Міністр юстиції Павло Петренко провів зустріч із представниками Європейської бізнес асоціації, Американської торгової палати та Конфедерації будівельників України у ході якої запропонував представникам вітчизняного бізнесу сформувати громадську моніторингову раду, яка стане майданчиком для співпраці з реалізації реформ та проводитиме аналіз можливих корпоративних конфліктів, в які втягнуті державні структури.

За словами очільника Мін’юсту, до роботи громадської моніторингової ради буде запропоновано долучитися представникам Адміністрації Президента, прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Державної виконавчої та Державної реєстраційної служб.

За його словами, рада має збиратися на постійній основі принаймні раз на місяць аби розбирати всі проблемні питання, конфлікти чи труднощі в комунікації, які виникають з державними органами, що  входять в сферу правоохоронної діяльності чи юстиції. Цей орган сприятиме веденню постійного діалогу бізнесу із владою.

Представники бізнес асоціацій позитивно оцінили пропозицію Міністра юстиції. Як зазначив віце-президент Американської торгової палати Тарас Качка, проблема відсутності практики конструктивного втручання з боку держави існувала протягом багатьох років.

«У багатьох питаннях від державних служб залежало прийняття того чи іншого рішення. Раніше Мін’юст говорив, що це корпоративний конфлікт і вони не можуть втручатися. Особливо гостро це стосувалося реєстрації і перереєстрації юридичних осіб», - зазначив він.

У свою чергу, представник Конфедерації будівельників України Віталій Грусевич повідомив, що в часи, коли йшла боротьба за поліпшення інвестиційного клімату, багато країн впроваджували схожі громадські апеляційні інстанції.

За словами Павла Петренка, забудовники вже мають позитивний досвід співпраці з Мін’юстом.

«Коли ми прийшли до Мін’юсту, було 5 тисяч прострочених справ з реєстрації первинної нерухомості. Чиновники штучно створювали чергу, щоб отримати незаконну вигоду. На сьогодні немає жодної такої справи. І якби ми не спілкувалися зі споживачами послуг, ми б ситуацію не вирішили. Тому що був би повний саботаж і повне зупинення процесу реєстрації - станом на червень з 90 реєстраторів, які повинні були працювати в столиці, на роботі залишилося 12. Інші звільнилися, втекли на лікарняні або були під слідством. Нам довелося приймати нестандартні рішення і командирувати з усієї України людей, щоб вони сідали на місця тих, хто втік, щоб не допустити колапсу», - повідомив очільник Мін’юсту.

Міністр юстиції також запропонував представникам бізнес спільноти виступити із спільною заявою про припинення практики давання хабарів у судах.

«Друга пропозиція, яка має бути слушною в форматі координації процесу люстрації й перевірки суддів, це пропозиція до представників бізнес асоціацій прийняти консенсусне рішення про відмову давати хабарі в суді. Хабарництво в судах з боку крупного бізнесу неприпустиме», - наголосив очільник Мін’юсту.

При цьому він зазначив, що за роки незалежності склалася така ситуація, що до українських судів йдуть не за справедливими рішеннями, а за «потрібними».

«На жаль, так складається, що українські суди використовуються в тому числі й великим бізнесом у своїх цілях. Коли наш великий бізнес хоче отримати чесне рішення, він іде в іноземний суд. А коли хоче отримати рішення, яке йому вигідне з точки зору конкретної справи, то йде в український», - зазначив Павло Петренко.

Крім того, він повідомив, що люстраційні процеси дали бізнесу законний інструмент боротьби із хабарництвом.

«Якщо ми проводитимемо перевірку суддів і відповідності їхнього стилю життя задекларованим доходам, то у бізнесу з’явиться законний та дієвий інструмент повідомлення про невідповідність реальних статків задекларованим. Бізнес зможе подати відповідні документи до органів, які проводять люстрацію. Вони проведуть перевірку і у разі доведення фактів отримання хабарів вся інформація буде передана правоохоронним органам», - зазначив Міністр.

Що ж стосується корпоративних конфліктів, Міністр юстиції зазначив - до їх вирішення будуть залучені незалежні міжнародні юридичні радники, які проводитимуть аналіз усіх документів і надаватимуть свої висновки. Якщо ж сторони конфлікту через публічний тиск намагатимуться втягнути у спір державні структури, щодо цього питання будуть відповідні політичні заяви і належне реагування.