• In English
  • Засідання Уряду від 5 вересня 2014 року під головуванням Прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка
    опубліковано 05 вересня 2014 року о 17:15

    ЯЦЕНЮК А.П. – У нас сьогодні низка нагальних питань, які повинен розглянути Уряд України. Але хотів би розпочати з того, що зараз обговорюється в цілому світі, в українському суспільстві. Це мир.

    Немає жодної дискусії і немає жодних сумнівів, що Україні потрібен мир. Цей мир треба встановити, але питання – якою ціною. Надто багато ми заплатили в цій війні, яку розв'язала Росія. Неможливо оцінити людські жертви, вони не мають ціни. Це життя людей, які боролися і борються за нашу незалежність і за нашу країну.

    Тому мир повинен бути встановлений, але не на підставі плану російського президента, а на підставі плану українського, який повинен бути підтриманий США та Євросоюзом. Ми самі з Росією не справимося, тому що здурять.

    Тому такий мир повинен бути встановлений, і для початку там повинні бути три базових пункти:

    1. зупинка вогню;

    2. виведення російської армії і російських бандитів і терористів;

    3. відновлення кордону.

    Саме того кордону, який повинен бути облаштований. І зараз Уряд розглядатиме проект облаштування українського-російського державного кордону, який ми назвали "Стіна".

    Ще раз хочу підкреслити, що мир треба встановлювати на підставі плану не російського, а українського Президента, який повинен бути підтриманий США і ЄС як нашими справжніми союзниками. Нам потрібні гарантії. І такі гарантії можливо отримати, якщо ми будемо діяти злагоджено і спільно, так, як ми діяли завжди з нашими західними партнерами.

    Сьогодні Уряд прийме рішення про затвердження проекту облаштування кордону. І я запрошую пана Шишоліна до презентації цього проекту.

    ШИШОЛІН П.А. – Шановний пане Прем’єр-міністре! Шановні члени Уряду! Шановні присутні!

    Питання, яке сьогодні винесено на засідання Уряду, є вкрай актуальним і є реальним втіленням проекту “Стіна”, про який сказав Прем’єр-міністр України.

    Його вирішення, безумовно, суттєво вплине на захищеність державного кордону України з Російською Федерацією, протяжність якого сьогодні складає 2 тис. 295 км і який на сьогодні не демаркований.

    Ми вже презентували на засіданні Уряду Концепцію інженерно-технічного облаштування державного кордону, але життя йде вперед, зухвалі дії агресора вимагають на сьогодні рішучих дій. Необхідно негайно закрити українсько-російський кордон від агресора. Необхідно сьогодні практичні, рішучі дії.

    Слід зазначити, що протягом останніх років основні зусилля в інженерному облаштуванні українсько-російського державного кордону зосереджувались: на позначенні лінії державного кордону інформаційними позначками за відсутності його делімітації, демаркації; облаштуванні на загрозливих напрямках інженерних перешкод, контрольно-слідових смуг; знищенні десятки доріг, які вели в Російську Федерацію поза пунктами пропуску; створенні системи спостереження шляхом встановлення веж та обладнання постів.

    Найбільш уразливими ділянками кордону є ділянка кордону в межах Донецької і Луганської областей. Ще до загострення сепаратистських настроїв злочинними угрупуваннями вживались активні спроби налагодити незаконне переміщення товарів, пально-мастильних матеріалів, контрабанди зброї, боєприпасів та наркотиків.

    Загальна протяжність цієї ділянки становить 500 км. Крім російської ділянки, актуальним є і облаштування адміністративного кордону з АР Крим. Я просив би, пане Прем’єр-міністре, розглядати це в єдиному контексті плану інженерного облаштування кордону з Російською Федерацією та тимчасово окупованими територіями.

    Запропонований проект плану передбачає: заходи і розрахунки, потреби у фінансуванні інженерно-технічного облаштування кордону як основу дій Уряду на сучасному етапі, а також інші заходи, про які я доповім під час своєї доповіді.

    Виконання заходів з інженерно-технічного облаштування кордону потрібно здійснити в два етапи. На першому етапі провести облаштування ділянок, які знаходяться в даний момент поза зоною конфлікту і активних бойових дій, де ми можемо сьогодні вже негайно розпочати і продовжити роботи щодо інженерного облаштування кордону. Це в першу чергу в межах Чернігівської, Сумської, Харківської областей, а також частково у всіх північних районах Луганської області, починаючи від Городища до стику з Харківською областю, де ми вже можемо сьогодні забезпечити безпеку виконання робіт інженерними групами. Потім провести роботу паралельно на сухопутній ділянці адміністративного кордону з АР Крим, а також на морській ділянці, в першу чергу навпроти Маріуполя, Бердянська і Генічеська.

    Передбачено, що основними елементами облаштування державного кордону будуть: на суходільній ділянці – це суцільні рови, ширина рову буде не менше чотирьох метрів і глибиною два метри, це контрольно-слідові смуги, земляні в бетонні рови, рокадні дороги, різноманітні системи оптико-електронного спостереження, вежі, електронно-сигналізаційні комплекси та різноманітні фортифікаційні споруди, які будуть перешкоджати руху транспортних засобів і автомобілів з території Російської Федерації. На морській ділянці єдина система оптико-електронного спостереження та також фортифікаційні споруди, які не допустять здійснення безперешкодної висадки з моря на суходільну ділянку території України.

    На адміністративному кордоні з АР Крим контрольно-слідові смуги, рокадні дороги, системи оптико-електронного спостереження, а також система валів (бетонних і земляних), які б перешкоджали рух по суходільній ділянці з території тимчасово окупованої Російською Федерацією.

    На другому етапі планується подібне облаштування державного кордону на ділянці приблизно 400 км, коли будуть завершені бойові дії, з моменту мирного врегулювання, де ми зможемо забезпечити безпеку виконання робіт інженерними групами.

    Важливим елементом на сьогодні постає питання облаштування автомобільних пунктів пропуску. Сьогодні Прем’єр-міністром внесені певні корективи у відповідний план. Якщо ми в цьому плані роботи говорили про відновлення деяких пунктів пропуску, сьогодні постала проблема: 12 пунктів пропуску міжнародних, 10 автомобільних і 2 авіаційних в Донецьку і Луганську – інфраструктура знищена повністю. Тому в перспективі для відновлення треба думати про проблему завчасного виділення коштів для облаштування даного питання.

    ЯЦЕНЮК А.П. – Перший слайд був – це перший етап облаштування кордону. Давайте його подивимося. Ви поділили на три етапи, правильно?

    ШИШОЛІН П.А. – Два етапи. Перший етап, де ми можемо вже розпочати роботи.

    ЯЦЕНЮК А.П. – Давайте подивимося перший етап. Тобто це пропозиція безпосередньо по інженерному облаштуванню. Так воно буде виглядати.

    ШИШОЛІН П.А. – Так, буде виглядати приблизно таким чином. В першу чергу обов'язково від лінії державного кордону рів, через який просто так переїхати не зможе транспортний засіб. Мені задають питання щодо танків. Ми сьогодні не ставимо питання проти танків. Ми в першу чергу ставимо питання на деякі інші аспекти вже з моменту мирного врегулювання. Ми так розуміємо ту задачу, яку Ви нам визначили.

     

    ЯЦЕНЮК А.П. – Я розумію, що якщо проти танків, то там є дещо інші засоби, в тому числі засоби мінування.

    ШИШОЛІН П.А. – Так. Це вже будуть військові дії, виконання тих завдань, які визначені Збройним Силам України. Безумовно, після того піде такий вал, він буде двох рівнів. Один вал, який буде укріплений, земляний, а другий на окремих найбільш активних напрямках протиправної діяльності – бетонний.

    У майбутньому обов'язково буде визначена контрольно-слідова смуга, яка буде фіксувати всі сліди і факти порушення державного кордону. В майбутньому в обов'язковому порядку будуть необхідні контрольні валики. Відповідні різні види систем: загороджувальна система, на якій в комплексі ми обов'язково будемо ставити прилади спостереження, фіксації, нічного бачення, електронно-сигналізаційні датчики, які будуть одночасно фіксувати порушення кордону живою силою і відповідно технікою. Вони різних моментів, це вже будемо працювати при детальному опрацюванні з проектними інститутами, які будуть визначати відповідно і затратність, і кошторис, і ефективність.

    І, безумовно, дорога, яка буде забезпечувати контроль мобільними силами інженерних споруд і фіксацію фактів порушення державного кордону.

    ЯЦЕНЮК А.П. – А це річкова ділянка?

    ШИШОЛІН П.А. – Так, на річковій ділянці ми пропонуємо дещо зменшити рівень, тому що на річковій і морській ділянці вже є штучна перешкода. Тому ми будемо формувати, в першу чергу, перешкоди для людей, невеликих возів, автомобілів, які будуть десь переходити через броди, і в першу чергу фіксація і передача в режимі он-лайн інформації для прийняття рішення від відділів прикордонної служби для реагування по обстановці.

    ЯЦЕНЮК А.П. – Покажіть слайд першого етапу.

    ШИШОЛІН П.А. – Перший етап передбачений на ділянках, починаючи з Чернігівської, Сумської, Харківської і всіх північних районів Луганської області, починаючи північніше від Милового і до стику з Харківською областю.

    Паралельно з цим розпочинаємо на морській ділянці по Азовському морю і на перешийку, де ми можемо виконувати ці роботи.

    І в наступному ми можемо виконувати роботи на ділянці кордону приблизно 400 км після завершення бойових дій і мирного врегулювання ситуації.

    Проблемним питанням залишається питання оформлення власності на земельні ділянки, на будівництво і утримання інженерно-технічних споруд у прикордонній смузі. Тут потрібне окреме рішення. Це складання відповідного реєстру ділянок і, відповідно, після складання реєстру цих ділянок уже встановлення реальної ціни відшкодування на дані питання.

    Крім того, планом передбачено внесення змін до діючої нормативної бази щодо звільнення органів Держприкордонслжуби від відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва в разі використання відповідних земель. Такі документи на сьогоднішній день готуються і паралельно будуть подані.

    Виконання робіт, планово-проектні роботи будуть проведені фахівцями Мінінфраструктури з залученням фахівців Мінрегіонбуду, Міноборони.

    Окремо до виконання робіт, а ці роботи повинні стати загальнонародною справою українського народу по захисту інтересів своєї держави на державному кордоні, ми пропонуємо залучити представників Мінсоцполітики і через них залучати громадян України для виконання робіт, відповідно, тієї частини, яка, на жаль, на сьогоднішній день ймовірно не має необхідної роботи, в тому числі з тих областей, які на сьогоднішній день потребуватимуть робочих місць, а також залучення обласних, районних адміністрацій та інших владних структур.

    З урахуванням тих зауважень, які Ви зробили сьогодні до даного проекту, ми просимо його сьогодні розглянути, прийняти за основу і в стислі терміни провести відповідне уточнення завдань, яке особисто буде з Вами зроблено на сьогоднішній день.

    Що стосується бюджетних питань. Передбачено кошти Державного Бюджету, передбачено кошти позабюджетні, передбачені кошти за рахунок міжнародної технічної допомоги, що в сукупності дозволить ефективно виконувати поставлені завдання.

    Доповідь закінчено.

    ЯЦЕНЮК А.П. – Дякую, Павле Анатолійовичу (Шишолін. – Ред.). Є питання до Павла Анатолійовича? Немає? Дякую.

    В принципі, шановні колеги, це питання безпеки не тільки України. Це питання безпеки Європи, тому фактично це облаштування східного кордону Європи. Ми усвідомлюємо, що це дуже дорогий проект, і саме тому в рамках донорської конференції і співпраці з Європейським Союзом після затвердження цього проекту будемо звертатися з клопотанням про отримання фінансової і технічної допомоги на реалізацію цього проекту.

    На початкову стадію у нас свої гроші є. Основне в цьому проекті:

    1) це те, що ми будуємо проект “Стіна”, який унеможливить перетинання державного кордону України з боку Російської Федерації;

    2) ми забезпечуємо безпеку східних кордонів Європейського Союзу і Європи в цілому і України;

    3) ми залучаємо кошти наших європейських партнерів;

    4) сам проект – це 100% виключно українські товари і виключно українське виробництво;

    5) сюди до цього проекту ми залучимо дуже багато людей, які зможуть працювати, отримувати заробітну плату і таким чином підвищити зайнятість.

    У нас ще сьогодні, колеги, два питання в порядку денному, крім інших бюджетних питань.

    Те, що стосується ліцензії 3G, я думаю, що не всі знають що це таке, але це те, що необхідно вкрай Україні. Нам треба розвивати свій ринок телекомунікацій і нарешті запустити на ринок компанії, які зможуть отримати ліцензію на швидкий Інтернет, і таким чином дати нову якість послуг Інтернету в Україні.

    Я дуже хочу чітко заявити позицію Уряду з цього питання. Ми не допустимо монополії на ринку 3G, тому що вже зараз сформована монополія на ринку телекомунікацій, а саме стільникового зв'язку, де Росія контролює весь мобільний зв'язок України. Моя позиція як Прем’єр-міністра чітка – в цей раз Росія не отримає монопольного права на всі ліцензії по телекомунікаціях в Україні.

    Друге – продаж ліцензій виключно на публічному і прозорому конкурсі, а не під столом, і забезпечення конкуренції із встановленням мінімальної ціни, яка повинна бути обґрунтована. І це не 200 млн. грн., а це мільярди гривень.

    Третє – ми хочемо побачити в учасниках такого відкритого продажу європейські компанії. І для того, щоб демонополізувати цей ринок, я, навіть, згоден розглянути те, щоб за одну гривню віддати одну з ліцензій, яку намагаються продати, тільки з тією метою, щоб тут не було російської монополії, і щоб сюди зайшли справжні європейські компанії, які будуть конкурувати, щоб послуга була по якості краща, а по ціні дешевша.

    Тому Уряд прийме відповідне рішення і, сподіваюся, що відповідні національні регулятори в інтересах України будуть реалізовувати таке рішення.

    Наостанок, сьогодні Урядом оприлюднено постанову про повернення в державну власність двох гірничо-збагачувальних комбінатів – Вільногірський та Іршанський. Держава повернула собі контроль. Раніше ці комбінати були в так званій оренді колишньої влади. При прибутках в 1 млрд. грн. мінімально протягом року держава отримувала аж 100 млн. І тому ми сьогодні повернули ці комбінати у 100-відсоткову державну власність.

    Далі Уряд буде приймати рішення: чи приватизовувати об`єднану хімічну компанію, яку ми створили, чи корпоратизовувати, чи залишити ці комбінати виключно на 100% у державній власності.