Екологічна політика

Процеси глобалізації та суспільних трансформацій підвищили пріоритетність збереження довкілля, а отже, потребують від України вжиття термінових заходів. Протягом тривалого часу економічний розвиток держави супроводжувався незбалансованою експлуатацією природних ресурсів, низькою пріоритетністю питань захисту довкілля, що унеможливлювало досягнення збалансованого (сталого) розвитку.

Попередження негативних наслідків зміни клімату

Мета реформи – попередження негативних наслідків зміни клімату, адаптація до зміни клімату та збереження озонового шару шляхом вдосконалення державної політики для досягнення сталого розвитку держави, створення правових та інституційних передумов для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян.

Ключові результати

Ратифіковано: Рамкова конвенція ООН про зміну клімату, Кіотський протокол до неї, Паризька угода, Віденська конвенція про охорону озонового шару та Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар;
Схвалено та направлено до Секретаріату Рамкової конвенції ООН про зміну клімату перший національно-визначений внесок України до Паризької угоди;
Прийнято Закон України від 12.12.2019 №337-ІХ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»;
Прийнято Закон України від 12.12.2019 №376-ІХ «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами»;
Схвалено Стратегію низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року;
Схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року;
Затверджено План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату.

Навіщо щось змінювати?

Зміна клімату та руйнування озонового шару є одними з основних проблем світового розвитку з потенційно серйозними загрозами для глобальної економіки та міжнародної безпеки внаслідок підвищення прямих і непрямих ризиків, пов’язаних з енергетичною безпекою, забезпеченням продовольством і питною водою, стабільним існуванням екосистем, ризиків для здоров’я і життя людей. Низька здатність країни адаптуватися до таких проявів зміни клімату, як повені, посухи, руйнування берегів і тривалі періоди з аномальною спекою, може призвести до соціальної та економічної нестабільності. За останні десятиріччя питання щодо зміни клімату та руйнування озонового шару перетворилися в одну з найбільш гострих проблем світової економіки і політики у контексті вироблення стратегій скорочення викидів озоноруйнівних та парникових газів і поступового переходу до низьковуглецевого розвитку всіх секторів економіки і складових життєдіяльності людини.

Невідкладність розв’язання проблеми у сфері зміни клімату та збереження озонового шару зумовлена:

необхідністю удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази у цій сфері;
недостатньо чітким розподілом функцій, низьким рівнем координації дій та інституційної спроможності органів державної влади щодо планування і проведення дій у зазначеній сфері;
неузгодженістю політики у сфері зміни клімату із законодавчими та іншими нормативно-правовими актами в інших соціально-економічних сферах;
відсутністю системного підходу до створення наукового підґрунтя діяльності у сфері зміни клімату та збереження озонового шару.

Формування і подальша реалізація цілісних державних політик у сфері зміни клімату та збереження озонового шару, гармонізованих з міжнародним законодавством, є складним завданням через мультидисциплінарний характер проблеми. Політично, економічно і науково обґрунтовані рішення з питань зміни клімату та збереження озонового шару повинні прийматися для всіх секторів економіки, включаючи енергетику, промисловість, агропромисловий комплекс, транспорт, водне, лісове і житлово-комунальне господарства, землекористування, а також охорону здоров’я, збереження і відтворення екосистем.

Що передбачає реформа?

З метою розбудови цілісної державної політики у сфері зміни клімату та збереження озонового шару, гармонізованої з міжнародним законодавством, пропонується зосередитись на реалізації у середньостроковій перспективі наступних ключових напрямів:

скорочення викидів парникових газів;
адаптація до наслідків глобальної зміни клімату
скорочення споживання та поступове виведення з обігу озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів.

Напрям «скорочення викидів парникових газів» спрямований на формування та реалізацію політик і заходів, спрямованих на скорочення антропогенних викидів або збільшення абсорбції парникових газів у середно- та довгостроковій перспективі.

Напрям «адаптація до наслідків глобальної зміни клімату» передбачає створення передумов для реагування та упередження негативних наслідків зміни клімату, зниження ризиків та вразливості до зміни клімату населення, всіх секторів економіки, природних екосистем з врахуванням регіональних особливостей кліматичних змін та пріоритетів, визначених у стратегіях регіонального розвитку.

Напрям «скорочення споживання та поступове виведення з обігу озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів» спрямований на зменшення кількості технологій та обладнання, що працюють з використанням озоноруйнівних речовин та фторових парникових газів через запровадження регулювання, державну підтримку та отриманні міжнародної технічної допомоги на конверсію.

Цілі та завдання

Розроблення та схвалення другого національно-визначеного внеску України до Паризької угоди
Затвердження комплексного Національного плану з енергетики та зміни клімату на 2021–2030 роки.
Прийняття нормативно-провових актів на виконання Закону України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»
Прийняття нормативно-провових актів на виконання Закону України «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами»

Над реформою працюють

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерство енергетики України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Європейський банк реконструкції та розвитку, ПРООН, Світовий банк, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ), Європейська комісія, Офіс реформ КМУ

Матеріали та посилання

· Рамкова Конвенція ООН з питань зміни клімату

· Кіотський протокол до Рамкової конвенції Організації Об'єднаних Націй про зміну клімату

· Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони

· Паризька угода

· Розпорядження КМУ від 16 вересня 2015 р. № 980-р «Про схвалення Очікуваного національно визначеного внеску України до проекту нової глобальної кліматичної угоди»

· Розпорядження КМУ від 7 грудня 2016 р. № 932-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року»

· Розпорядження КМУ від 6 грудня 2017 р. № 878-р «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року»

· Закон України від 12.12.2019 №337-ІХ «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів»;

· Монреальський протокол про речовини, що руйнують озоновий шар

· Віденська конвенція про охорону озонового шару

· Закон України від 12.12.2019 №376-ІХ «Про регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами»

Забезпечення ефективного та безпечного управління відходами

Мета реформи – створення належної інфраструктури об’єктів управління відходами, покращення стану навколишнього природного середовища, санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Зменшення розмірів утворення відходів та обсягів накопичення відходів на полігонах і сміттєзвалищах, збільшення обсягів сортування та рециклінгу відходів, стимуляція використання безвідходних та екологічно безпечних технологій.

Ключові результати

Схвалено Національну стратегію управління відходами до 2030року: визначає візію реформи та її пріоритети разом із цільовими показниками.
Затверджено Національний план управління відходами, який визначає завдання і практичні заходи, що дозволяють Україні до 2030 року перейти на нову європейську модель управління відходами.
Створено Координаційну раду з питань реалізації Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року, що сприяє забезпеченню координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо формування та реалізації державної політики у сфері управлінні відходами.
Супроводжуються у Верховній Раді України ключові законопроєкти: «Про управління відходами», «Про відходи електричного та електронного обладнання», «Про батареї і акумулятори».
Затверджено наказом від 12.04.2019 № 142 Методичні рекомендації з розроблення регіональних планів управління відходами. Система управління відходами має два ключових рівні – національний та регіональний. На національному запроваджується стратегічне бачення разом із ключовими показниками, яких планується досягти. На регіональному відбувається предметне планування чіткої кількості об'єктів та суб'єктів управління відходами за кластерним принципом, тобто де і як утворюється та що з цим робити.
Методичні рекомендації розроблені для регіонів України з метою підготовки ними власних регіональних планів – практичних посібників управління відходами в областях, які мають стати інвестиційними планами.

Навіщо щось змінювати?

У країні щорічно утворюється близько 400 мільйонів тонн відходів і тільки 6% їх переробляють. Це є надзвичайно низьким показником порівняно з країнами ЄС, де переробляють близько 40% усіх відходів.

Значні обсяги накопичених в Україні відходів та відсутність ефективних заходів управління ними поглиблюють екологічну кризу і стають гальмівним фактором розвитку національної економіки.

Відсутність дієвого механізму управління відходами, низька інституційна спроможність державних органів, недостатній рівень міжвідомчої взаємодії та відсутність стратегічного планування призводять до збільшення кількості несанкціонованих сміттєзвалищ та перевантаження сміттєвих полігонів.

Відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС, Україна впроваджує Директиви ЄС у сфері управління відходами у національне законодавство, які сприятимуть удосконаленню системи управління відходами та переходу до циркулярної економіки, впровадженню ефективної ієрархії управління відходами та розширеної відповідальності виробника, а також створенню дієвої системи планування управлінням відходами на національному, регіональному та місцевому рівнях.

Що передбачає реформа?

1. Впровадження ключових понять

Створення системи дефініцій, які будуть повністю узгоджені з європейським законодавством – одна із важливих цілей реформи. Саме нові терміни разом із впровадженням Національного переліку відходів дозволять говорити із ЄС однією мовою щодо питань управління відходами.

2. Розширена відповідальність виробника

Реформа передбачає цілковиту відповідальність виробника за управління відходами, що утворюються на всіх етапах споживання його продукції. Система розширеної відповідальності виробника поширюватиметься щодо таких видів продукції: паковання, електричне та електронне обладнання, батарейки, батареї та акумулятори, транспортні засоби, термін експлуатації яких закінчився, оливи, шини тощо.

3. Створення Національного переліку відходів

Реформа створює підґрунтя для Національного переліку відходів, який повністю відповідатиме аналогічному переліку в ЄС. Відходи класифікуватимуть відповідно до Національного переліку відходів та Порядку класифікації відходів, з урахуванням їх походження, складу, а також – граничного значення концентрації небезпечних речовин.

Згідно з Національним переліком відходів, їх визначатимуть як:

небезпечні відходи;
відходи, що не є небезпечними;

Цілі та завдання

Супроводження розгляду у Верховній Раді України ключових для реформи законопроектів.
Розроблення та подання Уряду документів щодо утворення центрального органу виконавчої влади з питань управління відходами.
Розроблення регіональних планів управління відходами.
Створення інформаційного центру для збору, оброблення, аналізу та поширення інформації про управління відходами.