ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 28 жовтня 2004 р. № 1440
ЗМІНИ,
що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України
від 28 грудня 1992 р. № 731
1. У постанові:
1) У пункті 1:
абзац третій після слів
“державну реєстрацію нормативно-правових актів” доповнити словами “у разі
потреби вимагати подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію та”;
абзац
четвертий викласти в такій редакції:
“За
результатами перевірки (у разі потреби) інформувати Кабінет Міністрів України,
Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську
міські державні адміністрації, відповідні органи прокуратури та засоби масової
інформації”;
2) у
пункті 2:
в абзаці
третьому слово “переглянути” замінити словами “постійно переглядати”;
доповнити
пункт абзацом такого змісту:
“не
допускати випадків направлення на виконання нормативно-правових актів, що не
пройшли державну реєстрацію та не опубліковані в установленому законодавством
порядку”;
3)
доповнити постанову пунктом 21 такого змісту:
“21.
Керівники міністерств та інших органів виконавчої влади несуть персональну
відповідальність за недотримання вимог цієї постанови”.
2. У
Положенні, затвердженому зазначеною постановою:
1) у
пункті 1:
доповнити
пункт після слова “контролю” словами “які виступають суб’єктами нормотворення”;
доповнити
пункт абзацом такого змісту:
“Державна
реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні правової експертизи
на відповідність його Конституції та законодавству України, прийнятті рішення
про державну реєстрацію цього акта, присвоєнні йому реєстраційного номера та
занесенні до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів”;
2) пункт
3 викласти в такій редакції:
“3. На
державну реєстрацію подаються нормативно-правові акти, прийняті уповноваженими
на це суб’єктами нормотворення у визначеній законодавством формі та за
встановленою законодавством процедурою, що містять норми права, мають
неперсоніфікований характер і розраховані на неодноразове застосування,
незалежно від строку їх дії (постійні чи обмежені певним часом) та характеру
відомостей, що в них містяться, у тому числі з грифами “Для службового
користування”, “Особливої важливості”, “Цілком таємно”, “Таємно” та іншими, а
також прийняті в порядку експерименту”;
3) абзац
четвертий пункту 6 після слів “інших підрозділів” доповнити словами
“територіальних органів центральних органів виконавчої влади”;
4) пункт
7 викласти в такій редакції:
“7.
Нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію у п’ятиденний строк
після його прийняття у чотирьох примірниках: оригінал, три завірені в
установленому законодавством порядку копії (з них дві українською мовою та одна
копія в перекладі на російську мову) розпорядчого документа (наказу,
розпорядження, рішення, постанови тощо), а також затвердженого ним положення
(інструкції, порядку тощо) і додатків до них.
У разі
наявності положень, норм та доручень, що поширюються на інші органи,
нормативно-правовий акт повинен бути погоджений з відповідними заінтересованими
органами у формі, встановленій законодавством.
Спільно
виданий нормативно-правовий акт подається на державну реєстрацію органом,
підпис першої особи якого на акті стоїть першим”;
5) пункт
9 доповнити підпунктом “б1” такого змісту:
“б1)
копія нормативно-правового акта, до якого вносяться зміни або який визнається
таким, що втратив чинність, у контрольному стані”;
6) пункт
10 виключити;
7) абзац
четвертий пункту 11 виключити;
8)
доповнити Положення пунктом 111 такого змісту:
“111.
Нормативно-правовий акт може бути повернутий реєструючим органом без державної
реєстрації для доопрацювання на прохання органу, що його прийняв, а також якщо
органом, що його прийняв, порушено вимоги цього Положення або порядку подання
акта на державну реєстрацію, встановленого реєструючим органом.
У разі
повернення нормативно-правового акта без державної реєстрації суб’єкт
нормотворення повинен врахувати всі висловлені реєструючим органом зауваження
та усунути виявлені порушення і протягом місяця повторно подати акт на державну
реєстрацію або надати реєструючому органу копію документа про скасування такого
акта”;
9) пункт
12 викласти в такій редакції:
“12. У
разі коли нормативно-правовий акт відповідає вимогам, зазначеним у пункті 8
цього Положення, реєструючий орган готує висновок щодо державної реєстрації
нормативно-правового акта за встановленою Мін’юстом формою, заносить його до
державного реєстру та на оригіналі акта робить напис встановленого зразка про
дату державної реєстрації і номер акта згідно з державним реєстром (додатки 1 і
2)”;
10) у
пункті 13:
в абзаці
першому слова “може бути відмовлено” замінити словом “відмовляється”;
підпункт
“б” доповнити абзацом такого змісту:
“видано
за наявності будь-якої з обставин, визначених у частині першій статті 25 Закону
України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської
діяльності” (на підставі повідомлення Держпідприємництва або його
територіального органу)”;
у
підпункті “в” слова “якщо таке узгодження відповідно до чинного законодавства є
обов’язковим” виключити;
в
останньому абзаці слово “відміну” замінити словом “відмову”;
доповнити
пункт абзацом такого змісту:
“Копія
відповідного розпорядчого документа в цей же строк направляється до
реєструючого органу”;
11) у
пункті 14 слова “одна копія передається Українському державному центру правової
інформації Мін'юсту для створення банку даних про нормативно-правові акти,
занесені до державного реєстру, друга залишається в реєструючому органі для
обліку” виключити;
12) пункт
15 викласти в такій редакції:
“15.
Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, органи господарського
управління і контролю направляють для виконання нормативно-правові акти лише
після їх державної реєстрації та офіційного опублікування.
У разі
порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не
набрали чинності, і не можуть бути застосовані.
При
направленні на виконання та опублікуванні нормативно-правового акта посилання
на дату і номер державної реєстрації акта є обов'язковим”;
13) абзац
другий пункту 16 після слова “акта” доповнити словами “а також рішення про
втрату нормативно-правовим актом чинності ”;
14) абзац
перший пункту 19 викласти в такій редакції:
“19.
Нормативно-правовий акт, рішення про державну реєстрацію якого скасовано,
виключається з державного реєстру через 15 днів після прийняття рішення про
скасування його державної реєстрації, а у разі оскарження цього рішення — з дня
отримання реєструючим органом позитивного висновку за результатами розгляду
скарги”;
15) пункт
20 викласти в такій редакції:
“20.
Нормативно-правовий акт, виключений з державного реєстру, підлягає скасуванню
органом, що його прийняв, протягом 5 днів з дня отримання повідомлення про
виключення з державного реєстру.
Копія
відповідного розпорядчого документа направляється до реєструючого органу
протягом 2 днів з дня скасування нормативно-правового акта”.
Файли що додаються:
ЗМІНИ, що вносяться до постанови Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 р. № 731