НАК «Нафтогаз України» запропонувала для обговорення в експертному середовищі та громадськими активістами «Концепцію щодо принципів корпоративного управління в українських державних підприємствах (ДП)». Запропонована Концепція відповідає пункту 3.3. Розділу ХІІ Коаліційної угоди, яку учасники коаліції депутатських фракцій уклали 21 листопада 2014 р. Цей пункт передбачає впровадження протягом 2015–16 рр. сучасних європейських стандартів корпоративного управління державними енергетичними компаніями. Нафтогаз разом із фахівцями з Європейської Комісії,  Світового Банку, Європейського інвестиційного банку, Європейського Банку Реконструкції та Розвитку, компанією Deloitte  (залучена урядом США)  та іншими фахівцями працює над розробкою пропозицій щодо  реалізації частин Угоди, що стосуються енергетичного сектору України, зокрема, для подальшої імплементації в нормативно-правовій базі України.

Концепцію розробив на прохання Нафтогазу доктор А. Бойцун, експерт з питань корпоративного управління, викладач кафедри обліку та фінансів в Університеті м. Антверпен, Бельгія. Концепцію розроблено на безоплатній основі та у відповідності до рекомендацій Організації економічного співробітництва та розвитку.

Концепція роз’яснює, що таке корпоративне управління, чому воно особливо важливе для підприємств в країнах Східної Європи, а також які особливості має корпоративне управління в державних компаніях. В документі містяться рекомендації для побудови ефективної системи контролю управління державними компаніями в Україні на прикладі державного підприємства ПАТ «Магістральні газопроводи України». З текстом концепції можна ознайомитися на сайті Компанії.

Сучасні принципи корпоративного управління мають на меті запобігти прийняттю рішень, які суперечать інтересам кінцевих власників компаній, незважаючи на нерівний доступ до інформації та конфлікт інтересів на рівні менеджменту. Рекомендації, запропоновані для ПАТ «Магістральні газопроводи України» базуються на наступних трьох напрямках:

1. Створення стимулів для ефективного управління ДП. Для того, щоб рішення в державній компанії приймалися не в інтересах керівництва, а в інтересах її кінцевих власників – народу України, необхідне чітке визначення стратегічних цілей для правління компанії та контроль за їх виконанням. При цьому важливо впровадити механізми, що запобігатимуть зловживанням монопольним становищем підприємства та забезпечать рівні недискримінаційні умови для інших учасників ринку. Нарешті, необхідно встановлення обґрунтованої винагороди членам правління, на рівні винагороди керівників на посадах з аналогічним обсягом відповідальності в приватних компаніях.

2. Деполітизація процесу прийняття рішень у підприємстві. Для забезпечення роботи державної компанії в інтересах громадян України, а не окремих чиновників чи політиків, необхідно забезпечити ізоляцію підприємства від політичного впливу та необґрунтованого втручання урядових установ в роботу підприємства. Важливо впровадити чітке відділення регуляторних функцій держави, що мають бути покладені на незалежного регулятора, та функцій стратегічного планування та нагляду за виконанням положень у сфері екології, енергозбереження та техніки безпеки, виконання яких пропонується залишити за Міністерством енергетики та вугільної промисловості. Концепція передбачає також створення незалежного органу для прийняття корпоративних рішень – а саме, сильної та незалежної наглядової ради. Більшість членів цього органу має складатися з незалежних директорів. Посади голови наглядової ради та голови правління не повинна займати одна й та сама особа. Незалежні директори мають очолити спеціалізовані комітети, зокрема комітет з призначень та винагород, комітет з аудиту та комітет з етики.

3. Забезпечення дієвого нагляду громадськості за ДП шляхом посилення вимог щодо розкриття інформації. Державне підприємство має бути прозорим для своїх кінцевих власників – громадян України. Зокрема, вимагатиметься розкриття в доступній формі стратегії підприємства та його цілей, фінансових результатів та результатів аудиторської перевірки, політики щодо корпоративного управління та стану виконання цієї політики, інформації щодо винагороди, сплаченої зовнішнім аудиторам, винагороди правлінню та членам наглядової ради, інформації щодо угод, у яких присутні конфлікти інтересів, угод із пов’язаними особами та контрактів із закупівель, тощо.

Автор концепції зазначає, що впровадження сучасних принципів корпоративного управління на великих державних підприємствах дозволить їм підвищити ефективність діяльності, отримати дієві та системні механізми для боротьби з корупцією, значно покращити ситуацію з прозорістю та довірою з боку суспільства, а також започаткувати співробітництво із такими фінансовими організаціями як МФК, ЄБРР або ЄІБ. Це, в свою чергу, створить міцне підґрунтя для реформи корпоративного управління на національному рівні і стимулюватиме розвиток українського ринку капіталу.