• In English
  • Інтерв'ю Міністра фінансів Сергія Марченка для Радіо Свобода (19.09.2020)
    Міністерство фінансів України, опубліковано 21 вересня 2020 року о 13:19

    Проект держбюджету-2012 є реалістичним і збалансованим. Він не надутий щодо доходів, не популістський за видатками. Дефіцит його скорочується – 2022 року він становитиме 4,5%, а 2023-го – 3,5%. У цьому запевнив в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода Міністр фінансів України Сергій Марченко. Він також відповів на запитання, до чого б міг привести Україну дефолт, чи не забагато витрат на Офіс Президента і на медзаклади для можновладців та як Міністр сприймає постійні пропозиції деяких народних депутатів його відставити.

    Олександр Лащенко: Пане Марченко, 29 до 1. Так? Гривня-долар. На наступний рік так плануєте?

    – Середньорічний.

    – Середньорічний курс. Бачимо, останнім часом ніякого, звісно, катастрофічного падіння гривні немає. Але певне просідання фіксується от у ці вересневі дні, є, за офіційним курсом НБУ. Звідки така впевненість у міцності національної грошової одиниці України у 2021 році?

    – Я почну з цього року. Є впевненість в тому, що НБУ продовжить свою стабільну політику. Це перший чинник. Інший чинник – це макроекономіка. У зв’язку з локдауном у нас баланс імпорту-експорту вирівнюється у цьому році. В наступному він знову ж таки зміниться на користь імпорту. Але ми бачимо можливість перекрити за рахунок інших джерел валютну недостачу. Тому я не бачу особливих ризиків в частині валютно-курсової політики і стабільності валютно-курсової. Тобто я вважаю, що динаміка буде, волатильність не буде значною і коливатиметься в нинішніх межах.

    – Тобто все-таки 29 до 1, так, курс гривні до долара розраховуєте?

    – Ми так рахуємо.

    – Але все це на тлі доволі високого дефіциту бюджету. На рівні аж 6% ВВП. Це ж дуже висока цифра. Цей чинник не завадить утриманню курсу гривні наступного року на таких показниках?

    – Навпаки. Ми вважаємо, що одним з джерел покриття дефіциту бюджету у нас є зовнішні запозичення. Це співпраця з МВФ, з нашими міжнародними партнерами. Це обов’язкова умова для наступного року. Тобто ми не розглядаємо інших варіантів. Самостійно ми поки що не готові фінансувати дефіцит бюджету. Тому це буде притік валюти, який дозволить нам профінансувати дефіцит.

    Закиди щодо величини дефіциту бюджету я вважаю необґрунтованими з декількох причин. Перша причина – це цикли економічної динаміки. У цьому році всі країни світу пережили страшенну кризу. Економічний спад сягав рівня 50-річної давнини.

    – Так. Через коронавірус...

    – Коронавірус вплинув на економіку. І ми не відрізняємося від інших країн. Можливо, у нас ситуація трошки краща з точки зору економічних втрат, але стимули економічні і держава, яка може через бюджет перерозподіляти і давати стимули для економіки, для всіх країн на даному етапі – це один із основних таких маркерів наступного року і цього року.

    Тому сказати, що ми можемо зараз радикально скоротити дефіцит – це було би неправильно як з точки зору економічної теорії, так і з точки зору наслідків для економіки, для громадян. Тому що відсоток ВВП коштує 45 мільярдів гривень. Ми скоротили з 7,5%, які зараз є в цьому році, до 6%. Тобто ми фактично його скоротили... Рахуйте: 45 плюс 22,5 – це фактично та цифра. Ми скоротили на 68 мільярдів порівняно з...

    – ... але ж не 3%. Скільки у державах розвинутих, умовно кажучи, економічно? Україна відстає удвічі, якщо 6% дефіциту.

    – У нас 6%. А в інших країнах він ще вищий.

    – Наприклад?

    – Наприклад, та ж Британія, США – там вище 15% дефіцит. Іспанія, Італія – 11-12%. Сусідні країни? Польща – також вище дефіцит. Польща на наступний рік планує 6% дефіцит бюджету. Це співмірний з нами. Але рахуйте, у Польщі інші стартові можливості. Вони інтегровані в ЄС.

    Тому в даному випадку ми хочемо бути самостійно фіскально незалежними, будувати власну боргову політику. Я не бачу в цьому проблеми. Проблема була би в тому, якби ми намагалися себе обманути і зробити дефіцит, умовно, 3%.

    – Погодьтеся, є держави, які мають і такий дефіцит – 3%.

    – Є держави, які мають такий дефіцит. Питання в тому, яке співвідношення між ВВП і дефіцитом. Якщо плануються якісь інтервенції, суттєвий буде ріст ВВП, то це може бути так.

    Ми плануємо в наступному році 4,6% зростання ВВП. І по цих параметрах, я вважаю, у нас все досить так нормально, помірно. Цей бюджет є реалістичним. Він не надутий щодо доходів, не популістський за видатками. Цей бюджет збалансований. І ми намагатимемося... Наприклад, у 2022 році дефіцит вже буде 4,5%, а в 2023-у – 3,5%.

    До речі, ми разом із бюджетом комітетом подали індикативи по кожному міністерству до 2023 року з чітким вказуванням сум видатків, які вони можуть отримати. Тобто, ми провели практику середньострокового планування, яку, на жаль, ми не змогли вчасно зробити через коронакризу в червні.

    Повний текст інтерв’ю читайте за посиланням.