українська російська англійська
Реформа держслужби чітко розмежує політичні та адміністративні посади, - Костянтин Ващенко
26.03.2015 | 13:48
ДЕПАРТАМЕНТ ІНФОРМАЦІЇ ТА КОМУНІКАЦІЙ З ГРОМАДСЬКІСТЮ СЕКРЕТАРІАТУ КМУ

Реформа державної служби передбачає чітке розмежування політичних та адміністративних посад, забезпечить департизацію публічної служби. Про це повідомив Голова Національного агентства з питань державної служби Костянтин Ващенко на брифінгу в Будинку Уряду 26 березня, де йшлося про прийняття проектів нових редакцій законів України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Голова Нацдержслужби підкреслив, що законопроекти, напрацьовані спільно з громадськими організаціями, міжнародними експертами, пройшли широке громадське, наукове та експертне обговорення та були схвалені 25 березня Урядом.

«Серед ключових пріоритетів реформи - розмежування політичних та адміністративних посад, зокрема запровадження інституту державних секретарів міністерств, виведення за межі державної служби працівників патронатних служб, помічників депутатів тощо», - повідомив Костянтин Ващенко.

На усі посади держслужби, включно з вищими управлінськими посадами, встановлюється винятково конкурсна процедура призначення. Департизація публічної служби передбачає заборону на членство у політичних партіях.

Реформаторська новизна законопроектів  «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» передбачає спрощену та  зрозумілу посадову класифікацію.           Замість існуючих на сьогодні 7-ми пропонується встановити 3 категорії посад: категорія «А» –   вищий корпус державної служби; категорія «Б» – керівники структурних підрозділів; категорія «В» – виконавці. Замість існуючих на сьогодні 15 рангів буде 9, по 3 в кожній категорії.

Змінюється  система управління державною службою на чолі з Кабінетом Міністрів України. Створюється Комісія з питань вищого корпусу державної служби. Цей колегіальний орган погоджуватиме вимоги для посад вищого корпусу, проводитиме конкурсний відбір високопосадовців та пропонуватиме суб`єкту призначення не менше 3-х кандидатур, а також оцінюватиме обґрунтованість пропозицій щодо звільнення зазначених осіб.

«Таким чином, призначення на посади держсекретарів, керівників центральних органів виконавчої влади та інші посади вищого корпусу відбуватиметься не за партійно-політичними квотами, не на основі чиїхось особистих симпатій, а виключно з урахуванням наявних професійних компетентностей, управлінського досвіду, попередніх заслуг і здобутків», - наголосив Костянтин Ващенко.

Гарантією рівного доступу до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, зокрема, буде прозорість конкурсів. Триступеневий порядок відбору включатиме перевірку кваліфікаційних вимог, тестування та співбесіду. Важливо, що не менше третини складу конкурсних комісій мають становити представники громадськості (наприклад, галузевих об`єднань, асоціацій тощо), які зможуть фахово і неупереджено оцінити претендента на посаду.

Суттєво змінюється модель оплати праці, в основу якої покладено збільшення питомої ваги посадового окладу у структурі зарплати - до 70% замість нинішніх 30%. Залишаться дві обов‘язкові надбавки – за вислугу років та за ранг. У свою чергу стимулюючі виплати (ті, що залежать від волі керівника) становитимуть не більше 30% від розміру заробітної плати.

За словами Голови Нацдержслужби, законопроекти «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування» гармонізовані між собою. Зокрема, передбачено можливість переходу держслужбовця на посаду в орган місцевого самоврядування без конкурсного відбору, якщо він виконуватиме ті самі функції. Це актуально в контексті децентралізації, тож спеціалісти, приміром, з райдержадміністрацій зможуть перейти на роботу у органи райради.

Щодо посадових окладів, то їх встановлюватимуть щорічно постановою Кабінету Міністрів. Планується, що найнижчий оклад держслужбовця становитиме 1,25 мінімальної заробітної плати, тоді як на сьогодні в райдержадміністраціях держслужбовці мають оклади значно нижчі – 700-800 гривень, що не  стимулює людей йти на державну службу. Передбачено і додаткове преміювання службовців у разі досягнення успішних результатів соціально-економічного розвитку територіальної громади.

За словами Костянтина Ващенка, реформа публічної служби  сприятиме поліпшенню якості державних послуг, кадровому оновленню органів державної влади та місцевого самоврядування, передусім за рахунок молоді, яка вбачатиме у держслужбі можливість професійної самореалізації.

«Чиновник стане підконтрольним громадянському суспільству», - наголосив Костянтин Ващенко, підкресливши, що в законопроектах чітко виписані відповідні механізми.

Голова Нацдержслужби висловив сподівання, що відповідні законопроекти будуть розглянуті Верховною Радою найближчим часом та прийняті, і вже приблизно з 1 липня зможуть набути чинності. 

 

версія для друку