• In English
  • Інтерв’ю заступника Міністра фінансів Романа Єрмоличева виданню «Главком», 22.07.2020
    Міністерство фінансів України, опубліковано 22 липня 2020 року о 18:54


    Яка сума і на які цілі вже використана із фонду для боротьби з наслідками Covid-19?

    Фонд був створений насамперед для фінансування додаткових видатків на охорону здоров'я та соціальних видатків, безпосередньо пов'язаних із епідемією COVID-19. Від початку у фонд закладалося 64,7 млрд грн (63,4 млрд грн зі змінами, ухваленими законами України). Уряд уже прийняв рішення про розподіл цих коштів фонду за пріоритетними напрямами.

    Насамперед близько 3 млрд виділено Міністерству охорони здоров’я, фінансування фонду з безробіття – близько 9 млрд, з яких 4,7 млрд виділено на допомогу з часткового безробіття. Ще 1,7 млрд виділено Мінсоцполітики для ФОП, які не можуть працювати через карантинні обмеження і мають дітей віком до 10 років. Вони мають право на грошову допомогу у розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину. Якщо бізнес не працює, підприємці мають можливість отримати додаткові кошти на виплату зарплат співробітників. 2,7 млрд виділено для системи МВС. Це доплати для військовослужбовців, поліцейських та відповідним категоріям, які забезпечують життєдіяльність населення, медикам, які працюють у закладах охорони здоров’я МВС.

    Окрім того, 35 млрд піде на реконструкцію, ремонт та утримання автомобільних доріг.

    Поясніть логіку виділення коштів з фонду боротьби проти коронавірусу на будівництво доріг?

    З одного боку, фонд справді створювався для підтримки лікарень, закупівлі ліків тощо. З іншого боку, маємо підтримувати не лише соціальну, але й економічну складову. Для цього необхідно будівництво чи модернізація інфраструктури. Інвестування у дорожню сферу означає залучення додаткової робочої сили, тобто створення робочих місць. Отже, будуть відбуватись відповідні сплати ЄСВ, від якого залежать, зокрема, надходження до Пенсійного фонду, фонду безробіття і соцстраху.

    А іншого джерела коштів для будівництва доріг не було? Тільки цей фонд?

    Треба розуміти, що бюджет уже затверджено, і за його обсяги ми не можемо виходити. Так, на будівництво доріг вже були закладені кошти, але Уряд і Президент ухвалили рішення про необхідність додаткової стимуляції економіки в умовах пандемії коронавірусу, зокрема, шляхом капіталовкладення в дороги. Саме тому цей напрямок врахований при формуванні Фонду.

    Ще одна причина ‒ вибірка коштів з коронавірусного фонду відбувається із затримками. Наприклад, 1,7 млрд гривень, виділених на дітей для батьків у статусі ФОП (фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до першої та другої групи платників єдиного податку), фактично виплачені 0,5 млрд гривень. Здавалося б: усі вони мали би подавати заяви в органи соцзахисту й отримати допомогу. Але фактично немає такої кількості звернень, аби вибрати всі виділені кошти. Потенційно очікувалося, що допомога надійде на 300 тисяч дітей. Але наразі звернулися батьки-ФОПівці близько 60-70 тисяч дітей.

    Це стосується також і 4,7 млрд грн, передбачених для виплати допомоги по частковому безробіттю, з яких фактично виплачені 1,2 млрд гривень.

    До речі, 35 млрд грн на дороги теж поки не реалізовані — попереду ще тендери.

    Чому, на вашу думку, ця категорія підприємців не вибрала передбачені кошти? Була неправильно від початку прорахована сума чи річ у поганій інформаційній роботі?

    Для отримання допомоги не потрібно надавати безліч документів, механізми прозорі, без бюрократичних проблем. Я б не сказав, що інформаційна кампанія слабка, адже скрізь прозвучало, що Уряд виділяє кошти на допомогу на дітей ФОП та на часткове безробіття. Хтось, можливо, справді не знає, а хтось не хоче витрачати час на отримання коштів.

    Коли очікувати результатів аудиту щодо використання цих коштів?

    Державна аудиторська служба (центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, - «Главком») здійснює регулярний аудит коштів коронавірусного фонду. Крім того, Мінфін доручив Держаудитслужбі щотижня інформувати про перебіг перевірок по кожному напряму використання цих коштів.

    Зауважу, що цільове використання фінансових ресурсів знаходиться також під пильною увагою Міжнародного валютного фонду. Про це йдеться у Меморандумі про економічну та фінансову політику.

    Загальна картина аудиту коштів фонду, який буде здійснено із залученням міжнародних партнерів, стане відомою не пізніше березня 2021 року.

    Якщо карантин продовжиться і у 2021 році, чи будуть у новому бюджеті виділятися кошти на поповнення цього фонду?

    Будь-які видатки мають бюджетний період — рік, який закінчується 31 грудня. Важко спрогнозувати, чи буде передбачений такий фонд у Держбюджеті-2021. Бюджетний процес тільки-но розпочався. У меморандумі з МВФ прописано, що фонд має діяти до 31 грудня 2020 року. Якщо буде сплеск захворюваності, розглянемо питання щодо створення такого фонду на наступний рік. Наразі не бачу таких підстав.

    Фонд ‒ це можливість оперативно вирішувати актуальні питання. Наприклад, якщо з’являється необхідність терміново придбати апарати ШВЛ (штучної вентиляції легень), то можна не вносити зміни до бюджету, а рішенням Уряду за погодженням із парламентським бюджетним комітетом спрямувати на цю потребу кошти з фонду. За умов екстрених ситуацій це, на нашу думку, позитивне рішення.

    За день до того, як глава уряду звітував про перші 100 днів уряду, «Главком» мав розмову з нардепом Лесею Забуранною (голова парламентського підкомітету Комітету з питань бюджету, нардеп «Слуги народу»). На запитання, скільки на той момент грошей було витрачено, вона назвала суму близько 9 млрд грн. На наступний день Шмигаль назвав цифру в 30 з гаком млрд. Як так вийшло?

    Народні депутати можуть не враховувати у своїх оцінках деякі рішення Уряду. Допускаю, що певні урядові рішення були ухвалені, але депутати не ознайомилися із ними. Це – технічні питання. Адже вся урядова діяльність відбувається відкрито і прозоро.

    Максим Степанов, коли оголосив про те, що медреформа буде «покращена», серед іншого, пообіцяв підвищити зарплати лікарям. Уточню: йдеться не про 300% тимчасових виплат, а про підвищення. Та ж Забуранна назвала два джерела для реалізації такого рішення: одне з них – коронавірусний фонд. З боку це виглядає так, що міністр хоче підняти свій авторитет за рахунок фонду боротьби з коронавірусом. Це законно?

    Ми виходимо з реалій, які існують в Україні. У порівнянні з країнами ЄС наша медицина недофінансована. У нас бюджет охорони здоров’я складає 162,3 млрд грн, тобто 4,1% ВВП. А натомість у європейських країнах – понад 5%. Якщо подивитися структуру державного бюджету-2020, то побачимо соціальні виплати – 140 млрд, пенсійний фонд – 202 млрд, освіта – понад 250 млрд, борг – 400 млрд і не менше 5% ВВП – на оборону. Все, бюджет закінчився. У нас немає інших джерел надходжень.

    Ви, наприклад, чи будь-який інший громадянин, отримуєте певну заробітну плату і витрачаєте саме стільки, скільки заробили. Якщо потребуєте більше, йдете в банк за кредитом. Так само з державним бюджетом. Уряд визначає і фінансує пріоритетні потреби. Серед них і медицина, і освіта, і будівництво доріг. Останнє дає поштовх розвитку економіки.

    Повернуся до питання щодо видатків на медицину. Ми нікуди не подінемося від медреформи. Можливо, є сенс переглянути деякі підходи, щоб не було жорсткого входження в цю реформу. Адже у нас чимало закладів медицини відверто неефективних, які не надають якісних послуг. Звичайно, їх треба реорганізовувати чи перепрофільовувати. На це необхідний час. Але на більшу якість треба більші кошти. Тому бажання Міністра підвищити заробітні плати медикам я розумію. Однак на це треба знайти ресурс. Рішення щодо джерел наразі опрацьовується.

    Ви чули заяву ексклави Нацбанку Якова Смолія про те, що влада фактично хоче надрукувати ці гроші, таким чином стимулювати економіку. Чи існують якісь запобіжники для роботи друкарського верстата?

    У Нацбанку є Рада з фінансової стабільності. Зараз є запобіжники, це рішення ухвалюється колегіально і законними методами.

    Очільник МОЗ Максим Степанов обіцяв 300% надбавку медикам, але вони не завжди отримували ці гроші. Медики обурювалися, виходили на мітинги. Станом на сьогодні ви можете назвати кількість медпрацівників, які отримали цю надбавку?

    Складність у тому, що у нас коронавірусний карантин наклався на реформу медицини. В чому полягає суть реформи? В тому, що кошти платяться за конкретну медичну послугу. Було ухвалене рішення збільшити видатки на 15,8 млрд грн через Національну службу здоров’я (НСЗУ), аби Служба включила виплату цих доплат у тарифи медичних послуг. Саме в цьому тарифі і передбачені ті 300%. Фактично на рівні урядового рішення все зроблено. Ці кошти через НСЗУ приходять у лікарню, де головний лікар їх розподіляє. Останнім часом уже не бачу проблем з виплатою доплат. Однак, імовірно, можуть бути такі невиплати, і в кожному окремому випадку необхідно зʼясовувати їх причини.

    В Уряді не приховують, що з наповненням Пенсійного фонду є проблеми. Наскільки вони масштабні?

    У нас немає проблем із виплатою пенсій. Загальні видатки бюджету Пенсійного фонду сягають 481 млрд гривень. Основними джерелами покриття цих видатків є надходження зі сплати ЄСВ (єдиний соціальний внесок) і кошти Держбюджету. Цьогоріч із Держбюджету до Пенсійного фонду надійде 202 млрд гривень.

    Просідання почалося через меншу сплату ЄСВ, що стало наслідком карантину. Є можливість отримання Пенсійним фондом позики від Держказначейства. Пропоную, до речі, подивитися на динаміку таких позик. Вони почалися у 2008 році (уряд очолювала Юлія Тимошенко, - «Главком»). Потім дійшли у якийсь момент до регулярної щорічної неповернутої позики у 49 млрд.

    Заборгованість Пенсійного фонду України по позичках з єдиного казначейського рахунку, млрд грн

    Тобто вони їх не повертали жодного разу?

    Не повертали, бо в них не вистачає власних доходів. Хоча Пенсійний фонд у принципі має бути бездефіцитний.

    А бюджет де бере гроші для цих позичок?

    Це Єдиний казначейський рахунок.

    Фактично всі ці позички внесені в бюджет?

    Потенційно так, бо це норма бюджетного кодексу, яка дозволяє ПФ йти в казну за позиками. Зрозуміло, в законодавстві написано про те, що вони повинні повертати ці позики. Але ми усвідомлюємо: якщо в ПФ немає своїх доходів, вони їх не повернуть.

    Водночас я бачу за динамікою, що у нас, наприклад, у червні цього року сплата ЄСВ зросла у порівнянні з червнем минулого року. Тобто просіли квітень-травень, але червень пішов у плюс на 449 млн гривень.

    Ви можете назвати найменшу і найбільшу пенсію в Україні станом на середину 2020-го?

    Найменша пенсія у нас встановлена на рівні прожиткового мінімуму і становить 1712 грн. Є окремі категорії пенсіонерів, які можуть мати більшу мінімальну пенсію, — наприклад, ті, в кого страховий стаж 30 років у жінок і 35 у чоловіків, то вони отримують мінімальну пенсію у 2100 грн. Найбільша пенсія в нас обмежена 10 прожитковими мінімумами. Станом на 1 липня це 17 120 грн.

    Водночас є окрема категорія пенсіонерів — це судді. Для них такого обмеження немає. Середній розмір пенсії у них близько 45,9 тис. грн.

    Погляньте (показує на таблицю) — всього пенсіонерів в Україні 11 млн. Пенсіонерів, які отримують 2-4 тисячі, близько 9 млн. Чи цього достатньо? Ні, але із чого додати пенсіонерам додаткові кошти? Якщо у нас потенційно працездатне населення зменшується, а кількість пенсіонерів збільшується, то або ми додатково повинні давати гроші з держбюджету, або щось робити з пенсійною системою.

    Ми бачимо розміри пенсій, бачимо зарплати керівників «Укрпошти», «Укрзалізниці», «Нафтогазу». У пересічного громадянина виникає дисонанс…

    Жодне з перелічених вами підприємств не мають бюджетного фінансування. Тому не можна забрати, наприклад в «Укрпошти», і роздати пенсіонерам. Це звичайний господарюючий суб’єкт, який сплачує чималі податки.

    Коли формуємо бюджет, то заглядаємо не в чужу кишеню, а дивимося макропрогноз Мінекономіки. З огляду на доходи рахуємо витрати. Що головне для Мінфіну? Баланс. Ми не можемо ухвалити незбалансований Закон про бюджет. Тому у нас відбуваються складні дискусії з іншими міністерствами.

    За це Мінфін в уряді ніхто і не любить.

    Правильно, оскільки думають, що у Мінфіні десь у підвалі є друкарський верстат, аби кожному охочому видати гроші. Але ще раз наголошую, що наша ціль – збалансувати. Ми підтримуємо і пенсіонерів, і охорону здоров’я, й освітян, і національну безпеку.

    Наприклад, Міністр внутрішніх справ Аваков попросив 2,5 млрд грн через коронавірус — і йому дали. А комусь не дали.

    Це було рішення уряду, в рамках розподілу коштів фонду за пріоритетними напрями, зокрема, і для системи МВС. Вважаю, не варто переходити на персоналії…

    Добре, не Аваков, а МВС.

    Так, МВС. Але якщо подивитися, куди передбачено ті кошти, то побачимо, що їх отримають звичайні поліцейські. Саме вони патрулюють вулиці і мають справи з тими, хто порушує карантин. Вони під час виконання службових обовʼязків наражають себе на небезпеку. І, до речі, то – невелика сума доплат, з огляду на масштаби країни.

    Розкажіть про головні зміни у соцвиплатах, запланованих на друге півріччя.

    Я думаю, краще із цих питань звернутися у Мінсополітики. Кардинальних змін у цьому році не відбудеться. У нас з 1 травня відбулася індексація пенсій. Потім з 1 липня, 1 грудня – підвищення прожиткового мінімуму, додано з 1 липня 74 грн і з грудня 57 грн. Так, суми незначні, але вони визначені законодавством. Є певні дуже точкові речі: скажімо, підвищення виплати на догляд літніх людей старше 80 років.

    У нас дуже забагато соціальних допомог. Понад 100 млрд йдуть на соцвиплати, але сказати, що це ефективно, не можу. Є, зокрема, допомоги по 5 чи 7 грн, прийняті ще в 90-х. Мінсоцполітики і працює над тим, щоб була єдина соцдопомога, щоб не просто роздати ці кошти, а щоб ця допомога принесла користь.

    На сьогодні разом із Мінсоцполітики ми працюємо над створенням єдиного порядку обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї для всіх видів державної соціальної допомоги та житлових субсидій; визначенням складу сім’ї для всіх видів допомоги; уніфікуванням принципів надання допомоги.

    Так само і з медичними послугами, і з освітніми. Кошти потрібно надавати на оптимальну мережу закладів освіти, з огляду на кількість учнів у класі. Наприклад, у школах, де достатньо учнів, є економія коштів освітньої субвенції, що спрямовується на інші важливі потреби.

    Слід звернути увагу також на раціональне забезпечення закладів освіти педагогами: десь їх не вистачає, скажімо, у Києві, а в окремих випадках фактична кількість учителів перевищує нормативну кількість ставок. Ось тут мають бути прийняті засновниками відповідні рішення.

    Водночас для нас головне – здійснення органами місцевого самоврядування всіх заходів, що дозволять надавати дітям якісну освіту, незалежно від того, де учні живуть: у місті чи в селі.

    Є й інші важливі нюанси.

    Хочу уточнити: єдина соціальна допомога – це проект у процесі опрацювання чи просто ідеальне бачення?

    Сьогодні всі розуміють, що це треба робити: і в КМУ, і в Мінсоцполітики, і в Мінфіні. Я спілкувався із заступником Міністра соцполітики. У цьому відомстві вважають, що цю ідею можливо втілити у 2022-2023 роках.

    «Плану оптимізації освіти немає»

    Освітній омбудсмен стверджує, що у Києві в середньому за рік навчання школяра витрачається близько 22 тис. грн, а в умовному селі – більше 100 тис. грн. Що робити зі школами в селі, де в класах мало учнів? Звільняти вчителів?

    Освіта – це делікатна тема. Шкільна мережа у нас дуже розгалужена. І якщо порівняти цифри 90-х років, скільки у нас було шкіл, а також скільки дітей і вчителів у цих школах, то наразі кількість учнів у нас зменшилася майже удвічі, а от учителів не поменшало. Тому треба оптимізувати мережу. Адже у районі чи в якомусь місті освіта якісніша, ніж у селі.

    Наталія Піпа (нардеп «Голосу», член Комітету з питань освіти й науки) мені розповідала простою мовою: якісь школи перепрофілюють на молодші, якісь на середні і якісь на вищі школи. Як це може виглядати на практиці?

    Школи справді мають бути початкові, гімназії і ліцеї з профільною освітою. Я, до слова, виріс у районному центрі на Черкащині, де було дві школи. В одній навчалося близько 1 тис. дітей, в іншій – 400. Сьогодні у першій – 676 дітей, у другій – 315. Може, треба робити їх опорними і возити дітей із сіл шкільними автобусами? І тоді там буде більше дітей, школи великі і матимуть належну матеріально-технічну базу, а тому їх не треба закривати.

    Що робити з вчителями, які потраплять під скорочення?

    Має бути комплексна державна програма. У нас кадрова проблема полягає в тому, що в школах працює велика кількість пенсіонерів. Чому так? Бо в них низька пенсія у більшості. Якщо підуть учителі пенсійного віку, то можна було би підвищити зарплати молодим педагогам. Шляхом оптимізації процесів ми можемо підвищити зарплату тим працівникам, які ефективно працюють.

    Тобто є план оптимізації?

    Немає плану. Кожні район, місто та ОТГ специфічні, і ми маємо це розуміти. Якщо ти живеш у Києві, ти оцінюєш київські школи. Як поїдеш у Верховинський район, у гори, – побачиш, що хати стоять у кількох кілометрах одна від одної, а доріг між ними немає. Діти спускаються з гір, ходять пішки по 2-3 км, щоб дійти до школи. Як там оптимізувати мережу? Там не можна зробити дороги, не можна запустити шкільний автобус. А є, наприклад, Чернігівщина, де село від села розташоване на 50 км. Можна оптимізувати тут? Ти ж не будеш возити дітей за 50 км. Ось чому великі кошти йдуть на освіту.

    Які зміни будуть у зарплатах учителів з нового навчального року?

    Проблема в тому, що у нас бюджетний і навчальний роки не збігаються. Тому, відповідно, з 1 вересня нічого не зміниться: ні в зарплатах, ні в чому, бо бюджет розрахований з 1 січня по 31 грудня. Якщо буде прийняте рішення про підвищення мінімальних зарплат, це буде комплексне рішення, яке торкнеться всіх бюджетників, у тому числі вчителів.

    Наскільки були урізані видатки на культуру після перегляду держбюджету?

    Я би не говорив про урізання. Коли в Уряді шукали джерела для коронавірусного фонду, то під скорочення потрапили багато галузей. Але ми не скорочували першочергові статті видатків. Наприклад, у державних театрах не зменшували зарплату. Але забрали, зокрема, 120 млн грн, передбачених на ремонт Харківської та Київської опери. Можемо цього року обійтися без ремонту Харківської та Київської опери? Вважаю, так.

    Краще дороги будувати?

    Знову таки йдеться про визначення пріоритетів. Що краще: відремонтувати Харківську чи Київську оперу, які в аварійному стані – чи виділити кошти на боротьбу з коронавірусом? Наголошую, що із зарплат та утримання закладів коштів не брали. Нещодавно, до речі, було ухвалене рішення про виділення із фонду на культуру 1 млрд гривень. Левова частка грошей піде через Український культурний фонд, який запустив прозорий механізм надання грантів.

    Це насамперед надання грантів інституційної підтримки юридичним особам незалежно від форми власності, діяльність яких пов’язана зі сферою культури, культурно-пізнавального (внутрішнього) туризму.

    Повернусь до театрів. Їхні працівники як отримували зарплату, так і отримують. Навіть в умовах, коли театри закриті внаслідок пандемії. Тобто ми намагаємося піклуватися про всі категорії громадян. Я сьогодні взяв дані з податкової служби щодо сплати ЄСВ у галузі культури, аби оцінити, працює галузь чи ні.

    Якщо подивитися динаміку по ЄСВ, загальні суми. Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок. От січень – 159 млрд, травень – 167 млрд грн. Так, просів квітень – і все. Я не бачу проблемних питань у галузі культури.

    Можливо, є якісь нюанси: кіновиробництво зупинилося, через карантин не знімають фільми. Поступово карантин послаблюється, і можливостей стає дедалі більше.