24 вересня під час «Години запитань до Уряду» на засіданні Верховної Ради України Міністр культури України Євген Нищук виступив з доповіддю про важливі пріоритетні завдання розвитку державної культурної політики.

Міністр культури зазначив, що вчора 23 березня Верховна Рада України остаточно ухвалила два фундаментальних для сфери культури закони - «Про державну підтримку кінематографії в Україні» та «Український культурний фонд».

«Я щиро дякую народним депутатам за неоціненний внесок у становлення сучасної, європейської української культури. Ваша підтримка – це протуберанець політичної волі для тих, хто втомився чекати змін. Це сильний меседж для всіх, кому дискусії у соціальних мережах навіяли сумнів, що зміни у сфері культури взагалі можливі. Більше того, ваша підтримка утверджує перепозиціонування культури в державній політиці, визнання її виняткової ролі для сталого розвитку суспільства та особистого розвитку кожної людини», - сказав Євген Нищук.

Під час свого виступу він зупинився на стратегічному баченні розвитку культури на середньострокову перспективу, яке було сформульоване експертами громадянського суспільства.

«У цьому баченні культура, серед іншого, виступає як сфера вироблення суспільних компетенцій, як простір широкої суспільної комунікації, як м’яка сила і спосіб збільшення присутності України у світі та зрештою, як важливий чинник економічного розвитку країни», - наголосив Міністр культури.

Євген Нищук навів конкретні цифри з проекту Національного звіту про результати збору і визначення індикаторів впливу культури на соціально-економічний розвиток в Україні, розроблених за методологією ЮНЕСКО (CDIS). Так, у 2014 році культурний сектор забезпечив 4 % ВВП країни, що дещо менше, ніж добувна промисловість (5,72%), фінансова і страхова діяльність (5,11%), але більше, ніж сектор будівництва (2,67%). Крім того, за даними цього ж звіту, 3,17% зайнятого населення України 2014 року працювали в культурних і креативних індустріях. За його словами, такі факти дають змогу перевести розмову про значення, потреби та інтереси сфери культури на принципово інший рівень. І це вже знаходить відображення в політиці та планах усього Уряду.

«У оприлюдненому нещодавно середньостроковому плані пріоритетних дій уряду до 2020 року цілі, що стосуються культури, чи не вперше розглядаються саме в контексті сталого економічного розвитку. А він неможливий без розвитку людського капіталу, на примноження якого культура має безпосередній вплив», - зазначив Євген Нищук.

«Останнє особливо важливо з огляду на реформу децентралізації, що відбувається в країні. Адже значущість культури для економічного та соціального розвитку громад і регіонів складно переоцінити. Тому вкрай важливо створювати умови, за яких реалізуються культурні права громадян, існує рівний доступ до ресурсів та інфраструктури, з’являються стимули для творчості, культурного виробництва тощо».

Міністр культури також поінформував народних депутатів про діяльність відомства для забезпечення таких умов, а саме підвищення інституційної спроможності самого міністерства, а також установ і закладів, що перебувають у сфері його впливу.

Так, у 2016 році було проведено реорганізацію апарату міністерства, взявши на себе нові функції та розширивши рамки компетенції, які актуалізували сферу його впливів.Зокрема, створено управління стратегічного планування та розвитку; сектор розвитку креативних індустрій; управління з питань мовної політики та літератури, сектор організації державних подій.

На звернення Міністерства культури Європейська Комісія проводить процесуальний і функціональний аудит відомства, результат якого очікується в травні.

Крім того, у рамках «Програми залучення фахівців» проекту ЄС «Association4U» в Мінкультури з грудня 2016 по жовтень 2017 року працюватимуть три експерти, які надають допомогу в розробці та реалізації культурної політики відповідно до статті Угоди про асоціацію з ЄС, де йдеться про сприяння розвитку культурних індустрій в Україні.

Міністр культури також згадав про такий європейський інструмент для розбудови інституційної спроможності, як TAIEX. Координаційна груп з питань впровадження цього інструменту погодила п’ять заявок від Мінкультури - у сфері початкової мистецької освіти; державної політики що свободи совісті та захисту прав національних меншин; адаптації законодавства у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.

У липні 2016 року запрацювала Національна система ІККРОМ, запуск якої дає змогу винести на порядок денний питання реставрації, збереження української реставраційної школи, запровадження новітніх реставраційних технологій. Утворено Національне бюро програми ЄС «Креативна Європа». У червні 2016 року воно розпочало активну роботу з культурним середовищем щодо залучення українських ініціатив до міжнародних програм підтримки.

Окремо Євген Нищук зупинився на діяльності Українського інституту книги.

«Ми покладаємо на цю інституцію величезні надії, сподіваємося, що її діяльність дасть змогу перетворити вітчизняну видавничу справу на культурну індустрію європейського зразка, сформувати єдиний книжковий ринок в Україні, забезпечити за допомогою української книжки вільний доступ громадян до всіх сфер сучасних знань, відродити культуру читання»,- розповів Міністр культури.

Він також повідомив, що проект Статуту Українського інституту книги розроблявся за участі фахового середовища. вже найближчим часом буде оголошено конкурс на посаду директора Інституту та на прийом заявок від кандидатів до складу його Наглядової ради.

Згадуючи про Український культурний фонд, Євген Нищук наголосив, що його створення є історичним кроком для української культури.

«Вперше держава створила відкрите джерело фінансування культурних та мистецьких проектів, підтримки мистецьких дебютів, зробила крок для того, щоб урівняти в доступі до ресурсів культурно-мистецькі організації бюджетного і небюджетного секторів. А Міністерство культури позбавиться непритаманних йому функцій розподілу коштів між гравцями культурного простору. Я впевнений, що завдяки Фонду держава підтримуватиме яскраві культурні та мистецькі проекти», - сказав він.

Міністр культури також нагадав, що завдяки збільшенню обсягу фінансової підтримки держави вдалося наростити обсяги національного кіновиробництва, сприяти появі нового, якісного продукту, який одержує щороку низку нагород на престижних світових кінофорумах. Так, 2016 році було створено 35 вітчизняних фільмів, видано каталог українських фільмів 2015-2016 років (українською та англійською мовами) та каталог українських документальних фільмів 2013-2016 років (англійською мовою).

«Нині, коли прийнято Закон «Про державну підтримку кінематографії в Україні», є всі підстави сподіватися на появу в Україні економічно самодостатньої, стійкої і конкурентоздатної на міжнародному рівні української галузі виробництва комерційного кіно і серіалів. Адже цей нормативний акт увібрав у себе найкращі та найефективніші механізми та інструменти підтримки кінематографії, успішно випробувані в європейських країнах», - повідомив Євген Нищук.

Міністр культури висловив переконання, що нині ми є свідками того, як у сфері культури настають справжні, докорінні зміни, не в останню чергу завдяки підтримки цих змін з боку європейських партнерів. Так, в минулому році за ініціативи Мінкультури було проведено експертами Ради Європи черговий Аналітичний огляд культурної політики України з окремим наголосом на питаннях охорони культурної спадщини і модернізації культурних інституцій та інфраструктури в різних регіонах.

До складу експертної групи увійшли представники міністерств культури Франції, Австрії, Італії, Іспанії та директор найавторитетнішої консалтингової європейської компанії “KEA Consultancy” у сфері культури та креативності.

«Вже найближчим часом ми очікуємо попередніх результатів цього огляду. Цей документ стане для нас важливим орієнтиром, особливо з огляду на децентралізацію. Адже сьогодні Міністерство культури ставить перед собою важливі пріоритетні завдання: підвищити якість культурних послуг у кожній громаді, модернізувати мистецьку освіту, створити ефективні фінансові стимули для творчої та культурно-мистецької діяльності, актуалізувати культурне надбання України», - сказав Євген Нищук.

«Я розраховую на те, що Верховна Рада, народні депутати і надалі будуть партнерами уряду та, зокрема, Міністерства культури у забезпеченні здійснення цих завдань».

Голова Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності Микола Княжицький подякував Євгену Нищуку за змістовну доповідь, та згадавши звіт про діяльність та пропозиції Мінкультури в галузі культури на Комітеті, поцікавився баченням Міністра культури щодо запровадження в Україні практики культурних субвенцій.

«Ми маємо практику різних країн, коли можна підтримувати чи субсидувати театр, музей, будь який інший культурний заклад, отримуючи кошти з бюджетів різних рівнів: приватні гроші, місцевий бюджет, державний бюджет. Наскільки складно запровадити в Україні таку практику, щоб найбільші культурні здобутки підтримувалися не лише місцевим бюджетом там де він маленький, а могли б одночасно підтримуватись державним бюджетом з застосуванням субвенції і залученням приватних коштів», - запитав Микола Княжицький.

Міністр культури Євген Нищук, зазначив, що надзвичайно важливо, що саме в стінах Верховної Ради піднімається це питання, адже здійснюючи мало не щотижня поїздки по регіонам України, під час спілкування з місцевою громадою постійно постає це питання. Чому на найважливіші об’єкти, особливо культурної спадщини не можна спільним коштом за участі держави, області, міста та місцевих муніципалітетів здійснювати субвенцію.

«Я переконаний що спільно з Верховною Радою України та Урядом ми зможемо знайти шлях до вирішення цього питання та виправити існуючу ситуацію в галузі культури, дійдемо до взаєморозуміння для того щоб ми могли здійснювати так звані субвенції для повернення об’єктів культурної спадщини», - сказав Євген Нищук.