ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОВНОВАЖЕННЯ

Прем’єр-міністра України, Першого віце-прем’єр-міністра, віце-прем’єр-міністрів України та Міністра Кабінету Міністрів України

1. Прем’єр-міністр України керує роботою Кабінету Міністрів України, спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою України, забезпечення реалізації державної внутрішньої і зовнішньої політики; спрямовує і координує діяльність Першого віце-прем’єр-міністра і віце-прем’єр-міністрів України, міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

Прем’єр-міністр України:

веде переговори і підписує в установленому порядку міжнародні договори України;

організовує роботу з формування і реалізації державної економічної та фінансової політики, а також  в межах своїх повноважень політики з питань оборони, юстиції, правоохоронної діяльності та євроатлантичної інтеграції України;

очолює урядові комітети, здійснює керівництво відповідними консультативними і дорадчими органами (комісіями, радами тощо);

організовує роботу центральних та місцевих органів виконавчої влади з формування і реалізації державної регіональної політики, проведення адміністративної та адміністративно-територіальної реформ, реформування системи державної служби.

2. Перший віце-прем’єр-міністр і віце-прем’єр-міністри України:

 забезпечують виконання Конституції та законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, реалізацію державної внутрішньої та зовнішньої політики у відповідних сферах діяльності шляхом визначення її пріоритетів, здійснення контролю та виконання інших повноважень Кабінету Міністрів України;

очолюють відповідні урядові комітети;

відповідають за підготовку питань для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України, вносять пропозиції щодо порядку денного цих засідань;

забезпечують взаємодію Кабінету Міністрів України з Президентом України та Верховною Радою України в процесі підготовки, прийняття і виконання законодавчих та інших нормативно-правових актів, а також поточну діяльність Кабінету Міністрів України;

беруть участь у розгляді питань на засіданнях Кабінету Міністрів України, в роботі відповідних колегіальних органів, що утворюються Президентом України і Кабінетом Міністрів України, у засіданнях колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;

за дорученням Прем’єр-міністра України представляють Кабінет Міністрів України у відносинах з Верховною Радою України, іншими органами і організаціями в Україні та за її межами;

представляють у Кабінеті Міністрів України питання окремих центральних органів виконавчої влади;

співпрацюють з іншими членами Кабінету Міністрів України;

ведуть переговори і підписують в установленому порядку міжнародні договори України згідно з наданими повноваженнями;

забезпечують інформування громадськості з питань реалізації державної політики у відповідній сфері;

координують діяльність державних суб’єктів господарювання, утворених за рішенням  Кабінету Міністрів України;

здійснюють керівництво відповідними консультативними і дорадчими органами (комісіями, радами тощо).

Перший віце-прем’єр-міністр і віце-прем’єр-міністри України мають право:

вносити пропозиції щодо порядку денного засідань Кабінету Міністрів України;

скликати в установленому порядку наради та проводити консультації з питань, що належать до їх компетенції;

давати письмові доручення керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших підвідомчих Кабінетові Міністрів України органів, установ та організацій;

отримувати в установленому порядку від органів виконавчої влади необхідну для їх роботи інформацію.

 3. Перший віце-прем’єр-міністр України:

виконує обов’язки Прем’єр-міністра України у разі його відсутності;

організовує та координує роботу з підготовки та виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

забезпечує взаємодію Кабінету Міністрів України з Верховною Радою України;

організовує роботу з формування і реалізації державної політики з питань інтеграції України до Європейського Союзу, а також із співробітництва з     країнами – членами ЄС;

координує проведення аналізу ефективності євроінтеграційної політики, діяльності органів виконавчої влади, спрямованої на створення передумов для набуття Україною членства в ЄС;

вживає заходів до забезпечення вступу України до СОТ;

взаємодіє з Представництвом України при Європейських Співтовариствах (Європейському Союзі);

забезпечує координацію та контроль здійснення заходів, спрямованих на реалізацію державної політики у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції України;

координує роботу з питань забезпечення обороноздатності держави, мобілізаційної підготовки та мобілізації;

розглядає та сприяє врегулюванню розбіжностей, що виникають у процесі формування і реалізації державної промислової, цінової, інвестиційної та житлової політики, державної політики у паливно-енергетичному комплексі, політики у сфері містобудування, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і наслідків Чорнобильської катастрофи, транспорту та зв’язку, а також з питань захисту прав споживачів, стандартизації, державного матеріального резерву;

організовує розроблення та здійснення заходів, спрямованих на удосконалення системи функціонування банківських і небанківських фінансових установ, розвиток ринку капіталу та його інфраструктури;

забезпечує планування і прогнозування заходів щодо економічного розвитку країни, активізації зовнішньоекономічних зв’язків та інвестиційних процесів;

забезпечує формування і реалізацію державної регуляторної політики з питань розвитку конкуренції на внутрішньому товарному ринку, демонополізації та розвитку підприємництва;

координує в межах своїх повноважень роботу, пов’язану з вирішенням питань щодо управління об’єктами права державної власності та проведення їх приватизації;

координує діяльність української частини міжурядових рад, комітетів та змішаних комісій;

забезпечує в межах своїх повноважень зв’язок Кабінету Міністрів України з Національним банком, Ощадбанком, Укрексімбанком та іншими банками, Торгово-промисловою палатою, фондовими та валютними біржами, міжнародними фінансовими організаціями;

координує діяльність з питань залучення та використання міжнародної технічної допомоги.

4. Віце-прем’єр-міністр України (питання агропромислової політики та природних ресурсів): 

організовує роботу з розроблення та реалізації стратегії функціонування агропромислового комплексу, зокрема з питань забезпечення продовольчої безпеки держави, проведення реформування земельних відносин, створення інфраструктури продовольчого ринку, забезпечення агропромислового виробництва необхідними матеріально-технічними ресурсами та сировиною;

організовує роботу з формування та реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, агропромислового та лісогосподарського комплексів, земельних і водних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки;

в межах, визначених законодавством, координує діяльність Української академії аграрних наук, Національного аграрного університету;

забезпечує взаємодію органів виконавчої влади з громадськими організаціями, діяльність яких безпосередньо пов’язана з агропромисловим виробництвом та охороною навколишнього природного середовища.

 5. Віце-прем’єр-міністр України (питання гуманітарної і соціальної політики):

організовує роботу з формування і реалізації державної політики в гуманітарній, соціальній та науково-технічній сфері, з питань сім’ї та молоді, охорони здоров’я, освіти, науки, реклами, виставкової та інноваційної діяльності, культури, преси та інформації, фізичної культури і спорту, туризму, конфесійних і міжнаціональних відносин, міграції та біженців;

координує роботу з реалізації державної мовної політики;

організовує роботу з формування і реалізації державної політики з питань реформування системи загальнообов’язкового державного соціального страхування, проведення пенсійної реформи, політики з питань грошових доходів і зайнятості населення, нагляду за додержанням законодавства про працю, благодійництва та гуманітарної допомоги;

в межах, визначених законодавством, координує діяльність Національної академії наук, Академії педагогічних наук, Академії медичних наук, Академії правових наук, Академії мистецтв, а також Української академії аграрних наук (у частині визначення державних науково-технічних пріоритетів);

забезпечує взаємодію органів виконавчої влади з Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, Національною комісією регулювання зв’язку, Національною радою соціального партнерства, Національною службою посередництва і примирення, Українським координаційним комітетом сприяння зайнятості населення, Українським національним фондом “Взаєморозуміння і примирення” при Кабінеті Міністрів України, об’єднаннями профспілок та роботодавців, політичними партіями і громадськими організаціями. 

6. Міністр Кабінету Міністрів України, крім повноважень, визначених Положенням про Міністра Кабінету Міністрів України, затвердженим Указом  Президента України від 5 червня 2003 р. № 480:

забезпечує узгодженість і послідовність здійснення органами виконавчої влади заходів з проведення адміністративної реформи, регіонального розвитку, реформування державної служби;

організовує проведення експертизи та підготовку висновків до проектів нормативно-правових актів стосовно здійснення повноважень і організації діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,  функціонування системи державної служби та служби в органах місцевого самоврядування;

сприяє запровадженню європейських стандартів у діяльності органів виконавчої влади, спрямованих на вдосконалення їх структурної організації;

координує роботу з питань зміцнення кадрового потенціалу, створення дієздатного державного апарату, забезпечує організацію роботи щодо кадрових призначень в органах виконавчої влади;

сприяє вивченню та використанню в Україні найкращого світового досвіду організації державного управління;

координує роботу з вивчення пропозицій щодо вдосконалення територіальної організації органів державної влади та органів місцевого самоврядування;

організовує проведення аналізу практики застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, і підготовку пропозицій щодо удосконалення цього законодавства.

Міністр забезпечує організацію співробітництва органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування, їх добровільними об’єднаннями,  громадськими організаціями, діяльність яких безпосередньо пов’язана з питаннями регіонального розвитку, а також здійснення контролю за роботою місцевих органів виконавчої влади.

__________________