Ми всі повинні усвідомити, в якому стані перебуває країна і що треба невідкладно робити для того, аби врятувати Україну від банкрутства. Я саме на цьому хочу наполягти: країна перебуває на межі економічного і фінансового банкрутства.

Отже, перша цифра, що пропонується до уваги українського народу, який повинен запитати в урядів з 2010 по 2014 р.р., це цифра загального фіскального розриву. Іншими словами, скільки не вистачає в країні коштів у 2014 р. Я хотів би, щоб персонально Партія регіонів зараз почула про те, до чого довели країну за останні чотири роки. Загальний обсяг фіскального розриву або тих коштів, яких не вистачає на виживання країні, складає 289 млрд. грн. Вдумайтесь, у країні немає 289 млрд. грн. на те, щоб покрити дефіцит!

З чого складається ця цифра?

Перше – це загальна цифра дефіциту державного бюджету 2014 р., яка складає 71,6 млрд. грн.

Друге – це так звані «надуті» доходи державного бюджету України, які пропонувалися Урядом Азарова і які неможливо виконати, оскільки були неадекватні макроекономічні показники: країна падала, а вони показували, що в економіці буде ріст; промисловість скорочувалась, а вони показували, що вона росте. Загальна сума таких коштів – 34 млрд. грн.

Третє – це втрати соціальних фондів через неправильно пораховану макроекономічну базу – 2,9 млрд. грн.

Четверте - ми зустрічалися з мерами міст, і вони поставили питання, де їхні гроші. Доповідаю: гроші територіальних громад в 2014 році фактично на нульовому показнику, оскільки в минулому році гроші територіальних громад із спецфондів були вкрадені урядом Азарова-Януковича. Такий обсяг коштів на єдиному казначейському рахунку, який відсутній, складає 79,8 млрд. грн.

Третє – це так звані проблеми з адміністрування податків. Йдеться про дві цифри. Перша цифра – переплачені податки і збори, а саме податок на прибуток. Щоб ви знали, що українські компанії заплатили на два роки наперед податок на прибуток в загальній сумі 37,3 млрд. грн. Другий блок – той, який стосується невідшкодованого податку на додану вартість. В українських компаній відібрали оборотні кошти і не відшкодували податку на додану вартість на 21,6 млрд. грн.

Окремо хочу зазначити, що в судах знаходяться судові справи на додаткове стягнення з державного бюджету України ще близько 30 млрд. грн. податку на додану вартість. Значна частина цих коштів була фіктивним ПДВ, і це була одна із схем розкрадання коштів з бюджету, коли фіктивні фірми подавали до Податкової адміністрації декларації на відшкодування податку на додану вартість, який ніхто і ніколи не платив.

Наступне – це проблеми НАК «Нафтогаз України». Ми розрахували проблеми «Нафтогазу» з точки зору того, що з 1 квітня ціна на газ Російською Федерацією буде встановлена 480 дол. за 1 тис. кубометрів. Фактично буде подвоєно вартість ціни на природний газ, який поставляється з Російської Федерації.

Загальний обсяг поточного дефіциту НАК «Нафтогаз України» буде складати 33,4 млрд. грн. Далі 9,2 млрд. грн. – це ті кошти, які залишилися від так званої незбалансованості місцевих бюджетів. Їх можна поділити на три блоки, це 5,2 млрд. – незбалансовані місцеві бюджети, 2,3 млдр. грн. – це обслуговування державного боргу, пов'язане з девальвацією національної грошової одиниці, 1,7 млрд. грн. – це компенсація тарифів на тепло.

Таким чином, загалом у 2014 р. в країні не вистачає 289 млрд. грн., що практично тотожне сумі державного бюджету на поточний рік. Не вистачає такої ж суми, як і всі доходи і збори, які будуть відбуватися в 2014 р.

Якщо таке відбувається з будь-якою компанією, з будь-якою юридичною особою, то це означає, що така юридична особа повинна оголошувати про своє банкрутство. Український Уряд не допустить банкрутства країни. І саме з цим пакетом ми прийшли до Парламенту, щоб цей пакет дуже непопулярних, дуже складних, жорстких реформ, які треба було робити не вчора і не позавчора, а протягом останніх 20 років, зараз пропонується Верховній Раді України.

Чи ідеальний цей законопроект? Звичайно, що не ідеальний. Як можна придумати ідеальний закон, коли 300 млрд. грн. просто немає звідки взяти, коли за три роки в офшорні зони вивели 70 млрд. дол.? Але це ті речі і ті кроки, які Україна зобов’язана зробити в поточному році для того, щоб у 2015 і 2016 роках відновилося поступове економічне зростання.

Розпочну з перерахованих макроекономічних показників.

Ми говорили і будемо говорити виключно правду. Так, як щойно я вам доповів про реальну суму діри в бюджеті України, так само хочу чітко зазначити, які макроекономічні показники ми прогнозуємо на поточний рік.

Перше. Ми прогнозуємо падіння ВВП на 3%. І це буде тільки в тому випадку, якщо ми приймемо пакет, внесений Урядом. Якщо дані закони не будуть прийняті, ми прогнозуємо дефолт, і ми прогнозуємо мінус 10% ВВП.

Друге. Ми реально оцінюємо ситуацію щодо інфляції. У поточному році рівень інфляції буде складати від 12 до 14% залежно від того, яким чином ми стабілізуємо валютнообмінний курс і який ефект будуть мати підняття адміністративних цін в українській економіці.

Третє . Ми вбачаємо, що у нас є при макроекономічному прогнозуванні основні ризики. Перший ризик – так званий енергетичний. При підвищенні цін на газ вдвічі, це буде мати дуже складні наслідки для всієї української економіки і для українського населення. Така плата за українську незалежність – це подвоєння Росією тарифу на енергоносії. Друге – ми прогнозуємо, що Російська Федерація протягом поточного року також буде закривати обсяги двосторонньої торгівлі. І це може мати додатковий негативний ефект в розмірі мінус 1% росту ВВП.

Четверте. Все буде залежати від того, як швидко і оперативно український Парламент підтримає ініціативи, які внесені Урядом. Якщо сьогодні ми проголосуємо ці ініціативи, то це означає, що протягом місяця в Україну прийдуть засоби для стабілізації макрофінансової ситуації, я кажу про кредити МВФ, Європейського інвестиційного банку, Європейського банку розвитку і реконструкції і Світового банку.

Окремо хотів би виділити з цієї макрофінансової картини три ключові державні монополії, які також знаходяться в фактичному неплатоспроможному стані. Як вже зазначав, дефіцит НАК «Нафтогаз України» у поточному році - 33,4 млрд. Проте загальні борги НАК «Нафтогаз України», крім 33 млрд., перед кредиторами складають суму 7,7 млрд. дол. США станом на сьогоднішній день. Майже 85 млрд. грн. Друге. Така компанія, як Укравтодор, залучила і не повернула загалом 37 млрд. грн. Третє. Така компанія, як Укрзалізниця, взяла кредити і не повернула – додатково 24 млрд. грн.

До 289 млрд. грн., які я вам щойно сказав, ми повинні додати квазіфіскальний дефіцит основних монополістів, які були щойно зазначені: НАК, Укравтодор, Укрзалізниця. Загальна сума – ще 140 млрд. грн.

Зараз я не можу вам дати остаточної картини по всіх інших державних компаніях. Нам просто не вистачило часу для того, щоб провести аудит сотень державних компаній, куди призначали керівництво, де брали кредити і розкрадали ці кредити, як розкрали кредити, які залучалися під державні гарантії, які залучалися державним бюджетом.

Тобто, ми можемо сміливо зараз заявити про те, що фіскальний дефіцит, який складається з фіскального розриву у розмірі 289 млрд. грн. і квазіфіскального дефіциту, який складається з боргів державних компаній, вже перевалив за 500 млрд. грн.

Окремо хотів би зупинитися на стані золотовалютних резервів і на стані державного боргу.

Простий і зрозумілий графік: станом на 1 січня 2011 р. Національний банк України володів золотовалютними резервами, які складаються з доларів, євро, франків, фунтів стерлінгів і золота, в загальному обсязі 34,6 млрд. дол. США. Нащо країні золотовалютні резерви? Для того щоб оплачувати за імпортними контрактами, для того, щоб придбавати газ і для того, щоб тримати валютообмінний курс в країні. 34 млрд. – це була цифра, яка прийнятна для так званої макроекономічної стабілізації. Не менше, ніж три місяці імпорту.

Не пройшло і два роки, коли із 34 млрд. дол. залишилося всього 15. Протягом останнього місяця ми утримаємо курс золотовалютних резервів і їхній обсяг незмінним. 20 млрд. дол. США були не просто витрачені, а спалені Урядом і Національним банком на виведення коштів за кордон і на фіктивне утримання стабільності в країні, в тому числі утримання валютообмінного курсу.

Таким чином, валові активи держави, які були в Нацбанку, а це 35 млрд. дол. США, скоротилися на 20 млрд. дол. Ми стали бідніші як країна ще додатково на 20 млрд. дол. Зате було винайдено чудотворне рішення як утримувати і виплачувати соціальні виплати, не через ріст економіки, не через дерегуляцію, не через боротьбу з корупцією, не через створення умов для створення робочих місць, а через залучення кредитів іноземних кредиторів.

Ось графік росту, як росли кредити. Якщо в 2011 році співвідношення до ВВП боргового навантаження було 36%, то за останні три роки борги України перед іноземними і внутрішніми кредиторами зросли вдвічі. Було позичено 37 млрд. дол. США.

Загальний обсяг сьогоднішнього боргу перевищує 800 млрд. грн. і практично підійшов до критичного рівня. Нагадаю, критичний рівень, відповідно до вимог ЄС, – 60% державного боргу по відношенню до ВВП. Ми вже добралися до 53.

Шановні члени Парламенту! Тепер що треба робити.

Аплодисменти за рішення, які будуть прийматися, нам буде складно почути, але іншого варіанту немає. Або ці рішення будуть прийняті, або Україна буде країною-банкрутом і в країні буде оголошений дефолт. Усього два варіанти.

Тому я наполягаю виключно на першому варіанті і прошу вибачення за всі попередні уряди, за все, що відбувалося протягом 20 років, тому що крок за кроком ми йшли до цього, але процеси ці прискорилися в 2011 р., коли корупція перейшла в ранг грабежу і розкрадання країни неймовірними темпами.

Я окремо доповім Парламенту про те, що відбувалося в Міндоходів, про те, що відбувалося на митниці. Про те, що електронна система Міндоходів знаєте для чого використовувалася? Не для того, щоб справляти податки, а для того, щоб знати, хто і скільки заробляє, хто на якій площадці, як у них це називалося, скільки відмиває грошей, і контролювати, чи занесли ту суму міністру, чи не занесли. От до чого дійшла країна. За це купували золоті батони, витягуючи сотні мільярдів з державної кишені і фактично крадучи майбутнє у країни і у наших дітей. І від нас зараз залежить, чи ми приймемо ці рішення і врятуємо країну, чи вже ніяким чином ми не зупинимо банкротство країни.

На першому етапі нам треба скоротити фіскальний розрив на 48,5 млрд. Ми розділили цю суму на дві частини: перша – це збільшення доходів держбюджету на 24,7 млрд., друга – це зменшення витрат держбюджету, в тому числі скорочення соціальних програм на 23,8 млрд. грн.

Мені прикро, що тут немає Партії регіонів, я хотів до неї звернутися. Вони представляють великий бізнес. І я публічно заявляю з цієї трибуни: ми збільшуємо оподаткування великого монопольного бізнесу.

Про що йдеться? Вдвічі буде підвищено ренту за користування корисними копалинами. Ми чудово усвідомлюємо те, що зараз буде піднятий крик, що будуть закриватися підприємства, що будуть скорочуватися робочі місця. Я відповідально заявляю: за кожну цифру я готовий відповідати. Ми піднімаємо вдвічі відповідні рентні платежі, і ми чітко заявляємо, що це не вплине на конкурентоспроможність українського гірничо-видобувного комплексу – так як такі тарифи суміжні з тими, які є на конкурентних ринках, в тому числі в Російській Федерації.

Друге – ми піднімаємо плату за нафту і за газовий конденсат. Державні монополії або компанії, де держава володіла 50+1%, повинні також поділитися з Україною, і ще раз підкреслюю, цього ресурсу у них вистачає, і це не впливає на їхні фінансові показники. Великі монопольні компанії зобов`язані платити в бюджет. І так буде.

Третє – також усвідомлюю те, що зараз підніметься лобі алкогольне і тютюнове, щоб не підвищувати відповідні акцизи. В українському Парламенті протягом останніх декількох років триває дискусія про те, що не можна підвищувати акцизи на тютюн, пиво і алкоголь, тому що це також вплине на створення робочих місць. Я вважаю, що це не вплине на створення робочих місць, а той обсяг пивного алкоголізму, який є в країні, зашкалює, той обсяг викурених цигарок і фактично знищеного здоров`я українців неймовірний. У нас не вистачить ні одної системи Міністерства охорони здоров`я для того, щоб потім лікувати і рятувати українців. Ми підвищуємо ставки акцизів. І, взявши ті показники, які дали лобісти алкогольної і тютюнової компанії, я їх перерахував дещо по-іншому, і хотів би вам запропонувати прості і зрозумілі цифри.

Отже, пляшка пива коштувала станом на сьогодні 8 грн. Після підняття акцизу вона буде коштувати аж 8,50. Як ви вважаєте, це катастрофічно? Ні.

Друге. Пачка цигарок коштувала 15 грн., після підняття акцизу вона буде коштувати 16 грн. Дорогі друзі, я буду тільки аплодувати, якщо ви проголосуєте за більше.

Третє. Пляшка алкоголю – тільки не того, який я показував на засіданні Уряду, де була спеціальна акцизна марка, вдумайтесь… До речі, у нас буде кримінальна справа стосовно акцизних марок, я не готовий зараз розкрити всю інформацію, але на пляшках горілки, які продавалися в Україні в минулому році, було дві акцизні марки. Одна акцизна марка про начебто сплату акцизу, який ніхто не платив. Інша акцизна марка була для податкової міліції і органів внутрішніх справ, яка означала таке: до цього товару ніхто не має права підійти.

Отже, той, що стосується алкоголю. Пляшка горілки коштувала 32 грн., коштуватиме 35 грн. Треба менше пити - спортом займатися.

Була дискусія про те, щоб перевести на загальну систему оподаткування ПДВ весь агропромисловий сектор. Ми усвідомлюємо про те, що якщо ми переведемо весь АПК на загальну систему оподаткування, то буде не просто дуже серйозний удар, а це буде використано нашими політичними опонентами дуже серйозно проти.

Тому ми прийняли рішення в поточному році не переводити весь АПК на загальну систему оподаткування ПДВ. Проте до нас звернулася Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата і низка асоціацій підприємців з тим, щоб ми встановили оподаткування ПДВ операцій з експорту зерна.

Нагадаю, що відбувалося. Це ті 20%, які жодна компанія і жоден експортер не платив до бюджету. Це просто був голий заробіток, коли у селян купували зерно, пропускали його через власну компанію-прокладку, де накручували 20%, який не надходив до бюджету. Потім через великого трейдера йшли на митницю, декларували і експортували це зерно і додатково з бюджету отримували 20%, які не йшли селянину, а які йшли в кишеню фірмі-експортеру. Тому ми пропонуємо введення податку на додану вартість на операції з експорту зерна. Немає чого дурити селян.

Третє. І тут я звертаюся до всіх членів Парламенту, тут є багато тих людей, на яких буде розповсюджуватися ця законодавча ініціатива. Уряд вважає за необхідне ввести фактично податок на багатих. Ми розглядали декілька варіантів, в тому числі, один із варіантів було оподаткування доходів з депозитів – не самих депозитів, як хтось це запускав, а виключно доходів з депозитів. Вчора я розмовляв з Радиком Сікорським, Міністром закордонних справ Польщі - у всіх країнах-членах ЄС пасивні доходи оподатковуються.

Що зараз відбувається в Україні? Є депозит, цей депозит поставили в банк, банк виплачує пасивний дохід 25% річних, з цього доходу ніхто не сплачує жодних податків. Більше того, якщо проценти за депозитом 25%, скажіть, яка реальна ставка буде в економіці? 40. Логічно? Тобто банк же має на чомусь заробити. Тому це, звичайно, неприпустимо. Але, я хочу, щоб ви чітко почули, в поточних умовах ввести оподаткування доходів від пасивних операцій в банківських установах означає, що також це буде використано з тією метою, щоб казати, щоб забирали депозити.

Тому ми прийняли рішення: в поточному році не вводити оподаткування доходів з банківських вкладів. Але що ми пропонуємо? Ми пропонуємо фактично введення прогресивної шкали на доходи з громадян. Той, хто буде заробляти понад 300 тис. грн. буде платити податок в розмірі 20%, той, хто буде заробляти більше 500 тис. грн. –  буде платити податок в розмірі 25%. Йдеться про оподаткування загалом в країні близько 300 тис. громадян України. Цих 300 тис. громадян України володіють фінансовим ресурсом, який складає 60% загальних активів України.

Тому Уряд звертається з наступним: 1,7% багатих українців повинні заплатити податки для того, щоб 98% українців відчули, що в країні прийшов час соціальної справедливості.

Шановні члени Парламенту! Там є ще два десятки різного роду законодавчих ініціатив. Я ще раз підкреслюю: ми не претендуємо на геніальність, ми усвідомлюємо те, що в цій ситуації хороших рішень немає, в цій ситуації є тільки правильні рішення. І якщо в процесі обговорення цих законопроектів ми з вами дійдемо згоди щодо необхідності зміни тих чи інших положень, але при збереженні базових показників як секвестру, так і збільшення доходів, ми готові про це говорити. Весь склад Уряду зустрінеться з кожною фракцією для того, щоб обговорити ті питання, які вас турбують.

Тепер щодо непопулярних речей, які також будуть внесені до Парламенту.

Перше стосується прожиткового мінімуму і мінімальної зарплати. З точки зору падіння ВВП на 3% і скорочення промислового виробництва, скорочення української економіки, то Уряд повинен би був зробити так, як зробили в Греції та Італії, а саме: зменшити розміри мінімальної зарплати і зменшити розмір прожиткового мінімуму. Але ми усвідомлюємо, що цей розмір настільки малий, що зменшення цих розмірів у поточній ситуації, як би ми цього ні хотіли, є неприпустимим.

Проте ми офіційно заявляємо, що протягом 2014 р. мінімальні прожиткові стандарти (мінімальна зарплата і прожитковий мінімум) не буде змінюватися. Ми його не будемо ні знижувати, ні піднімати. Тобто, протягом 2014 р. один й той самий рівень мінімальної зарплати і прожиткового мінімуму, який встановлений станом на перше число поточного року.

Друге – що нам вдалося зробити? Виникає питання про індексацію. Звичайно, що ресурсу на індексацію немає, але ми прийняли рішення і винайшли кошти для індексації на рівень інфляції пенсій для громадян України. Тому ріст цін буде компенсований індексацією, яка буде проведена Урядом.

Третє – ми скорочуємо так звані капітальні видатки. Я вам нагадаю, на що йшли капітальні видатки протягом останніх трьох років. Наприклад, капітальні видатки йшли на будівництво органів прокуратури, будівництво приміщень органів міліції і правоохоронної системи.  Нам таких капітальних видатків не потрібно і у нас таких капітальних видатків немає за що фінансувати. Тому йде суттєве скорочення тих коштів, які відправлялися на ремонти органів державної влади і які не мали жодного відношення до росту економіки.

Далі – Уряд прийняв рішення про скорочення на 10% всієї чисельності органів державної виконавчої влади. Ми з 249 тис. скорочуємо близько 24 тис. чиновників. Це перший етап, який дасть можливість, з одного боку, скоротити витрати на органи державної влади, з іншого боку, при проведенні конституційної реформи, яка буде передбачати, на мою позицію як Прем’єр-міністра, що потрібно включити ліквідацію обласних державних адміністрацій, створення виконавчих комітетів, позбавлення центральної влади функцій, які непритаманні центральній владі, і передачу цих функцій на місцях; ми ще скоротимо центральні органи державної виконавчої влади на кількість до 20%. Але нам потрібно невідкладно провести конституційну реформу і передати людям те, що їм належить, – а це влада на місцях і повноваження на місцях.

Тепер, що стосується додаткових витрат на органи державної влади – ми порізали витрати на Адміністрацію Президента, Уряд, Верховну Раду, на органи державного управління. Ми продаємо 50% всього автомобільного парку, який належить органам державної влади.

Ми оголошуємо про приватизацію всіх об'єктів державної власності, які знаходяться в так званому Державному управлінні справами. Дачі, заводи, інша нерухомість, яка не потрібна державі, повинна бути продана, і ми не повинні фінансувати з кишень платників податків утримання колишніх чиновників.

Саме тому в цьому році завершується раз і назавжди фінансування резервацій на кшталт Конча-Заспа і Пуща-Водиця. Платники податків більше не будуть утримувати ці резервації. Ми знімаємо всі кошти і звертаємося з тим, що той, хто там проживає: будь ласка, за власні гроші утримуйте охорону, за власні гроші платіть за житлово-комунальні послуги і за власні гроші викупіть земельні ділянки під цим об'єктами за ринковою ціною.

Що також ще буде додатково зроблено. Ви пригадуєте про так звані надвеликі пенсії. Це тоді, коли судді Конституційного Суду самі для себе прийняли рішення про те, що якщо українець отримує пенсію 2 тис. грн., то чомусь судді можуть отримувати пенсію по 30 і по 50 тис. грн. Ми пропонуємо, щоб такі пенсії вище 10 тис. грн. оподатковувалися. Ми пропонуємо привести у відповідність систему нарахування пенсій для прокурорів, суддів, працівників правоохоронної системи так само, як і нараховується для всіх громадян України – знизити з 80 до 70% базу нарахування.

Що стосується вугільної галузі. Я тут окремо хотів би зазначити, що до мене звернувся один з шановних представників Сходу, який все своє життя пропрацював у вугільній галузі. Він звернувся тільки з одним: з 13 млрд. грн., які йдуть на так звану дотацію для вугільної галузі, 10 млрд., як він вважає, розкрадають, а тільки 3 млрд. надходить до шахтарів. І, за нашою оцінкою, так дійсно й відбувається.

Ми усвідомлюємо те, що якщо зараз вдвічі скоротити підтримку вугільної галузі, то це означає, що політичні опоненти скористаються цим, виведуть шахтарів і будуть казати, що їм не виплачують зарплату. Тому ми зараз на цьому етапі приймаємо таке рішення: з 13 млрд. підтримки залишити 12 млрд. Але при цьому я вам скажу одну цифру, щоб ви зрозуміли, що ми будемо робити.

Якщо закрити всі державні шахти, звільнити всіх шахтарів і сказати їм: «Дорогі шахтарі, сидіть вдома, не спускайтеся в забій, не ризикуйте своїм життям, просто сидіть вдома, а ми візьмемо суму дотації, яку виділяє держбюджет, і поділимо між усіма вами». Ви знаєте, скільки виходить на одного шахтаря? 80 тис. грн. на рік!

Тому зараз політично – я підкреслюю, це політичне рішення, – ми залишаємо 12 млрд. як резерв; я поїду в Донецьк, зустрінуся з усіма шахтарями, покажу ці цифри, прийду до вас в Парламент і скажу, скільки з 12 млрд. ми віддамо безпосередньо шахтарям, а скільки з цієї суми буде знято і відправлено в бюджет на розвиток депресивних регіонів і на створення робочих місць.

Тепер ще з дуже складного і неприємного, але я вам буду так само доповідати.

Ідеться про ціни на енергоносії. Ще раз нагадую, Російська Федерація підвищує вдвічі ціни на газ з 1 квітня. Росія є основною країною, яка видобуває найбільший обсяг енергетичних ресурсів.

Тепер я вам покажу, що відбувається з цінами на природний газ для населення в країнах-імпортерах і експортерах енергоносіїв. Я не брав Німеччину, Великобританію – ті країни, в яких, ви скажете, зовсім інші життєві стандарти. Я взяв такі країни, як Росія, яка видобуває найбільший обсяг нафтопродуктів, Вірменія, Болгарія. Отже, сьогодні ціна на газ для населення в Україні складає 84 дол. за тисячу кубометрів, а ціна на газ в Росії, яка нам продає газ, яка видобуває найбільші обсяги газу і яка може задарма своїм громадянам віддавати газ, складає 128 дол. за тисячу кубометрів. Російська ціна на 44 дол. дорожча, ніж українська.

Тепер я дам цифри, наприклад, Вірменії. У Вірменії ціна на газ 380 дол., в Румунії 325, в Болгарії 605, в Естонії 562, в Латвії 558, в Литві 528, в Молдові 470. Ми можемо це приймати, ми можемо це не приймати, тільки країна, яка не має необхідної кількості власного газу, а навіть якщо вона має на відміну від Росії, не може поступати так безвідповідально по відношенню в першої чергу до самої країни і до  наших дітей.

Ця цінова політика щодо тарифів на енергоносії привела до банкрутства НАК «Нафтогаз України», привела до неймовірних боргів, які є сьогодні, і фактично до переддефолтного стану в країні. Тому у нас немає іншого виходу, як сказати Україні правду: в сьогоднішніх умовах ми зобов`язані підняти тарифи на енергоносії для того, щоб не збанкрутувала країна, для того, щоб нарешті відновити енергетичний баланс держави і для того, щоб хоча б привести у відповідність ці ціни і тарифи не до економічно обґрунтованого рівня, а хоча б до сусідньої Росії, яка має власний газ і нафту, але на 40% дорожче його продає, ніж Україна своєму населенню.

Окремо так само покажу вам тарифи на теплопостачання. Беремо середньозважений тариф по Україні, він складає 84 дол. Беремо середньозважений тариф у Росії, він складає 127 дол. за тисячу кубометрів.

Тепер теплоенергія. Беремо середній тариф в Україні, за одну гігакалорію він складає 22,7, в Росії він складає 39,15.

Якщо в когось є інші цифри, інша аргументація, ми готові вислухати. Настав час казати правду і робити складні речі. Тому ми змушені сьогодні піднімати тарифи на енергоносії, що не робилося останніх майже десять років.

Але ми усвідомлюємо те, що просто підняти тарифи не означає, що люди будуть платити. Тому в нас є неймовірна кількість бідних, вразливих людей, які не в стані платити. Тому Уряд оголошує про те, що якщо станом на сьогодні у нас під систему субсидій потрапляло 1,4 млн. сімей – не громадян, а сімей, і це загалом майже 5 млн. громадян, то з сьогоднішнього дня ми запроваджуємо саму амбіційну програму підтримку малозабезпечених верств населення.

Загальна кількість домогосподарств, яка потрапляє під нашу програму соціальної допомоги, збільшується з 1,4 млн. домогосподарств до 4 млн. домогосподарств. Ми покриваємо соціальною програмою допомоги 30% українського населення. Кожна малозабезпечена сім'я буде додатково отримувати на покриття своїх витрат на сплату за житлово-комунальні послуги, які підпадають під дію цієї постанови, до 500 грн. Уряд прийняв відповідне рішення.

Що стосується наступних кроків. У нас є заборгованість, яку я вам задекларував. Загальна сума заборгованості по податку на додану вартість, яку ніхто не збирався виплачувати, за нашими даними - 21,7 млрд. грн. Переговори з нашими кредиторами проходять дуже складно, але ми боремося за кожну цифру, щоб ви зрозуміли, тому що в тому стані, в якому сьогодні Україна, їй ніхто не хоче давати гроші.

Але ми знайшли підходи і переконання, як пояснити, що це потрібно робити, тому що ми націлені на реальні реформи. Я вам окремо хочу зазначити, щоб ніхто в цьому залі не казав про те, що це вимоги МВФ, ні, це вимоги часу, це вимоги моменту до того, щоб уникнути дефолту і банкрутства країни.

Тому, повертаючись до питання відшкодування ПДВ, ми виступаємо категорично проти схеми, яка була напрацьована в минулому році, а саме видачі так званих казначейських векселів «під столом» – кому хотіли, тому видавали, кому не хотіли, тому не видавали. Ми ліквідовуємо інструмент казначейських векселів.

Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо негайно влити кошти в українську економіку. Чи є у нас зараз гроші відшкодувати ПДВ? Немає. І ми будемо так само казати вам правду: грошей у казні немає, щоправда, в лютому, доки не прийшла нова влада, Міністерство доходів і зборів швиденько списало 5 млрд. грн. на відшкодування  ПДВ на фірми, які не мали ніякого відшкодування до ПДВ, це ще було вкрадених за декілька днів 5 млрд. грн.

Наша пропозиція: цей інструмент в Україні використовувався з 2004 року. Ми пропонуємо публічно, прозоро, кожній компанії, яка має невідшкодований ПДВ, видати не векселі, а гарантовані державою облігації внутрішньої державної позики, під які суб`єкти підприємницької діяльності підуть в банки і отримають дешеві і довгі кредити. Таким чином, ми повернемо в економіку близько 20 млрд. грн., які звідти були вкрадені і вилучені через невідшкодування ПДВ.

Друге – що стосується позитивного так званого пакету, ми провели переговори з низкою міжнародних фінансових організацій. Якщо ми приймемо рішення, які вам сьогодні оголошені, то ми вважаємо, що протягом 2014-2015 р.р. ми здатні реалізувати дуже амбіційну інвестиційну програму.

За рахунок чого буде ця програма? Я вам коротко скажу, про які обсяги коштів ідеться.

Я не можу зараз розкрити цифру, яка буде отримана в 2014 р. від МВФ, але скажу загалом, скільки наш пакет дасть можливість влити коштів в українську економіку.

Отже, бюджетна позика Світового банку – 1 млрд. дол.

Кошти, які виділяє Євросоюз на так звану макрофінансову допомогу, – це 2 млрд. дол.

Конгрес США виділяє 1 млрд. дол. на макрофінансову допомогу.

200 млн. дол. – це додатковий кредитний ресурс, який видає Уряд Канади.

100 млн. дол. – це те, що пропонує Уряд Японії.

100 млн. дол., які вчора оголосив польський Уряд.

200 млн. дол., які додатково дасть Світовий банк на так звану проектну діяльність.

200 млн. дол. – це ЄБРР.

170 млн. дол. – це Європейський інвестиційний банк.

400 млн. дол. – Міжнародна фінансова корпорація.

Крім цього, ми все-таки домовилися з нашими кредиторами, щоб залишити такий інструмент підтримки економіки, як державні гарантії під інвестиційні проекти. Це 25 млрд. грн., які ми зможемо залучити під агропромисловий та індустріальний сектор.

Загальний обсяг підтримки економіки, який ми бачимо, буде складати 13,6 млрд. дол. США, якщо цей пакет буде прийнято.

Тепер окремо щодо проектів, які ми хотіли б реалізувати в 2014-2015 роках. Зупинюся на базових.

Модернізація газопроводу, наші магістральні газопроводи. Це спільний проект ЄБРР і Європейського інвестиційного банку. Під цей проект ми залучимо 308 млн. євро.

Будівництво метрополітену у м. Харків. Під цей проект протягом 2014-2015 р.р. кошти ЄБРР і Європейського інвестиційного банку в розмірі 300 млн. євро.

Підтримка реформування оптового ринку електроенергії – кошти ЄБРР в розмірі 70 млн.

Наступний проект – розширення Каховської ГЕС. Ми не маємо остаточної цифри, але Міжнародний європейський банк розвитку і реконструкції готовий кредитувати.

ЛЕП «Луцьк-Тернопіль» – це також проект Європейського банку розвитку і реконструкції.

Розвиток мережі електропередач саме на півдні України, де у нас є найбільші проблеми і де у нас найбільші втрати. Це до 40% втрат в енергетичних мережах України. Також Європейський банк розвитку і реконструкцій.

Завершення будівництва метрополітену в Дніпропетровську. Європейський інвестиційний банк готовий фінансувати – це 152 млн. євро.

Муніципальна програма в Україні – це те, що потрібно мерам міст, маленьким містечкам на підтримку місцевого самоврядування і реалізацію проектів у цих маленьких містечках. Це 400 млн. євро.

І основний кредит щодо кліматичних змін України – це також програма Європейського інвестиційного банку, який має відношення до екології, це ще 200 млн. євро.

Ще раз зазначу, що у нас залишається кредитний ресурс, який може видаватися під державні гарантії центрального Уряду, це 25 млрд. грн.

Окремо хотів би зазначити ту політику, яку ми вважаємо, повинен сповідувати Центральний банк. Національний банк є незалежною установою і Уряд не має права і не буде ніколи диктувати політику Центрального банку, але на наше переконання ставки залучення в розмірі 25%, а кредитні ставки в розмірі 35% – є неприйнятні.

Ми закликаємо Національний банк розпочати найширшу програму рефінансування комерційних банків під ставку 14%. Це дасть можливість відправляти ресурс в економіку за ставкою не вище 17-18%. При інфляції 12-14%, шановні колеги, плата за ресурс буде складати всього 4-5%, як є в країнах-членах ЄС. Ціни виросли на 14%, ставка в кредитуванні - 18, фактична плата - 4%.

Ми працюємо над цією програмою з Нацбанком України.

Шановні колеги, там є низка речей, які стосуються переформатування програми по допомозі сім`ям з дітьми. Ми, з одного боку, змінюємо суми за першу, другу і третю дитину, але з іншого боку збільшуємо разову виплату і продовжуємо її з 3-х років до 4-х років. Вам Міністр соціальної політики про це доповість. Там є маса речей, які, ще раз кажу, не викличуть аплодисментів, але нам будуть аплодувати наші діти, тому що ми врятуємо країну, ми врятуємо українську економіку, і в 2015 р. і надалі Україна вийде з падіння і продемонструє економічний ріст, зайнятість, збільшення соціальних стандартів і високі економічні стандарти країни.