українська російська англійська
Вступне слово Володимира Гройсмана та звіт Уряду України за ІІ-ІІІ квартали 2016 року на засіданні Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 р.
19.10.2016 | 19:20
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

ГРОЙСМАН В.Б. – Ми розпочинаємо засідання Уряду. Я б хотів розпочати з порядку денного. У нас сьогодні по порядку денному звіт Уряду за ІІ – ІІІ квартали.

Окремо ми підготували питання і внесемо його спільно з нашими партнерами про утворення Офісу із залучення та підтримки супроводження інвестицій в Україні.

Заслухаємо інформацію профільного Віце-прем'єра з питань проходження опалювального сезону.

І також заслухаємо Голову Нацдержслужби щодо запровадження нового Закону "Про державну службу" – про публічні конкурси, які проведені, для того, щоб ми сьогодні зрозуміли, який стан справ у провадженні закону і відповідним чином для себе визначили, які заходи ми маємо вживати для того, щоб перезапустити весь державний апарат і зробити його професійним.

Далі порядок денний сформовано. Якщо немає заперечень, ми його зараз затвердимо, і я з вашого дозволу зроблю звіт нашої команди за ІІ – ІІІ квартали, який був підготовлений міністерствами, і далі ми продовжимо роботу щодо питань порядку денного.

Немає заперечень? Тоді працюємо.

 

Звіт Уряду України за ІІ – ІІІ квартали 2016 року

 

ГРОЙСМАН В.Б. – Хочу підкреслити, що одразу як тільки ми прийшли працювати в Уряд, нами був напрацьований план дій, я б сказав, план антикризових дій Уряду, тому що ситуація на той момент була політично і як наслідок вже економічно достатньо складна і потребувала від нас дуже серйозної консолідації для того, щоб ситуацію змінювати.

Хотів би підкреслити, що для нашого Уряду надзвичайно важливим є розвиток національної економіки. Можливо, ми більше, ніж хто-небудь за всі часи, приділяємо цьому питанню увагу, тому що, підкреслюю, через розвиток нашої національної економіки ми можемо реінвестувати ресурси в українське суспільство, громадян, інфраструктуру – в якість життя.

Хотів би підкреслити, що ми маємо сьогодні певні ознаки економічного зростання. Якщо говорити про статистику, ви можете її зараз побачити, у нас є зростання обсягів промислового виробництва на 2% – це порівняно з тим, що ми мали величезний період падінь. Ми маємо збільшення індексу будівельної продукції на 11,9% – це теж є достатньо непоганий показник. Уповільнення інфляційних процесів, якщо ми порівняємо це з минулим роком на 43%, то сьогодні ми бачимо 6,4% – це теж достатньо оптимістичний показник.

Хотів би звернути увагу на номінальну середню заробітну плату, яка зросла на 24% і сьогодні дорівнює 4 тис. 944 грн. Я говорю про це, як про ознаки. Я говорю про те, що ми маємо сьогодні позитивні сигнали. Але ми дуже чітко розуміємо, що потрібно, щоб позитивні сигнали дійшли до відчуття кожної української родини і людини. Можливо в цифрах ми бачимо зростання і мінімізацію негативних впливів, але я б дуже хотів, щоб кожна українська родина відчула, що насправді ситуація змінюється: є більше роботи, є більше заробітної плати, економіка зростає. І для цього нам потрібні, безумовно, інвестиції. Ми маємо сьогодні зростання обсягу залучення інвестицій більше ніж на 2,5 млрд. дол. США порівняно з минулим роком, це плюс 19%.

Але, зрозуміло, що цей процес інвестування нам потрібно прискорити і в тому числі план дій Уряду покликаний на те, щоб такий план був досяжний щодо прискорення інвестування і економічного зростання.

Хотів би  підкреслити, що одним із важливих питань нашої з вами роботи є підвищення якості державного управління і державних послуг. По великому рахунку, я про це говорив і зараз хотів би підкреслити, інституційна слабкість, професійна слабкість влади генерує неякісні рішення і як наслідок – підриває довіру до влади. Тому наше завдання сьогодні через заходи, які передбачені нашим планом і змінами до законодавства зробити державну службу професійним корпусом, створити систему, яка  була б доброзичливою до людини щодо надання тих чи інших послуг з боку держави, не зайвих, але тих, які потрібні. І для цього потрібно дуже серйозно впроваджувати, в тому числі і новий Закон "Про державну службу".

Я думаю, що всі пам`ятають, коли 1 травня він вступав у дію, багато хто говорили про те, що Уряд відмовиться від його впровадження. Ні, ми не відмовилися, ми вважаємо, що перезавантаження державної служби на нових професійних засадах абсолютно позитивно вплине на якість роботи самої влади. Ми затвердили стратегію реформування державного управління до 2020 року. Ми започаткували з вами впровадження самого Закону "Про державну службу". Ми утворили Комісію з питань вищого корпусу державної служби, в тому числі затвердили її персональний склад, і вона вже розпочала роботу.

Оголошено 52 конкурси на найвищі посади. Нещодавно ми оголосили посади на державних секретарів – це нова інституція в системі державного управління. Це означає, що ми залучаємо нових людей на прозорих конкурсних засадах до роботи у владі. Можливо сидіти перед телебаченням і говорити про те, що все погано, а можливо брати участь у процесах творення України і робити це абсолютно публічно через конкурси, через доступність вакансій, які, до речі, розміщені у відкритих джерелах. Тобто ми можемо чітко розуміти, де є яка вакансія, і можемо на неї претендувати.

Ми активно впроваджуємо електронне врядування. Слід зазначити, що ми в рейтингу ООН по e-gоvernment просунулися на 25 позицій. Чи це є достатньо? Хочу сказати, що ні. Я вважаю, що максимально все те, що можливо, ми маємо впровадити через електронні сервіси, мінімізувати контакт громадян України щодо отримання тих чи інших послуг.

Хотів би підкреслити, що ми в Уряді запровадили повноцінний документообіг. Ми запровадили повну взаємодію Уряду з усіма центральними органами влади, в тому числі за рахунок інфраструктури. Це дає нам можливість запроваджувати все нові й нові сервіси.

Ми з вами запровадили електронні петиції як інструмент розуміння і звернення громадян до влади з тими чи іншими актуальними питаннями.

Хотів би звернути увагу, що ми вже запроваджуємо електронні послуги. Поки що їх є небагато: шість у дозвільних процедурах, у тому числі в сфері будівництва, землекористуванні, екології. Це дає нам можливість розпочати зміну системи надання послуг електронно і без контактів з чиновниками. Цей шлях ми тільки розпочинаємо, ми тут першопрохідці, але я переконаний в тому, що ми зможемо тут робити великі успіхи.

Щодо публічності нашої роботи. Хотів би звернути вашу вагу на сервіси відкритих даних. Ми маємо сьогодні 6,5 тис. згенерованих даних, які можуть автоматично оброблятися і бути доступними українським громадянам, у тому числі на 6,5 тис. цих даних ми вже маємо 700 зареєстрованих розпорядників. Це означає, що ми можемо сформувати в спеціальному форматі будь-які дані про роботу влади, про інфраструктурні проекти – про всі речі, які роблять владу абсолютно відкритою і дають можливість аналізувати все те, що реально відбувається в державі.

Також ми розпочали запровадження автоматизованого обміну даними між державними реєстрами та базами даних. У нас дуже багато баз даних, в яких не тільки чиновники плутаються, а й громадяни. Наше завдання – автоматично зробити взаємодію цих баз даних: людина прийшла за якоюсь послугою, влада все має зробити автоматично, людина має в короткий термін отримати таку послугу.

Хотів би підкреслити, що ключовим у системі управління державою є реформа з децентралізації влади. Я думаю, що кожен сьогодні на своїй території розуміє важливість цієї реформи, і вже сьогодні можливо відчути результати цієї реформи з точки зору й об'єднаних територіальних громад, і фінансової децентралізації, яка дає можливість сьогодні робити багато змін, у тому числі розвивати місцеву економіку. Але я про це скажу трошки пізніше.

Так от, хочу підкреслити, що ми маємо на даний момент 184 ОТГ (об’єднані територіальні громади), в яких проведені вибори, де громади сіл, селищ вирішили об'єднатися. І сьогодні ми маємо ще 184 оголошених виборів в об’єднані територіальні громади, які відбудуться 11 і 18 грудня.

Про що це свідчить? Що люди почали використовувати механізм добровільного об'єднання для того, щоб бути сильнішими, для того, щоб мати нові фінансові інструменти, і для того, щоб врешті-решт виходити з тієї кризи, в якій ми, на превеликий жаль, знаходимося десятиріччями. А особливо це стосується інфраструктури сіл і селищ, міст України. І взагалі хотів би підкреслити, що інфраструктура є тим показником чи тим напрямком, якщо ми звертаємо увагу, то ми бачимо, в якому стані взагалі знаходиться країна і її економіка. Тому дуже важливо цьому приділяти увагу.

Хотів би підкреслити, що через нові механізми державного фонду регіонального розвитку, це кошти, які ми направляємо на місця на підтримку регіонального розвитку, ми маємо сьогодні 2 тис. 880 об'єктів, які будуються або вже які побудовані. Це означає, що держава робить свій внесок у розвиток інфраструктури в тих чи інших областях, містах, районах і селах для того, щоб підтримати місцеві ініціативи. Це справжнє партнерство, яке потрібно посилювати.

В тому числі хотів би підкреслити, що Уряд передає повноваження на місця і в сфері будівництва, і в сфері реєстрації нерухомості та бізнесу, в тому числі реєстрації місця проживання та інших послуг. Раніше всі ці послуги були узурповані центральною владою. Ми передаємо це на місця.

Наступний пріоритет є надзвичайно важливий – це макроекономічна стабілізація та забезпечення сталого економічного зростання. Це наше завдання. І тут я хотів би підкреслити, чи не вперше український Уряд вчасно до дискусії вніс до українського парламенту бюджет, який чітко структурований, в якому є чіткі пріоритети, які дають можливість Україні в 2017 році розвиватися.

В першу чергу, це забезпечення належного рівня безпеки і оборони нашої країни. Наступна позиція – це масштабне будівництво, реконструкція українських доріг, що є надзвичайно важливим. І в цьому році ми розпочали такий підхід і маємо непогані результати. Це збереження фінансової децентралізації. Це підтримка нашого аграрного сектору і наших невеликих фермерських господарств. Це в тому числі буде підтримка нашого машинобудування, українського машинобудування. Це підтримка інших напрямків, зокрема й культури, української дипломатії, підтримка енергоефективності. Це те, що дасть нам можливість забезпечити і зростання, і стати по-справжньому сильною і незалежною державою.

Ми розпочали реформу митної служби. Хочу сказати, що у нас є два завдання. Перше завдання – оперативне наведення порядку на митниці, знищення будь-яких тіньових схем. Наступна позиція – проведення якісної, масштабної, повноцінної реформи. Нам потрібно, щоб українська митниця була надійна, відкрита з точки зору доступу до інформації і розуміння того, що відбувається, які товари постачаються. Українська митниця має бути настільки надійна, що будь-яка контрабанда або "сірий" імпорт не міг би пройти без уваги правоохоронної системи.

Хочу підкреслити, що ми в цьому році створили сервіс "єдиного вікна", де можливо обслуговувати бізнес, не ходячи по кожній структурі окремо, а безпосередньо митна служба з іншими суміжними службами має надати весь комплекс послуг.

Ми запровадили для контролю і моніторингу "митні сотні", які сьогодні працюють по всій Україні, які мають вже певне напрацювання з точки зору припинення схем. Ми змінили підходи щодо визначення митної вартості. Ми створили міжрегіональну митницю, яка дає можливість робити несподівані ротації тих чи інших посадових осіб митниці, що дає позитивний внесок.

Також хотів би сказати, що ми створили спільний план дій за допомогою наших американських партнерів щодо масштабної реформи української митниці. Йдеться про перезавантаження внутрішньої безпеки, людей, які працюють в цій системі, шляхом публічного відбору, про створення технічних засобів, які не дадуть можливість нам нести ті втрати, які були започатковані різними ділками в різні часи, коли мільярди гривень, підкреслюю, йшли повз бюджет нашої країни.

Хочу підкреслити, що ми сьогодні маємо вже непогані результати діяльності. За цей період ми маємо зростання майже на 8,5 млрд. грн. сплати до бюджету. Це зростання приблизно 17%. Ми вважаємо, що цільовий показник 20% від плану, який був затверджений, є абсолютно реальний.

Але хочу ще раз наголосити, що те, що сьогодні українська митниця демонструє збільшення плати в український бюджет, говорить про те, що ми зможемо наводити і далі там порядок, а при системних змінах і реформах ситуація буде кардинально змінена.

Хочу підкреслити і те, що ми маємо на меті покращити систему адміністрування податків. І на Уряд Мінфіном внаслідок 4-місячної роботи, серйозного обговорення серед бізнесу, було внесено пропозиції щодо зміни до Податкового кодексу, і не в частині розмірів податків, а в частині адміністрування. Потрібно врешті-решт створити такі механізми, які не дали б жодному контролюючому органу тиснути на український бізнес.

В цьому зв`язку, хочу підкреслити, дуже важливим є те, що ми налагодили постійний діалог з українським бізнесом, з міжнародними бізнес-асоціаціями. Це дає нам можливість створити якісний діалог і розуміння проблематики, а сьогодні створений Офіс залучення, супроводження інвестицій якраз буде тим інструментом Уряду, який буде чітко моніторити ситуацію і вносити свої  рекомендації щодо вирішення проблем бізнесу, а для нового бізнесу ми будемо все робити "під ключ". Хочете створити підприємство в Україні, хочете створити робочі місця, внутрішній ви інвестор або зовнішній – ми будемо працювати на вас для того, щоб ви створили свій успішний бізнес. Будете успішним ви, як бізнесмен, будуть успішними ті, хто у вас працюють і їхні родини, а врешті-решт Україна.

Тому для нас це надзвичайно важливе. В Податковому кодексі є різні стимули. Ми зараз чекаємо остаточного обговорення на Національній раді реформ цих змін і далі будемо сподіватися і докладати зусиль, щоб український парламент підтримав такі зміни. Ми наведемо один раз і назавжди порядок в ПДВ. Ми запровадимо канікули для новостворених підприємств щодо податку на прибуток і багато інших новацій, які унеможливлять в тому числі і виведення з обігу через конвертаційні центри коштів, які належать українській державі, і це важливо.

Окремо хотів би підкреслити, що для нас надзвичайно важливим є підвищення ефективності управління державними підприємствами. З одного боку ми маємо підприємства стратегічно важливі. І ці підприємства не можуть бути в тому стані, в якому вони знаходяться сьогодні.

Я можу привести приклад Укрзалізниці. Ми зараз змінили там менеджмент. Менеджмент прийшов достатньо сучасний і професійний. Але що ми бачимо? За роки, десятиріччя компанія-мільярдер, яка повинна слугувати Україні, яка повинна бути флагманом, сьогодні знаходиться на межі зубожіння, тому що окували корупційні схеми на закупівлях, ремонтах, на всьому іншому, і сьогодні вона знаходиться просто в пригнічуючому стані.

Тому наше завдання – через зміну менеджменту, через запровадження незалежних наглядових рад забезпечити якісне управління державними активами, щоб ці активи не брали кошти з бюджету, а навпаки, щоб ці активи були направлені на реінвестиції, модернізацію цих підприємств, на підвищення якості сервісу. З іншого боку, вони мають приносити користь українській державі у вигляді сплати податків, і ці податки будуть розподілені для українських громадян.

Тому наше завдання якраз полягає в тому, щоб змінити систему управління, розпочати відкриту, прозору, в тому числі використовуючи систему ProZorro для малої приватизації, щоб кожний громадянин України, який має бажання взяти участь в приватизації, міг це зробити. Приватизація має бути відкритою, публічною для всіх. Вона не може бути для обраних. Ми цей шлях з вами проходили на початку 90-х років, коли окрема кількість людей заволоділа власністю, яку будувала вся велика країна.

Тому сьогодні дуже важливо, щоб процес приватизації призвів до декількох речей:

1. Ми маємо продати всі ті підприємства, які не є стратегічно важливими для України.

2. Через цю приватизацію ми маємо досягти дві мети: створення якісних робочих місць, процес інвестування в новий національний продукт України. Ми хочемо, щоб замість корупції на державні підприємства прийшов інвестиційний успіх. Цей успіх для нас є ключовим у розвитку нашої країни.

Причому хочу сказати, що є великі підприємства, які не потрібно повністю, де ми можемо продавати тільки частину і залучати провідні сучасні компанії стати співвласниками на наших підприємствах. Що це означає? Що підприємства, які мають стратегічно важливе значення і працюють сьогодні тільки на ринок України, коли вони можуть мати партнерство із світовими лідерами виробництва тієї продукції, яка для них є профільною, вони можуть осягнути весь світовий ринок. І це є важливо, ці інструменти потрібно використовувати.

В рамках створення якісного бізнес-клімату я сказав про те, що ми почали якісний діалог з бізнесом, і внаслідок цього діалогу мають бути тільки конкретні рішення. І такі рішення вже приймаються.

З іншого боку, ми створили систему державних закупівель ProZorro. Система державних закупівель завжди була дуже й дуже корупційною. Вона була надзвичайно закритою. Якщо ви пам’ятаєте, з 2007, 2008 рр., навіть 2009 р., коли працювала Тендерна палата, це було найкорупційніше утворення, яке взагалі було за часів нашої незалежної країни, коли політичні сили і тодішній Уряд прийняв рішення про створення Тендерної палати, яка вирішувала, в кого що і за якою ціною закуповувати. Я думаю, там Україна втратила десятки мільярдів гривень, які могли направити на модернізацію нашої країни.

Тому система публічних закупівель ProZorro сьогодні запроваджена нами. З 1 серпня 2016 року вона запроваджена повноцінно по всій території країни і для всіх без виключення обмежень. Це означає, що ми відкрили ринок, чесний ринок на участь у державних закупівлях. Це означає, що держава буде закуповувати на вигідних умовах те, що їй необхідно, а з іншого боку, бізнес має абсолютно чіткий доступ, без будь-яких зв’язків, без будь-яких інших речей, і корупційних у тому числі, вони можуть самі брати участь і продавати, дати кращі умови та отримувати перемоги.

Окреме питання – це дерегуляція. Я думаю, що нам потрібно пришвидшувати та підсилювати роботу щодо дерегуляції. І тут дещо вже зроблено, але я вважаю, що нам потрібно рухатися більш швидко, тому що в нас країна тотальної зарегульованості. Але я вважаю, що нам треба замінити систему тотальної зарегульованості не просто на дерегуляцію, а на розумну регуляцію. Щоб фактично не створювати жодних небезпек всередині країни, а з іншого боку, щоб ці регуляції ні в якому разі не перешкоджали розвитку бізнесу та підприємництва.

Підкреслюю, що одним із пріоритетів нашої діяльності є підтримка аграрного сектору. Ми напрацювали в проекті бюджету 2017 року та подали пропозицію, що 1% суми виробленої валової продукції наших аграріїв ми будемо направляти на підтримку вітчизняного фермерства. І ми вважаємо, що для нас це є важливим.

Ми отримали додаткові торгівельні преференції з боку Європейського Союзу на нашу сільгосппродукцію. І це є теж позитивним сигналом. Наприклад, збільшення на 6 тис. тонн тільки поставок українського меду за кордон. Це дає можливість нам розвивати всередині України нашу економіку.

Хотів би також підкреслити, що створена інституція, і в першому читанні парламент підтримав ініціативу Уряду, бізнес-омбудсмена, яка буде захищати бізнес в країні і буде реагувати на всі необхідні виклики щодо бізнес-клімату в нашій країні.

Національний комітет з промислового розвитку країни, який створений Урядом як дорадчий орган, я думаю, що буде перетворений найближчим часом у найкращий майданчик взаємодії бізнесу, підприємств-виробників, науки для вироблення конкурентного національного продукту. У нас є компетенції, у нас є традиції, у нас є унікальні розробки, які в принципі ми виробляли і ніхто не може їх замінити. І ми сьогодні беремо участь в кооперації, в тому числі і в космічній галузі.

Я говорю це як наші досягнення, але ми маємо в сфері промисловості величезні проблеми, величезні виклики. Ми вимушені були з втратою традиційних ринків розірвати ланцюг коооперацій, нам сьогодні потрібно знайти можливості, щоб всередині промислового комплексу країни побудувати такі ланцюги, які забезпечать потреби в першу чергу нашої країни і підсилять нашу конкуренцію на міжнародних ринках.

Я вважаю, що поки що ми маємо слабкі позиції по міжнародній торгівлі. І тут це дуже серйозний виклик. Ми маємо підсилити як ще один інструмент просування і лобіювання інтересів української продукції, створити дієві механізми підтримки українського експорту. Поки що ця ситуація знаходиться в розробці. Але хочу підкреслити, що для нашого Уряду це є важливим пріоритетом. Тобто залучити інвестиції, виробити конкурентний національний продукт, наситити внутрішній ринок і безумовно зайняти гідні місця щодо міжнародних ринків. І дуже важливо, щоб ми відходили від сировинного типу економіки, а переходили на продаж готової продукції. Це буде означати, що продаж готової продукції будуть забезпечувати українські громадяни і це буде означати, що вони будуть отримувати нормальну, якісну заробітну плату.

Я сказав про те, що для того, аби зрозуміти стан справ у країні, потрібно подивитися на її інфраструктуру. Можемо подивитися на енергетику, на українські дороги і ми побачимо, в якому стані сьогодні знаходиться і економіка, і в цілому країна. Це виклик – я це сприймаю, як виклик. Це виклик, на який ми маємо дати дуже чіткі відповіді.

Перше – енергетичний сектор. При таких наявних ресурсах, які ми маємо в країні, в енергетиці, в нафто газовидобуванні, стати найбільшим імпортером газу, тим більше країни вже на сьогодні, на превеликий жаль, ворога, було величезним злочином по відношенню до нашого суверенітету і по відношенню до нашої незалежності.

Нещодавно я прочитав одну експертну статтю, в якій було написано про те, якби Україна стала енергонезалежною 10 років тому, який би ми мали сьогодні курс долара, яку б ми мали сьогодні мінімальну заробітну, яку б ми мали сьогодні мінімальну пенсію. Ви знаєте, хочу повністю підтвердити те, що написано сьогодні авторами, – вони абсолютно праві: політика популізму і знищення країни заради особистих вигод, заради політичних, якихось моментних зростань рейтингів – все це призвело до того, що ми маємо сьогодні ворога на території нашої країни, маємо тимчасову втрату нашої території.

Але все могло бути і по-іншому, коли б Україна була енергонезалежною, коли б вона добувала стільки газу, скільки потрібно для того, щоб споживати і не закуповувати газ за валюту, зробити енергомодернізацію, стати енергоефективною країною, в тому числі в промисловості, а це означає й конкурентність. І багато інших речей, які потрібно зазначити.

Але і тут, і в багатьох інших речах хочу сказати про велику заслугу минулого Уряду – Уряду Яценюка. Вони прийняли на себе перший удар, а я працював у тому Уряді (9 місяців у 2014 році), взяли цей виклик достойно, і сьогодні можливо сказати, що багато речей було зроблено і в енергетичному секторі в тому числі, і в макроекономічній стабілізації, що дало можливість вийти з тієї критичної ситуації, яка була станом на 2014 рік.

Наше завдання – менше споживати, і ми будемо в це інвестувати. Наше завдання – більше добувати, і ми будемо інвестувати в це завдання. Ми можемо за п’ять років на 7 млрд. куб. метрів збільшити видобуток українського газу. Вже, ні багато ні мало, ми тільки пару місяців уже плюс 50 млн. куб. метрів добуваємо більше. Ми ще тільки почали цьому пріоритету приділяти увагу, а на наступний рік це може бути від 500 млн. куб. метрів і більше. Це означає єдине: ми є на правильному шляху і через декілька років українці відчують це. Відчують те, що ми стали енергонезалежними, що їхня зарплата зростає, що їхня пенсія зростає і дає можливість приходити до нормального стану життя. Врешті-решт досить усім жити в постійній кризі.

Хочу підкреслити, що ми будемо також нарощувати і потужності атомної енергетики, і потужності гідроенергетики. Це завдання нашої національної безпеки і нашої успішності.

Окремо хотів би сказати, що ми повністю вважаємо за надважливий пріоритет зменшення споживання. І один з інструментів – "теплі кредити". Але я очікую, що парламент до кінця цього року прийме Закон "Про фонд енергоефективності". Я думаю, що найближчим часом Мінрегіон має завершити цю роботу. Я вважаю, що треба вже пришвидшувати темпи для того, щоб отримати якісний інструмент подальшої сталої енергоефективності.

Нам вдалося в 2016 році буквально за 3-4 міс. підняти з не дуже прийнятного стану систему українських доріг. Ми розпочали достатньо масштабний капітальний ремонт і реконструкцію: в 22 областях більше 230 об'єктів сьогодні будується. Я думаю, що українці вже відчувають, що ситуація починає змінюватися. Але звісно, що це є недостатнім. Нам потрібно кожен рік збільшувати інвестування в реконструкцію українських доріг, залучати різноманітні фінансові інструменти в цю систему для того, щоб ми змогли охопити якомога більший обсяг і побудувати, і підкреслити наші логістичні можливості.

Ми маємо сьогодні портову інфраструктуру. Ми маємо сьогодні залізничну інфраструктуру, автодорожній комплекс, в якому ми можемо будувати єдину систему пересування товарів по країні.

Безумовно, не тільки треба будувати дороги, а їх треба утримувати. І тому питання вагових комплексів набуває не аби якої ваги, тому що все те, що зроблено сьогодні, може завтра бути зруйновано, тому що хтось перевантажує свої транспортні засоби і фактично знищує дорожнє полотно. Тому до кінця року буде сформовано більше 70 комплексів (78 комплексів), які будуть покликані на боротьбу з таким явищем.

Потребує уваги портова інфраструктура. І міністерство, і Адміністрація портів над цим сьогодні працює. Нам важливо підвищити наші можливості щодо перевалки вантажів. І тут, вважаю, що українські порти є воротами нашої країни, але мають величезний потенціал до зростання. Це означає, до зростання національної економіки.

Те ж саме стосується розвитку авіації. І можливо підкреслити, що в цьому році ми бачимо позитивні сигнали, коли локальні аеропорти починають оживати і починають літати як всередині країни, так і за межі. Це означає, що з'являється певна ділова активність. І це є дуже позитивним сигналом.

Окремо – розвиток залізниці, розвиток портової інфраструктури. Це все дасть нам можливість підвищити якість і надання сервісу по перевезеннях, і підвищить наші торгівельні та інші можливості.

Беззаперечно, ми маємо величезні екологічні виклики. Це те, що стосується і води, це те, що стосується твердих побутових відходів, і те, що стосується великої трагедії – Чорнобиля. Тут треба підкреслити, що саме в цьому році ми вже будемо робити укриття. І в листопаді вже буде насування цього укриття на об'єкт.

Можливо підтвердити, що з боку Міністерства екології вжито ряд заходів щодо і підсилення контролю за екологічними питаннями, а з іншого боку – і спрощення процедур отримання різних дозволів, ліцензувань. І цей процес є достатньо важливим.

Нам потрібно зараз звертати уваги на системний підхід щодо твердих побутових відходів, щодо українських водойм, лісів і т.д. Тут є питання, які є на часі і які потрібно вирішувати.

Соціальна і гуманітарна політика – це те, що є надзвичайно важливим. Що б ми з вами не робили, держава має виконувати свій соціальний контракт перед громадянами. І тут перед нами стоять величезні завдання. Якщо популісти просто включали друкарський станок і видавали по тисячі одноразово, то наше завдання, щоб підвищення будь-яких соціальних стандартів відбувалося, по-перше, відчутно, по-друге, системно. Це означає, що на перший план виходить розвиток національної економіки. Тільки так ми можемо підвищити зростання. Беззаперечно, нам потрібно забезпечити і справедливий розподіл тих ресурсів, які ми маємо.

Ми з вами скасували, за підтримки парламенту, оподаткування пенсій з 1 липня 2016 року. З 1 грудня ми плануємо трошки більше, ніж на 10%, і це буде зроблено, підвищити соціальні стандарти і мінімальну зарплату. Я розумію, що це, напевно, невелике зростання, але, з іншого боку, це тільки початок. Хотів би, щоб ми на цьому сконцентрували нашу увагу.

Ми ще більше спростили систему надання житлових субсидій. Це буде означати, що ми хочемо дуже адресно підтримати ті українські родини, яким потрібна підтримка на оплату житлово-комунальних послуг. Але всі інші, хто мають великі статки, хто хочуть використовувати газ для того, щоб підігрівати свої власні басейни, – немає питань, платіть повноцінну ціну і плавайте на здоров'я. А тим, кому потрібно надати підтримку, держава надасть підтримку – конкретному громадянину, конкретній людині, і це буде в тому числі соціально справедливо.

Крім того, ми сьогодні приймемо з вами рішення, я хочу подякувати Національній комісії, яка внесла нормативно-правовий акт, який дозволить у разі підтримки Урядом запровадити розстрочку. Хочу всіх ще раз, особливо наших україноненависних популістів: розстрочка – це не кредит, не відсотки, це розстрочка. Якщо потрібно, нехай мені скинуть, хто не розуміє з українських політиканів свій е-мail, я їм скину пояснення, що таке слово "безвідсоткова розстрочка". Тобто якщо людині важко сплачувати щомісячно повний платіж, то у людини є право без відсотків, без штрафів, без пені, без нічого просто взяти і заплатити це просто у розстрочку, тобто рівними частинами протягом 12 місяців. Таке право ми сьогодні даємо. І сьогодні, переконаний, Уряд це підтримає. Ми консультувалися з партнерами: народними депутатами блоку "Петра Порошенка", "Народний фронт" – депутати це підтримують. Тому ми вважаємо, що запровадження такої системи є дуже позитивним з точки зору послаблення одночасної виплати з української родини.

Ми не встигли вчора про це сказати, як вже почали говорити про те, що це робиться: в кредит видають житлово-комунальні послуги. Таку маячню пропоную всім популістам перед дзеркалом репетувати, а потім виходити до людей, а то можуть подумати, що в когось є проблеми зі здоровим глуздом.

Хотів би підкреслити – вчора відбулася достатньо предметна розмова, непроста з профспілками, з Федерацією роботодавців. Саме головне – у нас є діалог. Не просто формальний, що ми зустрілися і поговорили, а чітке розуміння пріоритетів і завдань. Я хочу подякувати українським профспілками за розуміння реального стану справ в країні – не популістичного, а реального розуміння. Хочу підкреслити, що український Уряд повністю відкритий. І ми готові підтримувати всі ініціативи профспілок, які співпадають з можливостями української держави і нашої економіки.

Вчора була добра дискусія – непроста. Але те, що ми з вами 23 серпня напередодні нашої незалежності підписали тристоронню угоду (профспілки, Федерація роботодавців України і Уряд), на нас покладає серйозні зобов`язання. Угода підписана – вона має бути виконана.

Якщо певні положення ми не можемо виконати в якомусь часі з об`єктивних підстав, дискутуйте, знаходьте інші рішення, вносьте зміни. Але хотів би, щоб кожен міністр в розрізі своїх зобов`язань мав постійний діалог з галузевими профспілками, і через цей діалог ми маємо забезпечити економічне зростання, гідну заробітну плату і як наслідок – конкурентний український продукт.

Шановні колеги, одним із надважливих завдань перед нашим Урядом є реформа охорони здоров`я. Система охорони здоров`я знаходиться у важкому коматозному стані. І заведена ця система не сьогодні, а багато десятиліть на ній паразитували з одного боку, з іншого боку заробляли шалені мільярди. Наше завдання сьогодні змінити саму систему.

Хочу всіх звернути увагу на те, що ми зробили з вами в обігу ліків в Україні. Перше – ми відкрили ринок для якісних міжнародних ліків. Раніше цей ринок був закритий або був дуже вузьким. У нього зайти було майже неможливо, а якщо й заходили, то витрачали дуже багато часу і величезні корупційні виклики. Сьогодні законодавством ми це зробили.

Далі хотів би підкреслити, що дуже важливо, що ми вже на сьогодні забезпечили 90% всіх ліків, які ми закуповували, в тому числі і вакцин, в Україні. Ви знаєте, яка була катастрофічна ситуація з постачанням ліків і вакцин. Сьогодні ситуація виправляється, і наше завдання – подивитися сьогодні в 2017 рік для того, щоб не допустити тих проблем, які були в 2016 році. Тому команда МОЗ над цим питанням серйозно зараз працює.

Але дуже важливо, що, відкривши ринок для якісних ліків, ми даємо можливість присутності якісних ліків для українських громадян, а з іншого боку, наше завдання – забезпечити справедливе ціноутворення на ці ліки. І в цьому місяці ми з вами Урядом затвердимо, можливо, на початку наступного, але я надіюся, що в цьому, справжнє референтне ціноутворення, справедливе ціноутворення.

Ми беремо за аналоги формування ціни країни, які межують з Україною. І що ми бачимо? Одні й ті самі препарати, умовно кажучи, в Польщі, Румунії, Болгарії коштують на 30, 40, 50, 700% дешевше по діючій речовині, ніж це відбувається сьогодні в Україні. Це для нас виклик, але ми точно знаємо, що ми приймемо рішення, яке дасть можливість розпочати процес справедливого утворення ціни на ліки, що призведе до зниження цін на всі ліки в Україні.

Крім того, ми забезпечимо справедливе надання ліків та ефективне по таких хворобах, як гіпертонія (в наступному році ця система запрацює), цукровий діабет (ми будемо забезпечувати інсулінами абсолютно відкрито, якісно і доступно для кожного українського громадянина, який потребує таке лікування), і також по астматичних захворюваннях.

Окреме питання – українська освіта. Недаремно в бюджеті 2017 року ми передбачаємо одне з важливих завдань – підвищення зарплати українському вчителю. І тут дуже важливо, що Міносвіти визначає одним з пріоритетів нову українську школу. Сучасна українська школа, яка відповідає запитам сьогодення, яка має надавати якісні знання для української дитини. І це наше з вами завдання. І тому ви бачите, що є вісім базових компонентів формування нової української школи.

Але хочу підкреслити одну річ. Чому настільки це важливо? Якщо ми закінчили з вами будь-який вищий навчальний заклад і ми хочемо змінити свою професію, ми ж можемо з вами вступити в інший вищий навчальний заклад або профтехосвіту? Можемо. Єдине, що ми не можемо зробити – це повернутися в шкільні роки. В житті нашої дитини є тільки один шкільний час, за який вона може взяти базові знання і потім стати конкурентним.

І тому створення нової української школи, яка є сучасною з точки зору знань, методик, є дуже важливим. Тут треба вітати позицію Міністерства освіти і науки щодо зменшення недолугих навантажень на українських дітей в початковій школі. Але з іншого боку, ми маємо далі докладати зусилля для формування, для реалізації тих завдань, які визначає Міністерство освіти і науки, в тому числі й створення опорних шкіл.

Невже в Україні не розуміють? А я вважаю, що ми всі з вами розуміємо, що школа на 20 учнів не може виховати учня з високими знаннями. І в мене питання: а хто буде нести за це відповідальність? За те, що дитина в той час, в який ми маємо як дорослі забезпечити якісні знання, не змогла цього зробити, тому що дорослі не прийняли те чи інше необхідне рішення?

В тому числі треба забезпечувати доступ до дошкілля. Дошкільна освіта має теж дуже важливе значення. І в рамках децентралізації сьогодні створені всі необхідні ресурси для того, щоб у тому числі робити доступ до дошкільної освіти.

Якщо ми бачимо сьогодні навіть об’єднані територіальні громади, то є вже громади в Україні, які за власні кошти будують дитячий садочок. Невеликі об’єднані громади. Я вісім років був мером Вінниці, 370-тисячне місто, ми будували садочки. Але для нас було це настільки важко. І сьогодні ми говоримо про те, що вже об’єднані громади можуть це робити. Це означає, що система децентралізації буде давати вплив на якість життя наших громадян.

Професійно-технічна та вища освіта. Тут, можливо, торкнутися питання ще й науки. Але ми зараз поки що в процесі знаходження необхідних рішень з нашими колегами з Національної академії наук України. 

Професійно-технічна освіта, як ми вирішили, один з пріоритетів – це три спеціальності, які ми модернізуємо, в тому числі зробимо професійно-технічне обладнання, яке необхідно для того, щоб готувати висококваліфіковані кадри, які потрібні сьогодні на ринку праці. І такі програми вже розроблені. Як ви бачите, тракторист, машиніст сільськогосподарського виробництва – днем з вогнем не знайдеш людину, яка буде працювати на тракторі або на комбайні; монтажник санітарно-технічних систем та устаткувань і швачка, кравець, закрійник. До речі, я вважаю, що легка промисловість може давати дуже гарні сигнали до зростання.

Український спорт потребує особливої уваги. Ми маємо сьогодні якісні надбання наших паралімпійців. Ми маємо результати нашої Олімпійської збірної, які спонукають нас тільки до того, що ми маємо більше приділяти увагу як масовому спорту, так і олімпійському. Але разом з тим всі зобов'язання, які держава взяла перед нашими спортсменами, ми з вами виконуємо.

Культура потребує теж уваги. Неможливо культуру фінансувати за остаточним принципом. І тому ми зараз передбачаємо ресурси для проведення "Євробачення" в 2017 році, і така робота вже започаткована. Дуже важливо, що Мінкультури провело інвентаризацію та оцінку стану наявних закладів культури у селах і селищах України. І я думаю, що через механізми державного фонду регіонального розвитку, соцекономрозвитку, через підтримку об'єднаних територіальних громад ми маємо допомагати місцевій владі відновлювати сільську інфраструктуру, інфраструктуру культури. Це є важливе завдання, яке ми будемо з вами виконувати.

Також ми підвищуємо фінансування і створюємо умови, і я переконаний, що парламент це підтримає, щоб в наступному році підтримати українську кіноіндустрію. Ми маємо величезні можливості в цьому напрямку і вважаємо, що навколо цієї сфери буде побудована не одна тисяча робочих місць в Україні. Це теж інвестування в національну економіку, в творчість, у розвиток нашої країни.

І важливий пріоритет – це система правоохоронних органів. Ми знаємо, що сьогодні Національна поліція перебуває у стані реформування. Хочу підкреслити, що дуже важливо і дуже серйозний виклик був перезавантажити всю систему. І багато викликів на цьому шляху. Але те, що нова поліція в Україні працює – це очевидно. Наше завдання підтримувати, розвивати, тренувати і робити цю інституцію в подальшому сильною.

І тут хотів би привернути увагу, що один із пріоритетів МВС, що є важливим для України і, я вважаю, ми маємо приділяти цьому сильну увагу, це питання протидії  кримінальній злочинності. Нещодавні зміни до бюджету 2016 року – ми передбачили збільшення фінансування карного розшуку і всього, що з цим пов`язане для того, щоб злодії, які вчиняють злочини по відношенню до особи, були ізольовані від українського суспільства. Це величезна робота, яку потрібно сьогодні підсилювати. Крім того, МВС спрощено багато процедур, я вже говорив і про паспорти, і про інші послуги, які надаються цією структурою. Більше того, ряд функцій передані органам місцевого самоврядування на місця. Це теж своєрідна децентралізація.

Щодо підтримки правової допомоги, то тут слід відзначити, що з 1 вересня Мін`юст запустив 400 бюро правової допомоги по всій Україні. І вже 30 тис. громадян звернулися за такою юридичною допомогою, яку раніше вони не могли отримати, або її отримати було надзвичайно важко.

Розпочата реформа пенітенціарної служби – теж дуже непроста сфера, але та, яка ще з сталінських часів ніяким разом не була реформована або змінена.

Ми створили всі умови, підкреслюю, Уряд створив всі умови для функціонування Національного агентства з питань запобігання корупції. Приміщення є, кошти є, працюйте. До речі, хочу ще раз сказати, щоб ні в кого не було ніякого сумніву щодо заповнення електронних декларацій – я свою декларацію на 90% вже заповнив і найближчими днями, можливо у вихідні або на початку наступного тижня моя декларація буде в публічному доступі. Просто вона потребує більше часу, тому потрібно буде, можливо в суботу або неділю ще сконцентруватися, все перевірити і оприлюднити її. Так, як і членів Уряду, які сьогодні працюють над цим питанням, заповнюють свої декларації, і вони будуть оприлюднені.

Хотів би всіх застерегти від будь-яких спекуляцій на цю тему, щоб ні в кого не було думки, що потрібно щось змінити або ще щось зробити. Не потрібно. Потрібно пройти це. Думаю, для декого це приблизно, як стрибнути з парашутом, – очі закрив і стрибнув. Один раз це потрібно зробити і все стане на свої місця. Не бійтеся, хто боїться.

Інші антикорупційні інституції сьогодні або працюють, або проводять конкурси. Наприклад, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Дуже важливо, щоб лінійка цих інструментів запрацювала, і всі вони вже працюють. З іншого боку, дуже важливо, щоб судова система була адекватною до винесення рішень там, де є реальний злочин. Тому реформа судової системи теж є дуже важливим елементом побудови якісної системи боротьби, в тому числі з корупцією. І не тільки з корупцією, а й іншими тяжкими злочинами. Це теж для нас є серйозним завданням.

І найважливіший пріоритет – захист суверенітету нашої країни. Це все було життя, економіка, але це все дуже добре, коли в країні спокій та безпека. В цьому контексті хочу підкреслити, що Уряд країни забезпечує всі необхідні фінансування для того, щоб підтримати боєздатність українського війська, а Міноборони запроваджено ряд серйозних реформ і змін щодо відповідності українського війська стандартам НАТО, щодо модернізації озброєнь, щодо інших речей, які дозволяють нам бути професійними.

І в цьому контексті потрібно сказати, що саме в цьому році Міноборони впорається з завданням і повністю зробить українське військо професійним. Це величезний крок вперед, на якому зробили для себе не одну політичну кампанію, Степане Тимофійовичу, різні політичні сили. Як зараз згадую: "Ми запровадимо з 2007-го, 2008 року контрактну армію". Тобто Вам доводиться і важко реагувати на виклики в оборонній сфері, але й виконувати обіцянки популістів. Вважаю, що це буде сприяти міцності іншої держави.

Ряд заходів, які були сформовані на підвищення обороноздатності нашої країни, в тому числі й модернізацію. Фактично, якщо говорити про стан армії в лютому, березні 2014 року, не було нічого. І багато техніки навіть завезти було важко, я пам’ятаю це як Віце-прем’єр-міністр Уряду 2014 року.

Сьогодні зовсім інша історія, і тут потрібно зазначити, що є величезний прогрес Верховного Головнокомандувача Збройних Сил – нашого Президента і всіх тих патріотів, всіх тих сержантів, рядових і офіцерів, які кожного дня роблять професійно свою справу. І найголовніше, що треба відзначити, – що підвищено грошове забезпечення для наших воїнів. Якщо ми говоримо про рядовий і сержантський склад, то це в 2,5-3 рази. А якщо ми говоримо про офіцерський склад, це в 1,5-2 рази. І це питання в тому числі є серед пріоритетів нашого Уряду.

Окремо хотів би сказати, що ми в цьому році забезпечили 935, майже тисяча, квартир для військовослужбовців Збройних Сил, у тому числі інших суміжних силових структур, які беруть участь в АТО.

Ми утворили Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб. Ми вважаємо, що позиція Уряду має бути достатньо всеохоплююча. І нам потрібно дуже професійно будувати відносини і нашу політику щодо цих територій і людей, які живуть на цих територіях. Тому проводиться ряд заходів, які дозволять нам бути інституційно сильними для того, щоб якісно впроваджувати ці позиції.

Окремо хотів би сказати, що створена стратегія, яка реалізується щодо нашого транслювання на територію Криму, це Міністерство інформаційної політики, і також на тимчасово окупованих територіях. Комунікаційна програма по Криму, яка вже реалізується.

Окремо хотів би сказати про те, що ми затвердити і в тому числі Стратегію популяризації України в світі, що є дуже важливим. Ми коли її приймали, якщо пам'ятаєте, є країни Європи, які поруч. І коли ти їх запитуєш про Україну, вони нічого про Україну не знають. Це наше радянське минуле, яке було просто відрізано. Але це треба зараз просто змінювати, більше популяризувати Україну.

Україна – це не тільки агресія Росії. В Україні є багато іншого, про що ми можемо говорити і що можливо відчути. Я ще не бачив жодного іноземця, який би приїздив до України та їхав з України без такого теплого і доброго відношення. Одиниці, можливо. А для всіх інших, хто один раз побував в Україні, неважливо з якого континенту, Україна з ним залишається як країна дуже тепла і доброзичлива. Про це повинні люди знати. І це є важливо з тим, щоб ми цьому питанню приділяли теж увагу.

Що важливо? Запустили в роботу, я пам'ятаю, що багато було теж скептиків, UA-TV. Це є теж важливим питанням.

І хотів би підкреслити, на завершення, що ми маємо певне економічне зростання. Але наших завдань в принципі два – підшвидшити темпи цього економічного зростання і зробити все для того, щоб люди відчули результати цього зростання. По великому рахунку, це два завдання, які стоять перед нами.

І Уряд в цьому контексті має дуже важливе значення. Я хочу закликати всіх колег посилити свою роботу щодо виконання плану дій Уряду. У нас є на чому фокусуватися, у нас є напрямки, де ми можемо зробити роботу краще, ніж ми її робимо сьогодні. Думаю, що шість місяців, які ми з вами пропрацювали, достатньо для того, щоб пришвидшити свою роботу і, найголовніше, результати діяльності нового українського Уряду.

Дякую всім за увагу! Я пропоную перейти до розгляду питань порядку денного. Окремо хочу підкреслити, що цей звіт буде розміщений на сайтах як міністерств, так і Уряду.

Єдине, що можу сказати – треба продовжувати працювати. Підкреслюю, що ми будемо звітувати постійно і публічно, і закликаємо всі інші органи державної влади це робити перед українськими громадянами.

 

 

Документи:
Звіт Уряду України за ІІ-ІІІ квартали 2016 року
версія для друку
Анонси
Оголошено конкурс на зайняття вакантних посад до центрального апарату Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
6 квітня відбудеться засідання громадської ради при Держводагентстві
30 березня прес-конференція на тему "Результати участі України в міжнародній програмі Уряду Японії Ship for World Youth
30 березня стартує міжнародна гуманітарно-просвітницька програма "Голодомор 1932-1933 років: Пам'ять в ім'я майбуття"
29-31 березня Голова Держенергоефективності Сергій Савчук перебуватиме з робочим візитом у м. Гельсінкі
Заступник Міністра молоді та спорту Микола Мовчан візьме участь у позачерговій сесії Міжурядового комітету ЮНЕСКО з питань фізичного виховання та спорту
29 березня відбудеться засідання Міжвідомчої комісії по узгодженню режимів роботи дніпровських та дністровських водосховищ на квітень 2017 року