ГРОЙСМАН В.Б. – Усіх вітаю!
Зранку мав можливість виступати на форумі "Крим – це Україна". Ще 5,5-6 років тому ніхто би собі уявити навіть не міг про те, що ми будемо атаковані Російською Федерацією. І мета цієї атаки була тільки єдина – знищити нас як суверенну самостійну державу.
І ми були піддані з боку Росії не тільки військовій агресії. Йдеться про анексований Крим. Йдеться про агресію на сході країни і намагання захопити схід України. Йдеться про те, що нам був нанесений колосальний економічний удар. П’яту частину економіки ми перестали контролювати внаслідок агресії Російської Федерації.
Я вже не говорю про те, що єдиний казначейський рахунок п'ять років тому дорівнював 108 тис. грн. Уявіть собі, на всю 45-мільйонну країну, яку атакують, на рахунках мізерні фінансові ресурси, величезні борги. "Дякую" всім тим, хто брав ті борги, які сьогодні на шиї кожного українця.
І в цих усіх умовах у нас є абсолютно незмінні завдання: ми маємо повернути в країну соціальну справедливість шляхом того, що будемо зміцнювати національну економіку, і ми її зміцнюємо сьогодні. Тільки у популістів і безвідповідальних політиків є відповіді на всі питання, що вони протягом 24 годин можуть зробити чудо і всім віддати все і ще й в 10 разів більше, ніж хтось може навіть собі це уявити. Це неможливо. Жодна країна цього не зробила.
І я хочу підкреслити, що ключовим питанням, яке треба сьогодні ставити перед майже всіма політиками, – це їхня здатність поважати людей і говорити їм правду, працювати на людей. Тоді ситуація буде зовсім іншою.
Ми не можемо собі, як Уряд – найвищий виконавчий орган влади, дозволити пустопорожні слова, за якими не буде підкріплених дій. І в таких непростих умовах ми працюємо на те, щоб Україна стала сильною, а українці стали забезпеченими, щоб жили в достатку. І це все виклик, який є абсолютно постійним для нас.
І тут я хотів би сказати про те, що ми починаємо відновлювати цю справедливість. І я розумію, що тут не має бути похвал з точки зору мегадосягнень. Але ми працюємо над тим, щоб економіка зростала, щоб інвестиції в Україну приходили. За останніми повідомленнями, 526 млрд грн були реінвестовані капітальних інвестицій у промисловість, у промисловий комплекс. Кожна ця гривня буде приносити доходи бюджету, зарплату українцям, і ми маємо продовжити свої зусилля для того, щоб економіка зростала, щоб було вигідно, безпечно вкладати кошти в українську економіку.
Але хто має від того отримати зиск? Український громадянин, починаючи від дитини, завершуючи людиною похилого віку. І ми маємо працювати над тим, щоб в країні був справжній середній клас. Середній клас – це ті люди, які отримують достойну нормальну зарплату, якої достатньо для того, щоб забезпечити нормальний рівень життя. І в моєму розумінні середній клас – це і вчитель, і лікар, і висококваліфікований спеціаліст, це ті, хто і формують силу нашої держави.
Сьогодні ми розпочнемо з важливого питання. Питання полягає в тому, що ми маємо можливість з 1 березня розпочати вперше в Україні системний перерахунок пенсій.
І хочу одразу сказати про те, що цей перерахунок відбувається тому, що нам вдалося об’єднати зусилля, ухвалити Закон про нову пенсійну систему, і цей закон був ухвалений в жовтні 2017 року.
Що нам вдалося? Перше – ми оминули, зняли з порядку денного питання, яке на той момент було на порядку денному – підвищення пенсійного віку для українських громадян. Ми вистояли і ми це питання зняли з порядку денного. Ніхто не отримав жодного підвищення пенсійного віку. Це перше.
Друге. Ми почали ліквідовувати систему зрівнялівки в пенсійній системі. І, дійсно, ми покладалися на те, що ті, хто більше працював, ті, хто більше сплачував внески до Пенсійного фонду, ті більшу отримають пенсію.
І тому цей перерахунок, який сьогодні почнеться з 1 березня, він якраз є системним, який розрахований за показниками зростання середньої зарплати минулого року, а це компенсація чи індексація буде на 50% від зростання і 50% інфляції минулого року.
Наступне. Ми не один раз говорили про те, що ті громадяни України, які мають мінімальні пенсії, мають отримати від нас більшу підтримку, ніж вони сьогодні отримують. Тому ще восени минулого року Президент вийшов з ініціативою, щоб додаткові надходження від розмитнення так званих "євроблях", які підуть до Пенсійного фонду, були направлені на такі доплати. Пільговий період минув до лютого, який тривав три місяці, і Пенсійний фонд сьогодні отримав можливості внаслідок цієї ініціативи зробити доплати тим, хто має найменшу пенсію.
Я вважаю, що таких кроків має бути більше і більше, бо ми знаємо, наскільки важко сьогодні жити людям на мінімальній пенсії. Але я наголошую на тому, що питання уваги до людей, питання відновлення соціальної справедливості є в моєму серці і розумі, і ми спільно з колегами будемо все робити для того, щоб використовувати хоча б мінімальні можливості, але робити цей крок.
З 2017 року ми почали рух на збільшення мінімальної зарплати; почала зростати середня зарплата, але ми тільки на початку цього шляху. І ми точно знаємо, що робити далі, щоб економіка зростала, зарплати зростали, пенсії індексувалися і виплачувалися вчасно, при тому всьому, що на плечі усіх українців покладено більше 50 млрд додаткових боргів, які нам створили до 2014 року.
І взагалі хочу сказати, що доволі часто я думаю: чому в країні, в якій не було війни (а ми на війну сьогодні витрачаємо 210 млрд грн), коли не було інших викликів, не створили нормальної пенсійної системи, не підвищили мінімальної зарплати. Ми прийшли працювати – мінімальна зарплата в країні була 53 долари. Сьогодні – 150 доларів. Я цим не хизуюся. Я говорю про те, що ми підвищили втричі, але наше завдання – підвищити вдвічі, щоб мінімальна зарплата в країні була 300 доларів. І ми можемо до цього дійти. Але чому це не робили раніше? Тому що, я наголошую на тому, не поважали людей, дурили людям голову, а якщо і спромогалися на якісь кроки, то ці кроки виглядали як банальні подачки.
Я завжди казав: я нічого не роблю ні під які вибори. Тому перше рішення про підвищення мінімальних зарплат було коли? 1 січня 2017 року. Пенсійну реформу ми коли прийняли? У жовтні 2017 року. Економіка вже 12 місяців зростає. Але нам треба пришвидшувати зростання.
Сьогодні під час конференції по Криму, форуму по Криму, виступав Курт Волкер – спецпредставник США. Він перелічив загрози, які стоять перед світом зараз. Він перерахував ряд загроз, і однією з таких загроз, поряд, умовно кажучи, з расизмом, він назвав популізм. Я наголошую, що популізм – це ракова пухлина, яка може руйнувати будь-яку добру справу. І нам потрібно отримати серйозні "щеплення" для того, щоб ця безвідповідальна політика нереального не прийшла в нашу домівку. Тому що все, що ми бачили раніше, призвело до того, що цей популізм... Згадайте 10, 15 років тому, з якими лозунгами йшли на вибори, як клялися в коханні до кожного українця. А потім що?
Тому нам потрібна виважена серйозна системна політика. І ми знаємо, як це робити.
Тому Рева А.О. (Міністр соціальної політики. –Рред.) сьогодні повідомить про перерахунок пенсій – це більше 10 млн пенсіонерів, у тому числі з разовими доплатами, про які було сказано. І ми будемо йти далі. Ми маємо дбати і відновлювати соціальну справедливість.
Наступне, до чого я хотів би ще привернути вашу увагу? Це питання ліків. Ми ж розуміємо, що людям сьогодні дуже важко і непросто, особливо коли людина має невисокі доходи і має хронічні захворювання. Що це означає? Це означає, що людині треба постійно отримувати ліки для того, щоб жити.
Наголошую на тому, що ми вперше, я думаю, навіть за всю історію нашої незалежності, створили реальну систему забезпечення українців доступними ліками і безкоштовними ліками в країні.
На сьогодні 33 млн рецептів по цій програмі вже виписано. Що це означає? 33 млн разів українці зверталися до аптек по програмі "Доступні ліки", отримували безкоштовно або з невеликою доплатою, в залежності від препарату, ліки, які є життєво для цих людей необхідні. Цю програму треба розширювати.
І, на мій погляд, найголовніший виклик сьогодні є в тому, щоб донести "Доступні ліки" до навіть невеличкого села в Україні. І система доставки ліків, система замовлення цих ліків має бути вдосконалена, а перелік ліків має бути розширений. Це абсолютно принципове має значення.
Тому я хочу сьогодні подякувати Міністру Кабінету Міністрів України Олександру Саєнку, команді МОЗ за те, що ви зробили дуже добрі, правильні кроки. І ця програма почала чесно працювати в країні. Але час на наступні кроки, в тому числі, використовуючи сьогодні вже Національну службу здоров'я, яка забезпечить екстериторіальність.
Йдеться про те, що де б ви не жили, якщо у вас є електронний рецепт, ви можете в будь-якому куточку України отримати ці ліки, і за вас держава заплатить. Це буде забезпечувати Національна служба здоров'я, яка нещодавно створена (ще не має року, по-моєму), але яка вже зробила колосально великі кроки для того, щоб побудувати нову систему фінансування в охороні здоров'я в інтересах українських громадян і в інтересах лікарів.
Тому треба відзначити і Олега Петренка, який вперше очолив цю службу, але дуже фахово, системно підійшов до налагодження її роботи.
Тому ми будемо розширювати систему "Доступні ліки". Доступних ліків буде більше і спектр їх буде ширший.
Друга позиція. Ми забезпечимо незалежно від місця проживання доступність.
Третє. Ця доступність має дійти до найменшого українського села. Там є люди, які потребують цієї програми. І це завдання є дуже важливим. І це завдання є надзвичайно необхідним для виконання.
Ще одне питання, колеги, якого б я торкнувся, – питання українських надр.
Знову ж таки, повертаючись до минулого, можу сказати: я не розумію, чому українська держава, яка має всі необхідні поклади в надрах газу, нафти, особливо що стосується газу, імпортувала його від Російської Федерації. Я не розумію, чому не було інвестовано достатньо фінансових ресурсів для того, щоб відкрити ці поклади і забезпечити Україні повноцінне споживання власного газу. Точніше, я розумію, чому це не відбувалося – тому що на тих транзитах, на тих закупівлях вигідніше було сидіти тим, хто з цих потоків отримував мільйони, сотні мільйонів, а можливо, і мільярди. І тому їм було байдуже, як буде жити країна. А Росії це було вигідно, тому що вони завжди це використовували як засіб тиску на Україну.
І тому завдання нашої енергетичної незалежності абсолютно нам по плечу. Я говорив про те, що я не задоволений і розчарований тим, що НАК "Нафтогаз України" при тому, що ми створили всі належні умови, в тому числі і фінансові можливості, для видобування українського газу, план 2020, який ми тут затвердили, провалили.
Але я думаю, що у нас є можливості до 2025 року, 2023, 2024 року значно збільшити, реактивно збільшити можливості видобування газу. Яким чином, скажу – повною зміною системи роботи Держгеонадр. Ті якраз структури, які ще до 2014 року наліво і направо роздавали тільки своїм під килимом родовища, дозволи і т. д.
Ми фактично є перші за всю історію, хто зруйнував схему таємних розподілів і запроваджуємо абсолютно нову систему публічних конкурсів, аукціонів. І сьогодні виконуючий обов’язки керівника Держгеонадр про це розповість.
Яке наше завдання сьогодні? Ми маємо відмовитися від закупівель з-за кордону хоча б одного куб. м газу. Це наша стратегічна мета. Це дасть нам можливість забезпечити себе повністю газом і системно знизити ціни на газ. Бо лозунгами ціни на газ зменшити неможливо. Я можу вам це сказати з повною відповідальністю: зменшити ціни на газ і забезпечити економічну стабільність неможливо. Тільки я говорю вам відкрито правду, а є ті, хто говорять лозунгами і хочуть задешево купити вашу довіру. А якщо в односторонньому порядку Україна відійде від міжнародних зобов’язань, які нею були взяті в 2008 році, потім перепідписувалися в 2009, 2010, 2011 роках, і ми вимушені були їх перепідписувати, тому що нам на голову наділи ці борги, які маємо сьогодні виплачувати.
Наголошую: якщо в когось є бажання зробити добре свою справу – будь ласка, змініть угоду з Євросоюзом про макрофінансову підтримку, змініть угоду з МВФ, яку ми маємо сьогодні, узгодьте все це із Світовим банком та іншими міжнародними партнерами сьогодні, завтра, післязавтра, і тоді ви дасте нам можливості діяти по-іншому. Але я не вірю в те, що вони зможуть це зробити. Скільки ми не намагалися зробити це, в нас, на жаль, не було достатньо аргументів, щоб це зробити.
Тому головне завдання – енергоефективність, тобто менше та якісніше енергоспоживати, енергоефективніше споживати. Це перше.
Друге – перестати імпортувати, а видобувати і споживати тільки власний газ. І краще з країни-імпортера перейти в статус країни-експортера. Це можливо.
Тому питання прозорості роботи Держгеонадр має важливе значення. Ми вже в квітні будемо проводити нові конкурси, аукціони. Ми шукаємо інвесторів по всьому світу. Приходьте, добувайте, робіть Україну багатшою. Більше того, 5% ренти, яку вони будуть сплачувати, буде зараховуватися до місцевих бюджетів. Це мільярди гривень, які будуть передані місцевим бюджетам громад, де буде здійснюватися така робота.
Тому я думаю, що всі ці три питання засвідчують те, що ми думаємо про майбутнє України, сьогодення України, і головне – ми думаємо про українців. Кожного дня думаємо про те, що треба зробити, щоб Україна стала сильнішою, а українці заможнішими. І я переконаний, що в цій стратегії є абсолютно правильна мета. І ми її досягнемо.
Розпочинаючи засідання Уряду, шановні колеги, я пропоную, щоб ми затвердили порядок денний відповідно до поданих пропозицій міністерств і урядових комітетів.
Перше. Андрій Олексійович Рева дасть інформацію про індексацію пенсій, яку ми починаємо в 2019 році.
Друге. Про програму "Доступні ліки" Ковтонюк Павло буде доповідати – заступник Міністра охорони здоров'я.
Третя позиція – це в нас по прозорості надр. Олег Васильович Кирилюк (т. в. о. Голови Державної служби геології та надр. - Ред.) буде інформувати.
Далі ми перейдемо до розгляду порядку денного, який було сформовано. Немає заперечень? Приймається. Тоді порядок денний затвердили.
Прошу, Андрію Олексійовичу Рева, поінформуйте по індексації пенсій.
Я наголошую на тому, що індексація пенсій була запланована в законі з жовтня 2017 року. І відразу можу вам сказати, що індексація базується на двох показниках: 50% – зростання середньої зарплати, 50% – інфляції.
Отож ми ці дані отримуємо в перші два місяці наступного року. Тобто ці дані формуються до 1 березня. І з 1 березня, коли Держстат оприлюднює ці дані, ми можемо робити перерахунок. От і все.
Прошу.