На початку 2021 року проаналізовано виконання основних положень Закону України «Про доступ до публічної інформації» органами виконавчої влади.

Аналіз даних показав, що за період з травня 2011 року по грудень 2020 року запитувачі надіслали до органів виконавчої влади 702 653 запити, у тому числі до міністерств – 242 632 (що складає 34,5% від загальної кількості), до інших центральних органів виконавчої влади – 335 178 (47,7%), до місцевих органів виконавчої влади – 124 843 запити (17,8%).

 На адресу Кабінету Міністрів та його Секретаріату за весь період дії Закону України «Про доступ до публічної інформації» по квітень 2021 року включно надійшло 34 962 запити на інформацію.

Найбільша кількість запитів була отримана Національною поліцією (125 620), Міністерством внутрішніх справ (91 078), Пенсійним фондом (44 950), Київською міською державною адміністрацією (42 001), Міністерством юстиції (27 235), Адміністрацією Державної прикордонної служби (20 885), Міністерством охорони здоров’я (18 931), Державною службою статистики (18 441), Міністерством соціальної політики (17 295), Харківською облдержадміністрацією (15 301), Міністерством освіти і науки (12 717), Міністерством оборони (10 943), Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства 

(9 662), Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру (8 322).

Слід зазначити, що із загальної кількості отриманої органами виконавчої влади кореспонденції, в якій автори посилалися на Закон України «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон), зверненнями за змістом було 96 664 листи, що становить 13,8% від загальної кількості запитів, отриманих органами виконавчої влади. Із них у міністерствах – 

39 702 звернення (або 18% від загальної кількості запитів, отриманих міністерствами), у інших центральних органах виконавчої влади – 51 878 (15,5%) та у місцевих органах виконавчої влади – 5 084 (4,1%).

Із загальної кількості запитів на публічну інформацію, отриманих органами виконавчої влади: 352 293 надійшло електронною поштою (або 50,1% від загальної кількості), 252 743 (36%) – поштою, 7 786 (1,1%) – телефоном, 6 277 (0,9%) – факсом.

Значна кількість запитів на інформацію надійшла іншими каналами, зокрема, під час особистих прийомів або передавалася особисто працівникам підрозділів, відповідальних за організацію доступу до публічної інформації у спеціально визначених місцях, через Систему електронної взаємодії органів виконавчої влади, через спеціальні скрині у адмінбудівлях. Кількість таких запитів склала 83 554 (11,9%).

 Як свідчить аналіз отриманих даних, найбільш затребуваним каналом направлення запитів на інформацію є електронна пошта. Так, за період з травня 2011 року по грудень 2020 року електронною поштою отримано на 14,1% більше запитів, ніж звичайною поштою.

Слід звернути увагу, що електронна пошта була найбільш поширеним каналом надходження запитів до місцевих органів виконавчої влади – 81 545 (65,3% від загальної кількості запитів, отриманих місцевими органами виконавчої влади).

На майже 10% більше запитів за допомогою електронної пошти ніж поштовим зв’язком отримали міністерства та інші центральні органи виконавчої влади (50,6% проти 40,9% у міністерствах та 51,3% проти 42,2% у інших ЦОВВ).

 До Секретаріату Кабінету Міністрів за весь період дії Закону України «Про доступ до публічної інформації» електронною поштою надійшло понад 60% всіх запитів.

Привертає увагу те, що факс, як засіб направлення запитів до органів виконавчої влади, втрачає свою актуальність. Про це свідчить статистика останніх трьох років. Так, у 2018 році органами виконавчої влади за допомогою факсу отримано 331 запит, у 2019 – 246, а у 2020 лише 22 запити.

 До Секретаріату Кабінету Міністрів у 2020 році за допомогою факсу запити на інформацію не надходили, у 2019 році зазначеним каналом зв’язку отримано 4 запити, у 2018 – 5 запитів.

Переважну більшість запитувачів цікавила правова інформація (104 386 запитів), інформація про фізичну особу (104 369 запитів), статистична інформація (68 174 запити), інформація довідково-енциклопедичного характеру (56 269 запитів).

Від фізичних осіб до органів виконавчої влади надійшло 474 574 запити (67,5%), від юридичних осіб – 138 803 (19,8%), від представників засобів масової інформації – 

53 095 (7,6%), від об’єднань громадян без статусу юридичної особи – 36 181 (5,1%). Тобто, і надалі найбільш активною категорією запитувачів залишаються фізичні особи.

Для роботи запитувачів із запитами у 78 із 96 опитаних органів виконавчої влади створено спеціальні робочі місця.

Згідно зі статтею 10¹ Закону та постанови Кабінету Міністрів від 21 жовтня 2015 р. № 835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» розпорядники інформації зобов’язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Як свідчить аналіз отриманої Секретаріатом Кабінету Міністрів інформації, із 96 опитаних органів виконавчої влади, розміщення наборів даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних забезпечують 83 органи.

Оновлення інформації у наборах даних органами виконавчої влади здійснюється переважно у міру внесення змін, щомісячно та щоквартально. Набори даних розміщуються у таких форматах: XLS(X), DOC(X), PDF, JSON, (X)HTML, 7z, JPG (JPEG), CSV, ZIP, ODT, TIFF, RTF, TXT, ODS.

Відповідно до статті 14 Закону розпорядники інформації утворюють спеціальні структурні підрозділи або визначають відповідальних осіб, які організовують доступ до публічної інформації.

 Станом на грудень 2020 року 50 органів виконавчої влади мають структурний підрозділ у складі відділу/управління/департаменту, у 32 – визначені відповідальні особи, окремі структурні підрозділи функціонують у 14 органах виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 21 Закону та постанови Кабінету Міністрів від 13 липня 2011 р. № 740 «Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк копій документів, що надаються за запитом на інформацію» розпорядник інформації визначає розмір фактичних витрат на копіювання і друк документів, що надаються за запитом на інформацію, в межах встановлених граничних норм. За інформацією отриманою від органів виконавчої влади, відшкодування фактичних витрат на копіювання і друк документів потребують в середньому 1-2 запити на місяць.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів від 21 листопада 2011 р. № 1277 «Питання системи обліку публічної інформації» до обов’язків розпорядників інформації належить систематичне ведення обліку документів, що знаходяться у їхньому володінні. Система обліку публічної інформації функціонує у 83% органів виконавчої влади, майже 73% органів оприлюднили систему обліку публічної інформації на власних веб-сайтах.

Переважна більшість розпорядників інформації ведуть електронний облік запитів на інформацію. За результатами розгляду запитів на інформацію 88% органів виконавчої влади публікують щомісячні, щоквартальні, щотижневі та щорічні звіти про опрацювання запитів на інформацію на власних сайтах.

Одночасно зазначаємо, що з графічними звітами про результати роботи із запитами на інформацію Секретаріату Кабінету Міністрів можна ознайомитись на Урядовому порталі за посиланням – https://bit.ly/30LQqpq.

Із загальної кількості запитів (702 653) на 31 990 (4,6% від загальної кількості запитів) органами виконавчої влади було надіслано запитувачам відмови у наданні інформації, оскільки:

– органи виконавчої влади не були розпорядниками запитуваної інформації  

(22 690, або 3,3% від загальної кількості запитів);

– запитувана ними інформація мала обмеження доступу (9 300, або 1,3%), а саме:    

4 937 (0,7%) запитів стосувалося конфіденційної інформації, 3 351 (0,5%) - таємної, 

1 012 (0,1%) – службової.

Відповідно до статті 15 Закону органи виконавчої влади мають забезпечувати своєчасне оприлюднення проектів рішень, що підлягають обговоренню.

На виконання зазначеної норми Закону, органами виконавчої влади було оприлюднено 

58 938 проектів рішень. З них: 13 423 проекти винесли на обговорення міністерства,

15 072 – інші центральні та 30 443 місцеві органи виконавчої влади.

Актуальною проблемою, з якою стикалися органи виконавчої влади під час опрацювання запитів, лишається невірне трактування громадськістю Закону України «Про доступ до публічної інформації» (звернення по суті, визначаються громадянами як запити). Крім того, згадувалися такі проблеми як сканування великого обсягу запитуваної інформації, яка наявна лише в паперовому вигляді, та безоплатне надання цієї інформації, зловживання з боку запитувачів з проханнями надати копії документів, які були надані на виконання попереднього інформаційного запиту, масштабні і деталізовані запити, що потребують значного часу, людських ресурсів і сил на опрацювання. Крім того, фізичні та юридичні особи посилаючись на Закон України «Про доступ до публічної інформації» звертаються за отриманням адміністративних послуг.

В органах виконавчої влади постійно працюють над покращенням забезпечення доступу до публічної інформації та підвищенням компетентності держслужбовців у цій сфері. Зокрема, відбуваються семінари, тренінги які проводяться, як власними силами так і з залученням Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Української школи урядування, крім того активно використовуються освітні он-лайн платформи «Prometheus» та «Дія. Цифрова освіта». Враховуючи введення у 2020 році карантинних обмежень у зв’язку з поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19 більшість освітніх заходів відбувалася в режимі он-лайн.