
Результати проекту Twinning будуть використані у процесі розроблення нових законів "Про освіту" та "Про професійну освіту"
11 листопада в
Міністерстві освіти і науки відбулося VI засідання Наглядової ради проекту Twinning «Модернізація законодавчих стандартів та принципів
освіти та навчання у відповідності до політики Європейського Союзу щодо
навчання впродовж життя» під головуванням заступника Міністра освіти, керівника
Проекту від країни-бенефіціара Павла Полянського та
керівника Проекту від консорціуму країн-членів ЄС Сюзан
Готліб (Королівство Данія), а також за участі
українських експертів та представників роботодавців.
На початку
засідання Павло Полянський наголосив, що результати та спільні напрацювання в
рамках проекту Twinning є важливим для модернізації
української професійно-технічної освіти (далі – ПТО) і вже залучаються до оновлення
законодавчої бази. Зокрема, низка напрацювань буде відображена у нових законах
«Про освіту» та «Про професійну освіту», над якими зараз триває робота; частина
з них уже втілена в проекті Концепції освіти України на 2015-2025 роки, що
презентована для громадського обговорення. Оскільки проект виходить на
завершальний етап, Павло Полянський висловив побажання, щоб усі учасники діяли
максимально прагматично, аби у фінальному звіті було відображено досягнення
всіх поставлених перед проектом цілей.
Залучені експерти
представили Наглядовій раді результати роботи за попередній квартал, яких було
досягнуто в трьох компонентах проекту:
1. Вдосконалення
законодавчої бази.
2. Впровадження
Національної рамки кваліфікацій (НРК).
3. Розроблення
критеріїв забезпечення якості ПТО.
У рамках першого
компоненту набуті знання і досвід реалізації проекту були залучені до
розроблення нового Закону «Про освіту»: узгодження структури української освіти
з європейськими освітніми стандартами, оптимізація системи управління,
автономія навчальних закладів тощо.
Щодо другого
компоненту було зауважено, що в основу НРК закладаються не більш звичні
критерії, як тривалість навчання і тип навчального закладу, а компетентності
випускника ПТНЗ. Окрім того, за участі роботодавців також були розроблені
рекомендації щодо впровадження НРК.
У рамках третього
компоненту було розроблено проект трьох нових стандартів профтехосвіти,
що базуються на модульно-компетентнісних засадах: «Гірник підземний», «Електромонтер з експлуатації розподільчих
мереж» та «Машиніст-обхідник з
котельного устаткування». Як зазначили експерти, це стало можливим в
тому числі завдяки створеним спільно з Федерацією роботодавців галузевим радам
при об’єднаннях роботодавці, що брали участь у розробленні стандартів.
За участі
європейських експертів у рамках кожного компоненту були проведені навчальні
програми, семінари, тренінги як для керівників ПТНЗ, так і для викладачів.
Зважаючи на
завершальний етап проекту, сторони підкреслили про необхідність визначити
пріоритетні напрямки роботи та висловили обопільне бажання продовжити співпрацю
в рамках проекту.