українська російська англійська
Керівники урядів Української Радянської Соціалістичної Республіки

 

 

 

ЛЯШКО Олександр Павлович

 

(р. н. 1915)

(керував урядом:

червень 1972 р. – липень 1987 р.)

 

Народився 30 грудня 1915 р. в родині робітника-залізничника на станції Родакове Луганської області. Після закінчення школи почав трудовий шлях учнем слюсаря-інструментальника в залізничному депо. Влітку 1931 р. вступив до автошляхового технікуму. У квітні 1935 р. закінчив технікум і почав працювати у великому автогосподарстві коксохімічного заводу: заступником начальника автобази,  через рік – її начальником. Пізніше прийняв запрошення перейти до обласної школи автомеханіків, де працював викладачем, завучем.

Влітку 1937 р. вступив до Донецького індустріального інституту. Обрав фах інженера-мета­лурга. Разом з однокурсниками влітку 1941 р. направлений курсантом до 2-го Харківського танкового училища.

Після закінчення у 1942 р. училища одержав звання лейтенанта і був направлений на Горьковський автозавод, що перейшов тоді на випуск танків.

Взвод, яким командував О. Ляшко, одержав бойові машини і був перекинутий на Північно-Кавказький фронт. Після вдало організованого ремонту бойової техніки О. Ляшка повернули в училище, де він викладав до кінця війни.

З 1945 р. працював на Новокраматорському машинобудівному заводі. Водночас без відриву від виробництва навчався в Донецькому індустріальному інституті. З 1947 р. – заступник начальника цеху, заступник директора,  парторг ЦК ВКП(б) на заводі.

У 1952–54 рр.  працював першим секретарем Краматорського міськкому компартії України. У 1954 р. – в Донецькому обкомі КПУ на посадах секретаря, другого секретаря і з 1960 р. – першого секретаря.

У 1963 р. запрошений до ЦК компартії України. До 1969 р. працював  секретарем і другим секретарем ЦК.

20 червня 1969 р. О. Ляшка обрано головою Президії ВР УРСР. Цю посаду він обіймав протягом 1969–72 рр. З 9 червня 1972 р. – голова РМ УРСР.

У травні 1986 р. О. Ляшко очолив Республіканську урядову комісію з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС. У липні 1987 р. п’ята сесія ВР УРСР звільнила О. Ляшка від обов’язків голови РМ.

Автор трьох книг спогадів: «Путь выживания», «Путь в номенклатуру» (1997), «На ступенях власти» (2001).

Визнанням заслуг О. Ляшка є указ Президента України від 29 грудня 2000 р. про нагородження його за значний особистий внесок у розвиток економіки, науки і культури України, багаторічну сумлінну працю орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

О. Ляшко – Герой Соціалістичної Праці (1985), має також ордени Леніна (1965, 1971, 1973, 1975, 1977, 1985), Трудового Червоного Прапора (1957, 1958), Вітчизняної війни I ступеня (1985), Богдана Хмельницького, «Прапора Угорської народної республіки у лавровому вінку» та 20 медалей.

 

 

версія для друку