ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від від 30 серпня 2005 р. № 829
СТРАТЕГІЯ
залучення міжнародної технічної допомоги
на 2005 -– 2007 роки
Стратегія залучення міжнародної технічної допомоги на 2004 – 2007 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 15, була розроблена під час виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України у 2003 – 2004 роках з урахуванням досвіду співпраці з усіма донорами.
Перемога демократичних сил на президентських виборах, за результатами яких волею громадян України, що обрали свободу, демократію, справедливість та добробут, Президентом України став Віктор Ющенко, відкрила шлях до реалізації потенціалу України, її європейського вибору, перетворення української економіки на соціальну ринкову систему, забезпечення її сталого розвитку.
Проголошення Президентом України та Кабінетом Міністрів України нових пріоритетних завдань розвитку держави, визначених ву Плані дій Україна – ЄС на 2005 -– 2008 роки та Програмі діяльності Кабінету Міністрів України „”Назустріч людям”, а також оприлюдненняі донорами наміріви щодо збільшення обсягів допомоги для підтримки та консолідації історичних завоювань, досягнутих нещодавно під час демократичних виборів в Україні, створили передумови для підготовки нової Стратегії залучення міжнародної технічної допомоги, яка б відповідала першочерговим цілям та завданням, визначеним у цих документах.
Нова редакція Стратегіяї залучення міжнародної технічної допомоги на 2005 – 2007 роки покликана повинна консолідувати зусилля донорів та орієнтувати їх стосовно пріоритетних напрямів та завдань, для реалізації яких Кабінет Міністрів України планує запросити донорів надати залучити міжнародну технічну допомогу в якості додатковеого джерелоа ресурсного забезпечення реалізації здійснення заходів Програми діяльності Кабінету Міністрів України “Назустріч людям” та Плану дій Україна – ЄС на 2005 – 2008 роки.
Міжнародна технічна допомога залучається згідно із цією Стратегією уза видамих та у формах, прийнятих у сучасній міжнародній практиці, і спрямовується на забезпечення сталого розвитку України. Стратегія реалізовуватиметься шляхом технічного та техніко-економічного співробітництва з державами-донорами та міжнародними організаціями (далі -– донори) відповідно до міжнародних договорів України.
Мета Стратегії
Метою Стратегії є визначення напрямів та завдань щодо залучення міжнародної технічної допомоги на середньостроковий період 2005 – 2007 рокиів для проведення нагальних необхідних реформ, утвердження соціально- орієнтованої, інноваційної моделі розвитку економіки України, реалізації амбітних цілей найскорішої інтеграції в європейські та євроатлантичні структури, вступу до СОТ, підвищення рівня та наближення рівня та стандартів життя українських громадян до європейськихого.
Реалізація цієї Стратегії забезпечить подальше економічне зростання, що дасть змогу, у свою чергу, зумовить поступовое скороченнятити обсягиів допомоги. Досвід, набутий Україною в процесі залучення міжнародної технічної допомоги, та досягнутий відповідний рівень економічного розвитку дозволяють дають можливість розпочати побудову механізмів розроблення механізмів для зміни статусу перетворення України від з держави-реципієнта до у державуи-донора, що сприятиме розвитковіу експортного потенціалу, стимулюванню зовнішньоекономічних зв’язків шляхом закріплення українських товаровиробників на нових ринках та підвищенню їх конкурентоспроможності. Реалізація цьогоЦей стратегічнийого напряму визначенийа як однеим з пріоритетних завдань Кабінету Міністрів України, яким передбачено розроблення механізму надання Україною технічної допомоги, насамперед країнам “третього світу”, які є перспективними з точки зору для освоєння їх ринків українськими виробниками товарів, робіт та і послуг. Набуття Україною статусу країнидержави-донора сприятиме зростанню збільшенню її політичної ваги на міжнародній арені.
Роль міжнародної технічної допомоги
ув розвитку України
Допомога, яка що надається донорами у рамках технічного та техніко-економічного співробітництва, сприяє дотриманню курсу України на європейську та євроатлантичну інтеграцію, дає можливість залучиати додаткові ресурси для вирішення розв’язання стратегічних завдань розвитку, зменшує зменшити навантаження на державний бюджет, сприяє створенню створити додатковіих робочіих місцяь.
Світовий досвід, що якого набувається Українаою в рамках результаті залучення міжнародної технічної допомоги, сприяє підвищенню інституційної спроможності органів державної влади, приватного сектору економіки та об'єднань громадян щодо формування демократичного суспільства та самодостатньої соціально орієнтованої ринкової економіки, прискорює міжнародну інтеграцію.
З часу набуття Україною незалежності основними донорами, у тому числі передусім США, Канадою, ФРН, Нідерландами, Великобританією, Швецією, Швейцарією, Японією, Європейським Союзом, ООН, було виділено понад 5 млрд. доларів США на для реалізаціюї проектів міжнародної технічної допомоги.
На початковому етапі (1991 – 1997 роки) донори приділяли увагу питанням розбудови основних засад та інфраструктури ринкової економіки, у наступному періоді (1997 – 2004 роки) –– поглибленню структурних, правових реформ, демократизації суспільства, забезпеченню сталого економічного зростанняпіднесення, екологічної та ядерної безпеки, підвищенню рівня та поліпшенню якості життя людей у регіонах, відродженню культури та духовності.
Так, донорами було надано істотну допомогу у підвищенні спроможності органів державної влади щодо розроблення державної бюджетної та податкової політики, у дерегуляції підприємницької діяльності, розширенні можливості підприємців отримувати мікрокредити, зміцненні банківського сектору, вдосконаленні законодавства, розвитку ринково орієнтованого сільськогосподарського сектору, поліпшенні фінансового стану енергетики, ефективному використанні енергоресурсів, значному підвищенні рівня безпеки АЕСатомних електростанцій, зміцненні репродуктивного здоров'я населення, профілактиці різних хвороб, зокрема ВІЛ/СНІДу та туберкульозу, створенні засад сучасної сімейної медицини.
Під час виконання освітніх програм міжнародної технічної допомоги тисячі фахівців державних та недержавних установ, а також студентів та викладачів вищих навчальних закладів пройшли навчання та здобули досвід практично в усіх галузях сучасної економіки. За результатами реалізації проектів міжнародної технічної допомоги було досягнуто успіхів у розвитку громадянського суспільства, демократизації виборчого процесу, усвідомленні та реалізації більшістю громадян свого права без залякування, переслідування, погроз та насильства - вільно висловитилювати свою думку, яка має бути відповідно врахована у вільному демократичному і прозорому процесі. Провідні заклади культури і мистецтва отримали сучасне обладнання.
Проблеми, розв’язання яких потребує
залучення міжнародної технічної допомоги
та поліпшення її координації
У 2000 році Україна після складного перехідного періоду стала на шлях економічного зростання. Завдяки результатам проведених реформ та докорінним змінам ув соціально-економічних відносинах, що відбулися з часу незалежності України, були закладені основи стабільного росту ВВПзростання обсягу валового внутрішнього продукту, і прогноз на майбутнє виглядав оптимістичнимо.
Проте протягом останніх років через відсутність прогнозованої, послідовної політики держави, через насаджування запровадження олігархічної моделі економіки розширився збільшився її тіньовий сектор, зросла корупція, економіка залишалася диспропорційною. Позитивні тенденції сталого економічного зростання останніх років були наслідком результатом дії зовнішніх факторів і тимчасових переваг на світових ринках, що не супроводжувалосяь адекватним зростанням реальних доходів громадян. Склались несприятливі умови для розвитку підприємництва та залучення приватних інвестицій в Україну чУнаслідокерез масовихі проявіви корупції, податковогоий тиску, нерівнихі та несправедливихі умови ведення бізнесу створилося несприятливе середовище для розвитку підприємництва та залучення приватних інвестицій в Україну. Регіональна політика характеризуваласья надмірною централізацією влади, невизначеністю ролі регіонів, слабкістю місцевого самоврядування. Держава не забезпечила надання громадянам якісних та доступних освітніх та медичних послуг, соціальні стандарти виглядали були дуже низькими.
З метою запровадження докорінних змін в усіх сферах соціально-економічного розвитку, новообраним Президентом України та Кабінетом Міністрів України розпочато здійснення заходів з метою досягнення нової якості життя громадян, запровадження соціальних, економічних та демократичних європейських стандартів життєдіяльності людини, суспільства та держави.
Серед першочергових заходів, визначених Президентом України та Кабінетом Міністрів України, існує ряд завдань, вирішення розв’язання яких потребує, зокрема, залучення міжнародної технічної допомоги.
Усвідомлюючи свою частину міру відповідальності за єдність Європи, нова українська влада прагне перевести взаємини взаємовідносини з ЄС на рівень перспективи членства, поширити впровадити в Україні європейські цінності і європейську модель владидержавного управління, впровадити в Україні європейські соціальні, економічні і політичні стандарти. Для цього українські громадяни України мають повинні отримати нові шанси можливості на здобуття освітиу, на інтелектуальний розвиток через культурний обмін, доступ до інформації, користуватися використання свободиою пересування. Для З метою прискорення реалізації проголошеного курсу на європейську та євроатлантичну інтеграцію слід, в першу чергу, передусім виконати складне завдання – щодо забезпечення вступу України до СОТ до кінця 2005 року, здійснити заходи щодо для адаптації законодавства України до законодавства ЄС, створення між ними зони вільної торгівлі між Україною та ЄС, формування в суспільстві проєвропейської більшості, укріплення засад ринкових інститутів, підвищення спроможності національної економіки витримати конкурентний тиск у зв'язку з розширенням ЄС.
Головними Основними проблемами, що мають які повинні бути вирішені розв’язані невідкладно, є виведення з тіні національної економіки, викорінення корупції та усунення умов її виникнення, що включає поліпшення адміністрування податків на основі запровадження принципів прозоростіих та рівноправностіих принципів їх справляння, ліквідацію необґрунтованих податкових пільг, створення умов длясприяння справедливійої конкуренції. Слід відновити основи макроекономічної стабільності, забезпечити формування збалансованого бюджету, стабілізаційна роль якого має повинна бути посилена шляхом коригування введення жорстких бюджетних обмежень, формування та реалізації чітких принципів державних запозичень. Необхідно Ввпровадженняити міжнароднихі стандартіви прозорості бюджетного процесу та звітності про результати його виконання.
Для підвищення конкурентоспроможності національної економіки передбачається впровадити інноваційну модель розвитку, що включає становлення інформаційного суспільства із застосуванням високих технологій, комерціалізацію результатів науково-технічної діяльності, розширення можливостей суспільства генерувати, розповсюджувати та використовувати знання, поліпшення якості освіти та підготовки кадрів, створення інформаційних мереж для обміну знаннями та технологіями.
Слід Необхідно створити умови для розкриття активізації економічної ініціативи людей, громад, регіонів, які в ході адміністративно-територіальної реформи мають повинні отримати більше самостійності, ву тому числі по з питаньнях бюджету, власності, державної влади, вдосконалення механізму надання суспільних послуг та питання міжнародного співробітництва.
За останні роки знизився рівень погіршилася якіостьі освіти., дДіти з різних регіонів, з міста і села сіл не мають рівного доступу до освіти., доступ дітей з небагатих родин до кредитів на навчання залишається дуже обмеженим., В українські школахи не використовуються в достатньоюій міріою сучасні інформаційні технології., Україна, на відміну від Польщі та Росії, не бере участьі у міжнародних порівняльних дослідженнях навчальних досягнень учнів, які проводяться ООН, ЮНЕСКО та Організацією економічного співробітництва і розвитку.
Одним з проблемних питань, що потребує негайного вирішення, є необхідність удосконалення законотворчого процесу.
Для утвердження ролі судів системи судочинства в якості ефективного правового механізму розв’язання конфліктів, активізації підприємницької діяльності має повинна бути завершена судова реформа в Україні та фактично утверджена незалежність судової гілки влади, яка що забезпечує прозорість та об'єктивність судового процесу.
Нині На даний час частка продукції малих та середніх підприємств у валовому внутрішньому продукті залишається низькою порівняно з аналогічною часткою розвинутих країндержав. Основними факторами, що стримують розвиток малих та середніх підприємств, залишається є недосконале правове середовище, зарегульованість процедур реєстрації та ведення бізнесу, відсутність ділових та управлінських навичок у підприємців, а також обмежені можливості щодо отримання кредитів.
Існує нагальна необхідність здійснення глибоких, якісних перетворень в енергетичній сфері, диверсифікації надходження паливно-енергетичних ресурсів, що значною мірою обумовлює національну безпеку держави, а також економічного стимулювання енергозбереження. Низька ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів є наслідком деформованої структури виробництва та енергоспоживання, використання застарілих виробничих фондів енергетики. Потребує підвищення та підтримки ядерна безпека АЕСатомних електростанцій. Недостатній рівень безпеки праці у вугледобувній промисловості призводить до аварій та загибелі шахтарів. Водночас Україна готова внести свій вклад зробити внесок у збереження стабільного енергопостачання Європи, запропонувати для розвитку свій великий транзитний потенціал, зокрема перспективноюим є участь партнерів з країн держав ЄС у створенні газотранспортного консорціуму.
Для позитивних змін в агропромисловому комплексі потрібно завершити формування цілісної інфраструктури аграрного ринку та ринку землі, провести глибоку докорінну перебудову економічних та фінансово-кредитних відносин на селі. Необхідно створити повноцінний ринок землі, запровадити сучасні земельно-орендні та іпотечні відносини, ефективні механізми захисту прав власності на землю.
Реалізація рішень, прийнятих на Саміті тисячоліття ООН у 2000 році, надає особливої актуальності питанням безпеки людини та довкіллянавколишнього природного середовища, зокрема щодо побутового та промислового забруднення, ефективного невиснажливого використання природних ресурсів, кліматичних змінзміни клімату, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та підвищення рівня безпеки об'єкта "Укриття", зменшення рівня захворюваності населення.
Існуюча система охорони здоров'я потребує істотного реформування. Недостатньо приділяється уваги профілактиці здоров'я громадян та пропагуванню здорового способу життя. Зареєстровано високий показник інфікованих на ВІЛ/СНІД та туберкульоз.
У зв'язку з розширенням ЄС виникає потреба в упорядкуваннія міграційних процесів, налагодженнія транскордонного співробітництва, розвитку міжнародних транспортних коридорів. Необхідно посилити роботу, спрямовану на запобігання збільшенню кількості незаконних мігрантів, зокрема тих, що прибувають через східні кордони, торгівлі людьми, а також здійснити заходи щодо боротьби з організованою злочинністю, відмиванням грошей і незаконним обігом наркотиків.
Підтримуючи цілі розвитку тисячоліття, проголошені Декларацією тисячоліття ООН, Україна розробила завдання на період до 2015 року з подолання бідності, поліпшення якості та забезпечення рівного доступу до освіти, а також відтворення навколишнього природного середовища.
Протягом останніх років спостерігалася активізація діяльності об'єднань громадян та аналітичних центрів. Проте, слід необхідно залучати громадськість до процесу прийняття рішень органами державної влади, зокрема шляхом проведення публічних слухань, громадських обговорень та консультацій, впровадження урахування результатів досліджень об'єднань громадян.
З метою зміцнення обороноздатності держави та прискорення вступу України до НАТО обороноздатності держави та прискорення вступу України до НАТО необхідно активізувати процеси реформування української арміїЗбройних Сил.
Для якнайшвидшого вирішення зазначених питань та забезпечення інноваційного розвитку Україна потребує чітко скоординованої допомоги.
Проблемними питаннями співробітництва з донорами залишаються недостатня участь України у визначенні змісту проектів і програм під час їх підготовки, низька ефективність окремих форм співробітництва, що пропонуються донорами, переважне використання послуг іноземних експертів у деяких проектах. Розширення уУчастьі українських експертів у проектах міжнародної технічної допомоги сприятиме підвищенню спроможності українських фахівців приймати управлінські рішення на рівні міжнародних стандартів та поширенню здобутих знань.
В останні роки відбулося краще усвідомлення можливостей міжнародної технічної допомоги як допоміжного інструменту економічного розвитку. В переважній більшості випадків вдалося разом з донорами визначити головні основні напрями допомоги, підвищити відповідальність за її зміст та результати реалізації проектів, що великою мірою відповідали пріоритетам політики, та сформувати проектні портфелі, що великою мірою відповідали пріоритетам політики України. Запроваджений у 2002 році систематичний моніторинг дає змогу простежувати та аналізувати заходи, що здійснюються у рамках проектів. Разом з тим для досягнення більшої ефективності та прозорості процесу надання допомоги необхідно забезпечити тісну координацію з донорами щодо розроблення проектів, обговорення їх цілей, завдань, проведення моніторингу, застосування критеріїв оцінки проміжних та кінцевих результатів їх реалізації, а також інформування громадськості.
Напрями залучення міжнародної технічної допомоги
Залучення міжнародної технічної допомоги у 2005 – 2007 роках здійснюватиметься за такими напрямами:
1) підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення сталих темпів економічного зростання, впровадження інноваційної моделі її розвитку економіки;
2) забезпечення вступу України до СОТ, здійснення європейської та євроатлантичної інтеграції;
3) створення сприятливого підприємницького середовища, розвиток малого та середнього бізнесу;
4) поглиблення демократичних перетворень, формування інститутів розвинутого громадянського суспільства;
5) досягнення цілей розвитку тисячоліття, визначених ву Декларації тисячоліття ООН, зокрема поліпшення соціальних умов та здоров'я громадян України, гуманітарний розвиток;
6) підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціально-економічна реабілітація забруднених регіонів;
7) гарантування безпеки та захисту держави і громадян;
8) розвиток державної регіональної політики, проведення адміністративно-територіальної реформи.
.
Завдання, які що передбачається розв'язати
із залученням міжнародної технічної допомоги
За визначеними напрямами залучення міжнародної технічної допомоги передбачається розв'язання таких завдань:
1) підвищення конкурентоспроможності національної економіки, забезпечення сталих темпів економічного зростання, впровадження інноваційної моделі її розвитку економіки:
а) з питань перехоіду до економіки, що ґрунтується на наукоємних технологіях:
забезпечення розвитку сприятливого для інновацій середовища, створення ринкової інноваційної інфраструктури;
розроблення та впровадження високих наукоємних конкурентоспроможних технологій у промисловості, включаючи обмін новітніми технологіями в аграрно-промисловому комплексі;
посилення спроможності до генерування та, розповсюдження та впровадження знань шляхом поліпшення якості та забезпечення рівного доступу вусіх верств населення до освіти, післядипломного навчання;
активізація технологічного переозброєння переоснащення всіх галузей виробництва шляхом застосування нових форм та механізмів, об’єднання зусиль науки, освіти та бізнесу, комерціалізації нових технологій, включаючи у тому числі використання лізингу, франчайзингу, венчурного фінансування та розвиток електронної комерції;
б) у сфері макроекономіки таі фінансів:
запровадження стратегічного планування у практику діяльності органів виконавчої влади, удосконалення системи державного прогнозування та розроблення програм соціально-економічного розвитку;
запровадження середньострокового бюджетного планування;
реформування податкової системи та модернізація державної податкової служби;
допомога у проведенняі аналізу впливу податкової системи на економіку держави, сектор виробництва, підприємництво, інвестування та інноваційну сферу, визначення оптимального податкового навантаження на економіку країни;
забезпечення розвитку ринку фінансових послуг, удосконалення системи його регулювання та моніторингу;
перехід небанківських фінансових установ на ведення фінансової звітності за міжнародними стандартами;
створення інформаційної бази даних про небанківськихі фінансовіих установи;
правове забезпечення захисту прав споживачів фінансових послуг;
забезпечення розвитоку корпоративного управління, вивчення досвіду ЄС та розробка розроблення Кодексу корпоративного управління відповідно до принципів таі стандартів ЄС;
удосконалення системи регулювання ринку цінних паперів, похідних фінансових інструментів;
допомога в розробленняі нормативно-правової бази, що регулює питання захисту прав міноритарних акціонерів;
запровадження прозорих ефективних процедур продажу об’єктів різних груп;
поліпшення технічних умов ведення Єдиного реєстру об’єктів державної власності, що має містити бази даних про майно суб’єктів господарювання державного сектора економіки, корпоративних прав держави, окремо визначеного державного нерухомого майна (включаючи землі державної власності), майна, зданого в оренду тощо;
створення кредитної інформаційної компанії;
в) у сфері структурної перебудови:
енергетика
підтримка здійснення заходів щодо розвитку прозорого, конкурентного та ефективного ринку енергоносіїв;
підтримка заходів щодо диверсифікації джерел енергозабезпечення та маршрутів енергопостачання, включаючи у тому числі забезпечення розвитоку українського маршруту Євро-Азіатського нафтотранспортного коридору;
підтримка заходів щодо інтеграції об’єднаних енергетичних систем України до енергетичних осистем країн держав Європи;
кваліфікація альтернативних джерел постачання ядерного палива;
підтримка здійснення заходів щодо впровадження технологій вироблення енергії з альтернативних джерел;
виробництво біодизельного палива з насіння ріпаку, вирощеного в зонах чорнобильського на територіях, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;.
поліпшення умов та підвищення рівня охорони та умов праці шахтарів, безпеки видобутку вугілля, дегазації вугільних пластів;
підвищення рівня ядерної таі радіаційної безпеки та вудосконалення системи фізичного захисту АЕС атомних електростанцій таі об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом, з урахуванням загрози ядерного тероризму;
допомога в розробці розроблення та реалізаціяї стратегії щодо поводження вз радіоактивними відходами;
створення сучасної аналітичної лабораторії для визначення характеризації характеристик радіоактивних відходів та модернізації системи вхідного контролю;
реформування таі розвиток системи ядерного регулювання;
допомога у розробці розроблення нової редакції Комплексної державної програми з енергозбереження на 2006 – 2020 рр. роки та механізму її реалізаціївиконання, гармонізованого з нормами ЄС;
забезпечення розвиткурозвиток мережі муніципальних енергозберігаючих сервісних компаній (ЕСКО);
допомога у розбудоваі інфраструктури для впровадження технологій ефективного використання енергії та енергозбереження, зокрема, створення центру з розвитку міжнародного бізнесу та торгівлі в сфері енергоефективності та енергозбереження та енергоефективності;
вивчення міжнародного досвіду з питань функціонування галузей паливно-енергетичного комплексу (вугільної, нафтогазової, енергетичної), цінової політики та ціноутворення в паливно-енергетичному комплексі, проблем приватизації об’єктів паливно-енергетичного комплексу;
аграрно-промисловий комплекс
підтримка здійснення заходів із забезпечення продовольчої безпеки держави;
створення умов для розвитку фінансової інфраструктури в аграрному секторі;
сприяння розвитку соціальної сфери у сільській місцевості;
гармонізація системи якості та безпеки продуктів харчування у відповідності до з нормами ЄС та вимогами СОТ;
допомога в проведенняі аналізу торгівлі сільськогосподарською продукцією та продуктами харчування між Україною та ЄС, зокрема щодо наслідків відкриття важливих власних ринків;
2) у напрямі забезпечення вступу України до СОТ, здійснення європейської та євроатлантичної інтеграції:
підтримка інституційнеого забезпечення процесів європейської та євроатлантичної інтеграції, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері європейської та євроатлантичної інтеграції, ознайомлення з досвідом та законодавством ЄС;
підтримка здійснення заходів щодо створення зони вільної торгівлі між Україною та ЄС;
впровадження норм і стандартів, що відповідають вимогам СОТ, проведення організація інформаційно-аналітичного забезпечення приєднання до СОТ;
допомога унаближенняіфункціонування систем економічної безпекикраїндержав-– членів НАТО і України;
підтримка здійснення переходу на стандарти НАТО у питаннях створенняі, виготовленняі та озброєнняі військовою та спеціальною технікою;
допомога в оцінці проведення оцінки фінансових витрат, пов’язаних з підготовкою України до членства в НАТО;
адаптація законодавства України до законодавства ЄС відповідно до Копенгагенських критеріїв членства в ЄС (зокрема директив та стандартів щодо оподаткування, технічного, санітарного, фітосанітарного, ветеринарного, екологічного, прикордонного і митного контролю та захисту прав споживачів);
підвищення рівня поінформованості громадян стосовно правил та норм ЄС і СОТ;
допомога впроведення оцінкиціінфраструктури проектів на українській ділянці Пан-’європейського транспортного коридору № 5 з урахуванням результатів застосування європейської методології ТІНА;
проведення оцінки наслідків розширення ЄС з метою впливу на обсяги транзитних та експортно-імпортних перевезень;
приведення національного транспортного законодавства у відповідність доз Білоїю книгиою ЄС по транспорту;
гармонізація митних правил та документів з міжнародними та європейськими стандартами;
підтримка здійснення заходів щодо створення цивільної глобальної навігаційної супутникової системи;
проведення допомога в перепідготовкиці військовослужбовців, звільнених з військової службив запас;
підтримка в контексті подолання соціальнихо-економічних наслідків проведення заходів воєнної реформи;
допомога в адаптаціяї оборонно-промислового комплексу України в процесі його інтеграції до євроатлантичного ринкуового середовища;
3) у напрямі створення сприятливого підприємницького середовища, розвитоку малого та середнього бізнесу:
удосконалення політики захисту конкуренції, створення рівних умов провадження господарської діяльності для всіх підприємців;
удосконалення дозвільно-реєстраційної системи щодо підприємницької діяльності, зокрема створення організація єдиних офісів комплексного обслуговування суб’єктів підприємницької діяльності за принципом “єдиний офіс”;
підтримка здійснення організаційних та правових заходів для поліпшення інвестиційного клімату;
підтримка створення Українського Аагентства з питань іноземних сприяння інвестиціямй та забезпечення інституційної підтримки організації його роботи;
удосконалення механізму фінансово-кредитної підтримки малого підприємництва, розширення доступу малих та середніх підприємств до кредитів, зокрема довгострокових, сприяння розвитку мережі фондів підтримки підприємництва та створення гарантійних фондів;
забезпечення захисту прав власника і кредитора, удосконалення процедур банкрутства та відновлення платоспроможності боржника;
удосконалення законодавчої бази з питань корпоративного управління;
гармонізація національних стандартів управління якістю та екологічного управління з міжнародними, включаючи зокрема впровадження на у виробництвіо систем управління якістю ISO, та здійснення заходів для сприяння їх застосуваннюя малими та середніми підприємствами;
допомога у перегляді національного законодавства з метою визначення та скасування бар’єрів для заснування компаній;
проведення навчальних програм для навчання підприємців та державних службовців, зокрема органів реєстрації, щодо проведення реєстраційних процедур;
забезпечення розвитоку нових форм виробничої кооперації із застосуванням "кластерної" моделі розвитку економіки;
проведення аналізу, досліджень, моніторингу проблем розвитку малого підприємництва, та а також організація висвітлення цих дослідженьїх, а також та заходів регуляторної політики в ЗМІу засобах масової інформації;
створення розгалуженої системи інформаційної та консультаційної підтримки малого та середнього підприємництва із запровадженням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій (ІСТ), ув першу чергу ув сільській місцевості;
розроблення механізмуів громадського контролю та взаємодії громадських організацій і підприємницьких структур з регуляторними органами;
4) у напрямі поглиблення демократичних перетворень, формування інститутів розвинутого громадянського суспільства:
посилення захисту прав і свобод громадян;
забезпечення конкурентного виборчого процесу на засадах відкритості, прозорості та гласності;
прискорення побудови в Україні створення нової системи судочинства;
проведення адміністративної реформи;
забезпечення розвитоку правового механізму участі громадян у процесі прийняття рішень органами державної влади;
підтримка сприяння дотриманню незалежності та демократичності засобів масової інформації;
інтеграція галузевих та регіональних програм у сфері інформатизації та комп’ютеризації в рамках єдиної загальнодержавної програми “Електронна Україна”;
зміцнення громадських організацій, професійних, незалежних аналітичних центрів, здатних брати участь у формуванні політики держави;
сприяння впровадженню гендерної рівності;
5) у напрямі досягнення цілей розвитку тисячоліття, визначених ув Декларації тисячоліття ООН, зокрема поліпшення соціальних умов та здоров'я громадян України, гуманітарного гуманітарний розвитоку:
приведення законодавства з питань соціально-трудових відносин у відповідність з міжнародними стандартами;
забезпечення розвитку та вдосконалення системи адресної соціальної допомоги найменш захищеним верствам населення, посилення адресності у разі при наданняі пільг;
комплексне реформування адміністративної системи соціального страхування шляхом створення єдиної системи збору та обліку внесків і запровадження єдиного соціального внеску;
прискорення проведення пенсійної реформи, впровадження недержавного пенсійного забезпечення, створення відповідної нормативно-правової бази;
розвиток забезпечення розвитку системи первинної медичної допомоги на засадах сімейної медицини;
виконання підтримка профілактичних та інформаційних програм боротьби з інфекційними хворобами, зокрема ВІЛ/СНІДом, туберкульозом, а також покращання поліпшення лікування і підтримки таких хворих;
сприяння виконанняю програм у сфері репродуктивного дитячого та материнського здоров'я населення;
сприяння у розробці розроблення таі впровадженняі дієвого механізму контролю за виробництвом, імпортом та реалізацією фармацевтичної продукції;
допомога у створенняі моделі національного органу по з реєстрації лікарських засобів в Україні;
забезпечення розвитоку системи медичного страхування, відповідної нормативно-правової бази;
сприяння впровадженню та розвитку телемедичних технологій;
поліпшення стану матеріально-технічного забезпечення державних закладів культури іта мистецтва, поліпшення умов творчої діяльності;
допомога у розробленняі державних соціальних стандартів надання послуг населенню у сфері культури, що гарантуються державою;
розвиток сфери соціально значущих інформаційних послуг, що надаються через Інтернет, у першу чергу в сфері галузі телемедицини, дистанційного навчання та культури;
забезпечення розвитоку електронної комерції, маркетингу та бізнесу підприємництва на основі Інтернет для популяризації та просування українських виробів мистецтва (ув тому числі народних промислів) і послуг у галузі культури та туризму на міжнародний ринок;
організація широкомасштабнеого навчання та стажування студентів, аспірантів і молодих науковців за кордоном;
створення системи незалежного тестування випускників загальноосвітніх навчальних закладів України;
сприяння в реформуваннюі національної системи вищої освіти відповідно до принципів і вимог Болонського процесу, наближення її до європейських стандартів;
створення умов для забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітей, включаючи в тому числі дітей з фізичними вадами;
допомога у формуванняі в Україні системи профілактики та реабілітаційної терапії наркозалежних осіб;
6) у напрямі підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та соціально-економічна реабілітація забруднених регіонівпідвищення рівня екологічної безпеки та мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи:
забезпечення здійснення заходів щодо зняття Чорнобильської АЕС з експлуатації та стабілізації стану об’єкта “Укриття”, підтримання достатнього рівня його безпеки та перетворення в екологічно безпечну систему, соціально-економічна та екологічна реабілітація забруднених регіонів;
модернізація автоматизованої системи радіаційного контролю Чорнобильської зони відчуження;
забезпечення розвитоку системи моніторингу та системи реагування на надзвичайні ситуації в Чорнобильській зоні відчуження;
підтримка здійснення заходів щодо знищення непридатних до використання та надлишкових боєприпасів і зброї, знешкодження вибухонебезпечних предметів, що залишилися на території України після розпаду СРСР, екологічно безпечної ліквідації твердого та рідкого ракетного палива;
створення умов для ефективноїго реалізації впровадження в Україні механізмів Кіотського протоколу до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату;
удосконалення іта використання економічних механізмів та інструментів природокористування, екологічного аудиту таі екологічного страхування, вурахування екологічних вимог при під час приватизації державного майна;
управління спільними із сусіднімикраїнамидержавами – членами ЄС водними ресурсаминзабасейновоимупринципіом;
допомога у впровадженняі інтегрованої системи обліку природних ресурсів з метою їх раціонального використання та відтворення;
удосконалення механізміву управління поводження з відходами (включаючи радіоактивні відходи та відпрацьовані джерела іонізуючого випромінювання) з урахуванням міжнародних стандартів та нормативів, у першу чергу для великих міст та крупних промислових об'єктів;
забезпечення розвитоку з сусідніми країнами-членами ЄС екологічних коридорів іта транскордонних біосферних резерватів із сусідніми державами – членами ЄС;
допомога у оснащенняі постів екологічного контролю у пунктах пропуску через державний кордон України сучасними контрольно-вимірювальними приладами;
застосування екологічно "чистих технологій" на промислових об'єктах України;
7) у напрямі гарантування безпеки та захисту держави і громадян:
посилення боротьби з незаконною міграцією, удосконалення регулювання міграційними процесами, облаштування пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, а також порядку повернення до країн їхнього громадянства;
підтримка здійснення заходів щодо реформування Збройних Сил та створення їх сучасної моделі на засадах оборонної достатностіформування за принципом оборонної достатності сучасних Збройних Сил;
удосконалення системи протидії відмиванню коштів, одержаних злочинним шляхом;
допомога у боротьбаі з корупцією, організованою злочинністю, тероризмом, контрабандою, торгівлею зброєю, людьми, незаконним обігом наркотиків, ву тому числі з використанням морського морських каналушляхів, а також іншими проявами транскордонної злочинності;
допомога у створенняі національної криміналістичної лабораторії та національного банку даних про наркотичнихі засобиів, психотропніих речовини та прекурсоріви;
допомога у проведенняі досліджень з виявлення тенденцій у стану та тенденцій в діяльності організованої злочинності в Україні;
підтримка зусиль заходів, спрямованих на запобігання щодо нерозповсюдженняю зброї масового знищення, запобігання незаконному обігу ядерних та радіоактивних матеріалів;
забезпечення розвитку прикордонної інфраструктури, ефективного митного та інших видів контролю у пунктах пропуску через державний кордон України;
увдосконалення системи державного контролю за експортом та транзитом товарів і технологій подвійного призначення;
допомога у завершенняі договірно-правового оформлення державного кордону України;
забезпечення пунктів пропуску через державний кордон сучасним обладнанням, яке відповідає сучасним світовим стандартам;
запровадження сучасних механізмів сприяння торгівлі, зокрема таких, як: спрощення митних процедур при перетині кордонів у разі перевезення товарамитоварів через митний кордон, створення системи оформлення документів за концепція „єдиного окна”принципом “єдиний офіс”, автоматизація, використання інформаційних технологій на митниці та вдосконалення обміну інформацією між митницею та імпортерами/експортерами;
8) у напрямі розвитоку державної регіональної політики, проведення адміністративно-територіальної реформи:
допомога у проведення адміністративно-територіальної реформи, забезпеченняі створення умов для концентрації державних послуг на рівні громади;
зміцнення місцевого самоврядування, включаючи такі аспекти, як зокрема розширення участі громадян у діяльності його органів, розвиток асоціацій органів місцевого самоврядування, підвищення якості послуг, що надаються громадянам;
забезпечення розвитку інфраструктури та законодавчої бази місцевого самоврядування;
запровадження програмно-цільового методу формування та виконання місцевих бюджетів в окремих областях згідно з вимогами Бюджетного кодексу;
забезпечення розвитку міжнародних транспортних коридорів;
активізація транскордонного і міжрегіонального співробітництва, у тому числі в рамках єврорегіонів;
запровадження стратегічного планування сталого розвитку на регіональному та місцевому рівні.
.
Умови реалізації Стратегії
Необхідною Обов’язковою умовою для залучення достатніх обсягів міжнародної технічної допомоги для реалізації розв’язання завдань є політична стабільність та незмінність курсу реформ в Україні, дотримання проголошеного курсу інтеграції до європейських та євроатлантичних структур, належна координація міжнародної технічної допомоги, розвиток та вдосконалення нормативно-правової бази.
Координація міжнародної технічної допомоги
Подальший розвиток взаємодії між органаівми державної влади, об'єднанноб’єднаньями громадян, приватногоим секторому економіки та донорівами міжнародної технічної допомоги сприятиме реалізації Стратегії та матиме вирішальне значення для здійснення координації міжнародної технічної допомоги.
Провідну роль в кКоординаціїю міжнародної технічної допомоги забезпечує здійснює відповідно до своєї компетенції Міністерство економіки України, структура, чисельність та інституційна спроможність якого має повинні бути достатнімиьою для розв'язання поставлених завдань.
Реалізація Стратегіїя відбуватиметься повинна реалізуватися шляхом розроблення та впровадження програм співробітництва, які формуються Міністерством економіки України разом з донорами, за такими загальними принципами:
1) дотримання проголошеного курсу реформ;
2) перспективне та цілісне бачення шляхів досягнення мети, які забезпечать належне та послідовне розв'язання визначених завдань Стратегії;
3) чітка координація діяльності донорів у процесі планування проектів з метою уникнення їх дублювання, зокрема за секторами економіки;
4) планування та розроблення разом з донорами міжнародної технічної допомоги проектів для розв'язання визначених завдань;
5) спільне проведення моніторингу та оцінки результатів реалізації проектів;
6) підвищення ефективності та прозорості використання міжнародної технічної допомоги;
7) залучення українських підприємств, установ та організацій до реалізації проектів, забезпечення рівного доступу до ресурсів міжнародної технічної допомоги.
Правове середовище
Однією з умов реалізації Стратегії є неухильне дотримання сторонами принципів і норм міжнародного права та приведення норм національного законодавства у відповідність з положеннями міжнародних договорів України з питань міжнародної технічної допомоги.
Правовідносини, що виникають в процесі залучення та використання міжнародної технічної допомоги, мають бути чітко врегульовані положеннями міжнародних договорів України з питань міжнародної технічної допомоги та нормами національного законодавства. Передумовою успішного розв'язання завдань Стратегії є прийняття Закону України "Про міжнародну технічну допомогу" з урахуванням сучасної міжнародної практики та набутого досвіду співробітництва з донорами в Україні.
Необхідно продовжити вдосконалення існуючої нормативно-правової бази щодо міжнародної технічної допомоги та договірно-правової бази, яка ґрунтуватиметься на таких підходах:
1) міжнародними договорами України з питань міжнародної технічної допомоги визначатимуться загальні умови, принципи співробітництва та зобов'язання сторін;
2) додатковими документами, підписаними бенефіціарами або реципієнтами та донорами, визначатимуться зміст та умови реалізації конкретних проектів у рамках узгоджених програм співробітництва.
________________________
Файли що додаються:
СТРАТЕГІЯ залучення міжнародної технічної допомоги на 2005 - 2007 роки