• In English
  • Український економічний форум в Берліні: німецький бізнес визнає реформи в Україні і чекає на їх продовження
    опубліковано 27 жовтня 2015 року о 09:26

    Українсько-німецький економічний форум в Берліні 23 жовтня став найбільшою діловою зустріччю між німецьким бізнесом та представниками уряду будь-якої іншої країни за останні 10 років. У заході взяли участь понад 600 компаній, серед яких були присутні як досвідчені партнери України, так і ті, хто тільки починає цікавитись інвестиційними можливостями нашої держави. Форум відкрили Федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель та Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

    «Це яскравий сигнал того, що німецький бізнес реально зацікавлений в інвестуванні в Україну і в нашому спільному розвитку», - наголосив Арсеній Яценюк на спільному брифінгу за результатами зустрічы з Ангелою Меркель у Берліні.

    Німецькі підприємці, що вже працюють в Україні, зазначили, що  відчувають прогрес реформ в Україні, зокрема в дерегуляції агросектору та транспорту, та наголошують на необхідності подальших кроків.

    За словами Федерального канцлера Німеччини Ангели Меркель, Україна має економічний потенціал, проте німецькому бізнесу потрібна передбачуваність і надійність.

    «Ми робимо все з німецького боку щоб підтримувати реформи в Україні та вже зробили багато важливих кроків, але ми розуміємо що боротьба з корупцією і оновлення кабінетів – не процес кількох місяців, це – довгостроковий процес, який ми готові супроводжувати і адміністративною підтримкою, і кредитами», - зазначила канцлер.

    В свою чергу Арсеній Яценюк запевнив, що  на порядку денному -  продовження реформ. Для того, щоби українські реформи були ефективні, необхідно підвищити інституційну спроможність органів державної влади, зокрема податкової та митниці: «Це дасть можливість, з одного боку, запровадити чесні й прозорі правила для українського і німецького бізнесу та інших інвесторів, які прийдуть до України. З іншого боку - це дасть можливість побороти корупцію в органах Державної фіскальної служби».

    Арсеній Яценюк повідомив, що зараз відповідні відомства українського та німецького Урядів обговорюють можливість надання Україні технічної допомоги, в першу чергу для податкових і митних органів, на базі програми Twinning.

    Глава Уряду також підкреслив, що Україна високо цінує рішення Німеччини щодо виділення 500 мільйонів євро кредиту на відновлення інфраструктури та отримання тимчасового фінансування для заповнення українських газових сховищ газом.

    На форумі, паралельно з дискусійними панелями з індустрії та енергетики, транспорту і логістики, сільського господарства, інноваційної та високотехнологічної економіки відбулось підписання важливих для України угод.

    Міністр фінансів України Наталія Яресько та перший Віце-президент та директор з операційної діяльності Європейського Банку Реконструкції та Розвитку Філ Бенетт підписали державну гарантійну угоду про надання кредиту ЄБРР у розмірі $300 млн для фінансування закупівлі газу компанією НАК «Нафтогаз України». Ці кошти підуть на закупівлю близько 1 млрд куб. м газу на західному кордоні України.

    Умовою кредиту є забезпечення реформи корпоративного управління в Нафтогазі.

    Також в Україні буде створена німецька торгова-промислова палата. Відповідну угоду підписали Міністр економічного розвитку і торгівлі України Айварас Абромавичус та Державний секретар Федерального Міністерства економіки та енергетики Німеччини Матіас Махніг.

    За словами Айвараса Абромавичуса, це - серйозний інструмент для просування німецького бізнесу в Україні та українського бізнесу в Німеччині.

    Україна, яка знаходиться на стадії активного впровадження проектів з енергоефективності, показала німецьким партнерам перспективи та шляхи інвестування в ринок розміром 55 млрд євро.

    Про ці можливості розповів Віце-прем'єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко під час свого виступу на Українсько-німецькому економічному форумі в Берліні.

    «Наша держава будує прозору та зрозумілу для інвестицій стратегію енергоефективності в законодавстві. Ухвалений закон про енергосервісні компанії мотивує бюджетні установи впроваджувати енергоефективність та створює інтерес для інвесторів. Окрім того, ухвалено закон про спільну власність житлового сектору», - пояснив Віце-прем'єр-міністр України.

    За словами Геннадія Зубка, Україна спільно з німецьким Урядом вже зробила перший крок до створення нового ринку енергоефективності, розробивши концепцію Фонду енергоефективності – S21, запуск якого запланований на 2016 рік.

    «Від наших німецьких партнерів ми чекаємо приходу в Україну енергосервісних компаній разом з технологіями та інвестиціями в напрямку термомодернізації», - звернувся до учасників форуму Віце-прем'єр-міністр України.

    За словами Віце-прем'єра, річний потенціал ринку може сягати майже 2 мільярдів євро та до 100 тисяч робочих місць.

    «Україна розраховує на німецькі інвестиції в розвиток виробництва альтернативних джерел енергії. Ми зацікавлені розгортати в нашій державі підприємства, які будуть використовувати сучасні наукові та технічні надбання для випуску продукції, яка замістить природний газ», - сказав Геннадій Зубко.

    Міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський відзначив надзвичайний інтерес до України від німецьких партнерів, і в сфері інвестицій в дороги та залізницю. За його словами, бізнесмени цікавились практичними питаннями зі створення бізнес представництв в Україні.

    «З наступного тижня до Міністерства інфраструктури приєднаються на постійній основі кілька німецьких фахівців, які займалися реформами дорожньої інфраструктури в Німеччині і які мають великий досвід в управлінні залізничним транспортом. Ми домовилися з Державним секретарем Федерального міністерства транспорту і цифрової інфраструктури Німеччини Райнером Бомбою що будемо отримувати не тільки технічну і експертну допомогу, але й реально перейдемо на новий, якісний рівень співпраці. Приїдуть кілька людей, які будуть працювати на постійній основі в міністерстві над реформуванням дорожньої інфраструктури (це «Укравтодор») і продовженням реформування залізничної галузі України», - заявив Андрій Пивоварський.

    Державний секретар Федерального міністерства транспорту і цифрової інфраструктури Німеччини  Райнер Бомба, у свою чергу наголосив на важливості співпраці України та Німеччини.

    «Ця конференція - надзвичайно важлива, важлива для обох країн. Ми спостерігаємо розвиток співпраці, і ми маємо в рази її підвищувати, адже Україна відіграє надзвичайно важливу роль для німецької політики та економіки», – наголосив німецький посадовець  Райнер Бомба.

    Разом із урядовцями Україну на форумі також представляли делегати з бізнес середовища. Зокрема,  керівник інвестиційного фонду  Horizon Capital Олена Кошарна, назвала високий людський потенціал та низьку вартість життя в Україні серед важливих переваг для інвестицій в розвиток інформаційних технологій та фармацевтичного бізнесу.

    «Зараз – час  приходити та будувати плани», зазначила вона, говорячи про недофінансований фармацевтичний ринок вартістю 45 млрд доларів.

    Horizon Capital, в свою чергу, бачить великий потенціал в українському ринку нових технологій, вже інвестував значну суму в платформу для онлайн-комерції в липні цього року та планує подальші інвестиції.

    На форумі відбувся ряд двосторонніх ділових переговорів між підприємцями обох країн та спілкування між бізнесом та урядовцями, які учасники оцінили як дуже продуктивні та успішні.

    Німецькі компанії наголосили, що не збираються йти з України, а деякі навіть продовжують інвестувати та розширюватись.

    Концерн METRO Cash & Carry підтвердив наміри інвестувати ще у 5 дистриб’юторних центрів в Україні, а виробник кабелів Leoni, що вже інвестував 40 млн євро у виробництво в м. Стрий Львівської області на 6000 робочих місць, розглядає можливість відкриття другого заводу в Україні.

    «Наразі ще три країни конкурують за цю інвестицію, тому я домовився зустрітися з керівником цієї компанії, щоб обговорити, що ми, як країна, можемо запропонувати такій потужній німецькій компанії», - сказав Міністр економічного розвитку та торгівлі Айварас Абромавичус,.

    На думку Айвараса Абромавичуса, потенціал співпраці між Україною та Німеччиною, «промисловим рушієм Європи», другим найбільшим іноземним інвестором в Україні, значно перевищує поточний обсяг капіталовкладень у 5 млрд євро.

    «Зі свого боку, ми обіцяємо просувати реформи, які ми розпочали», - додав він.

    Міністр аграрної політики та продовольства України Олексій Павленко під час зустрічі з Парламентським державним секретарем Федерального міністерства харчування, сільського господарства та захисту прав споживачів ФРН Петером Блейзером наголосив, що сільське господарство України, незважаючи на складні політичні виклики останнього періоду, продовжує нарощувати свій потенціал і зміцнювати позиції на світовому ринку продовольства. «Україна приділяє особливу увагу розвитку стійкого та взаємовигідного співробітництва з Німеччиною в АПК»,  – зазначив він.

    Сторони обговорили дійсний стан співпраці між Україною та Німеччиною в рамках двосторонніх проектів. Головним інструментом співробітництва між країнами в галузі агропромислового комплексу є Українсько-Німецький Аграрний Комітет.

    «Ця зустріч розглядається як можливість для досягнення конкретних і взаємовигідних домовленостей з розвитку українсько-німецької співпраці в АПК. Оскільки саме цей сектор відноситься до ключових в контексті успішного економічного розвитку. Для України є важливим отримання підтримки та консультацій зі сторони німецьких фахівців щодо особливостей ведення підприємницької діяльності в умовах євроінтеграції», - додав український Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко.

    Зважаючи на актуальність питання диверсифікації ринків збуту власної продукції, Україна зацікавлена у максимальному використанні переваг та можливостей, що відкриваються завдяки підписанню Угоди про асоціацію з ЄС та створення поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

    Глава Уряду України Арсеній Яценюк нагадав німецьким партнерам, що Угода про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС набуде чинності з 1 січня 2016 року, «і Україна, без сумніву, буде частиною європейського економічного простору.  Ця угода – це шлях до того, щоб українська економіка модернізувалася».

    «Ми проявили прагматизм, пройшли і будемо далі проходити дуже складні реформи, які потребують політичної підтримки. І ми сподіваємось на те, що разом з нашими німецькими друзями ми дійсно побудуємо наші країни спільно», - підсумував Арсеній Яценюк.