Формування просторової мережі ланцюгів доданої вартості забезпечить відтворення агропродовольчого потенціалу та сприятиме соціально-економічному розвитку сільських територій. Так, перспективною формою створення доданої вартості є фермерські господарства, сільськогосподарська кооперація, а також кластери.

Таку думку висловив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України під час семінару «Інструменти побудови моделей формування ланцюгів доданої вартості задля сталого розвитку сільських територій», який пройшов в рамках XXXI Міжнародної агропромислової виставки «Агро-2019» сьогодні 4 червня.

Участь у заході взяли представники Мінагрополітики, Секретаріату Кабінету Міністрів України, обласних ОДА, компанії «Esri Ukraine», наукових установ, профільних асоціацій, сільськогосподарських підприємств та кластерів.

«Мінагрополітики спільно із центральними, обласними та районними органами влади працює над створенням ефективного ланцюгу державно-приватного партнерства через проекти локального розвитку. Перспективною організаційною формою створення доданої вартості є розвиток фермерських господарств та кооперації. Крім того, в Україні почала розвиватися кластерна форма організації, фундаментом якої є фермерські господарства», - зауважив Віктор Шеремета.

Він додав, що Україна повинна йти тим же шляхом, що і Європа, де запорукою розвитку сільської місцевості є людина, сільський виробник, фермер: «Землею повинні користуватися тільки ті, хто там працює. Заможний селянин, заможна громада, заможна держава».

Заступник Міністра наголосив, що від створення кластерів виграє не лише конкретний учасник, а й галузь сільського господарства в цілому завдяки більш злагодженій роботі всіх ланок. Крім того, створення кластерів не вимагає значного фінансування, а базується перш за все на організаційних зрушеннях.

Так, кластерна модель передбачає ефективну та координовану співпрацю з органами влади, дає можливість економити на масштабі, спільно закуповуючи великі партії необхідних ресурсів або замовляючи дослідження чи наукові розробки. Також перевагою є можливість подаватися на гранти для вирішення колективних проблем, будувати спільну логістичну інфраструктуру та просувати вироблену продукцію на внутрішньому і зовнішньому ринках.

За словами заступника Міністра, для забезпечення успішного розвитку кластерної моделі необхідно щоб кластер, окрім фермерських господарств, охоплював інші сільськогосподарські підприємства, переробні компанії, дорадчі служби, дослідні інститути, кредитні спілки, торгові мережі та інше.

Одним із прикладів успішного впровадження кластерів є агрокластер «ГорбоГори» у Львівській області, метою якого є відродження західного українського села на принципах децентралізації із застосуванням кластерних механізмів розвитку, як ланцюгів доданої вартості. В Одеській області утворено агроекокластер «Фрумушика Нова», метою якого є збереження місцевої екосистеми, розвитку сільського туризму та екологічного сільгоспвиробництва.