українська російська англійська
Інтерв'ю В'ячеслава Кириленка польському виданню "Dziennik. Gazeta Prawna", 2.03.2017
04.03.2017 | 09:06

Вячеслав Кириленко: Історія нас не поділить

 

 

Доки ми не встановили спільної інтерпретації трагічних подій, доти ми маємо уникати гострих слів – вважає Вячеслав Кириленко.

 

Про що ви говорили з представниками польської влади?

-          Найважливішою темою були складні питання, які виникли в польсько-українських відносинах. Більшість цих питань пов’язано з минулим, а не з майбутнім.

-           

Який вихід із ситуації?

-          Працювати заради майбутнього. Організовувати якомога більше зустрічей з молоддю, парламентаріями, урядовцями, військовими. Питання оцінки драматичних подій в минулому не має заморожувати співпраці в інших сферах. У нас є спільний ворог. Російський імперіалізм, який переживає ренесанс зараз відродився у путінській формі. Він, можливо,  і набув формальних ознак демократичності, але в його основі, як і раніше, лежить прагнення поневолення народів, які колись були у сфері впливу РФ. У цій зоні була і Україна, і Польща. Якщо розділити нас, то користь буде лише для російського імперіалізму. Тому історики мають аналізувати події з періоду Другої світової війни. Встановити їх послідовність, яка опиратиметься лише на факти та уникати гострих заяв перед остаточними і спільними рішеннями. І після такої спільної оцінки замкнути цю сторінку наших відносин на засадах взаємоповаги.  Ми повинні також поглиблювати економічну і оборонну співпрацю.

 

Чи реальною є загроза впливу історії на співпрацю в інших сферах?

-           Зараз я не бачу цієї загрози. Але є сили які зацікавлені в цьому. Я говорю про режим Путіна. Для нього це зручний збіг обставин, який він спробує використати. Що, власне, і робить, бо чисельні провокації в Україні і в Польщі мають слід третьої сили. Ми маємо зробити висновки, замість того, щоб чекати чогось страшного. Для України проблеми у відносинах з Польщею - як сніг влітку. Ми маємо справу з російською агресією. Три роки гинуть люди. Тому зараз деякі складні питання діалогу з Польщею, відповідно, менш пріоритетні. Але ми маємо реагувати, що роблять український і польський Інститути національної пам’яті.  Вони добре співпрацюють.

 

Ярослав Качинський говорив, що Україна з Бандерою на прапорі не ввійде в Європу. Чи чули ви подібні гострі заяви у Польщі?

-          Не можу коментувати слів Ярослава Качинського, але можу сказати, що Україна як і Польща належить до європейської сім’ї. Після відновлення незалежності ми повертаємося до європейських інституцій. Ідемо до ЄС. Ми є близькі до ратифікації Угоди про асоціацію. Ми не хочемо робити питання історії ключовими у польсько-українських відносинах. Не плануємо нав’язувати свою думку. Було б добре, якби ця позиція була взаємною.

 

Триває робота над присвоєнням нагород для людей, які в ті часи взаємно допомагали один одному.

-          Треба верифікувати листи українців, які рятували поляків і поляків, які рятували українців. І ширити пам'ять про цих людей. Більшості з них уже немає, але живі їхні нащадки. Це вшанування має бути черговим підтвердженням нашої приязні, сліди якої ми бачили навіть в найтяжчі часи. Поряд з цим ми маємо просувати приклад спільної боротьби. Від боїв у складі Австро-угорської армії проти спільного ворога, яким біла Російська імперія, аж до боїв пліч-о-пліч під час Другої світової війни.

 

Чи вже є формальне рішення щодо нагороди для тих хто рятував.

-          Це має бути спільне рішення. Так як національна охорона місць пам’яті важливих для українців і поляків в Україні, аби уникнути актів вандалізму і провокацій. Це делікатна справа у політичному сенсі, але вона буде закрита. Вже відбулося кілька засідань спільної комісії істориків. В кінці березня у Кракові відбудеться наступне. Відбудова українцями пам’ятника в Гуті-Пеняцькій доводить, що нас посварити не вдасться.

 

Чи є у вас докази участі Росії в цих провокаціях?

-          Опосередковано. Але це питання не до мене, а до відповідних служб.

 

Давайте змінимо тематику. Чи якась з реформ, які були порушені на Майдані може бути неминуча?

-          Реформи є безпрецедентними. Після Помаранчевої революції їх не реалізовано. Здійснено люстрацію: найвищі посадові особи, які працювали на Януковича, більше не можуть обіймати політичні посади. Ще в 1990-роках , коли я читав польський закон про люстрацію, я міг лише мріяти, що це повториться у нас.

 Відбулася декомунізація. Пам’ятники  російській імперії почали зникати з наших міст; вулиці, які були названі іменами імперіалістів і людей, які зневажали українців і поляків – перейменовано.
Змінюється свідомість людей. Це приводить до деколонізації України. Російська ментальність закрита, та, яка  призводить до корупції і непрозорості і завжди мала вплив на українців. Тому ми потребували аж три революції – На граніті (1990 р.), Помаранчеву (2004 р.) і Революцію Гідності (2013-2014 р.р.)  Інституції мають свої проблеми; не зреформована судова система, з великими боями ми змінили склад Верховного суду. Але ми знизили податки, обмежили контроль бізнесу – наш бізнес ніколи не почував себе так вільно. Інша ситуація, що події на Сході не сприяють змінам. 30% ВВП лишилося в Криму і на території Донбасу. До того ж щонайменше 5% ВВП  мусимо перераховувати на потреби оборони, щоб захистити себе від російської агресії. Водночас ми мусимо реалізовувати європейський курс і впроваджувати західні стандарти.

 

Опозиція повторює, що війна стала претекстом аби тлумачити, чому реформи ідуть повільно.

-          Ті, хто так вважають, насправді не зможуть діяти інакше і швидше від нас, втілювати реформи, оскільки Росія веде проти нас збройні дії. Зрештою, люди не виходять на масові протести, попри заклики опозиції у т.ч. і наших колишніх партнерів по коаліції.

 

Чи правда – як пише «Новое время», що посада Володимира Гройсмана є непевною?

-          Якщо Уряд втратить підтримку парламенту, то настане криза. Зараз її немає. Нам краще працювати у двопартійній коаліції. Перевага менша, але легше приймаються рішення.

 

Але уряд має кожного разу боротися за голоси з-поза коаліції.

-          Це правда.

 

І мусите частіше домовлятися з олігархічними фракціями.

-          Вони не впливають на політичний процес. Головна проблема - це переконати своїх депутатів. Якщо є згода 2 партій коаліції, то закони проходять. А тоді всі, яких ви назвали «олігархічні групи»,  вскакують до останнього вагону із словами: «Ми теж за». Добровільно.

 

Michał Potocki, Gazeta Prawna

(переклад з польської)

 

 

версія для друку
Анонси
27 липня - конкурсний відбір на посаду незалежного члена наглядової ради публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України"
8 червня відбудеться національний відбір Міжнародного конкурсу "Молодь в лісах Європи"
23-26 травня - конкурсний відбір на зайняття вакантних посад до центрального апарату Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
23-25 травня у Києві відбудеться найбільший у світі Форум із закупівель, професійної етики, управління та відкритості (PRIMO)
25 травня відбудеться відкрите обговорення перспективної моделі розвитку села
23 травня Лілія Гриневич здійснить робочу поїздку до Миколаєва
23 травня відбудеться прес-конференція щодо завершального етапу підготовки до чемпіонату Європи зі стрибків у воду
23 травня - відбудеться конкурс на зайняття вакантних посад категорії «А»