українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана на засіданні Уряду від 12 липня 2017 року
12.07.2017 | 19:31
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

ГРОЙСМАН В.Б. – Розпочинаємо засідання Уряду.

Підготували достатньо якісний порядок денний. Головний акцент – це капітальний ремонт країни. І сьогодні ми затвердимо ряд важливих проектів регіонального розвитку, модернізації інфраструктури.

Буквально декілька днів тому ми з колегами повернулися з Лондона, де була проведена масштабна конференція щодо статусу реформ і змін у країні. Ми працювали майже з 30-ма країнами світу, всіма міжнародними організаціями по тих реальних питаннях, які сьогодні потребують вирішення в Україні, і де ми хотіли б отримувати підтримку наших міжнародних партнерів.

Але я б хотів сказати про те, що нам треба позбуватися всім, у тому числі й відчуття меншовартості. Що б ми з вами не робили, що б ми з вами не планували, завжди будуть ті, хто скептично будуть до цього ставитися, і ті, хто будуть заважати це робити. Опір є безпосередньо тим, що потрібно долати на змінах.

Але потрібно мати віру в те, що ми багато можемо змінити своїми зусиллями, і абсолютно чітке розуміння того, що Україна має неперевершений потенціал, щоб стати достатньо серйозною та успішною країною.

Згадую зустріч у парламенті Великобританії, коли ми тільки зустрілися з колегами-парламентарями й дискутували про Україну, про те, що нам потрібно ще зробити, про те, що вже було зроблено, про те, про 25 років нашої незалежності, під час яких були роки, можливо, й десятиріччя, коли ми просто втрачали свої можливості і не використовували ефективно те, що могло змінити реально життя людей. І колеги британського парламенту нам сказали про те, що "ми вас вітаємо, делегацію нашої дружної країни – України, в парламенті, який має 650 років". 650 років парламенту, який будував і будує міць своєї держави! А ми достатньо молода країна, хоча ми маємо величезний досвід, ми маємо підтримку, ми маємо розуміння, і саме головне – ми маємо достатньо серйозний потенціал всередині нашої країни.

Я вважаю, що в України є необмежені можливості стати швидко успішною країною. Звісно, для цього потрібно приймати конкретні рішення і розуміти те, що Україна розвивається не тільки в центрі, а Україна розвивається по всій прекрасній території нашої країни.

Я згадую 2014 рік, як перший Уряд після Революції Гідності ми почали займатися тим, що формували якісну регіональну політику і розпочали реформу місцевого самоврядування, в першу чергу фінансової децентралізації. Тому що в кожному куточку (селі, селищі, місті, районі, областях) потрібно вирішувати абсолютно конкретні питання. Там люди живуть сьогодні, хочуть жити краще. Нам потрібно фактично координувати зусилля щодо капітального ремонту країни. І ми запустили процеси, сформували реальну державну політику в напрямку регіонального розвитку. І сьогодні ми теж будемо приймати необхідні рішення для того, щоб підтримати ряд важливих проектів регіонального розвитку.

Якщо пам`ятаєте, ми відразу приступили до того, щоб займатися модернізацією нашої економіки – освіта, охорона здоров`я, пенсійна система сьогодні на часі, інфраструктура, капітальний ремонт доріг. Думаю, зараз вже всі бачать, що це не просто була наша обіцянка, коли ми приходили до Уряду, а це було абсолютно чітке наше завдання і зобов`язання, яке ми брали перед українським народом під час ухвалення рішення про наш Уряд.

Сьогодні можливо зазначити, що багато проектів ведеться – ремонт, реконструкція, модернізація українських доріг, але ще дуже і дуже багато доріг, які потребують ремонту і модернізації. Хочу підкреслити, що там, де ви бачите сьогодні, шановні громадяни України, ремонт доріг, це означає, що ми виконуємо свої обов`язки і свої обіцянки. Але там, де ще ми не приступили, знайте, що ми абсолютно системно дійдемо до кожного куточка нашої країни і відновимо чи через можливості місцевих бюджетів і децентралізацію фінансів, центрального бюджету, інші інструменти будемо застосовувати для того, щоб українці їздили по якісних українських дорогах.

Сьогодні ми затвердимо з вами державний фонд регіонального розвитку – черговий транш на рівні 2,6 млрд. грн. Що це за кошти? Це кошти державного бюджету, які ми направляємо на абсолютно конкретні проекти регіонального розвитку. Загалом ця цифра буде дорівнювати 3,5 млрд. грн., і вона була передбачена в бюджеті на 2017 рік.

Зокрема, хотів би сказати декілька слів про загальну кількість проектів, які будуть реалізовані. Ми будемо реалізовувати спільно з місцевими органами влади 767 проектів: 294 проекти, які будуть реалізовані по всій території України, це проекти в освіті; 148 – в медичній сфері, йдеться про садочки, школи, ФАПи, лікарні – все те, що потребує сьогодні підтримки з боку держави в тому числі; 85 об`єктів житлово-комунального господарства і 77 проектів – це дорожньо-транспортна інфраструктура. Тобто дороги, про які я щойно говорив.

Дуже важливо, щоб ми не забували розвивати культуру і спорт. Тому культура і спорт – це більше 100, майже 120 проектів, які будуть реалізовані по всій території країни. Хоча я вважаю, що спортивних й інфраструктурних проектів має бути більше. В тому числі й інвестиції в культуру, національну культуру мають бути збільшені. Це наш пріоритет.

Наведу декілька прикладів щодо тих проектів, які будуть реалізовуватися за підтримки держави і фонду регіонального розвитку. Наприклад, Донецька область, 18 млн. ми направляємо на реконструкцію пологового будинку по вул. Університетській в місті Слов'янськ. Тобто йдеться про те, що будуть створені належні умови, щоб новонароджені українці зі своїми батьками знаходилися в нормальних умовах. І цей проект буде реалізований.

Чернігівська область, 40 млн. грн. для придбання медичного лінійного прискорювача. Це дуже важливо для якісної діагностики захворювань.

Львівська область, 1,5 млн. – реконструкція хірургічного відділення на 40 ліжок. Старосамбірська центральна районна лікарня в місті Старий Самбір.

Запорізька область, 4,1 млн. – це вже освіта. В Запорізькій області по освіті 4,1 млн. – реконструкція будівлі під дитячий садок у смт Малокатеринівка Запорізького району.

Закарпатська область – 3,9 млн. – будівництво дитячого садочка у селі Фанчиково Виноградівського району.

Київська область – 7,3 млн. – будівництво дошкільного навчального закладу, тобто садочок в селі Фурси Білоцерківського району.

Далі. Хмельницька область – 5 млн. – реконструкція водогону в смт Дунаївці Дунаєвецького району.

Сумська область – 2,7 млн. – проект регіонального розвитку – реконструкція теплових мереж в місті Шостка. Це тепло і затишок українських громадян, і ми тут підтримуємо.

Додатково Луганська область – 12 млн., трошки більше – вимушені потреби придбання техніки, засобів для пошуку і знешкодження вибухонебезпечних предметів.

Миколаївська область – 3,7 млн. грн. – будівництво колектора для захисту від підтоплень житлових масивів Тернівка в місті Миколаєві.

І таких проектів буде 797, які охоплюють абсолютно всі області і куточки нашої держави.

Окремо сьогодні ми приймаємо ще одне важливе рішення. Це виділення 300 млн. грн. на так звані, як люди їх називають, "теплі" кредити. Хочу підкреслити, що майже 280 тис. українських сімей скористалися цими коштами для утеплення і термомодернізації своїх помешкань. Ми вважаємо, що цей пріоритет є надзвичайно важливим.

Наше завдання – до 2020 року стати енергонезалежною державою, максимально наростити видобуток українського газу, максимально знизити споживання енергоресурсів, притому щоб підвищити якість використання.

Окрема дуже важлива тема, і ми приймаємо необхідні рішення внаслідок опрацювання з нашими колегами в регіонах, – ангіографи. Це спеціальне обладнання, яке дасть можливість рятувати людей або діагностувати інфаркт, лікувати серцево-судинні захворювання для українських громадян.

Що ми очікуємо від цього проекту? Спільно з тим, що ми зробили програму "Доступні ліки", в тому числі і для хворих на серцево-судинні захворювання, створення таких центрів – це доступ українських громадян до висококваліфікованої медичної допомоги. Йдеться про серцево-судинні захворювання. Це обладнання дасть можливість зменшити інвалідність від цих захворювань і зменшити смертність від цих захворювань.

Немає нічого ціннішого, ніж життя і здоров'я українських громадян, і ми виділили необхідні ресурси для 13-ти таких ангіографів – спеціального обладнання, які будуть розміщені у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Івано-Франківській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Чернівецькій, Чернігівській і Черкаській областях.

Але я точно знаю, що ми на цьому не зупинимося. Ми маємо далі комплектувати цим обладнанням максимально заклади охорони здоров'я для того, щоб українські громадяни мали абсолютний доступ до такої висококваліфікованої допомоги. Хочу нагадати, що в структурі смертності українців 68% – смертність від серцево-судинних захворювань. Це найвищий показник смертності, на жаль, це трагедія для нас, серед країн в тому числі Євросоюзу.

Окремо ще одне питання, яке стосується охорони здоров'я, – це ліки, закупівля ліків у міжнародних організаціях, за допомогою міжнародних організацій. Ми вважаємо, що ми в 2017 році ситуацію з закупівлями вирівняємо для того, щоб у нас реальна потреба була забезпечена на 100%. Я просив би, щоб, Павле Валерійовичу (Розенко – ред.), Ви особисто щоденно спільно з в.о. міністра зараз в такому відповідальному періоді цим питанням опікувалися буквально на щоденній основі.

Нам дуже важливо, щоб ми закупили все, що необхідно, для українських громадян і могли в лікарнях отримати необхідні й в тому числі дороговартісні ліки. Тобто ми змінюємо саму систему закупівель, будемо економити ресурси, будемо відповідно до потреб закуповувати те, що потрібно сьогодні українським громадянам.

Наступне, шановні колеги, чого б я хотів сьогодні торкнутися, – це питання ще одного регіонального проекту, я б сказав, регіональної проблеми, яка була створена, – питання львівського сміття.

Ви знаєте, що ми неодноразово Урядом працювали над тим, щоб допомогти Львову навести лад у місті. Я направляв відповідно представників Уряду, Віце-прем’єр-міністра В.Кістіона, Віце-прем’єр-міністра Г.Зубка, була остання його поїздка, щоб організувати, допомогти та організувати роботи щодо вивезення твердих побутових відходів з міста Львів.

Я обіцяв, що ми вас не залишимо. Я говорю це львів’янам. Я вважаю, що дуже конструктивно було прийнято рішення, що обладміністрація взяла на себе абсолютно важке завдання і зараз займається вивезенням та утилізацією твердих побутових відходів.

Для цього обласній державній адміністрації ми виділяємо, як і було обіцяно, 50 млн. грн. Але вважаю, що всі 100% фінансування всіх проектів має виконуватися за рахунок місцевого бюджету м. Львів. Там є достатньо грошей. Але там, де потрібно, щоб держава допомогла, ми завжди допоможемо.

Хочу підкреслити, що це наше спільне питання, де ми можемо допомогти. Ми це завжди зробимо, як і обіцяли, тому, думаю, що вже й ці кошти, й втручання безпосередньо у вирішення проблеми Львівської ОДА (треба подякувати голові обласної державної адміністрації Олегу Синютці) дасть можливість навести в м. Львів порядок.

І я б дуже хотів, щоб львів'яни ходили по чистих вулицях, а всі сміттєві контейнерні майданчики були вичищені. І щоб усе сміття вивозилося тоді, коли люди сплять, щоб і ввечері, і вранці місто було в чистому стані і не було жодних проблем. Я думаю, що це завдання сьогодні всієї місцевої влади і міста, і при допомозі безпосередньо області.

Беззаперечно, що нам потрібно розбудовувати регіональну інфраструктуру, що дуже важливо. І те, що я сказав: і ДФРР, і кардіоцентри, які ми сьогодні розбудовуємо по всій країні, в тому числі закупівля ліків, і в тому числі наші інші напрямки нашої діяльності, в тому числі й дороги – це все те, що формує регіональну інфраструктуру і як наслідок об’єднує відповідно країну, створює належні умови для українських громадян.

Хотів би торкнутися питання авіаперевізника лоукост Ryanair. Як ви знаєте, були перемовини між аеропортом "Бориспіль" і Ryanair, які поки що ні до чого не привели, на жаль. Я вчора проводив нараду, на яку запросив Мінінфраструктури, аеропорт "Бориспіль", Київ "Жуляни", Антимонопольний комітет – всіх, хто мають відношення до авіації. Але у мене тільки один висновок – нам потрібна стратегія розвитку аеропортів України і розвитку авіації, тому що по великому рахунку кожен аеропорт сьогодні займається самотужки визначенням свого "місця під сонцем".

Ми домовилися про те, що на вересень буде розроблена Стратегія розвитку українських аеропортів. Єдине, що після цієї наради ми прийняли спільне рішення про те, що потрібно прискорити цю роботу. Я думаю, що на серпень це було б дуже добре. Будемо виходити з того, щоб вона була дуже якісною, але хотілося б, щоб ми її пришвидшили, щоб ми розуміли на мапі України кожен аеропорт, починаючи з "Борисполя" і завершуючи регіональними аеропортами, як вони розвиваються. Нам потрібно заводити лоукости як в центральні аеропорти, так і в регіональні, це їх завдання, щоб ми змогли розвивати пасажиропотік. Уявіть, тільки аеропорт "Бориспіль" в цьому році вже перевезе 10,5 млн. пасажирів. Йде зростання пасажирів як українських, так і транзитних. Це означає, що ми маємо величезний потенціал розвитку нашої авіації і тут потрібне об`єднання зусиль.

Друга позиція. Ми бачили і чули багато звинувачень. Я хотів би, щоб був проведений повноцінний аудит ведення переговорів. Ми домовилися, що Мінінфраструктури, аеропорт "Бориспіль", спільно з Офісом розвитку інвестицій, залучення і супроводження інвестицій, Урядовий інвестиційний офіс займаються, по-перше, процесом відновлення переговорів, аудиту переговорного процесу, який був проведений. Також ми звернулися до Національного антикорупційного бюро і Антимонопольного комітету, тому що дуже важливо, щоб були рівні умови ведення господарської діяльності для всіх перевізників, лоукостів, і нелоукостів  для того, щоб всі мали єдине конкурентне поле. І це наше завдання.

Але ми маємо виходити з двох речей: українці мають літати дешево, безпечно і з прийнятним сервісом. Це три базові речі, які я очікую від Мінінфраструктури, аеропорту "Бориспіль". Де потрібно, щоб підтримав нас наш офіс, він це підтримає.

Душе шкода, не знаю, чому, якщо з "Борисполем" не домовилися поки що (сподіваюся, що поки що). Шкода, що вони, в тому числі, припиняють співпрацю з Львівським аеропортом, по якому повністю було все заключено, так як були умови Ryanair.

Тому я думаю, що було б дуже доцільно вийти в процесі переговорів з пропозицією, щоб вони залишились працювати у Львові. Це дуже важливо, тому що Львів повністю забезпечив усі необхідні умови співпраці. І також, звісно, треба "Бориспіль" напрацювати та інші регіональні аеропорти, можливо, в комплексі можливо було б ухвалити це рішення.

Окремо хотів би сказати ще одну дуже важливу річ. Ми можемо з вами напрацьовувати рішення, я думаю, що ми вже це довели. Рішення є якісними і системними. Є повноваження наші, є те, що від нас залежить – постанови Уряду, практична реалізація тих чи інших реформ і завдань, а є те, в чому нам потрібна підтримка нашого українського парламенту.

Окремо хочу подякувати українському парламенту за те, що у вівторок було прийнято рішення про включення до порядку денного і початок розгляду, фактично початок масштабної пенсійної реформи – реформи в інтересах мільйонів українців.

Хочу ще раз підкреслити з усією відповідальністю, проведення цієї реформи дасть можливість забезпечити справедливість пенсійної системи, скасування оподаткування пенсій працюючим пенсіонерам, запровадження справедливої індексації пенсій, і найголовніше, що підвищення пенсій отримає 9 млн. пенсіонерів з 12-ти.

Ухвалення цієї реформи, яка має вступити у дію з 1 жовтня, дасть можливість перейти до другого етапу реформи – йдеться про реформи пенсійного забезпечення військовослужбовців. Ми дуже очікуємо, що до кінця цього року всі необхідні рішення будуть прийняті для того, щоб пенсійна система військовослужбовців стала насправді справедливою і максимально задовольняла потреби наших військовослужбовців. Нам потрібно над цим ще працювати. І спільно з парламентом ми маємо одразу перейти до формування нової системи, накопичувальної системи, для того, щоб ми презентували для українських громадян повноцінну пенсійну систему, яка буде абсолютно повністю слугувати інтересам і пенсіонерів, і працюючих сьогодні людей при виході на пенсію, щоб вони могли отримувати необхідні кошти для свого нормального життя.

Окремо хочу підкреслити, що загальний пенсійний вік залишається незмінним – 60 років, так як це зараз передбачає вже діюче законодавство.

Окремо хочу підкреслити, що дуже важливо завтра розглянути проект бюджету на 2017 рік, я маю на увазі проект змін до бюджету, де є надзвичайно важливі видатки, які потрібно внести бюджетні зміни. 14 млрд. пільг і субсидій для українських громадян, кошти для лікування хворих за кордоном, люди просто чекають сьогодні підтримки держави для того, щоб отримати допомогу за кордоном, тому що в Україні такої високоспеціалізованої допомоги, наприклад, немає. І це є дуже важливо.

Розвиток українських доріг, формування, точніше, розширення переліку безкоштовних ліків і додання ще 200 млн. на фінансування програми "Безкоштовні ліки". На 2,7 млрд. - на забезпечення безпеки і оборони нашої країни. Тобто всі ті видатки, які ми маємо сьогодні в бюджеті, вони є надзвичайно важливими, і ми розраховуємо на те, що завтра в останній пленарний день літа ми зможемо консолідувати підтримку українського парламенту. Я ще раз наголошую, розраховую на абсолютно конструктивну позицію, де ми зможемо розглянути і пенсійну реформу в першому читанні, і ухвалити зміни до бюджету на 2017 рік.

Шановні колеги, насичений у нас з вами порядок денний на сьогодні. Але, враховуючи те, що ми достатньо ефективно працюємо в рамках, публічно, до речі, в рамках урядових комітетів, роботу яких координує Перший віце-прем’єр-міністр Степан Кубів, можемо говорити, що достатньо якісно готуються питання до розгляду вже на Уряді.

Тому є пропозиція, шановні колеги, затвердити порядок денний відповідно з урахуванням попереднього обговорення всіх питань порядку денного і перейти до розгляду визначених питань.

 

версія для друку