Навчальна програма шкільного предмету «Захист Вітчизни» – не лише вміння збирати та розбирати автомат, а й розуміння того, що таке сучасна війна, які існують види озброєння, яка військова структура держави. На цьому наголосив Віце-прем’єр-міністр України Олександр Сич під час брифінгу в прес-центрі Будинку Уряду 18 вересня 2014 року за підсумками наради з питань національно-патріотичного виховання учнівської молоді.

Урядовець додав, що за підсумками проходження шкільної навчальної програми у кожної молодої людини має сформуватися комплексне бачення військової політики держави та прикладні знання, необхідні для застосування у бойових умовах. «Ми маємо не теоретично, а практично навчати дітей, як в майбутньому захищати Батьківщину, як надавати першу медичну допомогу побратиму на полі бою, як користуватися зброєю. Кабінети предмету "Захист Вітчизни" в школах повинні бути укомплектовані навчальною зброєю, муляжами зброї та боєприпасів, засобами індивідуального захисту, щоб підростаюче покоління на практиці отримувало досвід та навички використання цих предметів. І цими вміннями в однаковій мірі повинні володіти, як хлопці, так і дівчата».

Олександр Сич розповів, що в сучасному правильному національно-патріотичному виховному процесі мають використовуватися такі методи, які цікаві самій учнівській молоді, зокрема, військово-патріотичні ігри, як «Сокіл» («Джура»). «Попередня влада спрямувала національно-патріотичне виховання у постсовєцьке, російсько-імперське русло. Вона робила це, зокрема, завдяки такій грі, як «Зірниця», що формувала з молодого українця совєцького патріота. Альтернативна їй гра – «Джура» – базується на хорошій військовій українській традиції, на якій, власне, і потрібно виховувати підростаюче покоління. Гра є популярною серед молоді. І сьогодні МОН сприяє її проведенню у масштабах всієї країни».

Окрім того, урядовець повідомив, що за підсумками наради він доручив Міністерству освіти та науки України провести моніторинг нормативно-правової бази виховного процесу на предмет відповідності сучасним вимогам, здійснити її удосконалення, враховуючи підходи демократичної, а не тоталітарної педагогіки, та напрацювати нове бачення Концепції національно-патріотичного виховання молоді. «Ми маємо зняти з форм і методів навчально-виховного процесу той нафталіновий порох, яким він припав, і вдихнути в нього нове життя», - підсумував Олександр Сич.