Голова Держенергоефективності Валерій Безус та голова Спілки ректорів закладів вищої освіти України Петро Куліков домовилися співпрацювати, уклавши меморандум.
На важливості такого партнерства наголосив Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет, у присутності якого відбулося підписання. Домовленостей досягнуто під час засідання Спілки у Харківському національному університеті імені В. Н. Каразіна.
Об’єднавши зусилля, Держенергоефективності та Спілка ректорів мають на меті активізувати в Україні роботу щодо енергоефективності в освіті та науці одночасно з двох фронтів:
- з одного боку - розвивати та ефективно використовувати освітній, науковий та технічний потенціал країни у зазначеній сфері;
- з іншого - підвищувати рівень енергоефективності закладів освіти і науки.
«Україна має значний, невикористаний на повну силу науково-освітній потенціал в енергоефективності. Кваліфіковані фахівці, розробки, програми, інновації – все це потрібно економіці у часи викликів декарбонізації. Тому Держенергоефективності ініціювало співпрацю з МОН, розробило план заходів, формує освітньо-наукову спільноту і тепер має честь консолідувати зусилля із Спілкою ректорів», - наголосив Валерій Безус.
Голова пояснив, наскільки важливо забезпечити якісну підготовку висококваліфікованих спеціалістів для ринку праці у сфері енергоефективності та суміжних галузях.
Водночас завдяки енергоефективним проектам університети зможуть зменшити витрати на енергоносії, покращити якість послуг для здобувачів освіти і бути конкурентоздатними.
Тож сторони працюватимуть як над впровадженням енергоефективних проектів для модернізації закладів вищої освіти, так і над розробкою програм та проведенням досліджень у сферах ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і відновлюваній енергетиці.
Держенергоефективності також надаватиме консультативну допомогу членам Спілки ректорів під час підготовки заявок щодо впровадження енергоефективних проектів, їх обґрунтування та супроводу.
Серед очікуваних результатів партнерства:
● якісна модернізація закладів вищої освіти та як наслідок - заощадження витрат на енергоносії та покращення умов навчання;
● підвищення рівня освітнього процесу, науково-технічної бази та досліджень в енергоефективності.