводковий захист, а їх конструкція не відповідає сучасним технічним вимогам.

Проблема також полягає в тому, що наявна інфраструктура та стан гідротехнічних протипаводкових споруд Закарпатської області не забезпечує захист населення, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод, пов’язаної з природними умовами (гідрометеорологічна ситуація, геологічні та гідрогеологічні умови, сейсмічна активність у тектонічних зонах) та техногенними факторами формування і проходження паводків у басейні р. Тиси.

Мета і основні завдання Програми

Мета Програми полягає у створенні цілісного комплексу захисних та регулюючих споруд у басейні р. Тиси для забезпечення захисту населених пунктів, виробничих об’єктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод та ство­рення безпечних умов для життєдіяльності населення.

Основними завданнями Програми є:

створення принципово нової системи протипаводкових споруд;

проведення реконструкції гідротехнічних споруд для підвищення їх стій­кос­ті та експлуатаційної надійності, що в комплексі з протипаводковими єм­нос­тями спеціаль­ного призначення забезпечить інженерний захист об’єктів і на­се­лення під час проход­ження високих паводків;

забезпечення контурно-меліоративного упорядження території на водозборах;

будівництво та реконструкція залізничних і автодорожніх мостів, підпірних стінок та інших інженерних споруд залізниці, переходів і водопропускних споруд на автодорогах та за­ліз­ниці;

недопущення будівництва житлових будинків і виробничих об’єктів у зонах можли­вого затоплення;

проведення моніторингу якісних та кількісних показників стану водних ресурсів;

забезпечення високоефективної експлуатації водогосподарських об’єктів та інших інженерних споруд;

впровадження екологічно безпечних технологій у водному, сіль­сь­ко­му та лісовому господарстві з дотриманням вимог Водного, Земельного та Лі­со­вого кодексів України, інших нормативно-правових ак­тів.

Здійснення заходів щодо створення цілісного проти­павод­­кового комплексу інженерного захисту території, упорядкування інфраструктури та розмі­щення населених пунктів і промислових об’єктів, а також створення нормативно-правової бази для регулювання забудови і поліпшення умов проживання у павод­ко­небезпечних місцевостях ґрунтується на засадах ефек­тивного і надійного гарантування безпеки громадян та їх май­на.

План заходів із створення цілісного протипаводкового комплексу в Закарпатській області в басейні р. Тиси, зазначений у додатку 2.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

 Для досягнення мети Програми передбачається здійснити заходи за такими напрямами:

визначення на основі сучасних методів гідрологічних досліджень, геодезичних і математичних розрахунків зон можливого затоплення паводками різної повторюваності;

реконструкція та будівництво захисних гідротехнічних споруд, зокрема:

реконструкція наявної протипаводкової системи дамб і будівництво нових дамб, загальна довжина яких становить 906,7 кілометра;

реконструкція існуючих водосховищ;

укріплення берегів водотоків завдовжки 117,6 кілометра;

реконструкція автомобільних та залізничних мостів і дорожніх споруд;

капітальний ремонт польдерних насосних станцій;

створення нових та розширення діючих баз служби експлуатації протиповіневих споруд і придбання техніки;

здійснення заходів щодо регулювання русла р. Тиси та впорядкування господарської діяльності на водозборах, а саме:

регулювання русел річок завдовжки 178,78 кілометра;

будівництво протиселевих споруд;

вжиття протиерозійних заходів;

будівництво 24 акумулюючих сухих польдерів у рівнинній частині області загальним об’ємом 255,29 млн. куб. метрів;

будівництво 42 сухих протипаводкових ємностей в гірській частині області загальним об’ємом 288,4 млн. куб. метрів. При цьому слід розглянути можливість спорудження в комплексі з окремими ємностями мікро- або міні-ГЕС з метою підвищення ефективності їх використання, якщо таке використання не буде зменшувати їх захисні функції;

впровадження автоматизованих систем моніторингу кількісних та якісних показників стану водних ресурсів, яке передбачає:

підтримання в належному стані та створення нових систем спостереження, збору, обробки, передачі гідрометеорологічної інформації та прогнозування паводків;

проведення моніторингу якісних та кількісних показників стану водних ресурсів із застосуванням сучасних технологій;

реконструкцію та розширення існуючої мережі споруд для ведення гідрометеорологічних спостережень на річках та інших водних об’єктах (АІВС — Тиса — 2), впровадження геоінформаційних систем та моделювання паводків;

проведення науково-дослідних робіт;

забезпечення відселення жителів з паводконебезпечних територій та із зони будівництва протипаводкових захисних споруд.

Розв’язання проблеми передбачається шляхом технічного вдосконалення системи існуючого комплексу протипаводкового захисту за рахунок значного збільшення обсягу робіт з будівництва і реконструкції гідротехнічних протипаводкових споруд, забезпечення управління паводками та здійснення контролю за їх проходженням, створення автоматизованої системи моніторингу кількісного і якісного стану водних ресурсів у басейні р. Тиси та її приток.

Для виконання Програми за всіма напрямами на основі технічних завдань розробляються пооб’єктні заходи з визначенням черговості і конкретних обсягів робіт та їх вартості, проводиться наукова оцінка ефек­­тивності протипаводкових заходів, прогноз екологічної ситуа­ції та аналізу­ється виконання проектно-вишукувальних, будівельно-монтажних та експлуатаційних робіт.

Механізм виконання Програми

Організаційне забезпечення виконання Програми

Організаційне забезпечення виконання Про­г­рами здійснює Держводгосп за уча­стю заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади від­по­відно до їх повноважень. Для координації діяльності цент­ра­ль­них і місцевих органів виконавчої влади, наукових і громадських орга­ні­за­цій та здійснення контролю за виконанням Програми утворюється міжвідомча координаційна рада у складі пред­став­ників Мінфіну, Мінекономіки, МНС, Мінприроди, Мінагрополітики, Мінтрансзв’язку, Міністерства з питань архітектури, будівництва та житлово-комунального господарства, МОН, Держкомзему, Держкомлісгоспу, інших заінтересованих центральних і місцевих органів виконавчої влади та провідних наукових органі­зацій, фахівців, учених Національної академії наук та Української ака­де­мії аграрних наук.

Положення про міжвідомчу координаційну раду та її персональний склад затверджує Кабінет Міністрів України.

Державним замовником Програми є Держводгосп, який звітує перед Кабінетом Міністрів України про її виконання.

Відповідальними за виконання Програми за напрямами є:

Закарпатське обласне виробниче управління по меліорації і водному господарству Держводгоспу — проектування, будівництво та реконструкція протипаводкових об’єктів, регулювання русел річок, наукове супроводження Програми та ведення моніторингу якісних та кількісних показників стану водних ресурсів;

Мінтрансзв’язку — проектування, будівництво та реконструкція мостів, підпірних стінок та інших інженерних споруд залізниці;

Укравтодор — ремонт і будівництво автомобільних доріг;

Держгідрометеослужба МНС — підтримання в належному стані та створення нових систем спостереження, збору, обробки, передачі гідрометеорологічної інформації та прогнозування паводків;

Держкомзем — землеустрій та здійснення протиерозійних заходів;

Закарпатська облдержадміністрація — відселення з паводконебезпечних районів та проведення робіт з проектування, будівництва та реконструкції протиселевих споруд.

Здійснення заходів Програми забезпечується шляхом укла­дення угод з виконавцями робіт, які визначаються на конкурсних засадах.

Правове забезпечення виконання Програми

Для правового забезпечення виконання Програми слід роз­ро­­бити нор­мативно-правові акти з питань:

господарської діяльності на землях водного фонду та водозбірній площі гірських річок;

управління водогосподарським комплексом у сфері захисту від шкід­ливої дії вод;

створення умов для залучення інвестицій у будівництво та реконструкцію водогосподарського комплексу.

Науково-технічне забезпечення виконання Програми

Науково-технічне забезпечення виконання Програми спрямоване на створення ефективного протипаводкового комплексу на основі сучасних систем протипаводкового захисту за такими напря­мами:

активізація проведення фундаментальних і прикладних досліджень паводків, селів, зсу­вів та інших негативних явищ, впливу антропогенних факторів на їх розвиток, здійснення заходів із запобігання цим явищам та адаптації до них;

наукове супроводження, всебічне теоретичне, експериментальне та техні­ко­-еконо­мічне обґрунтування протипаводкових заходів на регіональному та ло­кальному рівні, включаючи моделювання найбільших гідротехнічних споруд;

застосування передових технологій і технічних рішень у процесі проек­тування, бу­дів­ництва та експлуатації протипаводкових комплексів і споруд з урахуванням вітчиз­няного та світового досвіду;

технічне переоснащення, комп’ютеризація, створення сучасних сис­тем зв’язку;

розроблення методичних засад регулювання русел в умовах Карпат;

розроблення нових берегоукріплювальних конструкцій та захисних дамб;

наукове обґрунтування протипаводкових ємностей та польдерних сис­тем;

розроблення нормативів на експлуатацію споруд інженерного захисту.

Науково-технічне забезпечення виконання Програми здійснюється шляхом:

створення системи моніторингу, комплексної оцінки сучасного стану нав­ко­­лишнього природного середовища і технічних систем (річок, лісових масивів, зсуво- та селе­небез­печних ділянок, гідротехнічних споруд, мостів і автодоріг) та прогнозування впливу їх на екосистему в ході проведення протипаводкових робіт, передбачених Програмою;

підвищення рівня метеорологічних і гідрологічних досліджень;

створення інформаційно-довідкових систем на основі сучасних геоін­фор­­­ма­цій­них технологій, детальних топографічних карт та аерокосмічних знімків;

удосконалення методів прогнозування погоди і можливих паводків, комп’ю­терне мо­де­лювання рівнів води і зон можливого затоплення, розроб­лення і впро­вадження на їх основі системи раннього оповіщення.

Фінансове забезпечення виконання Програми

Фінансування Програми здійснюється центральними органами виконавчої влади за рахунок коштів, передбачених на виконання Програми за напрямами в межах видатків, визначених на ці цілі у державному бюджеті на відповідний рік.

Оціночні розрахунки ефективності протипаводкових заходів проведені шляхом порів­няння їх економічних результатів (запобігання можливим збиткам за ретроспективний п’ятдеся­ти­­річний період) з необхідними для їх здійснення витратами, зведе­ни­ми з ураху­ванням фактора часу.

Розрахункові середньобагаторічні збитки в цінах 2005 року ста­нов­лять 108,9 млн. гривень.

Вартість передбачених Програмою робіт становить 2471,9 млн. гривень, у тому числі капітальні вкладення на здійснення протипаводкових заходів у басейні р. Тиси — 2403,2 млн. гривень, фінансування яких здійснюватиметься за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел.

Кошти державного бюджету, передбачені для здійснення заходів з протипаводкового захисту в басейні р. Тиси, розподіляються згідно з додатком 3.

Контроль за виконанням Програми

Контроль за виконанням Програми здійснює Кабінет Міністрів України, який розглядає щорічні зведені звіти державного замовника та узагальнений висновок про її результати і визначає ефективність виконання Програми.

Безпосередній контроль за виконанням завдань Програми здійснює державний замовник, який подає Кабінетові Міністрів України щороку
до 1 березня зведений звіт про хід виконання Програми, а до 1 квітня 2016 р. — звіт та узагальнений висновок про результати її виконання.

Контроль за цільовим використанням коштів державного бюджету здійснюється відповідно до законодавства.

Очікувані результати

 Здійснення протипаводкових заходів у повному обсязі дасть змогу:

створити у Закарпатській області безпечні умови для проживання населення;

поліпшити гідрологічний режим річок та інших водних об’єктів;

забезпечити регулювання поверхневого стоку з метою оптимізації па­водкових витрат;

ефективно використовувати сільськогосподарські землі, територію міст та інших на­се­лених пунктів;

мінімізувати розмір збитків, спричинюваних шкідливою дією вод;

захистити 500 населених пунктів, 2600 виробничих об’єктів, 200 тис. гектарів сіль­сько­госпо­дарських угідь та знизити рівень води в створі державного кордону України з Угорщиною у разі катастрофічного паводка на 125 сантиметрів.

 Виконання Програми забезпечить щорічне заощадження коштів у сумі 103,5 млн. гривень, а за весь період — 5175 млн. гривень.

Крім того, виконання Програми забезпечить дотримання Україною міжнародних угод про співробітництво на прикордонних водах під час будівництва об’єктів інженерного захисту від паводків та повеней, зазначених у додатку 4.

_____________________

Додаток 1

до Програми

ГІДРОГРАФІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
основних річок басейну р. Тиси

_____________________

Додаток 2
до Програми

ПЛАН
заходів із створення цілісного протипаводкового комплексу
в Закарпатській області в басейні р. Тиси

_____________________________

Додаток 3

до Програми

РОЗПОДІЛ
коштів державного бюджету та інших джерел, передбачених для здійснення заходів
з протипаводкового захисту в басейні р. Тиси

_____________________

Додаток 4
до Програми

ОБ’ЄКТИ
інженерного захисту від паводків та повеней у Закарпатській області,
які будуватимуться відповідно до міжнародних угод про співробітництво
на прикордонних водах

За угодами з Угорщиною

Правобережна дамба р. Боржава на ділянці с. Бене — с. Вари Берегівського району (протяжність 11 кілометрів)

Правобережна дамба р. Тиса на ділянці с. Вари — с. Бадалово (кордон з Угорщиною) Берегівського району (протяжність 7,9 кілометрів)

Протипаводковий польдер в районі с. Четове — с. Вари Берегівського району (об’єм 3,9 млн. куб. метрів)

Правобережна дамба р. Тур Виноградівського району (протяжність 7 кілометрів)

Лівобережна дамба р. Паладь Виноградівського району (протяжність 9 кілометрів)

Протипаводкова ємність у верхів’ї  р. Боржава (створ № 46, об’єм 7,3 млн. куб. метрів)

Протипаводкова ємність у верхів’ї  р. Боржава (створ № 49, об’єм 5,2 млн. куб. метрів)

Протипаводкова ємність у верхів’ї  р. Іршавка (створ № 51а, об’єм 4,3 млн. куб. метрів)

За угодами із Словаччиною

Протипаводкова ємність  на р. Уличка (створ № 76, об’єм 9 млн. куб. метрів)

Протипаводкова ємність  на р. Убля (створ № 77, об’єм 15 млн. куб. метрів)

Протипаводкова ємність  на р. Люта (створ № 81, об’єм 8,9 млн. куб. метрів)

Протипаводкова ємність  на р. Тур’я (створ № 83в, об’єм 11,2 млн. куб. метрів)

За угодами з Румунією

Регулювання русла р. Тиса в смт Солотвине Тячівського району  (протяжність 1 кілометр)

_________________________