На цьому наголосила Перший заступник Міністра освіти і науки України Інна Совсун під час презентації проекту Стратегії реформування вищої освіти в Україні до 2020 року на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу», що відбулася 12 листопада 2014 року у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка.

Перший заступник Міністра освіти і науки зазначила, що проект представленої стратегії базується на п’яти головних принципах. Перший – це людиноцентричність, тобто намагання концентруватися довкола окремих людей, які залучені у системі вищої освіти, другий – це наукова обґрунтованість стратегії – використання наукових методів в обґрунтуванні цілей, завдань, ресурсів тощо. Третій – це готовність учасників процесу реформування вищої освіти до системних змін, наступні принципи – це реалістичність цілей та послідовність кроків.

Як повідомила Інна Совсун, сьогодні на вищу освіту спрямовується 6% видатків бюджету, при цьому проблеми стану вищої освіти полягають не тільки в малому бюджеті, а й в неефективності використання коштів. «Необхідно усвідомити, що збільшення фінансування на освіту залежатиме від успішності реформ, які проводяться Урядом»,- підкреслила Перший заступник Міністра.

За її словами, в Україні витрачається надзвичайно мала частка ВВП на наукові дослідження – до 0,3%, в той час, як у Європі цей показник становить у середньому 1,5% - 2%. «Коли ми говоримо про підвищення ролі наукових досліджень в університетах, ми повинні розуміти, що ця цифра має бути змінена», - зазначила Інна Совсун.

Наступна умова, яку потрібно враховувати під час реформи вищої освіти, це демографічний спад, який спостерігається протягом останніх років в Україні. За словами Першого заступника Міністра освіти і науки, до 2019 року кількість людей, які вступатимуть до університетів, буде зменшуватися щороку.

Серед важливих стартових умов реформи слід зазначити й приріст у зарплаті здобувача вищої освіти. Як повідомила Інна Совсун, в Україні сьогодні людина з вищою освітою отримуватиме на 31% вищу зарплату, ніж та, яка її не має. «Це означає, що у молодих людей зберігається мотивація на отримання вищої освіти», - наголосила вона.

За словами Першого заступника Міністра, Україна посідає 30 місце в Європі за часткою іноземних студентів, попри те, що їх кількість за останні роки зросла та становить більш ніж 60 тисяч. Сьогодні наша країна не є привабливою для студентів з Європи, Північної Америки.

За соціологічними дослідженнями, 30% українців вважають рівень вищих навчальних закладів низьким, а 45% - середнім. За останні 5 років кількість українців в університетах Європейського Союзу та Північної Америки зросла на 34% та у 2013 році цей показник становив 33 тисячі осіб.

Інна Совсун також підкреслила, що важливим чинником є те, що сьогодні система вищої освіти знаходиться у перехідному періоді запровадження нового законодавства.

Як повідомила Перший заступник Міністра освіти і науки, розробники стратегії приділили особливу увагу частині фінансування. У документі пропонується чітко розділити державні надходження на окремі потоки: на забезпечення капітальних видатків, навчальний процес, соціальне забезпечення студентів і викладачів, наукову діяльність тощо. За словами Інни Совсун, необхідно також диференціювати суб’єктів отримання коштів: окремі проектні групи, окремий викладач, окремий студент.

Перший заступник Міністра зауважила, що стратегія, запропонована на широке громадське обговорення, підпорядкована одній меті – створенню привабливої та конкурентоспроможної національної системи вищої освіти України, інтегрованої у Європейський простір вищої освіти та Європейський дослідницький простір.

Реалізація стратегії розрахована на 5 років, у ній прописано 6 завдань, 10 механізмів, 30 проблем, які необхідно вирішити. Інна Совсун наголосила на важливості наявності у проекті стратегії індикаторів, що необхідно досягти, та визначення ризиків під час його впровадження.