українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана на засіданні Уряду від 19 липня 2017 року
20.07.2017 | 11:06
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

ГРОЙСМАН В.Б. – Пропоную розпочати засідання нашого Уряду з традицією, яку ми заклали, – звіту нашої роботи за шість місяців.

Цю роботу можливо назвати капітальним ремонтом країни, оскільки коли дивишся на стан справ усередині країни в багатьох сферах, починаючи від закладів культури, охорони здоров'я, освіти, інфраструктури, українських доріг, які поки що знаходяться в такому, досить непривабливому стані, ми розуміємо, що потрібні глибинні зміни. Ми його називаємо капітальним ремонтом абсолютно в усіх сферах.

Насправді, на превеликий жаль, особливо останнє десятиріччя було десятиріччям втрачених можливостей. І це покладає на нас достатньо широке завдання для того, щоб ми абсолютно гармонійно почали вирішувати проблеми в багатьох сферах, які оточують людину.

Нещодавно мене запитали, в чому ж все-таки пріоритет? Пріоритет один –  це людина і все те, що її оточує. Можливо абсолютно чітко сказати про те, що маємо навести лад в освіті, в охороні здоров'я, в інфраструктурі, зробити якісні українські дороги, стати енергонезалежними. При всьому нам потрібно забезпечити якісний рівень безпеки всередині країни. Ми маємо розвивати наш людський капітал. Я вважаю, що це є найвища цінність. Тобто виходити потрібно з інтересів людей.

Ще раз наголошую, що 10 років, особливо останніх – це період втрачених можливостей. І зараз питань, які потребують вирішення збалансовано, є велика кількість. Але жодного капітального ремонту, реконструкції зробити неможливо, якщо немає фундаменту і основ. Основа – це є економіка. Але головне – має бути проект. Проект, що ми будуємо, і розуміння того, де наша спільна ціль. А ціль у нас єдина – маємо побудувати економічно і демократично сильну нашу прекрасну державу.

Вчора ми відзначали 100 років українського Уряду. 100 років тому була перша спроба створити незалежну демократичну державу. Але й це сторіччя в багатьох проявах було теж втрачено, на превеликий жаль. Зараз ми будуємо нову історію нашої країни. І вона має бути успішною.

Хотів би підкреслити, що цей проект, про який ми говоримо, – це є середньостроковий план дій Уряду. Це абсолютно чіткий план, який об’єднує всі напрямки життя нашої держави і наших людей.

Важливо те, що ми вперше презентували цей план дій на середньострокову перспективу. В Лондоні на міжнародній конференції, яка нещодавно відбулася, ми нашим міжнародним партнерам сказали про те, де ми сьогодні знаходимося, куди хочемо йти далі, в чому полягають наші пріоритети і які завдання перед нами стоять.

Насправді середньостроковий план дій – це якісний проект того, що ми хочемо побудувати в нашій державі. І саме головне те, що ми регулярно звітуємо, ми абсолютно чітко підкреслюємо власну відповідальність за кожен напрямок життя в нашій країні. Дуже важливо, щоб кожен орган влади, кожен так само регулярно, поквартально, по півріччю, по року, звітував перед українськими громадянами. Це підвищує рівень відповідальності тих, хто відповідає за напрямки життя.

Окремо хотів би сказати, що ми також перейшли в цьому році на середньострокове бюджетне планування. Це надзвичайно важливий крок, який дає можливість  розширити горизонт планування з одного року до трьох років. Це означає, що ми можемо формувати системну і якісну політику змін нашої держави.

Перше, що я б хотів зазначити – наш перший пріоритет. Це економічне зростання. Що нам вдалось? Оскільки ми дані по 2-му кварталу будемо отримувати в серпні, сьогодні можливо сказати, що в минулому році розпочалось економічне зростання. По результатах 1-го кварталу ми маємо економічне зростання на рівні 2,5%. Якщо ми запитаємо один одного, достатньо це для того, щоб Україна більш динамічно розвивалась – ні, цього недостатньо. І тому я скажу про те, що потрібно зробити для того, щоб цей економічний ріст був пришвидшений.

Але, разом з тим, ми маємо по результатах 1-го кварталу 2,5% росту. Реальна заробітна плата в країні збільшилась на майже на 20%. Це означає, що це вже реальне збільшення за вирахуванням тієї інфляції, яка була за цей період. Середня заробітна плата в країні зросла на 13% і по травню дорівнює 6 тис. 840 грн. Але ми знаємо, що за результатами вже червня і липня середня заробітна плата в країні більше 7 тис. грн. Це теж є дуже позитивний сигнал.

Обсяг капітальних інвестицій, січень, березень – це 1-й квартал, відповідно до 2016 року збільшився теж на 21%. Цього теж є поки що недостатньо, але динаміка дуже позитивна.

Окремо хотів би зазначити щодо наших експортних можливостей. Якщо в 2016 році за цей період ми мали 11,5% росту, то за аналогічний період ми маємо сьогодні вартісний обсяг експорту товарів з України збільшення більше ніж на 25%.

Також дуже важливо, що ми перевиконали бюджет за І півріччя на 29 млрд. грн. Якщо ми подивимося на 2016 рік за цей період – ми мали дефіцит 35 млрд. минулого року по І півріччю. Фактично зараз ми маємо перевиконання бюджету. Це говорить про те, що економіка оздоровлюється і відбувається реальна детінізація.

Економічне зростання. Що ми робили для того, щоб підтримувати економічний ріст? Тут не є вичерпний перелік всіх заходів, які ми проводили, і рішень, які були прийняті. Я назву тільки декілька. Дуже важливо, щоб ми створювали так званий бізнес-клімат, який всі прагнуть. Але для цього нам потрібно абсолютно зрозуміла система і абсолютний спокій в бізнес-середовищі. Нам ще багато потрібно зробити для цього, але ми вводимо, в тому числі суттєві системні зміни.

Отже, ми поклали в цьому році кінець надзвичайно корупційній схемі щодо повернення ПДВ. Ми запустили в дію електронний реєстр ПДВ, який в абсолютно автоматичному режимі без втручання чиновників ДФС повертає бізнесу його кошти у вигляді ПДВ. Раніше це все керувалося вручну. Наш Уряд запровадив цю систему в електронному вигляді.

Окремо хотів би зазначити, що ті зусилля, які ми робимо сьогодні, перші зусилля на митниці, дають нам теж позитивний результат. Надходження митних платежів до державного бюджету за І півріччя склали відповідно до плану минулого року плюс 37% – на 39 млрд. грн. до минулого року. Якщо ви пам`ятаєте, я говорив в минулому році, що в митниці є від 35 до 50 млрд. грошей, які потрібно завезти в національний бюджет.

Ми вже сьогодні завели за півріччя 39 млрд. Думаю, наступне півріччя буде не менш прогресивним і результативним. Йдеться про те, що зараз ми навіть на митниці вже починаємо закуповувати електронні сканери, які будуть абсолютно повністю моніторити пересування через кордони нашої держави товарів. Це буде означати, що ми будемо ефективно боротися з контрабандою, "сірим імпортом", будемо залучати кошти в державний бюджет і саме головне – через недопущення на ринок контрабандних товарів це буде ще одним додатковим стимулом розвитку внутрішнього виробництва в нашій країні.

Ми запускаємо електронну акцизну марку, тому що в сфері обігу підакцизних товарів є сьогодні величезні прогалини і вони негативно відзначаються на бюджетному процесі в тому числі, багато фальсифікату, багато підробок. Електронна акцизна марка дасть можливість ефективно з цим боротися. Ми підготували законопроект і відповідно нам потрібна підтримка в цьому українського парламенту.

Окремо хотів би зазначити, що ми проводимо масштабну дерегуляцію в країні. Як ви пам`ятаєте, ми, напевно, більше 3 тис. сторінок різноманітних регуляційних речей скасували. В цьому році було прийнято ряд важливих рішень в дерегуляції у сфері будівництва, що є дуже важливо, і ми можемо сьогодні побачити, що будівництво є одним з секторів економіки, які демонструють сьогодні зростання.

Ми прийняли ряд важливих рішень, і їх підтримав парламент. Йдеться про те, що ми врешті-решт скасували печатки, різноманітні регуляційні речі, які просто заважали бізнесу бути більш вільними, схвалили Стратегію розвитку малого і середнього підприємництва в Україні на період до 2020 року, хоча я вважаю, що ця стратегія має бути вдосконалена, оскільки наше головне завдання, щоб в структурі українського бізнесу малий, середній і мікробізнес займав левову частку, і це дуже серйозний шлях, яким ми маємо йти. Європейські країни з сильною економікою проходили цей шлях і досягали успіху.

Окремо хотів би підкреслити, що нам потрібно підтримати інновації в нашій країні. Повноцінної системи підтримки інновацій в Україні зараз не існує. І це в тому числі величезний виклик для нас, тому що ми маємо, найголовніше, інтелект, людей, які дуже добре показують результати діяльності у сфері інновацій. Але нам потрібно забезпечити трансфер інновацій в національну економіку, тобто створювати високотехнологічний продукт. Фактично ми сьогодні допомагаємо багатьом країнам його створювати. Треба, щоб цілісно ми його створювали в Україні. Ми розробили Концепцію створення Ради інновацій. Я думаю, що до кінця літа вона вже буде запущена як інституція при Уряді, яка буде займатися розвитком інновацій.

Окремо хотів би підкреслити, що нам важливо створювати індустріальні парки в нашій країні, і така ініціатива знаходиться в парламенті, ми її підтримуємо, і технологічні парки, які є осередком технологічного розвитку і прориву. До речі, важливо зазначити, що ми увійшли в цьому році по індексу в топ-50 країн, в глобальному індексі інновацій у 2017 році. Це теж добрий показник у тому, що все ж таки ми рухаємося до лідерства, хоча нам ще дуже багато потрібно зробити.

Окремо що стосується залучення інвестицій. Ми зараз зробили певний пакет законопроектів, який знаходиться в парламенті, і ми будемо просити з наступної сесії парламент підтримувати ці закони, які дозволяють поліпшити інвестиційний клімат в нашій державі, у тому числі шляхом масштабних дерегуляцій, зміни норм, які сьогодні є стримуючими нормами для розвитку бізнесу і залучення інвестицій.

Зокрема, хотів би підкреслити, також новий Закон "Про приватизацію", який ми пропонуємо прийняти парламенту, – я б сказав, про ефективне використання державних активів державних компаній, які сьогодні є збитковими і є осередком корупції.

Тобто ми пропонуємо на трьох засадах абсолютно прогресивний новий закон. Він буде передбачати абсолютну прозорість процесу приватизації і абсолютну конкурентність. Це буде означати тільки єдине – що буде вигравати той, хто надасть найкращі умови для держави. А це означає, що будуть створені нові робочі місця і буде пришвидшено економічний ріст саме за рахунок залучення інвестицій від приватизації.

І також ми будемо забезпечувати гарантії інвестицій. Ми передбачаємо в цьому законі впровадження щодо суперечок процесу приватизації (саме англійське право). Це дасть можливість забезпечити гарантії інвестицій в нашу країну.

Хотів би сказати й про міжнародну торгівлю. Ми вже цього року розпочинаємо вільну торгівлю між Україною та Канадою. Ми отримали буквально нещодавно нові преференції на додаткові квоти на поставку української продукції до країн Євросоюзу без додаткових мит. Це теж створює для нас належні умови для розвитку економіки.

Рухаємося далі. Підтримка аграрного сектору, шановні колеги. Ніхто не буде заперечувати, що аграрний сектор є локомотивом розвитку нашої економіки. Він формує 12% ВВП. З переробкою – це майже 17%. Але потенціал наш є в рази більше. І це означає, що ми можемо поглиблювати інвестиції в цю сферу. І для цього ми розробили ряд програм, які сьогодні вже почали реалізовуватися.

Фінансова підтримка заходів у агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів. Цього є недостатньо – 300 млн., але цей крок був вірний. І ми плануємо в серпні ухвалити нову програму підтримки фермерства, цільову підтримку фермерства. Це дасть можливість нам розвивати аграрний сектор саме в малому, середньому сегменті і мікросегменті мікробізнесу.

Ми запустили вперше програму підтримки сільгоспвиробників якісної сільськогосподарської техніки. Це означає, що ця програма має теж середньострокове планування. В цьому році ми виділили на це 550 млн., у наступному році це буде біля 1 млрд. грн. І постійно ця цифра буде зростати.

Це означає, що ми 20% вартості української техніки, української техніки, яка вироблена з українських матеріалів і українськими руками, будемо компенсувати для покупців такої техніки. А покупець буде сам обирати якість і компанію чи виробника, в якого він хоче придбати цю техніку. Ці програми будуть продовжені.

Цікава цифра. Ми отримали за січень-березень 2017 року капітальні інвестиції в сільськогосподарський сектор на майже 60% більше, ніж це було минулого року, і становило 10,9 млрд. грн. Це теж дуже позитивний сигнал, що в агросектор сьогодні інвестують. Нам потрібно всіляко підтримувати цей рівень. Український експорт аграрної продукції за січень-травень збільшився на 31% і дорівнював 7,5 млрд. дол. США.

Колеги, без належної інфраструктури нам важко буде досягати успіху. Тому ви знаєте, і я про це говорив, що для нашого Уряду, для мене як Прем’єр-міністра дороги – пріоритет. Якщо в минулому році ми вийшли на будівництво і реконструкцію доріг тільки в серпні на системну роботу, то в цьому році ми вже з квітня почали виходити так би мовити в поля, на дороги, щоб робити і поточний ремонт, і приступати до капітального ремонту.

Думаю, за обсягами цей рік буде дуже успішним. Але наше завдання – нарощувати обсяги виконання реконструкції ремонту українських доріг. Тобто йдеться про те, що ми сьогодні масштабно працюємо по всій країні, хоча розуміємо: 95% український доріг знаходяться у важкому стані. Але з таким системним підходом, який ми запропонували, доріг відремонтованих буде все більше й більше.

Хотів би запевнити, що там, де ви бачите сьогодні ремонти доріг, значить, що ми виконуємо те, що пообіцяли. А там, де ви бачите ще  розбиті дороги, знайте, що ми дійдемо до кожного куточка України за рахунок децентралізації, впровадження комбінованого фінансування, або за рахунок державної програми, яку ми формуємо на 2018-2022 роки, але всі дороги в Україні в середньостроковій перспективі будуть відремонтовані.

Окремо хотів би сказати про оновлення громадського транспорту в Україні. Дуже важливо, що, використовуючи децентралізацію, українські міста почали оновлювати міський транспорт. Але для того, щоб це зробити швидше, ми уклали угоду з Європейським інвестиційним банком на залучення 200 млн. євро – це 6 млрд. грн. для оновлення для 11 міст в Україні транспорту, яким користуються громадяни України і мешканці цих міст. Це теж оновлення інфраструктури, що є дуже важливим.

Окремо потрібно відзначити і дуже позитивне зростання, яке ми отримали щодо авіаперевезень. У нас сьогодні ріст по авіаперевезеннях на 42% плюс. Це означає, що ми почали відігравати глобально дуже серйозну роль, в тому числі як у внутрішніх, міжнародних авіаперевезеннях, так і як міжнародний хаб, який є пунктом для транзитних пасажирів. Це теж дуже важливо, використовуючи наше розміщення.

Ще важливо – ми почали розвивати в рамках регіональної політики, регіональні аеропорти: Львів, Вінниця, Івано-Франківськ, Херсон. Сьогодні робиться модернізація ряду регіональних аеропортів. Тому дуже важливо, коли ми говоримо про лоукости, не тільки привести їх в один центральний аеропорт, а привести їх в регіональні аеропорти, створити абсолютно повну, повноцінну систему авіасполучень в державі, яка буде базуватися на міжнародному аеропорту України, на центральному міському аеропорті, який є у нас в Жулянах. Плюс ми пропонували нещодавно, щоб розглянути новий аеропорт "Гостомель" для лоукост-компаній, і це абсолютно світова практика, тому що відстань від Києва до Борисполя, від Києва до Гостомеля, в принципі, однакова, але можна зробити це достатньо єдиною системою, міжнародний сіті-аеропорт і аеропорт-лоукост. Але дуже важливо, щоб в цю систему інтегрувати регіональні аеропорти. Це дасть можливість розвитку, в тому числі й економіки.

Енергетика і енергоефективність надзвичайно важливе питання, я б сказав, виклик для нашої держави. З одного боку, ми почали інтегрувати нашу енергетичну систему до європейської енергетичної системи. З іншого року ми запроваджуємо, відповідно до нового Закону "Про  ринок електроенергії", який був прийнятий, абсолютно ринкові механізми, особливо для самого ринку і для споживача в ринку електроенергії. Закон передбачає конкурентність вибору постачальника, умов тарифних планів і так далі.  Це дуже гнучка система, і я думаю, що в найближчому часі ми будемо мати достатньо конкурентний енергетичний сектор.

Енергетична стратегія України, яка вже сьогодні розроблена, до 2035 року, яка складається з 3-х блоків, але, беззаперечно, забезпечить нам і безпеку, і енергоефективність, і, саме головне, конкурентність, конкурентоспроможність.

Як ви пам'ятаєте, в 2016 році я говорив про те, що ми маємо зупинити падіння видобутку українського газу, оскільки ми є імпортнозалежна країна по енергопостачанню, по постачанню газу.

Що нам вдалось зробити? Вперше в 2016 році ми зупинили падіння видобутку. Але дуже важливо, що в цьому році ми відновили зростання видобутку українського газу. Це ніколи ще не було нашою реальністю. Ми завжди зменшували, на превеликий жаль, власний видобуток, і збільшували імпорт спочатку від Російської Федерації, що абсолютно негативно відзначалось на нашій енергонезалежності і навіть просто незалежності. І зараз ми постачаємо від наших європейських колег, ми їм дуже дякуємо за це. Але ми маємо поклади такі, що ми можемо самі забезпечити свою енергонезалежність.

І тому за І півріччя 2017 року ми добули 9,7 млрд., тобто 360 млн. кубів, а ви пам'ятаєте, ми говорили про те, що не менше 500 млн. кубів вже буде видобутку більше, ніж в минулому році.

Тобто фактично ми йдемо цим напрямком і ми маємо вже результат. Видобуток власного газу в Україні зростає. І подальша дерегуляція в цьому секторі дасть можливість нам із запровадженням нових технологій стати більш ефективними.

Прийнятий Закон "Про фонд енергоефективності". Ми маємо тут теж домовленість з Єврокомісією, що ми залучимо в цю систему не менше 3 млрд. грн. для роботи цього фонду, і він буде покликаний на пакетні продукти щодо підвищення енергоефективності в країні.

"Теплі" кредити. В цьому році 730 млн. грн., які ми направляємо для майже 300 тис. українських родин, які скористалися цим інструментом для того, щоб забезпечити енергоефективність своїх помешкань.

Охорона довкілля. Тут потрібно відзначити, що у нас є величезний виклик – наша чорнобильська зона, але ряд заходів, які передбачають, у тому числі і законодавчі зміни, і рішення міністерства, мають повністю перетворити цей об'єкт на екологічно безпечну територію, систему до 2020 року. Зараз ця робота відбувається, ви знаєте, проект "Укриття" (накриття) в минулому році, і багато інших заходів.

Окремо ми хочемо розвинути новий проект, і вже є протокольне доручення Уряду, щоб створити там парк сонячної енергії, в самій території чорнобильської зони. Фактично ми сьогодні маємо майже весь світ, який зацікавлений у тому, щоб зробити ці великі інвестиції, і це буде внесок у нашу енергонезалежність.

По відходах ми стратегію ухвалили, але тепер треба, щоб на місцях її почали виконувати, і ряд інших рішень. Окремо хотів би зазначити, що в цьому році ми направили 440 млн. грн., майже 0,5 млрд., на екологічні програми у регіонах. Будемо сподіватися на те, що в регіонах вони будуть використані достатньо ефективно, і це покращить екологічну ситуацію в країні.

Наступний пріоритет – ефективне врядування. Ні для кого не секрет, що нам потрібна системна і професійна державна служба. Ми розпочали реформу 1 травня, підписали угоду з нашими європейськими партнерами, залучили кошти Євросоюзу для створення фонду оплати праці, конкурентного фонду оплати праці. Зараз відбувається перезавантаження Секретаріату Кабінету Міністрів. Ми взяли в реформу 10 міністерств, які будуть мати абсолютно нову структуру, і фактично ми до кінця цього року восени приведемо 1 тис. нових кадрів у систему управління державою, що є дуже важливим.

Розвиток електронного врядування. Ви знаєте, ми цей рік готувалися до різних рішень, і сьогодні можливо сказати, що те, про що я сьогодні скажу – це тільки частина того, що буде впроваджено в цьому році, до кінця цього року. Насправді ми план заходів затвердили на 2017-2018 рр., його почали виконувати міністерства, що є дуже важливим, тому що був певний опір системи.

Ми просунулися в індексі розвитку електронного врядування в цьому році. І ви бачите, що в тому числі й по відкритих даних ми теж зробили достатньо серйозний стрибок. Тобто Україна стає все більш і більш відкритою, в тому числі використовуючи дані, які раніше були закриті.

Запровадження шести електронних послуг у сфері реєстрації бізнесу. За три місяці вже відкрито понад 800 ФОП. Але питання навіть не в тому, а в тому, що ми запровадили спочатку шість електронних послуг. Але до кінця року їх буде набагато більше.

І саме головне, що це пілотні проекти, на яких ми сьогодні напрацьовуємо власний досвід. Я б дуже хотів, щоб кожен громадянин України, зайшовши на портал Кабінету Міністрів України, який найближчим часом буде оновлено, міг мати можливість отримати будь-яку державну послугу без контакту з чиновником. Це дуже є важливо.

Ми зробили шість електронних послуг, зокрема призначення допомоги при народженні, вже тисячі родин скористалися цією дистанційною електронною послугою; введення об'єктів в експлуатацію, вже починається введення об'єктів в електронному варіанті в експлуатацію. Поки що одиниці, але це буде постійно нарощуватися. Ми створили продукт і маємо зробити його більш доступним.

До речі, ми повністю ввели електронний документообіг. Ми підключили всі облдержадміністрації. Ми зараз працюємо з іншими місцевими органами влади. До кінця року ми теж їх будемо підключати. І ви бачите, що щодня ми опрацьовуємо в електронному варіанті 4 тис. документів. Раніше це були паперові носії, витрати і все інше.

Я думаю, що цього року ми розширимо можливості мобільної ідентифікації Mobile ID. Ми над цим питанням працюємо. Буквально цього року, я думаю, що ми вийдемо вже на відповідні рішення.

Колеги, децентралізація – надзвичайно важливий для нас є пріоритет у системі управління. Утворено 413 громад. Хотів би підкреслити, що ще 120 громад очікують рішення ЦВК на призначення нових виборів. Ми допомагаємо створювати адміністративні центри на місцях. І по 39 центрах ми провели відповідний конкурс.

І саме головне – приріст надходжень до загального фонду місцевих бюджетів проти січня-червня 2016 року становив, бачите, 33%. На 33% в середньому зросли місцеві бюджети.

Якщо ви пам'ятаєте, ми при затвердженні бюджету на 2016 рік закладали ріст  не менше 25%. Тоді деякі діячі кричали в парламенті нам про те, що ми забираємо кошти у місцевих бюджетів, що місцеві бюджети руйнуються, фінансова децентралізація, все буде погано, росту не буде і т.д. Я тоді говорив достатньо голосно в парламенті, що ріст буде і вони будуть отримувати не менше 25%. Будь ласка, я відповідаю за свої слова – сьогодні у них зростання 33%, майже 34%. Тобто йдеться про те, що якщо ми щось говоримо, то ми абсолютно точно розуміємо, що ми за це готові відповідати.

Державний фонд регіонального розвитку – новий інструмент, який ми запровадили, і він працює абсолютно чесно і системно по всій країні. Ми в цьому році майже 3,5 млрд. направляємо на території, але саме головне – будуть реалізовані 767 різнопланових проектів в Україні – в медичній сфері, соцзахист, житлово-комунальне господарство, розвиток дорожньо-транспортної інфраструктури, культура, спорт. До речі, вперше в цьому році ми 10% виділили на відновлення об`єктів спортивної інфраструктури. Ми розраховуємо, що місцеві органи влади теж профінансують свою частину і ми зможемо зробити достатньо суттєвий обсяг робіт по відновленню спортивної інфраструктури в кожному населеному пункті, який буде бажати взяти в цьому участь.

Розвиток людського капіталу. Що у нас найцінніше? Люди. Стосовно реформи охорони здоров`я, думаю, виклики абсолютно всім зрозумілі. Ми розпочали ряд програм з одного боку, з іншого боку – ряд ініціатив щодо системних змін. Отже, в квітні ми розпочали роботу Урядової програми "Доступні ліки". Я обіцяв, що ліки в Україні по відповідних хворобах будуть безкоштовними. Ми це зробили.

Подивіться, вже сьогодні більше 6 тис. аптек беруть участь в цій програмі. 3,6 млн. людей взяли участь в цій програмі. Тобто вони отримують безкоштовні ліки відповідно до своїх потреб. І цей крок ми зробили вперше. Зверніть увагу, ми використали на це тільки 25% ресурсу, який був запланований.

Тобто я говорив і зараз підкреслюю, програма "Безкоштовні ліки" – нам по кишені і ми будемо розширювати перелік ліків і забезпечувати все, щоб люди мали до них доступ, лікували свої хронічні хвороби, були здорові і саме головне – живі.

Також у нас є проблема смертності від серцево-судинних захворювань. Ми говорили про це в минулому році, зараз – перейшли до практичного впровадження цих рішень. Ми створимо в 11-ти областях 13 кардіоцентрів. Це означає, що в цих областях після запуску цих центрів, смертність і інвалідність від серцево-судинних захворювань буде різко зменшуватися. Це саме головне досягнення, яке ми маємо досягти від впровадження таких центрів, – люди мають жити і в людей має бути абсолютно чітка можливість отримати якісні медичні послуги.

Крім того, вже сьогодні закуплено 20 тис. стентів. Зараз проходять всі необхідні процедури, МОЗ займається з ДФС і з Мінекономрозвитку. 20 тис. стентів – це 20 тис. людей, можливо, трошки менше, можливо, комусь треба декілька стентів. Але найголовніше: МОЗ закупило їх вдвічі дешевше, ніж їх купували будь-коли. А це що означає? Що раніше ми могли купити 12 тис., умовно, а сьогодні купили 20 тис. 8 тис. людей отримають за ті ж самі гроші можливість отримати здорове серце. Це не жарти, коли йдеться про життя людини. І сьогодні можливо сказати, що ця програма буде достатньо успішно реалізована, і на наступний рік ми будемо розширювати перелік цих кардіоцентрів.

Крім того, ми допомагаємо добудувати перинатальні центри у різних містах, зокрема Львові і т.д. для того, щоб створити нормальну інфраструктуру. Нам потрібно ще й формувати нормальну систему охорони здоров'я, тому що все те, що ми маємо сьогодні, якщо ми будемо консервувати далі, люди будуть страждати від неякісної медицини, лікарі – від низької зарплати, вся галузь – від неефективності і корупції, і на цьому ніхто не зможе нічого зробити доброго.

Тому нам потрібна нова система. Хто б як її не критикував, але вона потрібна, в першу чергу, для людей.

Розпочато створення госпітальних округів для надання вторинної медичної допомоги. Як ви знаєте, ми внесли пакет законів до українського парламенту. Ми не змогли їх розглянути в останній сесійний день, на цій сесії, тому що до закону внесено 800 поправок. Потрібен час для того, щоб їх розглянути. Це один день треба розглядати тільки закони про медичну реформу.

Ми запустили базові функції по системі eHealth (електронне здоров'я), до якої будуть підключатися абсолютно всі заклади охорони здоров'я, лікарі. Тобто йдеться про електронні медичну картку пацієнта, різний набір інших послуг і т.д.

Планується відкриття першого пускового комплексу "Охматдиту". Так як я обіцяв, у липні загальні будівельні роботи завершені. Зараз треба, щоб МОЗ закупило необхідні меблі, обладнання і до кінця року ми відкрили "Охматдит". Діти не можуть чекати. Зараз це вже знаходиться в компетенції міністерства. Я думаю, що вони швидко ці роботи проведуть для того, щоб ми відкрили цей комплекс.

Реформа освіти. Жодна країна у світі не добилась успіху без високого рівня освіти. Це теж для нас є величезний виклик. Нам потрібно в другому читанні розглянути Закон "Про освіту", зрозуміти, скорелювати його на наші фінансові можливості, впроваджувати нову концепцію нової української школи, фактично і нові стандарти початкової освіти, середньої освіти, в цілому для основної школи нові програми, 5-9 класи. Затверджено вже новий типовий навчальний план для старшої школи, 10-11 класи. Але дуже важливо, щоб ми не відкладали реформу освіти на потім. Уявіть, як змінилось життя і технології навіть за останнє десятиріччя, а система підготовки кадрів і освіти фактично не змінилась.

Тому нам потрібно змінювати цю систему, тому що для того, щоб  отримати результат нової української школи, нам потрібно 12 років. Який результат буде нової української школи? Випускник школи має бути абсолютно добре підготовлений, конкурентний, з набором необхідних здібностей для сучасного життя. Тому відкладати, фактично, неможливо. І ми визначили 100 шкіл, по чотири в кожній області, для підготування з 1 вересня нових державних стандартів для початкової освіти.

Проведено ряд інших рішень, в тому числі розпочато реформу професійно-технічної освіти. Нам не вистачає сьогодні, в кадрах не вистачає професійних кадрів. І це величезна проблема для нас. І професійно-технічна освіта потребує теж змін.

Утворено Національну раду з питань науки і технологій. В цьому році 209 млн. ми направили на формування середовища щодо інклюзивної освіти. І цей напрямок потрібно розвивати.

Реформа системи соціальної політики. Шановні колеги, декілька цифр. З 1 січня ми підняли, як і обіцяли, це вже в цьому півріччі, заробітну плату в два рази. 3 тис. 200 грн. Що це дало? Ми фактично, 3,5 плюс 1,1; 4,6 млн. українських громадян в приватному секторі і в державному секторі отримали вищі заробітні плати. Це крок, який ми будемо робити і далі. Люди мають отримувати можливості отримувати гідну плату за свою працю.

Ми підтримали 6,7 млн. українських громадян щодо системи субсидій підтримки. Як ви знаєте, ми розпочали зараз збирати дані, щоб до вересня завершити цю роботу і провести монетизацію решти, так би мовити, економії субсидій для українських громадян. Хтось говорить про те, що це не треба було б робити. А я хочу сказати, що це треба робити, тому що люди заощаджували, ми маємо коштами видати те, що вони, фактично, заробили. І ми будемо це робити обов’язково.

Шановні колеги, дуже важливо, зміна пенсійної системи. Дякую українському парламенту: 282 народних депутатів ухвалили в першому читанні Закон "Про зміни в пенсійній системі".

Хто б і що сьогодні не говорив, а я чую, коли різні політики коментують саму пенсійну реформу, таке враження, що коментують, не читаючи, тобто говорять речі, які не відповідають дійсності. Насправді, підкреслюю, це справедлива пенсійна система, яка забезпечить можливості. Перше – у нас 12 млн. пенсіонерів. Що буде зроблено цією реформою? Я про це вже говорив. 9 млн. отримають підвищені пенсії з 1 жовтня тільки після прийняття українським парламентом. Скасовуємо оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів, мінус 15% – те, що вони сьогодні сплачували чи у них утримували, зараз вони будуть отримувати повноцінну пенсію.

Ми залишаємо незмінним загальний вік 60 років. Тобто фактично побудуємо бездефіцитну, справедливу систему бездефіцитного пенсійного забезпечення. Це те, що потрібно було зробити на початку набуття нашої незалежності і ми маємо це зробити.

Окремо ми проводимо монетизацію пільг на житло для військових та інших соціальних груп. Йдеться про те, що ми монетизуємо державні програми. Як було раніше? Вам потрібно поїхати на оздоровлення, наприклад, по інвалідності в якийсь санаторій, то держава за вас вирішує, в який санаторій вам їхати. Це, як завжди, дуже серйозне поле для корупції – хто вигравав ці тендери і т.д. Зараз людина отримує на руки свої кошти і може їхати туди, куди їй ближче, якісніше і де вона більше довіряє. Держава більше не показує пальцем, куди потрібно їхати, а держава говорить: "Ось ваші гроші, це ваші гроші і вам обирати, куди їм треба йти".

Так само забезпечення певних соціальних категорій житлом: "Ось вам гроші на рахунок, йдуть і купіть житло, де ви вважаєте за необхідне", а не ми вам будемо нав`язувати, що ви хочете жити, наприклад, в Броварах, а вас відправляють в Житомир. Так не буде. Тому що потрібно з повагою ставитися до українських громадян.

Розвиток культурного потенціалу. Думаю, тут нам потрібно зробити ще дуже багато. Думаю, ми перед культурою багато чого завинили. Глибоко переконаний в тому, що українська культура має знайти ще більшу підтримку в бюджеті на 2018 рік. Без належної підтримки культури – дуже важко побудувати успішну цивілізовану країну. Тому в нашому випадку, що вдалося зробити, по-перше, хто б і як нам не заважав, ми провели "Євробачення" на найвищому рівні і це визнав весь світ, хоча у нас була шалена боротьба, проти нас працювали, щоб зробити все, щоб з України пішов конкурс "Євробачення". Ми це втримали. Не буду вдаватися в подробиці, але можу вам сказати, що було дуже багато в нас детективних історій. Буквально кожного дня або кожного тижня ми стикалися з такими ризиками, з якими достатньо вдало... Я думаю, що наші опоненти, хто нам заважав, оцінили і, можливо, й з повагою ставляться до нас з точки зору, що ми втримали удар.

Утворено Український інститут книги. І створений Закон України "Про державну підтримку кінематографії в Україні" – дуже важливо, і про Український культурний фонд. Ці інституції зараз потрібно буде розвивати.

Фізична культура і спорт. Тут потрібно відзначити, що, з одного боку, ми відновлюємо інфраструктуру, розпочинаємо відновлення спортивної інфраструктури, але, з іншого, потрібно сказати, що ряд чемпіонатів світу, Європи були проведені в Україні. Ми представили Україну на 379 міжнародних спортивних змаганнях. І як завжди, ми достатньо непогано виглядаємо в цьому плані.

Верховенство права і боротьба з корупцією (правова сфера). Що дуже важливо? Така загальна фраза, але коли ми створили бюро безоплатної правової допомоги (центри безоплатної правової допомоги) – це означає, що люди, які потребують правової підтримки, можуть безкоштовно по всій країні отримати цю підтримку. Коли таких центрів не було, люди бідкалися і не знали, де отримати юридичну підтримку та допомогу достатньо ефективно.

Тут потрібно відзначити, що Міністерство юстиції провело колосальну роботу. Створено 551 центр. Послугами вже скористалися майже 600 тис. українських громадян. І ми маємо ще за І півріччя 269 тис. звернень до місцевих центрів.

Також запущено "Он-лайн будинок юстиції". Фактично Міністерство юстиції тут має достатньо лідерські позиції щодо впровадження електронних сервісів.

Система пробації і ресоціалізації для дітей. Я думаю, що надзвичайно важливо, щоб діти, які мають проблеми з законом, також мали доступ до того, щоб вирішувати свої проблеми. І ми маємо їх тут повертати до нормального життя. І фактично така програма сьогодні реалізується. І ви бачите, що вже 458 підлітків скористалися послугами таких центрів. 98% демонструють абсолютно позитивні зміни в житті тих, хто звернувся. І це теж є дуже гарне надбання. Але потрібно цю практику розширювати. За І півріччя зменшилася кількість вироків, не пов’язаних з позбавленням волі, з 76 тис. до 71 тис. Тобто динаміка є дуже позитивною.

Йдемо далі. Антикорупційна політика. Фактично стабілізували роботу реєстрів по електронних деклараціях. Утворено необхідні до закону міжвідомчі групи, які формують програми антикорупції. Стартував європейський проект "Антикорупційна ініціатива ЄС", інституційна. Хотів би підкреслити, що подано майже 1,5 млн. декларацій чиновників різного рівня, в тому числі і місцевого.

Окремий блок – безпека і оборона. Що стосується сфери оборони, то тут Міноборони вдається формування об’єднаного оперативного штабу, і вже ця робота доходить до завершення. Сформовано командування Сил спеціальних операцій.

І в цьому році ми збільшили майже на 19% фінансування самого Міноборони. Хоча я вважаю, що цього є недостатньо на все. Взагалі ми на безпеку і оборону витрачаємо більше 5%, це означає, що на весь безпековий і правоохоронний блок. Але нам потрібно підсилювати питання саме безпеки і оборони всередині країни і, беззаперечно, треба нарощувати підтримку українського війська і українських військових.

Продовжується приведення Генштабу до стандартів НАТО. І, фактично, синхронізується сьогодні вся робота по стандартах НАТО.

Окремо хочу зазначити, що ми передбачили на забезпечення житлом 751 млн. грн. Планується передати в цьому році 1 тис. 400 квартир для військовослужбовців. І ви можете побачити, що в минулому році це було 630 квартир, тобто фактично вдвічі ми збільшили обсяг забезпечення житлом для військовослужбовців, і цей показник теж потрібно нарощувати.

Безпека громадян. Це дуже цікавий слайд. І тут потрібно відзначити, що ми теж маємо достатньо позитивну динаміку. 15 тис. патрульних поліцейських – те, що ми маємо сьогодні у вже сформованих нових підрозділах Нацполіції.

Те, що плани для обслуговування по автошляхах, ще буде здійснено набір 2 тис. 500 поліцейських. Буде сформовано більше 300 патрулів, стаціонарні пости – це все питання безпеки.

Але хочу підкреслити одну дуже важливу річ. І я просив би, щоб ви всі звернули на це увагу. Зменшилась кількість кримінальних правопорушень в Україні. Це дуже добрий сигнал.

По цифрах ми маємо зменшення на 16,5%. Тобто з 356 тис. у І півріччі 2016 року до 297 тис. у відповідному періоді 2017 року. Тобто загальна злочинність йде на спад. Це дуже добрий показник. Я пам'ятаю, що, мені доводилось це вже проходити, коли я працював на місцевому рівні, у нас теж був достатньо високий рівень злочинності, але певні заходи, які ми почали впроваджувати, довели до того, що наше місто стало одним з самих безпечних в Україні. Тобто фактично такі сигнали дають абсолютно чітке переконання, що ситуація із злочинністю йде на спад і тут потрібно системно над цим працювати. Люди мають жити в безпеці – це дуже важливо.

Зверніть увагу, умисних вбивств зменшилося на 16%, тяжких тілесних ушкоджень на 18%, розбоїв на 26% (майже на третину), крадіжок на 19%. Саме головне, ще один дуже важливий показник, тобто ми маємо загальне зниження злочинності, але в тому числі підвищили і рівень розкриття злочинів. Це теж добрий показник того, що нова поліція, яка сформована, починає напрацьовувати свій власний досвід.

І тут в розгляді безпосередніх порушень ви можете подивитися: 2 тис. 600 протоколів про порушення антикорупційного законодавства, підрозділами поліції виявлено 15 тис. фактів незаконного обігу наркотиків, на 21% збільшили виявлення таких фактів, ніж в минулому році, з початку року припинено діяльність 109 організованих груп і злочинних організацій, що в 1,8 раза більше, ніж в 2016 році. Наголошую, що той лозунг, який ми взяли за основу в рамках закону, що кожен злочинець, який щось замислив проти життя і здоров`я українського громадянина, має відразу бути затриманий, причому жорстко – жорстко обличчям в підлогу, якщо можливо сказати, що в них є обличчя. Але по-іншому не буде. І нам потрібно, щоб Феміда виносила абсолютно справедливі вироки для таких порушень і таких злочинів проти українських громадян.

Реформи системи зовнішніх відносин. Дуже важливо, що в цьому році ми отримали врешті-решт ратифікацію Угоди з ЄС. Ми забезпечили впровадження безвізового режиму для українських громадян з 11 червня. Зараз треба посилювати роботу щодо видачі біометричних паспортів. Знаємо проблематику, розуміємо, як з неї до кінця року потрібно виходити.

Окремо хочу підкреслити, що ми почали активно працювати на міжнародній арені, в тому числі активізувати роботу наших міжурядових комісій, які є майданчиком між різними країнами для вирішення найбільш нагальних питань і поглиблення нашої співпраці в багатьох сферах.

Інформаційна політика. Треба зазначити, що розроблена стратегія, яку ми затверджували, інформаційної реінтеграції Донбасу. Розпочато мовлення українського радіо на окуповані райони Донбасу. Розпочато будівництво вежі в Бахмутці. І також посилено український сигнал в Авдіївці, це фактично на передовій. Введено в експлуатацію в с. Чонгар телекомунікаційну вежу. І також збільшена присутність UA.TV взагалі у світі, зокрема в Болгарії, Грузії, Польщі.

Деякі ключові пріоритети на ІІ півріччя, шановні колеги. Є багато завдань. План наших дій є достатньо широким. Але, насправді, ключові завдання наступні.

Нам потрібно завершити пенсійну реформу. Нам потрібно прийняти закон про освіту. Завершити напрацювання концепції в інтересах українського фермерства щодо земельних відносин. Охорона здоров'я – схвалення пакетів законів щодо реформи охорони здоров'я.

Це все на стороні парламенту. Не все залежить від Уряду. І тому нам сьогодні потрібна підтримка парламенту для прийняття важливих рішень, утримання і збільшення економічного зростання.

Реформа державного управління, що дуже важливо. В Україні має бути на службі професійний корпус державних службовців. І ми такий корпус будуємо. Це непростий шлях.

Покращення бізнес-клімату. Це і дерегуляція, це і систематизація будь-яких перевірок. Тобто ми маємо, по великому рахунку, забезпечити відсутність будь-якого тиску з боку правоохоронних органів і контролюючих структур. Тут у нас ще є проблема. Але ця проблема має, в першу чергу, в тому числі й з'явитися в свідомості керівників цих органів для того, щоб вони осмислили, що не на них буде працювати бізнес, а ми всі, як державний апарат, маємо працювати на розвиток економіки. Це означає – на підприємництво.

Новий Закон про ефективну процедуру приватизації. Він і антикорупційний, і конкурентний, і позитивно впливає на відповідне економічне зростання.

Як ми бачимо, шановні друзі, у нас завдань є надзвичайно багато. Цей звіт був інтеграцією всіх напрацювань міністерств. За кожною цією цифрою є робота і на місцях, і в центрі. Але саме головне, що ми маємо позитивні сигнали в розвитку нашої держави. Нам потрібно це підсилювати.

Я наголошую на тому, що у разі ухвалення або коли будуть ухвалені ті рішення, за які ми готові нести, я особисто готовий нести відповідальність, як Прем’єр-міністр, Україна абсолютно чітко стане на шлях пришвидшеного економічного зростання і відновлення соціальної справедливості.

Глибоко в це вірю, глибоко в цьому переконаний, але наголошую на тому – нам треба всім об'єднуватися і боротися не за владу, а за Україну.

Дякую за увагу! Дякую всім за роботу! Фактично це звіт був за І півріччя, а ми вже сьогодні стоїмо в ІІ півріччі. Тому всім треба працювати далі.

 

 

версія для друку