Саме громадянське суспільство стане автором Національної стратегії у сфері прав людини. На цьому наголосила Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав людини Наталія Севостьянова на брифінгу в Будинку Уряду у середу, 10 грудня 2014 року.

«Міністерство юстиції у даному процесі не буде брати на себе роль головного розробника. Ми вважаємо, що права людини, а саме проблеми у сфері захисту прав людини, найкраще відомі правозахисним організаціям і нашому громадянському суспільству. Тому в робочу групу, яка є досі відкритою, ми запрошуємо всіх бажаючих правозахисників, активістів, щоб взяти участь у розробці цього документа для громадян України самими ж громадянами», - заявила Урядовий уповноважений та додала, що відповідно до Указу Президента «Про розроблення Національної стратегії у сфері прав людини» Міністерству юстиції доручено підготувати проект Стратегії до 1 січня 2015 року.

Вона наголосила, для напрацювання якісного та ґрунтовного документа вивчається досвід тих країн, які вже мають відповідні національні стратегії.

«Ми вважаємо, що Стратегія повинна бути всеосяжним документом, який буде стосуватися громадянських, політичних, соціальних та економічних прав. Особливий фокус ми хочемо зробити на тих викликах, які виникли перед державою у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації та проведенням АТО та, відповідно, на тих глобальних порушеннях прав людини, які відбуваються з боку держави-агресора», - наголосила Урядовий уповноважений.

Планується, що проект Стратегії також отримає експертну оцінку міжнародних партнерів України з Ради Європи та ООН.

Після представлення Національної стратегії Президенту України функціонування робочої групи не буде припинено – відтоді розпочнеться напрацювання Національного плану дій з прав людини. «Адже Стратегія визначить лише основні вектори розвитку наших реформ у сфері прав людини, а вже Національний план дій буде тим глобальним фундаментальним документом, який включить у себе весь перелік міжнародних зобов’язань у сфері прав людини України», - зазначила Наталія Севостьянова.

У свою чергу виконавчий директор української Гельсинської спілки з прав людини Аркадій Бущенко на брифінгу зазначив, що Спілка з самого початку долучилася до цього процесу. 

Позитивним аспектом, за його словами, є те, що Кабінет Міністрів пішов на зміну формату створення такого документа і проект розробляється на паритетних началах громадянським суспільством і Урядом: «У робочих групах усі учасники рівноправні. У нас є суперечності, але є діалог: нас чують, і ми чуємо Уряд».

Правозахисник також зазначив, що Українська Гельсинська спілка планує продовжувати роботу і над Національним планом з прав людини. «Ми також закликаємо різні неурядові організації, громадян, усіх зацікавлених осіб надавати пропозиції чи зауваження до проекту Стратегії», – наголосив Аркадій Бущенко.

При цьому він підкреслив, що найважливіший етап роботи наступить уже після затвердження Стратегії і Плану, оскільки тоді потрібно буде стежити за тим, як держава виконує ці документи і поставлені у них завдання щодо захисту прав людини.

Радник Міністра юстиції, заступник Голови Комітету з питань прав людини, нацменшин і міжнародних відносин Георгій Логвинський запевнив, що Міністерство юстиції, правозахисники і Парламент через свій профільний комітет «не будуть розмірковувати над правами людини, а займатимуться реальним вирішенням конкретних проблем» через щоденну законотворчу діяльність та аналізом ситуацій, які склалися.