українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра Володимира Гройсмана на засіданні Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2016 року
21.12.2016 | 18:37
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

ГРОЙСМАН В.Б. – Доброго дня, колеги! Я хотів би вас всіх привітати з бюджетом нашої країни, бюджетом, який був ухвалений українським Парламентом. Ми з 15 вересня вели абсолютно відкритий діалог з експертним середовищем, з українським Парламентом щодо формування плану дій на 2017 рік.

Вчора ми вже фіналізували цей документ. Це означає тільки єдине, що наше завдання було зупинити кризу, відновити можливості до економічного зростання, визначити дуже чіткі пріоритети на 2017 рік і оптимістично дивитися в майбутнє.

Сьогодні я можу сказати, що в 2017 рік з бюджетом ми входимо абсолютно планово. Це означає, що ми будемо розвивати національну економіку. Ми забезпечимо економічне зростання. Ми будемо робити дуже багато проектів. І дуже важливо, що цей бюджет є абсолютно реалістичним. І найголовніше, напевно, в центрі цього бюджету знаходиться конкретний український громадянин, людина.

І я б хотів зараз ще декілька слів сказати, можливо, нагадати про ті пріоритети, які закладені в цей бюджет, і пріоритети, які є завданням кожного міністерства до виконання. Всі ці пріоритети внесені в наш і операційний план. І як ви знаєте, що ми зараз формуємо спільно середньостроковий план наших дій на 2017-2020 роки, який теж буде достатньо ефективним і якісним документом.

Пріоритети бюджету на 2017 рік. Як я і сказав, ми декілька місяців вели абсолютно чесну дискусію щодо бюджету. І в центрі уваги цього бюджету є людина. І тому ми прийняли рішення, що мінімальна заробітна плата з 1 січня в Україні буде дорівнювати не менше 3 тис. 200 грн. Ми зробили і виконали це завдання. Ми вдвічі підвищили мінімальну заробітну плату в країні. Це був сміливий, але перший крок за всю історію незалежності країни, коли вдвічі підняли мінімальну заробітну плату для працюючих громадян. І як ви бачите, вона буде дорівнювати – 3 тис. 200 грн з 1 січня 2017 року.

Ми визначили дуже чітко пріоритети нашого бюджету, про окремі пріоритети я буду говорити і зараз.

Зарплата працівникам системи охорони здоров'я, нашим лікарям. Ви бачите, що вона зростатиме більш ніж на третину в 2017 році і дорівнюватиме по різних категоріях (ви бачите цифри) від 3 тис. 960 грн до максимального показника 8 тис. 475 грн.

Ми також змінили формування зарплати для всієї бюджетної сфери. Ми зробили два кроки в тарифному розряді для українських освітян. Але головне, що ми змінили і сам перший тарифний розряд, який раніше дорівнював 1 тис. 335 грн, а сьогодні – 1 тис. 600.

Ми пам’ятаємо, коли ми говорили про угоду з нашими профспілками, це було незначне зростання – по-моєму, на 25 грн. Але ми добилися того, що ми змогли його збільшити не на 25 грн, а більш ніж на 200 грн, і закласти реально в бюджет 2017 року.

Окремий пріоритет – це питання забезпечення ліками українських громадян, і ми тут збільшуємо на 2 млрд грн фінансування ліків. У цілому ми збільшили майже на 19 млрд систему охорони здоров'я. Це означає, що ми через чесні публічні закупівлі купимо більше ліків для українських громадян, які їх потребують, і вони будуть якісними.

Хочу звернути увагу на питання освіти. Насправді в освіті ми матимемо майже 50-відсоткове зростання зарплати для українського вчителя. Це був наш з вами пріоритет з першого дня, і нам вдалося підняти зарплату на кожного вчителя середньомісячно від 1 тис. 672 грн до 2 тис. 140 грн. Це плюс до тієї зарплати, яку українські вчителі отримували в 2016 році. Отже, це від 3 тис. 960 грн до 6 тис. 841 грн.

Наступне – це питання зміни підходів щодо стипендій для наших студентів. Дуже важливо, щоб ми почали стимулювати через стипендії успіхи в навчанні, щоб це була додаткова мотивація в наших студентів отримати якісну освіту і бути конкурентоздатними. Тому загалом на 2017 рік ми збільшили фінансування стипендій для українських студентів на 576 млн грн. І зараз завдання, щоб і соціальні стипендії, які ми маємо захистити тих, хто потребує цього соціального захисту, і академічні стипендії, були справедливими. Щоб оцінка успішності була справедливою і насправді студент, який має високі показники свого навчання, міг отримати підтримку держави.

Багато розмов під час розгляду бюджету на 2017 рік було щодо децентралізації. Як один із авторів фінансової децентралізації в країні і взагалі децентралізації в країні, по деяких коментарях мені просто було соромно їх чути, оскільки люди абсолютно нефахово і некомпетентно коментували те, в чому абсолютно не розуміються.

Насправді, і ви можете зараз побачити, що з 2015 року, коли ми розпочали фінансову децентралізацію, це абсолютні цифри, якщо ви подивитеся, зросли на 52% місцеві бюджети. Йдеться про колосальні ресурси, які сконцентровані сьогодні в місцевих бюджетах. Але я як автор цієї системи, хотів би, щоб на місцях ті, хто отримав можливості сотень мільйонів і мільярдів додаткових грошей, ефективно їх використовували. Щоб кожна гривня, яка залишається в містах, селах, селищах, районах, областях, інвестувалася в якість життя українських громадян.

Натомість, іноді, коли цих грошей дуже багато, керівники на місцях вважають, що їх не потрібно інвестувати в якість життя людей – в нові садочки, дороги, школи, переробку сміття, модернізацію об`єктів теплової генерації. Вони вважають, що можна взяти 100 млн, 500 млн, 1 млрд покласти на відсотки у банк, підняти високо до стелі голову, закласти руку за руку і нічого не робити. А потім під новий рік зробити якісь подарунки. Це безвідповідальна позиція.

Тому що в Україні є інші приклади. Там, де якісний і професійний менеджмент на місцях, там є нормальні дороги, публічні бюджети, зменшення черг дітей до дитячого садочку, модернізовані лікарні, котельні, створені сучасні системи сміттєпереробки і т.д. Тому ми маємо створити систему при якій гроші, які є, мають ефективно працювати на українських громадян.

Тому в рамках фінансової децентралізації мають бути не тільки доходи, а і зобов`язання, по яких місцеві громади мають діяти в інтересах мешканців. Запитайте сьогодні будь-якого мешканця української громади. "Що ти хочеш? Щоб ті гроші, які ти заробляєш і сплачуєш в бюджет своєї громади, лежали на рахунках в банках, або ти хочеш, щоб ти ходив по гарних тротуарах, щоб у сільському клубі була нормальна атмосфера або ФАП у селі був забезпечений всім тим, чим необхідно?" Звісно, людина скаже, що "я хотів би, щоб ця гривня інвестувалась у якість мого життя". Тому це та філософія, яку ми закладали в бюджет 2017 року.

Якщо ви подивитеся на цифри, ми запроваджуємо прямі міжбюджетні трансферти для об'єднаних територіальних громад, які спроможні дати якісну освіту, охорону здоров'я та інші послуги. Мені дуже приємно, що громад, які об'єднуються, стає все більше і більше. І 11-го та 18 грудня вибори, які пройшли, показали, що це процес незворотній. Люди хочуть об'єднуватися для того, щоб бути сильнішими, економічно незалежними і успішними.

Якщо ви подивитеся на додаткові інструменти підтримки, то ми закумулювали 9 млрд на наступний рік, а це в 2,2 рази більше, ніж в 2016 році, на підтримку регіонального розвитку. Це означає, що ми теж будемо допомагати громадам розвиватися, і це інструменти абсолютно публічні і відкриті. І не помічати цього, особливо тим, хто мав би в цьому розбиратися, говорить тільки про єдине – що, на жаль, у цих людей немає жодного бачення, в тому числі стратегічного, як ми маємо жити далі.

Ми будемо змінювати і саму систему фінансування. Я сказав про те, що є доходи, а мають бути і зобов'язання. Якщо ви подивитеся на цей слайд, оплата праці медиків та освітян – це державна функція. Ми будемо інвестувати в якість освіти і в соціальні стандарти вчителів і лікарів.

Далі у нас є питання утримання інфраструктури, і тут ми можемо абсолютно чітко сказати про те, що десятки мільярдів гривень, які сьогодні закумульовані, місцевих бюджетів, мають бути направлені на те, щоб лікарні були відремонтовані, щоб вони були енергоефективні, щоб там були належні умови, щоб мінімально сплачувати за енергоносії не за рахунок того, щоб недоплачувати, а за рахунок того, щоб проводити енергоефективні заходи і т.д. Мені просто про це говорити – я це у своєму житті робив, я знаю, як це робиться. І я розумію всередині, які там є можливості і резерви. І думаю, що міські голови, які працювали в старій системі, і сьогодні бачать не те, щоб відчутну різницю, а ця різниця є просто колосальна. Сьогодні можливо творити чудо на місцях, і той, хто цього не робить, це є величезний злочин по відношенню до людей, які їх обирають. Тому місцеві бюджети у цьому році будуть зростати ще на 24%. Це означає, що ресурсу буде ще більше.

Ми також окремо передбачаємо 14,9 млрд для захисту тих громад, в яких можуть з'явитися певні питання щодо оплати за житлово-комунальні послуги. Ми їх підтримаємо, ми не полишимо жодної громади. Але я можу сказати, що таких може бути одиниці. А от сотні й тисячі мають важко працювати для того, щоб бути успішними. Для того їх обирають, для того їм дають можливості, для того ми створили фінансову децентралізацію, коли з Києва передали все на місця. Тому дуже важливо, щоб ми далі підтримували цю систему.

Ще я хотів би підкреслити, і про це я говорив і на зустрічі з міськими головами, що, як правило, питома вага в сезон – це оплата за тепло. Підприємство, яке виробляє тепло, належить громаді, міським радам. Підприємство, яке споживає тепло (наприклад, муніципальна лікарня), теж належить міській раді. Це виходить, що самі граємо пісню і самі її слухаємо. Так не може бути. Має бути так, що те, що ми споживаємо, має бути ефективним. Але де ця ефективність має бути, коли скільки ти виставив рахунок, стільки держава тобі заплатить? То тобі вигідно більше виробляти, більше з держави отримувати і не робити жодної енергоефективності. Тому ця система є безвідповідальною, і більшість зі мною погодиться.

Тому ми систему змінили. Це означає, що енергоефективність – це та вимога, яку ми ставимо, в тому числі й на місцевому рівні.

Шановні колеги, дуже багато було спекуляцій на рахунок того, що начебто Уряд хоче забрати акциз з нафтопродуктів. Повна нісенітниця! Ми нічого ні в кого не забираємо. Навпаки, ми вважаємо, що місцевий акциз до тих бюджетів, до яких він сьогодні зараховується, має зрости, і від зміни системи адміністрування ми очікуємо, що по всій країні цей акциз зросте для місцевих бюджетів більш ніж на 2 млрд грн. І для того ми змінювали систему, щоб ніхто не міг маніпулювати цією системою і зменшувати свої проплати в місцеві бюджети. Тому консолідація, формульний перерозподіл забезпечать збільшення доходів місцевих бюджетів. Прошу це записати і потім перевірити, що видатки і доходи, доходи, точніше, будуть не менші, ніж факт 2016 року. А ми маємо надію, що зміна системи адміністрування дасть збільшення по місцевому бюджету. Це ще одна нісенітниця, яку нам намагалися нав`язати до цього питання.

Ми сьогодні будемо слухати два питання. Це питання розвитку дорожнього господарства нашої країни. І на дороги, як ми і обіцяли, ми закладаємо в загальній сумі більше 35 млрд грн. Це масштабне потужне будівництво. Завдань є три. Визначити стратегію розвитку доріг, а не ремонтувати або будувати дороги в нікуди. Ми маємо будувати дороги, якими будуть користуватися люди, які є витребуваними в країні, які будуть підкреслювати наші логістичні можливості і впливати позитивно на розвиток національної економіки.

Тому ми маємо визначити чітку стратегію куди і що ми будуємо. Це перше.

Друге – це ціна. Це має бути конкурентно, максимально дешево і чесно. І тут питання номер один ефективності використання ресурсу.

Третя позиція – якість.

По цих трьох позиціях ми будемо концентруватися для того, щоб з настанням нормального сезону розпочати масштабне будівництво українських доріг. У тому числі ви будете бачити і будівництво доріг в містах, селах, районах.

Це все теж наслідки фінансової децентралізації в країні.

Їдете по місту, бачите, ремонтується дорога. Це те, що прийняв Уряд для того, щоб дати можливість на місцях будувати ці дороги і ремонтувати. Якщо в якомусь місті краще це роблять, а в іншому гірше, це тільки від того, що десь краще налаштований менеджмент і управління містом, а десь гірше. Але я думаю, що на кожних чергових виборах люди будуть давати оцінку своїм міським головам, міським радам.

Ми також забезпечуємо підтримку і нашого АПК. Агропромисловий комплекс потребує підтримки, в тому числі і розвитку сільськогосподарського машинобудування. І такі ресурси більше, ніж півмільярда ми вже закладаємо для того, щоб підтримати українського виробника. Проінвестувати в аграрний сектор, який є однозначно якісною точкою зростання. І те, що вчора в рамках прийняття бюджету було прийнято, в тому числі і рішення про Експортно-кредитну агенцію, говорить про те, що ми будемо підтримувати тих, хто експортує готову продукцію на ринки інших країн.

Наше завдання підтримувати інвестування в Україну. Наше завдання виробляти якісний конкурентний продукт всередині України, а не бути сировинним придатком, що ми тільки засіяли, збіжжя зійшло, зібрали врожай і продали його за валюту. А маємо засіяти, зібрати, переробити, дати людям заробітну плату і потім продати. Тоді ми будемо мати і роботу для людей, і заробітну плату, і валютну виручку країни, більшу, ніж маємо її сьогодні. Тому це завдання для нас є дуже важливим.

Ми будемо підтримувати культуру. Я, до речі, вчора це не сказав під стенограму, але зараз хочу сказати ще одну річ. НСТУ, загальний бюджет НСТУ буде 1 млрд. Не менше 1 млрд 200 млн. Ми зараз розподілили на видатки на НСТУ і проведення Євробачення. Але ви знаєте, що Київ не менше 200 млн буде фінансувати Євробачення. Це означає, що ці ресурси повністю будуть направлені на НСТУ.

І також ми збільшуємо загальні видатки на культуру в цьому році. Це означає, що культура є дуже важливим пріоритетом для нас, для нашого Уряду, для нашої країни, для українського народу. І ми це розуміємо.

Ми виконали свою обіцянку перед українськими дипломатами, і ми збільшили фінансування нашої української дипломатії на 1 млрд грн. Тобто якщо в 2016 році ми мали 3 млрд грн, то в 2017 році ми будемо мати бюджет нашої дипломатії 4 млрд грн, це більше, ніж на третину, для того, щоб наша дипломатія на міжнародному фронті могла чітко і якісно виконувати свої функції – функції представлення великої 45-тимільйонної європейської країни. І це теж має бути для нас важливий пріоритет.

Шановні колеги, я хочу сьогодні подякувати урядовій команді, експертам, які з нами працювали. Я хочу подякувати народним депутатам України, керівництву Верховної Ради, фракціям, позафракційним народним депутатам, які вчора підтримали український бюджет. Вони підтримали розвиток. Вони підтримали позицію цього бюджету, який абсолютно повністю орієнтований на кожного українського громадянина. Вони підтримали стабільність у нашій країні і фактично виконали дуже важливу функцію – вони взяли відповідальність і не просто на словах, а насправді, конкретними рішеннями, довели здатність на політичне лідерство.

Тому завершуючи, я ще раз хочу подякувати, колеги, вам. Хочу подякувати колегам – народним депутатам, Президенту України, Голові Верховної Ради за спільну роботу. Я говорив це у вересні: ми нічого не боїмося, ми відкриті. Це для мене, напевно, десятий або одинадцятий бюджет у моєму житті, публічний, і я вам точно можу сказати, що краще з бюджетом прийнятим, ніж неприйнятим. Неприйнятий бюджет – це ручне управління публічними фінансами. Прийнятий бюджет – це бюджет, який можна контролювати, відслідковувати, і я запрошую всіх – громадських активістів, експертів – відслідковувати, допомогти мені, нашим міністрам. Відслідковуйте кожну бюджетну гривню, допомагайте нам відкриватися ще більше. Для цього є всі інструменти, в тому числі спеціальний сайт e-date, в якому є вся інформація по кожній транзакції. І це буде дуже великий крок щодо ефективності використання бюджетних ресурсів на будь-якому рівні, в тому числі на місцевому.

Тому ще раз, шановні колеги, дуже всім дякую, бажаю успіхів. І тепер можу сказати, що ми планово входимо в 2017 рік. І це тільки надихає і вселяє в усіх нас оптимізм.

 

 

 

версія для друку
Анонси
27 липня - конкурсний відбір на посаду незалежного члена наглядової ради публічного акціонерного товариства НАК "Нафтогаз України"
8 липня відзначатимуть Міжнародний день Дністра
2 липня відбудуться заходи з відзначення 25-ї річниці Військово-Морських Сил ЗС України
30 червня - кінцевий строк подачі пропозицій щодо закупівлі послуг на розробку веб-порталу з питань європейської інтеграції
30 червня - проведення Міжвідомчої комісії з узгодження режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ на липень 2017 року
29 червня відбудеться відкриття Технічної сесії 21-ої Генеральної Асамблеї Внутрішньо-європейської організації податкових адміністрацій
29 червня відзначатимуть Міжнародний День Дніпра
28 червня відбудеться флеш-моб до Дня Конституції України за участі Міністра юстиції України
27-28 червня Павло Клімкін здійснить робочий візит до Італійської Республіки
26-27 червня у Німеччині Голова Держенергоефективності представить інвестиційний потенціал відновлюваної енергетики України