українська російська англійська
Вступне слово Прем'єр-міністра України Миколи Азарова на засіданні Уряду 21 серпня 2013 року
21.08.2013 | 14:37
Департамент інформації та комунікацій з громадськістю Секретаріату КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів!

Шановні запрошені!

На цьому тижні вся країна відзначає найголовніше державне свято - День незалежності України.

22-га річниця існування нашої молодої держави так чи інакше зобов’язує Уряд країни, взагалі кожне міністерство, кожну установу, кожне промислове чи агропромислове підприємство - одним словом, всіх нас - відповісти на питання: а з чим, власне, ми підійшли до цього свята? Що ми можемо сказати громадянам України про те, як розвивається наша держава у вкрай складних умовах глобального світу?

Над чим працюємо і над чим ще будемо працювати? Справа в тому, що незалежність – це не просто зафіксована в історії дата створення держави. Це щоденна напружена робота з розвитку і вдосконалення всіх складових сучасної держави.

Адже державна незалежність базується на незалежності економічній, промисловій, аграрній, науковій і освітній, на людському потенціалі, а отже - і на соціальній відповідальності держави.

Вирішуючи сьогодні насамперед масштабні проблеми економічного розвитку, ми тим самим, зміцнюємо основи нашої незалежності. Саме тому перед нами стоять нові і більш складні, ніж раніше, завдання економічної політики.

Я хочу сказати так: нами багато що зроблено, але треба зробити ще більше. Серед головних наших сьогоднішніх напрацювань - те, що починає давати результати Державна програма активізації економіки на 2013-2014 роки. Впевнений, що до кінця поточного року ми вийдемо на кращі економічні показники, ніж можна було прогнозувати через нестабільність наших традиційних ринків.

Свіжі дані Держстату підтверджують цю достатньо обнадійливу тенденцію: ми маємо за липень 2,4% зростання ВВП. Це дуже оптимістичний показник. А в цілому за 7 місяців вирівнявся показник валового виробництва в нашій країні. Експерти вважають, що нам вдалося витримати тиск світової рецесії.

Зростання економіки перш за все забезпечують реальні проекти. Практично в кожному регіоні у другому півріччі відбудуться пуски нових виробництв, новозбудованих чи модернізованих об’єктів виробничої, соціальної сфери тощо. 

Я хочу підкреслити, що злам негативних тенденцій в економіці – це не випадковість, не збіг обставин або якийсь подарунок, а результат кропіткої підготовчої роботи влади, бізнесу і трудових колективів.

На економічній карті України з’являються все нові і нові підприємства, які суттєво наближають нашу країну до передових стандартів: технологій, продуктивності праці, екологічності виробництва, соціального забезпечення працівників, якості життя людей.

Усі ми хочемо, щоб таких фактів було більше. Щоб перетворення дійшли буквально до кожної людини. Так неодмінно буде. Але і зараз не можна не помічати, які позитивні зміни відбуваються у країні.  

Так, у жовтні буде завершено будівництво другої черги Південного обходу міста Дніпропетровськ, яке тривало кілька років.

У листопаді 2013 року відбудеться введення в експлуатацію  після реконструкції Верхньоантонівського водозабору та водовідводу питної води у місті Херсоні. Таким чином буде вирішена багаторічна проблема якісної питної води для мешканців Херсона. Парадоксально: місто стоїть на Дніпрі, а проблема досі не вирішувалась роками.

Наприкінці поточного року буде введено в експлуатацію нову електропіч потужністю 1,5 мільйона тонн сталі на рік на металургійному заводі «Донецьксталь». На підприємстві завершується комплексна модернізація виробництва: шляхом повної відмови від мартенівського виробництва і переходу на прогресивні технології виробництва сталі.

Також у листопаді 2013 року буде введено в експлуатацію олійноекстракційний завод з переробки соняшника у місті Південне потужністю 1200 тонн на добу. Таких новітніх потужних виробництв, які дозволяють експортувати не насіння, а перероблену олію, в Україні ще не було.

Або ще один приклад. Кабінет Міністрів України та компанія «Лукойл» після складних і тривалих переговорів домовилися щодо відновлення роботи українських підприємств групи «Лукойл». Ми очікуємо з 10 вересня 2013 р. відновлення виробництва поліетилену, хлору, каустичної соди та хлорвінілу, виробів з поліхлорвінілової смоли на підприємствах «Карпатнафтохім» і «Лукор» в місті Калуш Івано-Франківської області. Ці потужності простоювали кілька років. Була складна економічна проблема і велика соціальна драма: адже без роботи залишались тисячі людей. Тепер вони знову отримають стабільний заробіток, соціальні гарантії.

Розроблені на підприємствах виробничі плани передбачають стабільне нарощування обсягів випуску продукції протягом 3-х місяців після пуску виробництв.

Відновлення роботи стратегічно важливого для держави нафтохімічного підприємства забезпечить роботою біля 3000 чоловік, створить умови для подальшої модернізації та вдосконалення технології виробництва та збільшить податкові відрахування до державного і місцевого бюджетів.

Сподіваюся, що відновлення роботи «Карпатнафтохім» стане першою ластівкою у відновленні роботи всього українського нафтопереробного комплексу. Українські нафтопереробні заводи - це гарантія енергетичної безпеки України, стабільності цін. Важливо також, що вироблений ними бітум – критично важливий ресурс, який досі стримував активізацію дорожнього будівництва.

Я сам мав змогу переконатися у буквально відродженні і дуже непоганих перспективах вітчизняного машинобудування, коли відвідав минулого тижня «Луганськтепловоз». Відверто порадувало, що на цьому підприємстві продовжують створюватися сучасні, конкурентоспроможні зразки залізничної техніки. Нам продемонстрували новий магістральний вантажний тепловоз. За своїми технічними характеристиками він не тільки не поступається зарубіжним аналогам, а й має ряд конкурентних переваг. Наприклад, він може возити важкі вантажні потяги при температурному режимі від плюс 40 до мінус 50ºС вантажопідйомністю 60 тис. тонн. «Російські залізниці» вже оцінили всі переваги цієї техніки і замовили 300 тепловозних секцій.

Відродження на підприємстві було сплановане, підготовлене новим менеджментом разом з обласною адміністрацією і почалось минулого року, коли зростання виробництва склало 10%. Було випущено продукції майже на 2 мільярди гривень. А поточного року заплановані обсяги виробництва уже в півтора раза перевищують минулорічні  - 3,2 мільярда гривень.

Тому сьогодні ми ставимо завдання максимально ефективно використати потенціал «Луганськтепловозу» для реалізації програми імпортозаміщення. Потреба українських залізниць в оновленні парку локомотивів більше 90%. У 2011 році для вирішення цього завдання уряд прийняв «Програму оновлення локомотивного парку залізниць України на 2012-2016 рр.». Виробництво 300 електровозів для залізниць України – в тому числі, на «Луганськтепловозі» - дозволить до 2016 року довести власне виробництво локомотивів до 90%. Вже зараз для реалізації цього проекту залучено близько 20 українських виробників комплектуючих.

У жовтні буде відкрито станцію метро «Теремки» Куренівсько-Червоноармійської лінії столичного метрополітену. На цьому тижні вже повинен пройти пробний запуск поїзда. «Теремки» стануть п’ятдесят другою діючою станцією київського метро.

Таким чином, буде завершено великий етап розбудови північно-західної лінії і сили вивільняться для довгоочікуваного будівництва четвертої гілки метро - на Троєщину. Там буде збудовано мінімум дванадцять станцій.

У 4-му кварталі планується відкрити пункти пропуску через Українсько-Польський кордон «Угринів-Долгобичув» та «Грушів-Будомєж». Міжнародний автомобільний пункт пропуску «Грушів-Будомєж» стане найбільш сучасним не тільки на Українсько-Польському кордоні, але й на всьому східному кордоні Польщі. Його пропускна спроможність складе близько 3 тисяч автомобілів на добу, що дозволить розвантажити інші пункти пропуску на Українсько-Польському кордоні.

Крім того, розпочато будівництво унікального для нашої країни Бескидського тунелю, який є складовою 5-го пан`європейського транспортного коридору (Трієст – Любляна – Будапешт – Ужгород – Львів – Київ – Москва). Довжина запроектованого тунелю складає без малого два кілометри. До речі, сьогодні Уряд затвердить проект та титул будови цього проекту.

У листопаді почне працювати новозбудований навчально-тренувальний центр зимових видів спорту в м. Богуслав (Київська область).

Це тільки кілька прикладів того, з чого складається програма активізації розвитку економіки. Але такі приклади – не окремі факти, а складові цієї системної програми. Ось що треба усвідомлювати. І сили концентрувати не на суперечках та політичному протистоянні, а на творенні.

На жаль, це також можна проілюструвати прикладами з нашого життя. Коли Івано-Франківська обласна рада за абсолютно надуманими підставами заблокувала реалізацію життєво необхідного для держави проекту видобутку сланцевого газу. Це посилює незалежність чи ні? Очевидно, що ні. Нарощування власного видобутку газу – це прямий шлях до енергетичної незалежності України, це наші національні інтереси. Одна облрада, яка  бореться з владними і політичними опонентами за принципом «чим гірше - тим краще» йде всупереч цим інтересам, завдаючи шкоди всьому суспільству. Або коли опозиція в Київраді блокує рішення про виплати надбавки бюджетникам, рішення, необхідні для транспортних розв’язок, магістралей – це на користь людям, чи ні? Очевидно, що відповідальна політика має бути іншою. Об’єднати зусилля для прийняття рішень, які збільшують економічних потенціал країни, удосконалюють соціальну сферу – це наша політика!

Економіка – дуже інерційна система. Ми дали їй правильний імпульс, і зараз треба працювати так, щоб у 2014 році Програма активізації сповна дала результати.

Таке завдання поставив перед Урядом Президент України. Цього чекає від нас з вами український народ.

Шановні колеги!

Минулого тижня сталися серйозні ускладнення митного оформлення окремих вантажів з України на території Російської Федерації. Одразу хочу підкреслити, що масштаб проблеми був аж занадто перебільшений і драматизований зусиллями певних засобів масової інформації. «Гарячі голови» навіть договорилися до того, ніби між Україною і Росією розпочалася торгівельна війна.

Дійсно, російська митниця з 14 серпня посилила контроль за вантажами з України. Федеральна митна служба пояснила, що до так званої «групи ризику» потрапили товари, які, на їх думку, не мали сертифіката походження, оформленого відповідним чином. Протягом півтора місяця російська митниця видавала так звані профілі ризику щодо окремих груп товарів, які викликали певні застереження. На жаль, частина українських компаній-експортерів не звернула належної уваги на посилені вимоги російських митників. І саме з цього треба зробити висновки організаторам бізнесу. А нам потрібно зробити висновки з того, що взаємодія між митними органами сусідніх країн, які мають величезний товарообіг, виявилася далеко не на висоті.

Федеральна митна служба Росії принесла свої вибачення учасникам зовнішньоекономічної діяльності.

Але головне в тому, щоб не тільки врегулювати ситуацію, що склалася, а й не допускати ускладнень в майбутньому.

Саме це обговорювали Президенти України і Росії і доручили Урядам врегулювати питання.

Уряд негайно створив робочу групу з вирішення проблемних питань російсько-українського торгового співробітництва під головуванням Віце-прем'єр-міністра Юрія Бойка. Група інтенсивно працювала, і це  дало відчутний прогрес у розумінні суті проблем і шляхів їх вирішення. 

У неділю я обговорив з Головою російського Уряду Дмитром Медведєвим, яким чином усунути перепони, які виникли.

По-перше, наша спільна думка полягає у тому, що навіть мови про торгівельні війни між Україною і Росією бути не може. Створення перепон, відгороджування бар’єрами – це тупиковий напрям у двосторонньому співробітництві. Будь-яких країн. А тим більше, наших, які поєднує безліч коопераційних, виробничих та інших зв’язків. Однобічної переваги тут добитися нереально.

Іншого виходу, ніж спільно і швидко вирішувати питання просто немає.

Крім того і я, і Голова російського Уряду відкинули всілякі спекуляції , що нібито ускладнення пов’язані з інтеграційними процесами двох країн.

Повернення позитивної динаміки двостороннього товарообігу - це спільна мета обох держав. Також одним із пріоритетів українсько-російських відносин має стати виконання програми інвестиційного співробітництва, в першу чергу, у високотехнологічних галузях промисловості.

Тобто, повернення митних процедур до оптимального режиму, який сприяє двосторонній торгівлі, є нашим спільним бажанням.

Хочу особисто звернутися до представників вітчизняного бізнесу, підприємців і промисловців: наш Уряд завжди стояв і буде стояти на захисті економічних інтересів українських виробників.

Але потрібна спільна ретельна робота. Треба враховувати реалії, як вони є. Митний союз і нові правила в ньому – така реалія. Пільгових режимів не буде, та ми їх і не вимагаємо. Ми закликаємо партнерів до справедливого застосування правил торгівлі на основі положень Світової організації торгівлі та чинної Угоди про зону вільної торгівлі між країнами СНД. І самі повинні бути готові виконувати ці правила. 

Так, ситуація вимагає активізувати роботу з наближення технічних регламентів Митного союзу та України, адаптації експортної документації до нових вимог тощо. Необхідна реальна кропітка робота.

Також треба постійно працювати над власною конкурентоспроможністю.

Саме тому надзвичайно важливо зараз активізувати і продовжити нашу співпрацю з усіма країнами Митного союзу в частині зближення технічних регламентів та угод, які регулюють митні процедури. Таке завдання я поставив перед Міністерством економічного розвитку і торгівлі та Міністерством доходів і зборів.

Шановні члени Уряду!

Напередодні Дня незалежності я хотів би відзначити ще одну подію, яка має як символічне, так і велике практичне значення. Вона має відношення до Інтернет-простору: в Україні нарешті створений і невдовзі почне працювати національний загальнодоступний кириличний домен верхнього рівня «.УКР». З завтрашнього дня в цьому домені почнеться реєстрація адрес органів державної влади українською мовою. Це стало можливим завдяки довготривалій спільній роботі нашого Уряду разом із неурядовими організаціями.

Що це нам дає у практичному плані?

Впроваджуючи національний домен, ми значно розширюємо наш сегмент в Інтернеті.

Але головне у тому, що кирилична реєстрація адрес органів влади зробить їх набагато більш відкритими для простих громадян й, насамперед, тих, хто тільки починає знайомитися з Інтернетом. Наприклад, відтепер, щоби зайти на Урядовий портал, не потрібно знати точне написання адреси латинськими літерами. Достатньо в адресній строфі набрати українською «Кабмін.укр» чи «КабінетМіністрів.укр», і ви гарантовано потрапите саме туди, куди потрібно. До того ж, адреси рідною мовою значно полегшать пошук в Інтернеті. І це – тільки початок. У перспективі кирилицю можна буде використовувати й при написанні адреси електронної пошти.

Інтернет є невід’ємною часткою нашого життя. Тому чим доступнішим і, так би мовити, комфортнішим він буде для громадян, тим вищою буде і якість нашого з вами життя.

Щодо питань порядку денного.

Ефективне конкурентне середовище – одна із важливих складових покращення бізнес-клімату  та генератор довгострокового економічного зростання. З метою розвитку конкуренції на товарних ринках, поліпшення умов для їх ефективного функціонування, Уряд затвердить Загальнодержавну програму розвитку конкуренції на наступні 10 років (до 2024 року).

У відповідь на тенденцію до зниження світових цін на зерно, для підтримки вітчизняного сільгоспвиробника, ми запроваджуємо надзвичайно вигідний механізм державної кредитної підтримки: державні заставні закупівлі. Відповідно до такого режиму сільгоспвиробник отримує під заставу зерна позику від держави за ставкою, яка лиш незначно перевищує облікову ставку НБУ (приблизно під 6,9% річних).  

Тому доручаю Міністру аграрної політики і продовольства негайно організувати впровадження цього механізму та забезпечити відповідну участь у програмі усіх сертифікованих елеваторів.

Також Уряд розширить перелік інвестиційних програм та проектів, що фінансуються у 2013 році за рахунок коштів державного фонду регіонального розвитку. Завдяки цьому рішенню сім регіонів (Житомирська, Миколаївська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Хмельницька та Черкаська області), отримають додаткову можливість здійснювати будівельні та ремонтні роботи.

З 1 липня поточного року набув чинності ініційований Урядом закон, за яким запроваджено, що повне або часткове зупинення виробництва або реалізації продукції можливо тільки за рішенням суду чи за рішенням органу державного нагляду з наступним підтвердженням обґрунтованості таких заходів адміністративним судом.

Для того, щоб чітко визначити: в яких випадках застосовуються  заходи реагування, Держпідприємництво розробило законопроект, який буде сьогодні також обговорено. 

На виконання плану заходів з адаптації законодавства України до законодавства ЄС розроблено Проект технічного регламенту будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та будівельних виробів, який повністю відповідає регламенту ЄС.

Відповідно до європейської моделі розроблено також проект Закону України «Про стандартизацію», який ми сьогодні розглянемо.

А також розглянемо ряд інших рішень.

Дякую за увагу. Які є пропозиції до порядку денного?

 

 

 

версія для друку
Анонси
Оголошено конкурс на зайняття вакантних посад до центрального апарату Нацагентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів
З 08 по 14 травня 2017 року в Україні пройде Тиждень безпеки дорожнього руху
28 квітня у Києві відбудеться Всеукраїнський форум "Перша допомога в боротьбі з корупцією в медицині"
27 квітня відбудеться прес-тур представників ЗМІ до Спеціального авіаційного загону ДСНС України
27 квітня - III Форум енергоефективного партнерства'17 "Енергетичний менеджмент: Досвід кращих"
25-26 квітня Уповноважені Урядів України та Республіки Молдова розглянуть перспективи розвитку управління водними ресурсами у басейнах річок Дністер та Дунай
25 квітня в Міністерстві фінансів відбудеться перша робоча зустріч з підготовки детального плану імплементації Концепції реформування митниці
25 квітня - конкурс на зайняття вакантної посади категорії "А"
24 квітня відбудеться прес-брифінг Міністра юстиції Павла Петренка
24 квітня 2017 року відбудеться прес-конференція з нагоди Українського тижня імунізації "Як досягти європейського рівня імунізації"
24 квітня - конференція-відкриття проекту Twinning із наближення законодавства України до законодавства ЄС у сфері засобів захисту рослин
24 квітня відбудеться робочий візит Міністра закордонних справ України Павла Клімкіна до Литовської Республіки
24 квітня відбудеться робоча зустріч присвячена питанню виконання міжнародних зобов'язань
22 та 23 квітня у Києві відбудуться Національні "Ігри Нескорених" - завершальний етап відбору до національної збірної "TEAM UKRAINE"
24 квітня відбудеться брифінг заступника міністра охорони здоров'я України Павла Ковтонюка
21-22 квітня Міністр закордонних справ України Павло Клімкін здійснить офіційний візит до Грузії