• In English
  • Інтерв’ю заступника Міністра фінансів Романа Єрмоличева для видання «Укрінформ» (01.11.2021)
    Міністерство фінансів України, опубліковано 01 листопада 2021 року о 18:52

    Заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев про те, як формується обсяг освітньої субвенції та яка концептуальна база має бути основою для її розрахунку в інтерв’ю для «Укрінформ».

    Романе Володимировичу, розкажіть, будь ласка, як здійснюється розрахунок освітньої субвенції в цілому?

    Зауважуємо, що головним розпорядником коштів освітньої субвенції є Міністерство освіти і науки України, яке й здійснює політику в частині розподілу цих державних коштів шляхом затвердження відповідної формули. Мінфін зі свого боку прагне, щоб розрахунок освітньої субвенції був справедливим для громад, а її обсяг дозволив забезпечити гідну заробітну плату вчителям, а також стимулював розвиток сфери загальної середньої освіти та сприяв підвищенню її якості.

    Як відомо, освітня субвенція ‒ це кошти державного бюджету, які передаються у вигляді трансферту місцевим бюджетам для виплати заробітної плати педагогічним працівникам закладів загальної середньої освіти.

    Її загальний розмір визначається з урахуванням необхідності забезпечення зростання розміру соціальних стандартів, які застосовуються для визначення розміру заробітної плати працівників бюджетної сфери, а також нормативних актів, які регулюють це питання.

    Для розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами застосовуються такі критерії, як: кількість учнів, розрахункова наповнюваність класів, навчальні плани, навчальне навантаження, нормативна (розрахункова) заробітна плата педагогічного працівника.

    На підставі цих критеріїв для кожної громади розраховується необхідна кількість ставок учителів для проведення уроків, а також обсяг видатків для оплати їх праці.

    З огляду на це, коштами освітньої субвенції забезпечується у повному обсязі оплата праці оптимальної чисельності вчителів за максимально ефективної мережі шкіл. Водночас існують громади, в яких досі не приведено освітню мережу до нормативів, а отже, у таких адміністративно-територіальних одиницях фактична наповнюваність класів у закладах освіти є значно нижчою ніж розрахункова (наприклад, у Чернелицькій селищній територіальній громаді Івано-Франківської області відповідно до формули має бути не менше 14 учнів у класі, однак там лише в середньому 8,9 учня на клас; у Городоцькій селищній територіальній громаді Житомирської області замість 20,5 учнів лише 15,65 учня на клас; у Набутівській сільській територіальній громаді Черкаської області має бути в середньому 11 учнів, а є лише 7,21 учня на клас; у Вапнярській селищній територіальній громаді Вінницької області у середньому має бути 20,5 учнів, а наразі маємо 16,75 учня на клас тощо).

    Подекуди трапляються випадки, коли вчителів у школі стільки, скільки і дітей, або різниця незначна. Уявіть, наприклад, що у Криворізькій гімназії № 4 Криворізької міської ради Дніпропетровської області 37 учителів навчають 33 учнів, у Мислівській початковій школі Вигодької селищної ради Івано-Франківської області 1 вчитель та 1 учень, у закладі загальної середньої освіти з дошкільними групами «Старозбаразька початкова школа» Збаразької міської ради Тернопільської області 3 вчителі та 3 учні, в Енергодарському навчально-виховному комплексі «Загальноосвітній навчальний заклад ІІ ‒ ІІІ ступенів ‒ міжшкільний навчально-виробничий комбінат» Енергодарської міської ради Запорізької області маємо 13 учителів на 17 учнів; у Тернівській початковій школі Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області 7 учителів навчає 10 учнів, у Беньківській початковій школі Рогатинської міської ради Івано-Франківської області на 2 вчителі всього 4 учні.

    Це спричинює утримання надлишкової кількості ставок учителів громадах. Зокрема, у Козівській сільській територіальній громаді Львівської області - + 83,7 ставки (відповідно до нормативів має бути 229,8 ставок учителів, водночас їх 313,5); Маловільшанській сільській територіальній громаді Київської області ‒ + 79,2 ставки (169,1/248,3); Пийтерфолвівській сільській територіальній громаді Закарпатської області ‒ + 41,5 ставки (287,4/328,9). Таких громад чимало, що призводить до дефіциту освітньої субвенції, який у «пожежному порядку» намагається наприкінці року «погасити» Уряд, наприклад, шляхом перерозподілу коштів, що є, на нашу думку, неправильним. Адже рішення органів місцевого є автономними, а отже, якщо місцева влада вирішила утримувати неефективну мережу, то й кошти на ці цілі має знаходити самостійно. Натомість ми бачимо, що кошти «забирають» у тих громад, які здійснюють правильну політику розподілу фінансового ресурсу й наприкінці року мають залишки освітньої субвенції. Про це поговоримо згодом.

    Більше читайте на сайті Мінфіну.