• In English
  • Колонка заступника Міністра фінансів України Світлани Воробей для "Інтерфакс-Україна", 18.09.2020
    Міністерство фінансів України, опубліковано 18 вересня 2020 року о 12:55

    Про податкові новації Мінфіну розповіла заступник Міністра фінансів України Світлана Воробей для "Інтерфакс-Україна".

    Підготовка проекту державного бюджету на наступний рік, як правило, супроводжується внесенням змін до податкового законодавства, оскільки одним з основних його принципів є фіскальна достатність. Цьогорічні зміни до Податкового кодексу розроблено, в тому числі, з метою збалансування бюджету у 2021 році.

    Саме це стало підставою для внесення до Податкового кодексу змін, що передбачають підвищення на індекс споживчих цін або на індекс цін виробників ставок податків, визначених в абсолютних значеннях. Тим більше, що таке право Кабінету Міністрів передбачено Податковим кодексом України.

    Зокрема, це стосується ставок акцизного податку на алкоголь, екологічного податку (крім СО2), рентної плати за користування радіочастотним ресурсом та ставок рентної плати за користування надрами. Відтак говорити про тотальне підвищення податків не варто, оскільки індексація стосуватиметься обмеженого їх переліку, для яких ставка, у зв’язку із інфляцією, почала втрачати своє фіскальне і регуляторне значення, податків з якими стикається обмежена кількість платників.

    Підвищення також зазнають ставка екологічного податку на викиди СО2, оскільки ці ставки є втричі нижчими мінімальних європейського рівня (в Україні 10 грн/т, а європейський мінімум 1 Євро/т у Польщі). Для пом’якшення впливу на платників цього податку досягти європейського мінімуму планується не відразу, а протягом трьох років. Це необхідно зробити не тільки з фіскальної точки зору, а й з безпекової – ми всі дихаємо одним повітрям, і податок у цьому випадку повинен стимулювати зменшення шкідливих викидів. Якщо він занизький – ця функція не виконується.

    Більше сплачувати податків урядовий законопроект також пропонує заможним власникам дорогих авто. Транспортний податок у зв’язку із інфляцією та підвищенням рівня мінімальної заробітної плати також останнім часом почав втрачати своє фіскальне значення, оскільки його стали сплачувати все менше і менше власників дорогих авто. Тільки протягом 2020 року перелік авто, з яких повинен сплачуватись такий податок, на офіційному сайті Мінекономіки скоротився у 1,5 раза. Це відбулось у зв’язку із зростанням розміру МПЗ, до якого у ПКУ прив’язана вартість дорогих авто, з яких повинен сплачуватись транспортний податок. Для порівняння мінімальна їх вартість у 2016 році, коли було введено такий платіж, була 1млн 33 тис. грн за авто, а у 2021році вона стане 2 млн 250 тис. грн за авто. Тому Мінфіном запропоновано повернути мінімальну вартість дорогих авто, з яких необхідно сплачувати транспортний податок, до первісного значення, залучивши таким чином більше заможних громадян до наповнення бюджетів місцевих громад, оскільки цей податок є місцевим.

    Це все, що стосується підвищення податків у розробленому Мінфіном законопроекті. І тому ствердження наших опонентів про тотальний тиск на бізнес і непідйомне підвищення податків, м’яко кажучи, є безпідставним. До того ж законопроект містить низку норм, спрямованих на покращення та уточнення діючих норм ПКУ, що значно покращить умови для бізнесу, у тому числі ті, що впроваджені всім відомим Законом № 466, який набрав чинності 23 травня поточного року.

    Наприклад, пропонується запровадити перехідні процедури включення нових видів підакцизних палив до системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ). Зокрема звільнити від штрафів підприємців, які у зв’язку з затримкою прийняття Закону № 466 та карантинними заходами COVID-19 не встигнуть до 30 листопада 2020 року підготуватися зареєструватися в системі СЕАРП СЕ або не встигнуть вчасно до 31 грудня 2020 року встановити витратоміри пального.

    Сільгоспвиробників Мінфіном запропоновано звільнити від передбаченого на сьогодні у ПКУ нарахування та сплати ПДВ у разі втрати ними врожаю або поголів’я сільськогосподарських тварин через настання форс-мажорних обставин, якими, наприклад, є цьогорічна засуха, особливо у південних регіонах України.

    Для бізнесу, що тільки розвивається законопроектом запропоновано звільнення від ПДФО коштів державної підтримки отриманої не безпосередньо з бюджету, а від Фонду розвитку підприємництва або Фонду розвитку інновацій.

    Неприбутковим організаціям пропонується спростити порядок звітування. Таким установам не потрібно буде періодично звітувати про використання доходів (прибутків), якщо вони не допустили порушення умов перебування у неприбутковому статусі.

    Бізнесу, що з будь-яких причин має непогашений податковий борг, пропонується списати нараховані їм суми фінансових (штрафних) санкцій та пені, якщо такий платник податків протягом шести місяців добровільно погасить основну суму наявного в нього податкового боргу. Сподіваємося, ця пропозиція стимулюватиме боржників самостійно гасити несплачені до бюджету податки, та дасть можливість багатьом покращити свій фінансовий стан за рахунок списання нарахованих їм сум штрафів та пені.

    Окремої уваги потребує блок норм, які направлені на покращення рівня адміністрування.

    Практика останніх років показала, що бізнес турбує не тільки розмір ставок та бази оподаткування, дуже важливим останнім часом стає прозорість бізнессередовища, забезпечення рівних умов і можливостей для ведення бізнесу, простіше кажучи, дотримання принципу рівності платників податків перед законом. Обов’язок забезпечити такі умови більшою мірою лежить на державі, яка виконує цю функцію, в тому числі шляхом здійснення адміністрування податків.

    На жаль, не всі представники бізнесу «грають» за правилами, не всі хочуть (навіть коли можуть) сплачувати податки. І конкурувати сумлінному бізнесу з такими «ділками» дуже важко, а інколи і неможливо. Тому мораторій на виконання державою контрольної функції у податковій сфері, який був виправданий на початку карантинних заходів COVID-19, стає що дальше деструктивним не тільки для бюджету, а й для самого бізнесу, який хоче працювати сумлінно. Тим більше, податки, не сплачені одними, лягають тягарем на тих, хто свій обов’язок виконує, оскільки видатки бюджету, тим більше в умовах боротьби з пандемією, держава повинна виконувати.

    Крім того, до податкових органів часто звертаються громадяни щодо порушень порядку розрахунків і ліцензування, а також – щодо відмов офіційно оформлювати із ними трудові відносини. Однак через мораторій контролюючі органи позбавлені можливості перевірити суб’єктів господарювання, на яких отримані скарги. Тому Мінфіном запропоновано скасувати мораторій на проведення податковими органами перевірок, який тривав майже півроку.

    У пакеті змін до Податкового Кодексу запроваджується норма, що дозволить податковим органам як органам стягнення отримувати від банків та фінансових установ інформацію про наявність у боржників, по яких наявні рішення судів про списання боргів, коштів на рахунках у банку та банківських сейфах, що можуть бути джерелом погашення таких боргів перед державою. Ключовим в цій пропозиції Мінфіну є наявність рішення суду про безспірність стягнення, для виконання якого державний орган повинен мати інструмент і можливості. Не думаю, що хтось в правовій державі може заперечувати обов’язковість виконання рішення суду, що набрало законної сили. Тому галас про намагання Мінфіном скасувати «священну» банківську таємницю є безпідставними. Популісти вкотре розганяють «зраду», не розібравшись у суті питання..

    Проект також містить норму, спрямовану на забезпечення стягнення суми податкового боргу, що виникла у зв’язку із несплатою платником податку ним самим самостійно задекларованої суми податкових зобов’язань. Це логічно, погодьтесь. Платник сам визначив суму своїх зобов’язань, сам їх задекларував, то навіщо рішення суду, щоб їх сплатити. Хіба не достатньо ПКУ та Конституції, де статтею 67 чітко закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

    Це далеко не весь перелік нововведень. Втім, саме ними ми прагнемо не тільки збалансувати бюджетні надходження, але й підтримати сумлінних платників податків і забезпечити їм сприятливе конкурентне середовище для ведення бізнесу.