• In English
  • Валерія Коломієць: Наша ціль – забезпечення вирішення проблем людей у правовий спосіб за допомогою наявних механізмів та сервісів системи БПД
    Міністерство юстиції України, опубліковано 01 вересня 2021 року о 11:11

    Ефективна імплементація Національної стратегії у сфері прав людини є частиною євроінтеграційного курсу України. Саме тому упродовж останніх двох років фахівці Мін’юсту активно працювали над розробкою нової Нацстратегії. Адже перший такий документ було прийнято ще 6 років тому – за цей час деякі з його положень втратили свою актуальність, завершилась дія плану заходів з його реалізації. Саме тому наприкінці березня цього року Указом Президента було затверджено оновлену Стратегію.

    «Документ зосереджений на розв'язанні основних системних проблем у сфері забезпечення, реалізації та захисту прав і свобод людини в умовах нових викликів, що постали перед суспільством. Національна стратегія визначає 27 стратегічних напрямів, які охоплюють широкий спектр питань у сфері прав людини та визначають пріоритетні завдання держави у відповідних сферах. Цей документ слугуватиме основою для подальшої скоординованої діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства в питанні забезпечення прав людини в Україні», – говорить заступник Міністра юстиції з питань європейської інтеграції Валерія Коломієць.

    Забезпечення ж реалізації Нацстратегії потребувало визначення конкретних заходів у відповідному плані дій, який також було розроблено Міністерством юстиції та затверджено Кабміном. Національна стратегія та План дій – це результат співпраці з понад 300 представниками органів державної влади, громадських та міжнародних організацій.

    Також заступник Міністра юстиції зазначає: одна з найбільш вагомих в Україні – реформа системи банкрутства. Від її успішності багато в чому залежить відновлення вітчизняної економіки та фінансово-банківської системи, забезпечення сталого розвитку національної ринкової системи, непорушність права власності, неухильне виконання контрактів. 2019-2021 роки ознаменувалися значними досягненнями у цій сфері.

    Основне, за словами Валерії Коломієць, це те, що 21 жовтня 2019 року було введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства. Це перший за часи незалежності держави комплексний документ, що врегульовує процедурні питання банкрутства. За ці два роки прийнято 23 накази Мін’юсту та 4 ініційовані Мін’юстом постанови Кабінету Міністрів, які й забезпечили введення Кодексу в дію.

    «Кодекс містить раціональні новели, що оптимізують процедуру банкрутства та закривають наявні законодавчі прогалини. Крім того, цим документом врегульовано принципово нову для України процедуру відновлення платоспроможності фізичних осіб», – розповідає заступник Міністра юстиції.

    Аби ж усунути технічні неузгодженості та недоліки, врегулювати суперечливі питання, які виникали при застосуванні цього Кодексу, у червні 2021 року Парламент у першому читанні прийняв законопроект «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства» реєстр. № 4409. Внесення змін, запропонованих проектом Закону, усуне протиріччя між чинними положеннями Кодексу України з процедур банкрутства та забезпечить єдиний підхід в їх розумінні і застосуванні, а також дозволить усунути перепони, які унеможливлювали застосування цього Кодексу на практиці.

    Важливо згадати й те, що до введення Кодексу в дію торги з продажу майна банкрутів часто проводилися у звичайній формі (поряд із електронними торгами), що обмежувало кількість потенційних покупців та порушувало інтереси кредиторів і боржників. Не було відкритості під час продажу майна банкрутів. Кодексом же було визначено, що продаж майна у справах про банкрутство фізичних чи юридичних осіб відбувається тільки на електронних аукціонах в дворівневій електронній торговій системі Прозорро.Продажі.

    «До цього такі лоти реалізовувались на невеличких майданчиках, які були лиш інструментом для розкрадання активів. Після ж запровадження продажу майна у справах банкрутства через систему Прозорро.Продажі вкрасти кошти стало важче, провести контрольований аукціон стало неможливо, а вартість самих об’єктів тепер більш об’єктивна», – розповідає Валерія Коломієць.

    Серед значимих здобутків Мін'юсту останніх двох років – спрощення доступу громадян до безоплатної правової допомоги. Адже хоча система надання БПД в Україні функціонує з 2013 року, але під час реалізації нормативно-правових актів у цій сфері виникають питання, які потребують врегулювання шляхом внесення змін до профільного закону.

    Так, у лютому 2021 року було схвалено Кабміном та зареєстровано у Парламенті розроблений Мін’юстом законопроект щодо спрощення доступу до безоплатної правової допомоги та підвищення якості її надання. Він забезпечує ефективну реалізацію прав осіб, у тому числі дітей, недієздатних осіб та осіб, дієздатність яких обмежена, на отримання безоплатної правової допомоги шляхом спрощення механізму організації надання такої допомоги. Крім того, законопроект врегульовує питання обов'язкової участі адвоката при розгляді судом справ щодо обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

    Разом із тим, як говорить Валерія Коломієць, раніше для підтвердження права на отримання БПД громадяни повинні були надавати, зокрема, документи, які містили навіть ту інформацію, яка є в наявності державних органів. Нині ж забезпечено нормативно-правове врегулювання цієї проблеми та розпочато створення технічних можливостей для запровадження механізмів отримання центрами з надання безоплатної вторинної правової допомоги з відповідних реєстрів інформації, необхідної для підтвердження належності особи до категорії суб’єктів права на БВПД.

    Ще більш доступною для громадян система безоплатної правової допомоги стала завдяки створенню нового сервісу «Кабінет клієнта системи БПД». Він уніфікує інформацію про послуги, надані системою. За допомогою цього нового сервісу громадяни мають змогу:

    - отримати консультацію/роз’яснення з правових питань;

    - подати документи для підтвердження належності до однієї із категорій, які визначені Законом України «Про безоплатну правову допомогу» та іншими законами України;

    - переглядати історію звернень та хід їхнього розгляду.

    «Через систему безоплатної правової допомоги держава реалізує дотримання прав людини на доступ до правосуддя. Зараз ми зосереджені на удосконаленні надання БПД, подальшій цифровізації цього процесу. Будь-які реформи можливі лише у випадку якісного удосконалення законодавства, внесення до нього змін, які б відповідали сучасним реаліям та полегшували доступ громадян до безоплатної правової допомоги», – додає Валерія Коломієць.