• In English
  • Вступна частина засідання Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року
    опубліковано 09 грудня 2015 року о 20:16

    ЯЦЕНЮК А.П. – Шановні члени Уряду, шановні присутні!

    Ми сьогодні цілий день практично працюємо постатейно над новою редакцією Податкового кодексу та над проектом Закону України "Про Державний бюджет".

    Вчора відбулося засідання Національної ради реформ. І нам вдалося прийти до компромісу, компромісу в частині правильної, ефективної та економічно-стимулюючої податкової реформи.

    І сьогодні Міністр фінансів України оприлюднить базові домовленості щодо запровадження нового податкового законодавства, мета якого: перше – прозорість в податковій системі; друге – нова система адміністрування та спрощення сплати податків; третє – зниження податкових ставок і в основі своїй – це зниження податкових ставок в сплаті податків на заробітну плату; четверте – прозора система відшкодування податку на додану вартість.

    Нам вдалося багато зробити в новій системі збору податку на додану вартість через електронну систему адміністрування ПДВ, і кожен місяць у нас йде додаткове перевиконання доходів від податку на додану вартість від 2 до 3 млрд. грн., які раніше просто розкрадалися через схеми. Тепер наш обов’язок перед бізнесом – запровадити таку саму прозору систему реєстрації податкових накладних і відшкодування податку на додану вартість за найбільш прозорою та чіткою процедурою.

    Після того, коли вчора було прийнято рішення спільно щодо нових ставок у Податковому кодексі, нам необхідно перераховувати відповідним чином Закон України "Про Державний бюджет". Також Міністерство фінансів цілу ніч працювало сьогодні, і завтра ми також будемо разом із членами Уряду йти постатейно, як по Податковому кодексу, так і по Закону України "Про Державний бюджет", і по інших законопроектах, щоб відповідно редакцію законів внести до українського парламенту.

    Окремо також хотів би зазначити з приводу рішення Міжнародного валютного фонду та сьогоднішніх заяв Російської Федерації.

    Міжнародний валютний фонд змінив свою політику. Ця політика стосується не лише України, ця політика стосується будь-яких відносин Міжнародного валютного фонду з іншими країнами. Відповідно до цієї політики, в тому випадку якщо Росія і надалі буде відмовлятися реструктуризовувати борг на тих самих умовах, на яких реструктуризували інші кредиторі, то це не є перешкодою для Міжнародного валютного фонду щодо продовження програми співпраці з Україною в тому числі.

    Наша позиція була й залишається незмінною. Ми запропонували всім міжнародним кредиторам провести реструктуризацію. Всі адекватні міжнародні кредитори прийняли пропозицію України. Наша пропозиція до інших, які не прийняли наш план реструктуризації, залишається на столі.

    Вкотре підкреслюю, що Росія не може й не отримає інших умов реструктуризації, ніж отримали інші кредитори. Тому, якщо Росія готова прийняти умови реструктуризації, – будь ласка. Якщо Росія подає в суд на Україну, ми готові судитися з Росією, ми в повному озброєнні.

    Також сьогодні Російська Федерація прийняла рішення щодо фактично відмови від виконання рішень Європейського суду з прав людини. Таке рішення має чітку мотивацію: Україна подала декілька позовів проти Російської Федерації до ЄСПЛ за незаконну анексію Криму і на відшкодування трильйонних збитків від незаконної анексії Криму. Російська Федерація усвідомлює те, що вона програє цей суд. Але це не зупинить нас від виконання судового рішення ЄСПЛ в інших юрисдикціях і в інших країнах.

    Я просив би Міністра фінансів зробити презентацію нашого бачення сильної, правильної та ефективної податкової реформи, яке було вчора напрацьовано під час засідання Національної ради реформ.

     

    ЯРЕСЬКО Н. – Шановний пане Прем’єр-міністр! Шановні колеги! Шановні журналісти!

    Останні чотири місяці в Україні були надзвичайно інтенсивними та насиченими з точки зору публічного обговорення податкової реформи. Мабуть, ще ніколи в історії новітньої України податкова  реформа не обговорювалася з суспільством так довго та в таких деталях. Ще ніколи в цьому обговоренні не брали участь такі широкі верстви суспільства, а не лише депутати та Уряд.

    Я думаю, ніхто в цьому залі, поза цим залом не буде сперечатися ані щодо проблем, що існують сьогодні в податковому законодавстві, ані щодо необхідності вирішувати їх.

    Яку податкову систему ми маємо сьогодні? Вона є складна, незрозуміла, суб’єктивна та корупційна. Через високе оподаткування зарплат вона не дає можливості розвиватися ані бізнесу, ані середньому класу. Вона створює ризики для економіки та її громадян. Вона, врешті-решт, є надзвичайно несправедливою.

    Сьогодні вчитель, який отримує зарплату в 4 тис. грн., платить з неї 20,1% податків. Водночас юрист, який має зарплату в 4 тис. дол., але працює як СПД, платить лише 4,5% податків. Тому нам потрібні не просто зміни до законодавства, не просто рішення низки окремих проблем, а комплексна податкова реформа, яка забезпечить адекватний рівень оподаткування для всіх, та дозволить досягти тієї точки, в якій бізнес перестане кожного з острахом думати про чергове спілкування з податковою.

    Ми хочемо побудувати систему, яка забезпечує зниження податків для тих, хто, дійсно, цього потребує, яка знижує можливості для корупції, яка стимулює створення нових робочих місць та нові інвестиції, як внутрішні, так і іноземні, яка забезпечує умови для зниження інфляції та девальваційного тиску, бо підкріплює фінансову стабільність нашої країни.

    Ми всі з вами маємо єдину мету, єдину ціль: побудувати податкову систему, що дозволить дати значний поштовх розвитку підприємництва в розбудові бізнесу, створенню нових робочих місць та процвітанню країни в цілому. Проте, всі ми люди, всі є особистостями і, звичайно, кожен з нас може мати свій неповторний погляд на те, як досягати цієї мети. Саме це і спонукало бурхливі обговорення щодо податкової реформи в суспільстві. Ці обговорення вже допомогли досягти консенсусу в суспільстві з приводу низки дуже важливих речей, наприклад, щодо того, що будь-яка податкова реформа не має підірвати основу для економічного зростання, а саме: здоров`я державних фінансів, без яких ми не можемо розраховувати а ні на низьку інфляцію, а ні на стабільний курс валюти.

    Водночас щодо деяких категорій майбутньої реформи в суспільстві ще й досі точаться дискусії і мета мого виступу сьогодні і вчора на Національній раді реформ: запропонувати такий варіант реформи, який, на мій погляд, може стати і став вчора на Національній раді реформ консенсусом щодо цих питань. Як і перша початкова пропозиція Міністерства фінансів проект реформи, яку ми пропонуємо сьогодні, побудований на принципах. Ці принципи: відповідальність, простота, ефективність, справедливість, системність, забезпечення інвестиційної привабливості та того, що підприємства, дійсно, зможуть сплачувати податки за нової системи.

    Ми твердо віримо, що лише реформа, побудована на принципах та чітких цінностях, може принести добробут у нашу країну, для її бізнесу та для її громадян. Виходячи з принципу відповідальності за збереження здоров'я державних фінансів у нашому початковому варіанті реформи були пропоновані ставки для чотирьох ключових податків на рівні 20%.

    Така пропозиція була зумовлена реалістичним розумінням можливостей країни швидко зменшити видатки або збалансувати таку реформу. Водночас за результатами тривалих обговорень проекту майбутньої реформи з Прем’єр-міністром, з Президентом, з народними депутатами, з бізнесом, ми знайшли порозуміння щодо потреби та можливостей ще більше зменшувати видатки країни, що в свою чергу дасть нам можливість ще більше знизити податки вже зараз.

    Тому з метою зменшення податкового навантаження ми пропонуємо більш суттєве, ніж ми пропонували спочатку зниження ставок податків протягом наступних кількох років, зокрема ми пропонуємо знизити ставку єдиного соціального внеску ЄСВ з поточних близько 41% до 20% вже в 2016 р. з максимальним рівнем нарахування 25 мінімальних зарплат. Підкреслюю, що фізичні особи будуть сплачувати 0% ЄСВ, замість нинішніх 3,6%. Вже в 2016 р. встановити ставки ПДФО або податок на фізичних осіб та податку на прибуток на рівні 18%, таким чином, доходи підприємств та фізичних осіб будуть оподатковуватись однаково; в 2017 р. знизити ставки ПДФО та податку на прибуток до 17% і нарешті ми маємо намір у 2018 р. скасувати ЄСВ та встановити єдиний податок на зарплату на рівні 20%.

    Для забезпечення додаткової підтримки найменш захищеним верствам наших громадян ми пропонуємо лишити в силі мінімальну соціальну пільгу в розмірі 0,5 мінімальних зарплат та розширити сферу її застосування, збільшивши поріг зарплати для отримання пільги з 1,4 мінімальних зарплат до 3 мінімальних зарплат. В 2016 р. це приблизно 4134 грн. Це дозволить створити нам одне з найменших податкових навантажень на зарплату в країнах ЄС, а 16% наших громадян користуватимуться мінімальною соціальною пільгою та не будуть платити ЄСВ у розмірі 3,6%. Це саме те, чого очікують від нас громадяни, 68% українців вважають, що знижувати податки потрібно для середнього класу та для найбідніших громадян, а не для всіх, без винятку, в країні.

    Для того аби дати стимул та мотивацію для вкладання нових інвестицій в економіку країни, ми пропонуємо запровадити інвестиційний податковий кредит. Цей інструмент дозволить спрямувати до 50% нарахованої суми податку на прибуток, на інвестиції в нове обладнання, в нове виробництво або нові технології і таким чином стимулюватиме гравців вкладати кошти в нове виробництво, а це сприятиме створенню нових робочих місць та скорішому відновленню нашої економіки. Ми пропонуємо дозволити підприємствам до 30% вартості інвестицій через цей механізм.

    З метою вирівнювання умов для роботи бізнесу ми пропонуємо змінити умови спеціального режиму оподаткування для аграрного сектору, надавши галузі на адаптацію новим умовам перехідний період на один рік. Зокрема, ми пропонуємо розподіляти нарахований сільгоспвиробникам ПДВ так, аби 75% податку йшло до бюджету, а 25% залишилося в розпорядженні платника. Сьогодні 100% ПДВ залишається у платника.

    Також ми пропонуємо відновити право на відшкодування ПДВ для всіх експортерів зернових та технічних культур.

    Також всі ми згодні, що докорінних змін потребує спрощена система оподаткування. Її потрібно лишити, її потрібно використати і потрібно використати для малого бізнесу. Ми думаємо, що це буде дієвим інструментом підтримки надалі для малого бізнесу та підприємництва.

    Водночас оподаткування в рамках спрощеної системи не має бути регресивним. Тобто не має бути такого, що менші підприємці з меншими оборотами платять більше податків, аніж великі конкуренти. Тому ми змінимо систему оподаткування в рамках спрощеної системи з оподаткування обороту на оподаткування прибутку для тих підприємців, які мають понад 300 тис. грн. обороту на рік.

    Водночас ми пропонуємо більш повільний перехід, ми оригінально пропонували. Тобто компроміс – нові правила: коефіцієнт, що визначатиме витрати платників єдиного податку становитиме в 2016 р. і в 2017 р. 0,85, а у 2018 р. – 0,65, в 2019 р. – 0,45.

    Нарешті, важлива частина податкової реформи – це зміна правил адміністрування податків. Наша мета – зробити адміністрування простим, прозорим, таким, що мінімізує можливості для суб’єктивізму та зловживань з боку податкових органів.

    Зокрема, ми пропонуємо:

    - відмовитися від сплати авансових платежів по податку на прибуток;

    - створити прозору та не суб'єктивну систему відшкодування ПДВ бюджету, яка забезпечуватиме однакові вимоги та права для всіх платників податку;

    - запровадити офіційну публікацію реєстру відшкодування ПДВ з відображенням у ньому даних про платника податку, заявлених до відшкодування з бюджету сум податку та стану їх відшкодування.

    Останнє. Я підкреслюю, що ми домовилися запровадити електронний кабінет платника податків, визначення принципів та механізмів його функціонування в самому законі.

    Ми також розуміємо, що надзвичайно важлива складова реформи адміністрування податків – це перебудова роботи Державної фіскальної служби. І дещо в цьому напрямку вже зроблено. Ще в червні цього року після багатомісячних консультацій з нашими міжнародними партнерами ми розробили та затвердили план реструктуризації ДФС, реалізація якого розрахована на 2015 – 2016 роки.

    У рамках цього плану до кінця цього року апарат ДФС буде зменшено на 30% – майже на 18 тис. людей. Ми замінюємо керівний склад ДФС. Вже проведено люстрацію, де 42% приблизно вищого керівного складу було люстровано.

    І також ми розпочали реформу Офісу великих платників податків.

    Водночас багато питань ще залишається. Одним з таких болючих питань є демілітаризація податкової міліції ДФС України. За результатами обговорення з народними депутатами та бізнесом ми пропонуємо наступне: створення на базі податкової міліції Служби фінансових розслідувань, демілітаризацію Служби фінансових розслідувань, відмову від військового статусу її співробітників, позбавити Службу фінансових розслідувань права здійснювати перевірки суб'єктів господарювання, щоб забезпечити розділення сервісної та правоохоронної функції фіскальної служби, змінити підхід до роботи і замість силових засобів контролю за сплатою податків використовувати аналітичні механізми контролю.

    На посадах у Службі фінансових розслідувань будуть працювати посадові особи, на яких поширюється дія трудового законодавства, законодавства у сфері проходження державної служби і Податкового кодексу.

    Таким чином зазначений компроміс щодо податкової реформи дозволить нам відповісти на запит суспільства та підприємців України щодо швидкого зниження податкового навантаження в Україні та водночас допоможе нам створити більшу справедливість, прозорість у податковому законодавстві та розпочати важливий процес ліквідації численних викривлень в ньому.

    В свою чергу це дозволить нам зробити ще один важливий крок в бік відновлення довіри між громадянами та Урядом і державою в цілому в Україні, що в свою чергу дасть підстави сподіватися на детінізацію української економіки. Шлях до цього компромісу був важким і подекуди дуже болячим, але, мабуть, жодне важливе і системне рішення для країни не може бути прийнято без ґрунтовного обговорення цих рішень суспільством.

    Я вас прошу підтримати цей компроміс та проект державного бюджету на 2016 рік, що був побудований на такій податковій реформі. Дякую.

    ЯЦЕНЮК А.П. – Щиро дякую, пані Наталко.

    Йшло все непросто, але я хотів би подякувати і Президенту, і  народним депутатам України, і в першу чергу Наталці (Яресько. – Ред.) за те, що протягом чотирьох місяців ми активно працювали над розробкою нової податкової системи для країни.

    І вчорашній компроміс-консенсус – це консенсус в ім'я України і в ім'я економічного розвитку та економічної стабільності країни. В ім'я того, щоб український бізнес отримав прозорі та ефективні правила оподаткування. Того, щоб була запроваджена справедлива система, з одного боку – оподаткування, а з іншого боку – забезпечення соціальних стандартів для мільйонів українських громадян. У зв'язку з тим, що цей законопроект є дуже складним, це сім сотень сторінок, які готувалися Міністерством фінансів у співпраці з найкращими міжнародними компаніями.

    Вчора ми з Президентом досягнули наступної домовленості. Кабінет Міністрів України доопрацьовує після вчорашніх домовленостей відповідний Податковий кодекс. Ми вносимо цей Податковий кодекс Президенту країни і він, користуючись своїми конституційними повноваженнями, вносить його до парламенту з клопотанням до парламенту щодо розгляду його за невідкладною процедурою як першочерговий.

    У зв'язку з тим, що цей документ має сім сотень сторінок і він потребує часу для вивчення платниками податків, ми також вчора прийшли до другого компромісу.

    В прикінцевих положеннях Податкового кодексу всі ставки податків, про які щойно сказала Наталка (Яресько. – Ред.), будуть запроваджені з 1 січня наступного року. Тобто ми зменшуємо ставки оподаткування з 1 січня наступного року. А тіло Податкового кодексу, яке підготовлено, набуде чинності з ІІ кварталу наступного року.

    Тобто в українського бізнесу буде три місяці на те, щоб вивчити детально Податковий кодекс. Якщо треба буде внести необхідні зміни, у нас для цього буде цілий квартал. І, з одного боку – це дає можливість зменшити ставки податків зразу з 1 січня, з іншого боку – це дає можливість для українського бізнесу, для українського Уряду, для українських членів парламенту протягом трьох місяців ретельно ще раз опрацювати цей законопроект і ввести його в дію з ІІ кварталу 2016 року.

    Тому Уряд завершує підготовку, завершує роботу. Я сподіваюся, що так само, як ми на Національній раді реформ прийшли до порозуміння, тому що ми всі по один бік – по один бік наших цілей: економічного зростання і стабільності, створення робочих місць, збільшення надходжень як для підприємств, так і для державного бюджету. І так само це буде проголосоване у Верховній Раді України і я ціную підтримку і парламентських представників, і парламентського комітету, і бажання, дійсно, працювати на країну.