українська російська англійська
Інтерв'ю Першого заступника Міністра інформаційної політики України Еміне Джапарової телеканалу Еспресо, 13 січня 2017 року
16.01.2017 | 15:48

Ми вітаємо в цій студії Першого заступника Міністра інформаційної політики Еміне Джапарову. Добрий вечір.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Добрий вечір. Яка теж, до речі, повернулася з відпустки – із плюс 35 до мінус 19, вже з температурою майже в студії.

Ведуча: Ну що ж, ми будемо разом тримати хороший настрій, і говорити про дуже цікаві теми, тож я сподіваюся, це сприяє вашому якнайшвидшому одужанню теж.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Дякую.

Ведуча: Спершу давайте запустимо опитування. Ми хотіли запитати, чи потрібно забороняти в Україні російські телеканали. Підключайтесь, голосуйте, а підсумуємо о 18:30. І нагадаємо, що 12 січня Нацрада з питань телебачення та радіомовлення одноголосно прибрала телеканал «Дождь» з переліку іноземних програм. Еміне, на Вашу думку, от чи виправдана міра з припинення мовлення «Дождя» на території України?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Я єдине, що перш ніж коментувати цей випадок, цю заборону чи обмеження ретрансляції маю сказати спершу те, що Міністерство інформаційної політики – це політичний орган спершу. І я знаю, яка була позиція і міжнародного співтовариства, і нашого істеблішменту, медіа-істеблішменту, в першу чергу, що Міністерство не має мати стосунок до цензури. Тому мої коментарі, як представника Міністерства, це теж, знаєте, як така певна політизація. Я тільки можу сказати свою особисту точку зору. Якщо в рамках Міністерства, то в принципі позиція чітка – те, що робиться в рамках українського законодавства, є виправданим, є об’єктивним, є очевидним. Тому, якщо Національна рада має законні підстави забороняти російські телеканали чи обмежувати їх ретрансляцію на території України, то це право регулятора, який діє не просто від того, чи хочеться комусь чи не хочеться, а виключно в межах закону. Моя особиста точка зору, як людини з Криму, як журналіста з Криму, перше – відверто, давайте відверто дивитися на речі. В Криму сьогодні, не в Криму, в Росії взагалі, ну і в Криму, яка сьогодні під юрисдикцією Російської Федерації, згідно гуманітарного права, вільних ЗМІ немає. Навіть телеканал «Дождь» тоді, коли каже і показує мапи із тим, що Крим відносить до території Російської Федерації, він порушує наші закони. Це момент поваги. Я розумію, що в телеканалу «Дождь» немає іншого шляху, окрім ніж діяти так, але з іншого боку тоді, якщо ми не будемо займати таку позицію, якщо ми будемо спускати такі речі, тоді чого ми чекаємо від світу, тоді, коли кажемо, що санкції потрібно збільшувати, що позицію ми маємо займати жорстку. Тобто Україна сьогодні має чітко усвідомити, що якщо сьогодні в нас є окупована частина території – Крим, є війна на Донбасі, і яку позицію ми займаємо. Я думаю, що це можна інтерпретувати, як захист інформаційного простору України.

Ведуча: Але Ви знаєте, мені теж здається, що залишатися коректними в певних питаннях, шлях до цього завжди є, тобто це все ж таки, напевно, частина політичної стратегії.

Ведуча: І є у нас підбірка думок експертів на цю тему. Організація Freedom House у Вашингтоні назвала цей процес «підривом свободи слова в Україні». Начебто це цензура, що обмежує доступ українців до вибору точок зору. Про це сказав Роберт Герман, віце-президент Freedom House з міжнародних програм. Йому відповідає очільниця ресурсу «Детектор медіа» Наталя Лігачова. Вона так висловилася на цю тему: «пусть приведут пример, чтобы в какой-то западной стране вещал в кабеле, спутнике или интернете зарубежный канал, который поддерживает Северную Корею или Аль-Каиду. Странно получается, украинские каналы должны выполнять законы Украины, а российский канал нет. Нам постоянно пытаются навязать дискусс о демократии так, как будто мы находимся в состоянии мира, а не войны». Погоджуєтеся з Наталією?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: А Ви знаєте, от дійсно, це експертна точка зору, не можна не погодитися з нею. Тобто, якщо ми кажемо і очікуємо від інших певних кроків по обмеженню, знову ж таки, збільшення санкцій, чи взагалі позиції з приводу Криму, ми маємо спершу самі сформувати цю позицію. Вона має бути жорсткою. Є деякі речі, в яких не може бути компроміс. От я, наприклад, особисто при всій моїй коректності, при всьому моєму бажанні зберігати, як Ви кажете, цю коректність, але в цьому питання я для себе особисто не знаходжу компромісу. Якщо канал відверто каже, що це Крим є територія Російської Федерації, якщо журналісти телеканалу до Міністерства жодного разу не зверталися, а вони, очевидно, там не раз були, на території Криму, і вони були і їхали в Крим через Москву літаком, не через українську територію, це теж є опосередковане визнання цієї території, як території Російської Федерації, то тоді, очевидно, тут компромісів не може бути.

Ведуча: Ну а деякі політики та експерти говорять, що «Дождь» - це не настільки велика проблема, як існування проросійських ЗМІ в самій Україні. Олег Ляшко в своєму Facebook пише, ну в загальних рисах передаючи його слова, чому «Дождь» відключили, а «Інтер» ще ні? Який загалом Ваш погляд на роботу проросійських медіа в Україні?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Я взагалі скажу, що російські ЗМІ, знову ж таки, користуючись першою своєю тезою, що незалежних ЗМІ в Російській Федерації просто не існує, їх не може бути, через те, що поліцейська держава, через те, що це є режимна країна. І ЗСІ змушені відпрацьовувати політичні месиджі, відпрацьовувати абсолютно кон’юнктуру Кремля. Бо інакше вони не будуть існувати як ЗМІ. Тобто їх діяльність, вона є, звісно, деструктивною, бо вони відпрацьовують велику пропаганду. Є інший момент. Це інформаційні і психологічні операції, які вони використовують. Це є свідомо штучна робота над свідомістю людей, це є зомбування. І ми сьогодні кажемо, я дійсно сама відверто думаю так, що сьогодні російські ЗМІ в принципі не екологічно дивитися. Я собі робила експеримент – дивилася «Росія 24» протягом тижня. Навіть при всьому моєму беграунді і розумінні процесів, навіть те саме Кримське питання, коли я знаю, що там відбувалося, бо я сама журналістом була і фіксувала всі ці правопорушення протягом так званого референдуму, і 14 року, коли цей віджим відбувався, от дивлячись канал навіть протягом тижня, у тебе вперше виникає сумнів, а може насправді є американська якась оця велика ідея – знищити Російську Федерацію. Може дійсно Російська Федерація захищається і це тільки от, і от я розумію, що це є свідома і штучна маніпуляція. І російські ЗМІ в більшості своїй користуються такими операціями. І тому моя порада, наприклад, може бути в принципі не дивитися російські ЗМІ.

Ведуча: Із російським ЗМІ більш-менш зрозуміло. А з тими ЗМІ, які завуальовано ретранслюють прокремлівські месиджі в Україні, таких досить багато.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: В принципі, да.

Ведуча: Що з ними робити?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Вони ж мінікрірують, тобто вони маскуються. Вони використовують мову локально. І в Європі є дуже багато ЗМІ, особливо інтернет-ресурсів, які фінансуються з Москви, які дають контент місцевий і так потроху, потроху дають свій оцей от маніпулятивний контент. З цим, як з цим бути, ну знову ж таки…

Ведуча: Є в Міністерстві інформполітики якась стратегія з цього приводу?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: В Міністерстві інформаційної політики з приводу обмеження контенту і не може бути стратегії.

Ведуча: Я не говорю про обмеження. Це можуть бути якісь альтернативні шляхи боротьби з завуальованою пропагандою.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Насправді у нас є дуже багато проектів, які ті фейки, наприклад, які російські ЗМІ чи ті ЗМІ, які адаптуються під місцеві, тобто ми працюємо з тими фейками, які вони роздмухують. Таких проектів у нас багато. Це така поточна діяльність Міністерства. Якщо брати загальну рамку, то я, знову ж таки, кажу, що Міністерство це не є, це орган, який діє виключно в межах закону. Ми не можемо тут політизувати деякі процеси. Тобто якщо є порушення українського законодавства навіть з боку таких ЗМІ, то тоді є підстава для регулятора, а це Національна рада, а не Міністерство інформаційної політики, вживати відповідних заходів. Міністерство не може бути тим органом, який обмежує діяльність ЗМІ.

Ведуча: Ну Ви говорите, що ви працюєте з фейками. А як саме, як це виглядає?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Наприклад, є проект «Інформаційні війська», задача якого безпосередньо моніторити інформаційний простір України, і вишукувати ці фейки.

Ведуча: Там багато експертів?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Ви маєте на увазі – в кількості?

Ведуча: Так.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Там багато волонтерів. Там є кілька людей, які в межах Міністерства працюють, це до чотирьох людей, і плюс волонтери, які фріланси допомагають. Тобто їх може бути різна кількість, і по різних проектах, по різних фейках різна кількість людей.

Ведуча: У чому полягає їхня робота?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Їх робота полягає в тому, що вони моніторять простір. І вишукуючи ці фейки, вони їх або розвінчують, наприклад, створенням альтернативного контенту, наприклад, відеоролики, які вони запускають, або принаймні звертаючи увагу, що тут такий, в цьому місці, на такому ЗМІ був такий-то, такий-то фейк.

Ведуча: Я просто думаю про те, що процеси саме створення і розповсюдження фейків на сьогоднішній день в такому розвиненому середовищі соціальних мереж досить автоматизований. І думаю про те, що, можливо, що процес боротьби з фейками можна буде в найближчому майбутньому якось автоматизувати.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Ми подумаємо про це. У нас, Ви розумієте, мені здається, що головна проблема діяльності Міністерства, принаймні до цього року, заключалася в тому, що у нас був достатньо невеликий штат, абсолютно смішний ресурс, в першу чергу фінансовий і людський ресурс. 20 людей в штаті це, перепрошую, трошки несерйозно. Казати про результати, про ефективну, більш ефективну роботу, яку ми від самих себе очікуємо при таких ресурсах трохи важко. Ну і тим більше, якщо казати вже відверто, давайте, теж відверто казати. Російська Федерація вкладає сьогодні шалені кошти в інформаційні ресурси. Не зважаючи від форми власності, державний це телеканал, наприклад, чи недержавний, воно все має дуже високе фінансування з боку держави. Із зрозумілих причин.

 «Раша тудей», як система іномовлення – це під мільярд доларів щорічно. Фінансування нашої системи іномовлення от в цьому році – це біля двохсот мільйонів гривень, які підуть на «Укрінформ», УТР і на «UA TV». Але це така сума, яка ніколи в Україні не виділялася на інформаційний сегмент.

Ведуча: Ми ще поговоримо про це детальніше. 9 січня стало відомо, що генеральний продюсер News One Олексій Семенов, а також телеведучий Євген Кисельов та Матвій Ганапольський покинули канал колишнього регіонала, опоблоківця Євгена Мураєва. За інсайдерською інформацією, працюватимуть над реконструкцією телеканалу «Тоніс» з зарплатами близько 50 тисяч доларів на місяць, щоб вивести «Тоніс» на рівень каналів «112» та News One. За даними журналістських розслідувань кінцевими власниками телеканалу «Тоніс» можуть бути Олександр Янукович і Сергій Арбузов. На Вашу думку, що це за процес?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Це в принципі співпадає, всі такі процеси вони співпадають з тим, що я казала. Сьогодні для Російської Федерації вкрай важливим є залишати свій вплив на території України. В принципі для них навіть, якщо брати широку таку політичну рамку, Російська Федерація готова платити за Україну, за збереження контролю бодай які гроші. Інший момент, чи Європа, чи Штати готові протистояти цьому. Для Російської Федерації зберігати свій вплив і політично, а відповідно це можливо тільки через інформаційний, в цьому, в сучасному світі є важливим. Тому вона готова вкладати величезні кошти. І такі проекти є частиною цієї стратегії.

Ведуча: Ну ось, до речі, 50 тисяч доларів на місяць. При тому, що Президент України заробляє близько 10. Ми знаємо, що в проросійських ЗМІ суперсучасна технічна база, широкі штати, високі зарплати. Враховуючи, що медіа в Україні це збитковий бізнес, хто може робити такі титанічні вливання і навіщо?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Ну я не знаю, я ж кажу, це ж, Ви кажете, інсайдерська інформація, це тільки поки на рівні чуток. Єдине, що скажу, те, що я знаю не на рівні чуток, от тоді, коли було окуповано Крим, окупаційна влада пропонувала журналістам, яких вони просто скуповували, зарплати на рівні в десять раз вищі, ніж тоді коли, які пропонували українські ЗМІ за часів до окупації. Тобто, це дійсно факт, що зарплати є набагато вищими. І це наштовхує на думку, що для них сьогодні інформація – це є зброя. Тобто, в що вкладає сьогодні Російська Федерація? В армію і в інформацію, в журналістів. Це теж для них така сама армія тільки без оцієї вогнепальної зброї. Інформація сьогодні зброя. І якщо дійсно це правда, що така зарплата буде пропонуватися, то тоді…

Ведуча: Зарплати це не основне. Ми бачимо, що в медіа, які пов’язують з екс-регіоналами, в принципі картинка і технічне забезпечення, як на космічному кораблі, тобто крутіше уже бути не може.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Правильно. Я ж про що й кажу, тобто ті ЗМІ, вони не розглядаються, як комерційної проекти. Це як проекти, в які просто вкладають ресурс для політичної мети. І вкладається величезний ресурс для того, щоб технічно, якісно цей продукт був на найвищому рівні, щоб дивилися цей проект чи там ЗМІ. Тому я так відчуваю, що за всім цим стоїть держава, в першу чергу, держава – Російська Федерація, яка готова вкладати величезні кошти в інформаційний сегмент.

Ведуча: Схоже на те, що певними силами свідомо створюється потужний фронт проросійських ЗМІ в Україні. І лякає те, що це може стати визначальним впливом на суспільство напередодні виборів. Чи є в Мінінформполітики усвідомлення цих процесів, і якісь пропозиції з боротьби з ними?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Ви знаєте, у нас є моніторинг цього, ми дійсно аналізуємо такі процеси. Я наразі неготова казати, бо це є внутрішня інформація, як ми співпрацюємо взагалі всередині країни в цьому напрямку. Я ще раз повторюсь. Це така політична теза, що Міністерство інформаційної політики, як і будь-який інший орган, воно діє виключно в межах закону. Навіть заборона цих телеканалів, російських телеканалів: 77-ий, телеканал «Дождь», ще п’ять у нас в Україні ретранслюється, це теж процес, який в межах закону. Тобто, якщо закон дозволяє, то тоді це відбувається. Міністерство це виконавчий орган влади. Інший момент, хто змінює закони. Це, очевидно, парламент. То тоді, якщо умовно є законні підстави чи політична воля, яка формується на цій базі, на тлі Верховної Ради України, то тоді ми можемо казати про якісь перезавантаження. На сьогодні дійсно у мене особисто є відчуття, що Російська Федерація, вона намагається утримувати свій контроль і збільшувати свій контроль на свідомість українців. Вона це робить через свої ЗМІ. І для мене існування таких МЗІ – це є потенційна загроза.

Ведуча: Хотілося б торкнутися питання відновлення мовлення в зоні АТО. протягом останнього часу спостерігається перманентне загострення ситуації в зоні АТО. Ще свіжий біль втрат на Світлодарській дузі. В зв’язку з цим є ряд питань від глядачів, які стосуються інформаційної політики в цьому контексті. От, зокрема, одна з глядачок Дар’я Сінічкіна питає в соцмережах, що це за державна політика виправдовування перед всім світом в тому, що у нас не громадянська війна, що в цьому напрямку робить новостворене Міністерство інформаційної політики, чи є конкретна програма роботи з населенням з донесення того, що в країні війна? Що можете відповісти Дар’ї?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Міністерство інформаційної політики, воно в цьому сенсі є теж частиною урядової політики. Тобто ми не можемо зараз відрізати себе від інших і йти в якомусь напрямку недержавної політики, окремої політики. Тобто тут…

Ведуча: І займатися формулюванням меседжів?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Да. Я маю казати про те, що сьогодні ми є частиною великої рамки, політичної рамки в першу чергу, і діємо в межах такої рамки. З іншого боку, дійсно, нами було розроблено кілька документів. Один так званий, під назвою «Інформаційна реінтеграція Донбасу». Це є комунікаційний документ, документ про те, якими меседжами взагалі потрібно розмовляти з непідконтрольними територіями, чи з прикордонням, з населенням тим, яке живе сьогодні на прикордонні, і контрольованою частиною. Це насправді от те, що в нас в країні вже третій рік поспіль - окупація Криму, як перший крок, війна на сході, на Донбасі, як другий крок, воно викрило нашу слабкість. Розуміння того, що сьогодні інформація – це є зброя, в державі тільки-тільки з’являється. Я відверто скажу, що сьогодні навіть, наприклад, бюджет Міністерства інформаційної політики минулого року – 4 мільйони гривень, це ж теж каже про те, що сьогодні держава не була до сьогодні готова вкладати великі кошти, як це робить Російська Федерація, в цей сегмент. Тобто, розуміння, що це є важливо, воно тільки-тільки з’являється. А з’являється через те, що невпинно там два роки ведеться якась робота, доноситься, що це дійсно важливо, що відновлювати мовлення є важливим, що це є свідомість нашого населення там. Відновити мовлення без грошей неможливо, бо це є, наприклад, інфраструктурні речі. Ну от вежа, яка на екрані, да, на Карачуні, 19 грудня…

Ведуча: 5 грудня в Слов’янську 2016 року відбулося офіційне відкриття за участі Президента України, Міністра інформаційної політики.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Да. Там на сьогодні на цій вежі, яка приблизно складає 184 метри, і радіус охоплення якої приблизно 60-70 кілометрів, і на цій вежі сьогодні є передавачі, які забезпечують трансляцію десяти загальнонаціональних телеканалів, чотирьох місцевих, здається, і кілька радіо ЗМІ. Тобто це теж…

Ведуча: А які зони покриваються українським мовленням?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Тобто, я ж кажу, що якщо брати по зонах, я не скажу вам зараз по населених пунктах, я скажу, що це приблизно 60 кілометрів радіус охоплення. І це теж є насправді ота робота, і от та робота з того, аби донести взагалі важливість цього. Бо до 14 року ніхто не розумів для себе важливості от такої роботи.

Ведуча: Ну і на найближчий час заплановано відкриття ще декількох веж.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Да. Дивіться, умовно ті вежі, які сьогодні захоплені окупантом, ну я маю на увазі Російською Федерацією, для мене війна на сході, війна на Донбасі це теж є… не є громадянською війною, як це доносить Російська Федерація, це є війна Російської Федерації проти України. І вежі, які там, українські вежі, вони високі. Та, що в Донецьку, та, що в Луганську. Вони забезпечують дуже широке покриття. Для того, щоб… перебити цей їх сингал дуже важко. І для того, щоб якось забезпечувати свої, ми маємо ставити вежі. Тому в Бахмутівці і в Покровському, мені хочеться вірити в те, що ближчим часом з’являться ще вежі. Втім, це знову ж таки кошти. Якщо Карачун коштував державі приблизно 8 мільйонів гривень, і ми всі знаємо як довго тривав монтаж цієї вежі. От, наприклад, на Херсонщині у нас більш така позитивна історія, що швидше ми поставили на Чонгарі вежу 150 метрів, наприкінці цього місяця буде відкриття вже офіційне цієї вежі, чотири радіочастоти було прораховано, чотири радіо вже підуть на Крим.

Ведуча: Що робиться в напрямку інформаційної реінтеграції Криму? І з якими складностями доводиться стикатися?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Якщо по Криму казати, купа проблем. Перша, що в березні 14 року всі українські ЗМІ були відключені. Єдине, що маю сказати, що приблизно 70% українців в Криму, вони мають доступ до українських ЗМІ або через Інтернет, або через супутник. Тобто воно в принципі в Криму було завжди так, що це питання вибору людини, що він обирає дивитися – російські ЗМІ чи українські ЗМІ. Багато в Криму людей дивилося російські ЗМІ. Частина населення була інтегрована в російський інформаційний простір. Але відносно невелика частина, не ті 100 відсотків, про які каже сьогодні Російська Федерація. І сьогодні так само і для того, аби відновити українське мовлення в аналозі, була поставлена оця вежа на Чонгарі, 150 метрів. Приватний інвестор будував цю вежу. Національна рада прорахувала чотири радіочастоти. Дуже довго тривала міжнародна координація цих радіочастот. І от наприкінці цього місяця або на початку наступного буде вже офіційне відкриття і початок мовлення. За нашими підрахунками, мовлення буде охоплювати Джанкойський, Красноперекопський регіон і трошки Генічеського. Ще планується, якщо брати по інфраструктурних моментах, на Чаплинці вежу, яка сьогодні 60-80 метрів, просто підняти її, зробити трошки вище для того, щоб Херсонщину більше покрити українським сигналом. Цей такий інфраструктурний момент, технічні моменти. Інший момент, це стратегія інформаційної реінтеграції Криму вже. Наприкінці березня ми плануємо представити вже готовий документ. Це документ, який сьогодні розповідає про три основні аудиторії: Крим, Україна, світ. Як так зробити, щоб для українців і світу зробити тему Криму ближче, і як так зробити, щоб в Криму українці не відчували себе забутими. Бо факт, що в Криму пропаганда Російської Федерації на всіх рівнях – від освіти до інформації, до ЗМІ – відпрацьовує той месидж, що Україна – це взагалі недодержава, що Україна, вона настільки слабка, що вона не справляється, в неї так багато внутрішніх проблем. Дискредитація України йде на всіх можливих і неможливих рівнях. Що українці це теж, ну ця мантра класична, націоналісти, фашисти і т.д., і що про кримчан забула вже Україна, що Крим не потрібний Україні. І наша мета сьогодні на всіх рівнях заявити і сказати, що це не так. Що насправді ми про Крим не забули, і для нас повернення території Криму є головним, ключовим, так само, як і припинення війни на сході і реінтеграція цих окупованих територій.

Ведуча: Отже сприйняття питання в Україні, в Криму і в світі.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Да, да.

Ведуча: Така сама стратегія є по інформаційній реінтеграції Донбасу. В чому вона полягає, якщо так дуже доступно пояснити її основні месиджі?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Приблизно те саме. Єдине, що там цей документ розроблявся на основі досліджень, які були проведені активістами. І Дмитро Ткаченко, це радник Міністра, він представляв цей документ нещодавно перед Кабінетом Міністрів, і він розповідав, що населення сходу, воно звикло до патерналістського ставлення. І що для них, є якісь там історичні зв’язки з Російською Федерацією, що ці фактори є, і ми маємо їх враховувати в комунікаційних своїх месиджах, в формуванні комунікації з тим населенням. І що для них дуже важлива оця територіальна прив’язка. Тобто вони дуже ідентифікують себе саме з цією місцевістю, не стільки з Україною, стільки саме з цією місцевістю.

Ведуча: Ну і те ж, про що говорять експерти Міністерства інформаційної політики, потрібно теж зазначити про дуже агресивний ізольований інформаційний простір.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Там, Ви маєте на увазі, на Донбасі?

Ведуча: В обох напрямках.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: На Донбасі?

Ведуча: Так.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Бо насправді, мені здається, що в Криму трошки інша ситуація. І є один момент. Він є насправді дуже позитивним для нас, що є супутник і є Інтернет. Завдяки Інтернету сьогодні можна підтримувати зв’язок з інформаційним українським простором, дивитися українські ЗМІ, слухати українське радіо. І це сьогодні вирішення багатьох проблем.

Ведуча: Давайте трошки поговоримо також про ще один документ, розроблений експертами Міністерства інформаційної політики – Доктрина інформаційної безпеки України. От що це за документ? Він прийнятий наприкінці 2016 року Радою національної безпеки і оборони, і очікує на підпис Президента. Правильно?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Да, да. Я наразі неготова казати вам про зміст цього документу. Після того, як його Президент підпише ми вже будемо казати, бо його корегували. Цей документ, який було розроблено нашими спеціалістами і експертною радою при Міністерстві інформаційної політики, а це дуже високий ґатунок експертності і рівня експертності, рік тому назад він потрапив до Ради національної безпеки, і достатньо довго там перебував, перш ніж його винесли на голосування наприкінці року. Цей документ, який дає загальну рамку, який пояснює оцей інформаційний суверенітет, інформаційна безпека, він вводить, вперше фіксує тему стратегічних комунікацій. Це вперше для нашої країни, коли документ такого рівня взагалі фіксує, дає формальну рамку для системи стратегічних комунікацій, для вибудування в державі системи стратегічних комунікацій. Це кризові комунікації, це урядові комунікації. Це не просто, знаєте, як який форс-мажор коли виникає, і ми намагаємося шукати відповіді на це. А тоді, коли ми може превентивно хоча би пробувати планувати, з точки зору комунікацій деякі тенденції і речі. Тобто, цей документ про це.

Ведуча: Ну і дуже важливо, що можна вже зараз дістати в ЗМІ, це те, що він визначає головні пріоритети державної політики в інформаційній сфері, зокрема, створення та розвиток структур, що відповідають за інформаційно-психологічну безпеку насамперед у Збройних Силах України з урахуванням практики держав-членів НАТО. Можете у двох словах сказати про це?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: В принципі я трошки вже казала, що сьогодні наш аналіз показує, що російські ЗМІ, вони активно використовують інформаційні і психологічні операції. Тобто, це відповідні технології, інформаційні технології, які зомбують. Тобто умовно по картинці ви цього можете не побачити. Ви можете дивитися будь-що: новини, стрічку, я не знаю, мультфільм, фільм чи будь-яку програму, але протягом цієї програми відбуваються певні операції над вашою відомістю, які через деяких час провокують, чи я не знаю, через деякий час вашу свідомість просто зомбують, чи направляють туди, в те русло, в яке їм потрібно. Тобто, такі необратимые процессы відбуваються зі свідомістю.

Ведуча: І мається на увазі, що фахівці з боротьби з цими явищами мають бути в складі Збройних Сил України, правильно?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Да, да, тобто це те, про те, що я казала, що сьогодні інформація – це вже не просто, знаєте, подивитися як фан якийсь там мультик чи просто телебачення. Сьогодні інформація – це є інструмент, чи є зброя впливу. І ми маємо це усвідомлювати, бо там, в Російській Федерації, цим вже активно-активно користуються.

Ведуча: І це помічають не стільки в Україні, а в світі.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: В тому числі і в світі. Дуже активно.

Ведуча: Міністерство інформаційної політики також приділяє багато уваги питанню іномовлення. Ми коротко торкнулися, що бракує фінансування, що ви хотіли б набагато більшого досягнути. Але тим не менше про успіхи та завдання на 2017 рік, зокрема, телеканалу «UA TV», який транслює, зокрема, і програми «Еспресо».

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Да, і телеканал, система, мультимедійна система чи мультимедійна система іномовлення, вона вміщує в себе декілька аспектів. Це Державне інформаційне агентство «Укрінформ», яке є теж частиною іномовлення, яка сьогодні, завдяки тому, що Міністерство почало реформувати діяльність «Укрінформу», вже дає контент шістьма або сімома мовами, і в планах – розширювати цю мовну панель, і японська мова незабаром буде, франкомовна версія точніше була представлена, тобто, наша задача…

Ведуча: А хто основна аудиторія?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Іноземні глядачі. Тобто для нас важливо сьогодні доносити контент про Україну іноземними мовами. Тобто, наблизити Україну мовою, мовами європейських країн, принаймні така сьогодні мета. І звісно, взагалі, якщо, трошки зараз не про конкретні задачі, я скажу, що роль державних ЗМІ сьогодні є ключовою. Ну от дивіться, наприклад, в Україні багато ЗМІ, які мають певну редакційну політику, відповідно до того, хто є власником цього ЗМІ. І тут момент, а де ми можемо взагалі… де є гарантія незаангажованої інформації, чи інформації, яка не підлягає тій редакційній політиці, і от в цьому сегменті, мені здається, що державні ЗМІ, вони можуть відпрацьовувати, в умовах інформаційної війни державні ЗМІ, їх вплив, чи їх вага стає набагато більшою. Але ЗМІ, і ви самі це знаєте, особливо телебачення, це завжди дуже дорого. Для того, щоб робити гарний телевізійний контент, в це потрібно вкладати великі кошти. І звісно, «UA TV», головний глядач якого – це іноземний глядач, і за нашими підрахунками, потенційних глядачів там біля мільярда цього телеканалу, але для того, щоб зробити цей телеканал цікавим, потрібно вкладати кошти. Ну от цього року на систему іномовлення в Міністерстві, на Міністерство дали 219 мільйонів гривень. Це хоча б щось, про що можна, з чого можна починати. Звісно, порівняно з тим, що «Раша тудей» має мільярд доларів щорічний бюджет, це ніщо, але принаймні, враховуючи, що ми живемо в умовах дуже обмежених ресурсів фінансових, це хоча б якась така сума, яка дозволить нам маневрувати.

Ведуча: Ну і серед останніх досягнень відкриття кримськотатарської редакції.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: «UA TV», да, арабомовної редакції, яка мовить десь годинку зранку, і кримськотатарська редакція. Це, я думаю, що цей ефір дивиться в першу чергу діаспора, найбільша діаспора в Туреччині, в Румунії, в США є, в Канаді є. І цей ефір, він для діаспори.

Ведуча: Давайте в кількох тезах пройдемося по новинам у впровадженні реформи суспільного мовлення в Україні, от які новини?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: По новинах, Ви знаєте, Прем’єр-міністр доручив Міністрові інформаційної політики завершити цю реформу. Міністр інформаційної політики ще наприкінці того року казав, що це обов’язково відбудеться. Тобто цей процес триває. Більше не готова казати.

Ведуча: Ну Міністр також говорив про те, що в січні потрібно зареєструвати юридичну особу ПАТ «НСТУ».

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Нашими юристами ведеться підготовка для того, щоб це було можливо. Це дуже непроста робота, оця паперова бюрократична робота. Ми сподіваємося, що ми вкладемося в ці часові межі, про які казав Міністр.

Ведуча: І у нас залишається буквально одна хвилинка для того, щоб ми поговорили про Ваші плани. Підсумуйте, бо нещодавно Ви також представляли звіт діяльності за 2016 рік. Наскільки вважаєте успішною… успішним пройдений етап?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Мені здається, що з кожним роком взагалі в Україні розуміння того, що інформаційна політика, вона є дуже важливою і все більше і більше  збільшується. Для мене це ключове, бо навіть по тому ресурсу, який виділявся на Міністерство інформаційної політики, як на фронтлайнера цих політик, ми можемо робити висновок, що дійсно сьогодні розуміння, що інформація є ключовим, і що інформація є запорукою багатьох речей, воно є дуже важливим. Мені здається, з того, що в нас чотири ключові стратегічних напрямки. Це комунікації, це система державних комунікацій, зокрема, урядові комунікації, це інформаційний суверенітет, тобто, це захист нашого простору, це інформаційна реінтеграція сходу, окупованих територій Криму та Донбасу. І це просування іміджу України. Кожен з напрямків, він потребує і людського ресурсу, людей, які будуть фізично це робити, і фінансового ресурсу. В нас очікується збільшення дещо хоча б там на десяток людей, що нам дозволить демонструвати трошки більші результати.

Ведуча: По напрямкам зрозуміло. А все ж таки по конкретним досягненням за 16-ий рік.

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: 16-ий рік, наприклад, якщо брати по всіх напрямках, бо вони є ключовими і стратегічними, і були і в минулому році. По страткому. Взагалі раніше для українців, особливо на рівні там політичних діячів, державних діячів система чи розуміння важливості стратегічних комунікацій, її не було. Мені здається, що завдяки роботі Міністерства в цьому напрямку за два роки, це розуміння з’явилося, і ці стратегічні комунікації зафіксовані в багатьох документах. Тобто цей процес формалізовано. В напрямку інформаційної реінтеграції окупованих територій – це вежі, це відновлення мовлення. За ці роки, наприклад, на 27% на сході ми збільшили українське мовлення. Зараз ми вже підійшли до Криму, от ця вежа на Чонгарі. Це документи, які ми розробили – це й стратегія інформаційної реінтеграції Донбасу і Криму, на основі яких буде розроблятися план дій. Тобто, це документи, які нададуть і змусять всі міністерства працювати для того, аби реінтегрувати ці території. По просуванню іміджу України в світі, так само було представлено концепцію просування нашим заступником Артемом Біденком. Тобто ми розробили дуже багато документів, які мусять вже стати такою платформою реалізації, практичної реалізації всього того, що ми оголосили в документах.

Ведуча: А коли, за Вашими підрахунками, почне втілюватися і буде оприлюднена Доктрина інформаційної безпеки?

Еміне Джапарова, Перший заступник Міністра інформаційної політики України: Я сподіваюся, що це буде найближчим часом. Мені здається, що це не буде довго тривати. Ну, наприклад, наступний місяць десь.

 

 

версія для друку
Анонси
6 квітня відбудеться засідання громадської ради при Держводагентстві
Оголошено конкурс на зайняття вакантних посад до центрального апарату Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
31 березня - семінар у м. Харкові щодо заміщення газу альтернативними видами палива та розвитку відновлюваної енергетики
30 березня - брифінг на тему "Реформа держслужби - зрада чи перемога? Чи є шанси в України"
30 березня - відкриття нового сервісного центру МВС у м. Старокостянтинів Хмельницької області
30 березня відбудеться офіційна зустріч Міністрів оборони України та Грузії
30 березня прес-конференція на тему "Результати участі України в міжнародній програмі Уряду Японії Ship for World Youth
30 березня стартує міжнародна гуманітарно-просвітницька програма "Голодомор 1932-1933 років: Пам'ять в ім'я майбуття"
29-31 березня Голова Держенергоефективності Сергій Савчук перебуватиме з робочим візитом у м. Гельсінкі
Заступник Міністра молоді та спорту Микола Мовчан візьме участь у позачерговій сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань фізичного виховання та спорту