• In English
  • Мінекономрозвитку має намір запровадити інститут торгових представників у закордонних дипломатичних установах

    20 грудня під час підсумкової прес-конференції Мінекономрозвитку Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів окреслив пріоритети роботи Мінекономрозвитку на 2019 рік за напрямком міжнародної торгівлі та просування експорту.

    У сфері міжнародної торгівлі Степан Кубів окреслив два ключові завдання: підписання та подання на ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль, а також початок переговорів про укладення нової двосторонньої угоди між Україною та Сполученим Королівством Великої Британії та Північної Ірландії.

    “У жовтні 2018 року Міністр зовнішньої торгівлі Великобританії Ліам Фокс підтвердив мені, що для Лондона є пріоритетом встановлення преференційних умов торгівлі з Україною без будь-яких затримок. Майбутня Угода базуватиметься на положеннях Угоди про асоціацію, стороною якої є Сполучене Королівство”, - зазначив Степан Кубів.

    Також Мінекономрозвитку планує розпочати будівництво українського павільйону для ЕXPO 2020 у Дубаї. Радник Міністра економічного розвитку і торгівлі України Роксолана Підласа повідомила, що орієнтовна планова вартість будівництва національного павільйону складе $5,5 млн. “З метою оптимізації використання бюджетних коштів опрацьовується питання використання павільйону в якості будівлі Посольства України в ОАЕ після завершення ЕXPO 2020”, – розповіла Роксолана Підласа.

    Також Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів повідомив про намір Мінекономрозвитку запровадити інститут торгових представників у закордонних дипломатичних установах: “Ми бачимо інститут торгового представництва як ефективний інструмент просування економічних інтересів України за кордоном. Наразі форма і процедури відпрацьовуються з Міністерством закордонних справ”.

    В 2019 році Мінекономрозвитку також планує розробити та ухвалити секторальні експортні стратегії у кількох сферах:

    • машинобудуванні;
    • сфері інформаційно-комунікаційних технологій;
    • сфері технічного обслуговування та ремонту повітряних суден;
    • креативних індустріях, а також низку крос-секторальних стратегій.

     "Секторальні стратегії дозволять нам не тільки сформувати стратегічне бачення щодо подальшого просування продукції перспективних секторів на зовнішніх ринках, але й виробити план дій щодо "закріплення» позицій на наявних ринках та виходу на нові”, – наголосив Степан Кубів.