• In English
  • Інтерв’ю заступника Міністра фінансів Романа Єрмоличева для 24 каналу (02.12.2020)
    Міністерство фінансів України, опубліковано 02 грудня 2020 року о 10:18

    Заступник Міністра фінансів Роман Єрмоличев у інтерв’ю для 24 каналу про те, що компенсувати втрату слуху можливо за державний кошт

    Чомусь у людей склалось уявлення, що вузькоспеціалізована медицина є дороговартісною, недоступною. І це не дозволяє їм вчасно прийняти правильні рішення й кардинально змінити своє життя. Сьогодні про проблеми людей із порушеннями слуху та про те, як держава піклується про них, поспілкуємось із заступником Міністра фінансів України Романом Єрмоличевим.

    Романе Володимировичу, Ви опікуєтесь питаннями фінансового забезпечення сфери охорони здоров’я. Чи пригадуєте, коли на державному рівні вперше системно звернули увагу на проблеми людей із порушеннями слуху?

    Так, дійсно, зараз до моєї компетенції в Мінфіні віднесено питання фінансування системи охорони здоров’я. Однак і раніше на посаді директора департаменту видатків бюджету гуманітарної сфери постійно опікувався питаннями здоров’я людей із порушеннями слуху. Пригадую, як під час відвідин закладу охорони здоров’я мене вразила кількість людей, які потребували хірургічного втручання для компенсації втрати слуху. Особливо звернув увагу на те, що серед них було чимало дітей. Відтоді зрозумів, що не зможу стояти осторонь проблем людей із порушеннями слуху.

    Неправильно буде сказати, що медичний супровід цієї категорії осіб був позбавлений уваги держави. Але системно почали дивитись на цю проблему з 2017 року.

    Як здійснюється державне фінансування компенсації втрати слуху у людей, які цього потребують?

    Уже другий рік поспіль держава забезпечує стовідсоткове фінансування медичної допомоги дітям із порушеннями слуху методом кохлеарної імплантації. Вчасне слухопротезування дитини забезпечує нормальний розвиток слуху та мовлення. Дитина не відчуває фізичних чи соціальних обмежень. Натомість країна отримує працездатного громадянина, який надалі своїми податками віддячує їй за допомогу. І навпаки, зволікання в цьому випадку збільшує інвалідизацію, створює передумови у затримці психологічного та слухомовленнєвого розвитку дитини. Без вчасної операції людина втрачає соціальну самодостатність і стає залежною від державних виплат.

    Зауважу, що торік держава спрямувала 450 млн гривень на оперативне лікування дітей із порушеннями слуху. Відповідно 95% із усіх зареєстрованих у чергу на операцію отримали допомогу. А разом із нею – шанс на повноцінне життя.

    Зокрема, було прооперовано 348 з 367 дітей, які перебували у черзі на вживлення імплантів. Не потрапили на операцію лише ті, хто мав протипоказання за станом здоров’я. На початку 2019-го у черзі на видачу мовних процесорів перебувало 198 дітей. Однак їх отримали насправді всі, хто вже перебував у черзі та став протягом року. Отже, 374 дитини відчули реальну допомогу від держави, адже вчасно було збільшено видатки на їх потреби.

    У 2020 році також було продовжено цю програму?

    Так, ми робимо все можливе для того, щоб у державному бюджеті були закладені відповідні кошти. Цього року на оперативне лікування осіб із порушеннями слуху передбачено майже 358 млн гривень. Інститутом отоларингології імені О. Коломійченка НАМН України у повному обсязі закуплено необхідне медобладнання.

    Отже, йдеться про операції тільки для дітей, чи й дорослі люди можуть розраховувати на державну підтримку?

    Надзвичайно вчасно діагностувати проблему. Сучасні технології дозволяють зробити скринінг слуху навіть у немовлят. Адже раннє оперативне втручання дозволить дитині швидше адаптуватись у соціумі.

    Однак і чимало дорослих потребують уваги держави. У наступному році також передбачені кошти на забезпечення слухопротезування, щоб продовжувати стовідсотково забезпечувати потребу в такій допомозі не лише дітей, а й дорослих.

    У 2020 році процес слухопротезування дорослих розпочато. І зупинятись на цьому не збираємось.

    Люди, які потребують компенсації втрати слуху, мабуть, не знають, як держава може їх підтримати?

    Імовірно, так і є. Тому дякую, що ми сьогодні порушуємо цю проблему. Про можливість компенсації втрати слуху мають знати й чути.

    З метою забезпечення надання пацієнтам безкоштовних високоспеціалізованих медичних послуг, за які сплачує держава, без доплат з кишені пацієнта, та скорочення тіньових платежів у наступному році заплановано переведення Інституту на новий механізм фінансового забезпечення надання третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги (від утримання установи до оплати за послугу).

    Наразі в Інституті отоларингології є достатня кількість медичного обладнання, але заплановано його поповнення і в наступному році для надання допомоги всім, хто потребує такої допомоги.

    Скільки осіб, які потребують кохлеарної імплантації та заміни мовних процесорів, скористались підтримкою держави в цьому році?

    За десять місяців допомогу отримали 227 дітей та 48 дорослих. Наразі на кохлеарну імплантацію і заміну мовних процесорів очікують 276 дітей та 159 дорослих.

    Варто зауважити, що у 2021 році в чергу на кохлеарну імплантацію та отримання мовних процесорів може зареєструватися (виходячи з середньорічних показників захворюваності на глухоту) близько 340-350 дітей та 40-50 дорослих. Очікуємо, що кількість дорослих людей із порушеннями слуху, які зможуть їх позбутись раз і назавжди, буде збільшуватись.

    А на що саме в кохлеарній імплантації спрямовуються кошти з державного бюджету?

    Держава фінансує закупівлю кохлеарного імпланта, середня вартість якого близько 750 тис. гривень. Погодьтесь, така сума – не по кишені багатьом родинам.

    Із державного бюджету здійснюється закупівля мовних процесорів, середня вартість яких сягає 285 тис. гривень.

    Витрати з проведення оперативного втручання та лікування пацієнта після операції в стаціонарі також фінансуються з державного бюджету. Додатково до зазначених коштів виділяється близько 10 тис. грн на витратні матеріали, необхідні під час оперативного втручання, та медикаменти, які індивідуально призначаються лікарем та передбачені протоколом лікування.

    Отже, вартість лікування одного вуха пацієнта сягає більше 750 тисяч гривень.

    Зауважу, що в Інституті отоларингології до 167 імплантів та мовних процесорів, які залишились із минулого року, за кошти державного бюджету придбано додатково ще 287 імплантів та 378 мовних процесорів. З них 229 встановлено дітям, і 49 – дорослим. Станом на жовтень 2020-го маємо резерв 252 мовних процесорів та 302 імпланта. Отже, можу запевнити, що кожен, хто має порушення слуху і показання до оперативного втручання, отримає допомогу від держави.

    Які кроки має зробити той, хто прагне чути, аби отримати допомогу?

    Насамперед звернутись за консультацією до лікарів поліклініки ДУ «Інститут отоларингології імені О. Коломійченка НАМН України», що розташований у м. Києві на вул. Зоологічна, 3. Вся інформація є на офіційному сайті цієї установи.

    Що насамкінець Ви б хотіли додати?

    Міністерству фінансів України надзвичайно важливо знати, наскільки ефективними є рішення щодо спрямування коштів державного бюджету. Саме тому ми вдячні фахівцям Інституту отоларингології за якісну роботу з проведення консультацій та кохлеарної імплантації. Цінуємо співпрацю із громадськими організаціями, які тримають руку на пульсі подій і є голосом замовників медичних послуг ‒ осіб з порушеннями слуху. Йдеться, зокрема, про Українську асоціацію носіїв кохлеарних імплантів, із головою якої Максимом Терьошиним та координатором Наталією Мокрій часто обмінюємось актуальною інформацією.

    Важливо, що й інші громадські діячі допомагають поширювати інформацію про доступність кохлеарної медицини серед людей.

    На жаль, люди з порушеннями слуху вірять у різні міфи і не знають, що компенсувати втрату слуху ‒ реально та доступно. Аби змінити якість життя, варто повірити у можливість цього і не боятися зробити перший крок ‒ звернутись за консультацією до лікаря. Держава, зі свого боку, гарантує допомогу. У проекті держбюджету на 2021 рік відповідні кошти закладені.

    24 канал

    Читайте оригінал повідомлення на сайті Міністерства фінансів