Україна поділяє основні ідеї, викладені у документах, що були прийняті під час Четвертої світової конференції жінок у Пекіні 1995 року, та майже повністю виконала рекомендації з покращення становища жінок, викладені у пунктах 201-207 Платформи дій Пекінської конференції.

На цьому наголосила 2 листопада 2009 року в Женеві (Швейцарія) заступник Міністра України у справах сім’ї, молоді та спорту Тетяна Кондратюк, представляючи результати http://www.kmu.gov.ua/sport/control/uk/publish/article?art_id=110511&cat_id=45327 ґендерних перетворень в Україні під час дискусії «Посилення участі жінок у політичному житті», яка була організована рамках проведення Європейською економічною комісією ООН (UNECE) огляду становища жінок у Європейському регіоні. Захід проводився в рамках підготовки до глобального огляду досягнень з впровадження Платформи дій протягом 1995-2010, який відбудеться у березні наступного року.

Заступник Міністра наголосила в доповіді, що принципи ґендерної рівності закріплені у Конституції України та низці інших нормативно-правових актів. Врахувавши розвиток ґендерного права у 2005-2006 роках, Україна прийняла декілька ключових актів, що покликані забезпечити рівні права та можливості чоловіків та жінок. Серед них Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей чоловіків та жінок», Указ Президента України та Державну Програму з утвердження ґендерної рівності в українському суспільстві у період до 2010 року.

“Важливо також відзначити, що ми вдосконалюємо національний механізм з впровадження ґендерної рівності, - зазначила заступник Міністра, - який базується на активному залученні представників влади – заступників голів центральних органів виконавчої влади, як відповідальних за питання ґендерної рівності». Вона також додала, що координаційні ради з гендерної рівності утворені на рівні як виконавчої влади, так і регіональному рівні. Призначені відповідальні за ґендерну політику у секретаріатах усіх комітетів Верховної Ради України, у міністерствах та обласних державних адміністраціях.

“Усі ці зміни були здійснені за активної участі представників влади, приватного сектору та громадських організацій» - сказала заступник Міністра. Окремо вона наголосила на тій важливій ролі у підтримці ґендерних перетворень у нашій країні, яку відіграє Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН).

Тетяна Кондратюк окреслила низку завдань, що досі є актуальними в Україні: «У рейтингу залучення жінок у політичне життя Україна займає 117 місце у світі. При тому, що Україна є однієї з небагатьох країн світу, у якій посаду Прем’єр-міністра та низку інших ключових посад у державі обіймають жінки. У загальному ж рейтингу ґендерної рівності Україна обіймає 61 місце. Представництво жінок у Парламенті становить лише 8,5%».

Сучасне суспільство потребує політичної модернізації. Одним з головних каталізаторів цього процесу є підсилення політичного лідерства.

“Наприклад, в Україні жінки лідирують не лише за загальною чисельністю населення, а й за кількістю працюючих громадян країни.  Жінок більше за чоловіків у таких сферах, як охорона здоров’я, освіта, гуманітарна та соціальна сфери. В той же час, жінки не мають рівних з чоловіками можливостей. Ґендерний дисбаланс є очевидним через серйозний розрив в соціальних позиціях та можливостях чоловіків та жінок,” – додала Тетяна Кондратюк.

Наприкінці свого виступу заступник Міністра наголосила на важливість ролі урядів у розв’язанні  ґендерних проблем.

“Сподіваємось, що регіональна зустріч, присвячена 15-річчю виконання Пекінської Плітформи дій, надасть значного імпульсу розвитку цього напряму”, - підсумувала Тетяна Кондратюк.

 

Довідково:

 

Результатом Пекінської конференції 1995 року стали Пекінська Декларація та Платформа дій, що становлять собою міжнародний механізм забезпечення гендерної рівності.

Платформа дій окреслює 20 аспектів, серед яких, зокрема, бідність, політичне представництво, насильство проти жінок. Платформа передбачає глобальну співпрацю країн у напрямку подолання дискримінації жінок та усунення ґендерного дисбалансу. Кожні 5 років відтоді відбувається глобальний огляд, покликаний оцінити зміни у становищі жінок у всьому світі.

 

Для отримання додаткової інформації щодо регіонального та світового огляду відвідайте сайт: http://www.un.org/womenwatch/daw/beijing/platform/