10 вересня 2014 року під головуванням виконуючого обов’язки Голови Держрибагентства Олега Николенка відбулось засідання Колегії Держрибагентства України.

Колегія була проведена оновленим складом, до якого увійшли представники майже всіх напрямків рибної галузі та представники громадськості.

На засіданні були підведені підсумки роботи рибної галузі за 7 місяців поточного року. За статистичними даними, без урахування рибогоподарських підприємств території Криму і Севастополя, за 7 місяців 2014 року загальний вилов риби та інших водних біоресурсів склав 41 тис. тонн, що у 1,5 рази більше такого ж періоду 2013 року. Основним чинником такого зростання стало збільшення океанічного промислу. У Азово-Чорноморському басейні вилов риби та інших водних біоресурсів за 7 місяців склав 9 тис. тонн, що на 11 відсотків менше. Таке зменшення пов’язане, насамперед, із ситуацією на сході. Разом з тим на 2,6 відсотка зросли обсяги вилову у Чорному морі завдяки збільшенню у два рази вилову шпрота і чорноморської хамси, а також – на 11% креветки.

За темпами приросту обсягів вилову у внутрішніх водоймах, за підсумками семи місяців, майже у три рази збільшено вилов у Чернігівській області, у два рази – у Закарпатській та Волинській областях, на 77 відсотків - у Кіровоградській, на 60 відсотків і більше - у Харківській, Сумській та Полтавській областях.

Випуск товарно-харчової рибної продукці за сім місяців зменшився на 12 відсотків і склав майже 4 тис. тонн (без урахування Криму і Севастополя). 68 відсотків у структурі випуску товарно-харчової рибної продукції припадає на випуск консервів. У 1,5 рази збільшено випуск ікри та її замінників.

Разом з тим, в окремих областях зросли темпи випуску товарно-харчової рибної продукції (Житомирській, Миколаївській і Одеській областях), але у більшості областей спостерігається спад виробництва, що пов’язано із подорожчанням та нестабільністю курсу долара, зменшенням кількості імпортної сировини, яку більшість рибопереробних підприємств України використовує для виробництва консервів та пресервів. Частина рибопереробних підприємств країни залежить від постачань сировини з Криму. Майже 90 відсотків експорту риби припадало на Росію і сьогодні, через заборону ввезення рибних консервів з України, можна очікувати подальшого зменшення обсягу або зупинки окремих виробництв.

Тобто, загальна ситуація в країні негативно вплинула на рибопереробну галузь, що повинно спонукати підприємців до пошуку нових економічнх зв’язків, нових ринків збуту та інвесторів для проведення модернізації виробництва відповідно до вимог ЄС.

 За січень-червень 2014 року в Україні експорт риби та морепродуктів збільшився на 2,3 %  у порівнянні з відповідним періодом минулого року і склав 27 тис. т на загальну суму 29,0 млн. дол. США. Майже 98 % експорту риби та рибопродукції постачається до країн СНД. Близько 50% експорту припадає на готові продукти  та консерви.

Обсяг імпорту риби зменшився на 28 % та склав 166 тис. тонн на загальну суму 342 млн. дол. США. 80 відсотків імпорту – це морожена риба, яка значною мірою використовується для переробки вітчизняними підприємствами. Більше 90 % обсягу імпорту припадає на види риб, до яких Україна не має доступу. Найбільша кількість риби та рибопродукції в Україну постачається з Норвегії, Ісландії, США та Естонії.

На виконання рішення Уряду та з метою забезпечення можливості здійснення статутної діяльності підприємств рибної галузі, розташованих у Криму, здійснюються заходи з перенесення місцезнаходження на континентальну частину України деяких підприємств галузі. 

З метою збереження флоту рибної промисловості та права плавання під Державним прапором України, вживаються заходи щодо зміни портів приписки з Севастополя та Керчі в Іллічівський морський рибний порт. Станом на перше вересня перереєстровано у Державному судновому реєстрі України з Севастопольського порту на Іллічівський морський порт чотири риболовних судна та два танкери.

На колегії були відмічені суттєві недоліки в роботі органів рибоохорони та висунуто пропозицію щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників окремих територіальних органів Держрибагентства за неналежне виконання покладених на них функціональних обов’язків.

Також розглядалась інформація щодо результатів роботи державних підприємств галузі, стану погашення заборгованості з виплати заробітної плати на державних підприємствах галузі, виплати заробітної плати у територіальних органах та бюджетних установах Держрибагентства, стану затвердження фінансових планів державних підприємств на 2015 рік.

В.о. Голови Держрибагентства Олега Николенко наголосив на тому, що незважаючи на складну політичну ситуацію в країні, не варто опускати руки, а навпаки, всім необхідно докласти зусиль для створення належних умов для забезпечення українського промислу, залучення інвестицій у рибогосподарську галузь та розвиток внутрішнього виробництва. Для подальшого забезпечення океанічного промислу триває підготовка до участі у 33 сесії ККАМЛР, опрацьовано заходи з організації проведення щорічного засідання Українсько-Російської Комісії з питань рибальства в Азовському морі, взято участь у засіданні Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом Китайської Народної Республіки, на якому досягнуто домовленостей щодо проведення спільних заходів в галузі індустріальної аквакультури, розглянута можливість постачання на український ринок племінного матеріалу та опрацьовано питання залучення інвестицій в портову інфраструктуру.

За підсумками засідання Колегією були прийняті відповідні рішення, направлені на розвиток внутрішнього виробництва, виведення із тіні продукції аквакультури, покращення основних показників роботи територіальних органів рибоохорони, посилення боротьби із незаконним та непідзвітним виловом цінних видів риб, недопущення виникнення заборгованості із виплати заробітної плати, по платежах до бюджету, внесках до Пенсійного фонду України та скорочення наявної заборгованості.