Україна має ряд міжнародних зобов’язань щодо декарбонізації національної економіки. Про це сказав заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо під час відкриття у Львові Німецько-українського форуму з відновлювальної енергетики “Енергія для миру та демократії”.

Він зазначив, що така модель розвитку автоматично передбачає збільшення частки відновлювальної енергетики в загальному обсязі виробництва електроенергії та дозволить на загальнонаціональному рівні запровадити інноваційні технології.

“Насправді це не тільки одне з наших міжнародних зобов’язань, але й крок до розвитку інноваційних технологій. Адже успішне майбутнє України - за інноваційними технологіями такими, як сонячні чи вітрові станції, котрі дозволять збільшити частку відновлювальних джерел енергії у загальному обсязі виробництва енергії. Приватний сектор має бути партнером держави у цих процесах», - пояснив Микола Кузьо.

Він додав, що за останні роки у світі зафіксовано різке падіння вартості технологій із відновлювальної енергетики. Так, за розрахунками експертів, у 2017 році ціна 1 МВт виробленої із сонця енергії подешевшала на 25% порівняно з 2015 роком.

«Обсяг інвестицій в альтернативні джерела енергії перевищив обсяги інвестиції у викопні джерела. Тільки за минулий рік загальна сума світових інвестицій у проекти «чистої» енергетики склала 333,5 млрд доларів. Великі міжнародні інституції, такі як Світовий банк, ЄБРР у найближчій перспективі зменшуватимуть або взагалі припинять кредитування проектів, які стосуються викопних джерел енергії», - нагадав Микола Кузьо.

Заступник Міністра екології з питань євроінтеграції також розповів, що зараз ЄС визначає нові амбітні цілі із декарбонізації економіки та впроваджує відповідні фінансові інструменти для їх забезпечення.

«Ці цілі пропонуються і країнам Європейського енергетичного співтовариства, членом якого є Україна. Сьогодні нашій країні потрібно нове мислення, щоб іти в ногу зі світом. Ми не просто маємо змінити одне джерело енергії на інше. Ми маємо думати про створення нової системи чи систем, справжнього децентралізованого та демонополізованого ринку, нового укладу розвитку», - наголосив Микола Кузьо, зазначивши, що у розробленій Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року визначені основні сценарії та завдання для переходу України до низьковуглецевого розвитку, застосування інноваційних технологій і міжнародних фінансових ресурсів.

“Якщо далі залишити все як є, продовжити звичний розвиток економіки та енергетики зокрема, то до 2050 року викиди СО2 зростуть більш ніж на 30% і становитимуть 70% від рівня 1990 року. Натомість розрахунки показують, що навіть при деяких існуючих інституційних параметрах досягти скорочення викидів СО2 до рівня 31-34% амбітно і реально”, — підсумував Микола Кузьо.

Нагадаємо, сьогодні стартувала конференція "Відновлювальна енергетика - енергія для миру та демократії", участь у якій беруть заступник Міністра екології та природних ресурсів України з питань європейської інтеграції Микола Кузьо, президент Energy Watch Group, екс-депутат Бундестагу, автор пакета законів з відновлюваної енергетики в Німеччині Ханс-Йозеф Фелл та голова Німецько-українського форуму, президент Schaeffler у країнах Центральної та Східної Європи, Близького Сходу та Африки, професор Райнер Лінднер.