українська російська англійська
Інтерв'ю Прем'єр-міністра України Юлії Тимошенко телеканалу "5 канал"
30.01.2010 | 21:40
Управління у зв'язках зі ЗМІ Секретаріату КМУ

- Це програма „Час інтерв’ю”. Сьогодні ми в гостях у Прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко. Доброго дня!

- Добрий день.

 

- Після першого туру виборів Ваш виборчий штаб оголосив про крадіжку 3% голосів, однак  не став оскаржувати цього в судах. Вибрали стратегію боротися у другому турі. Після другого туру будете дотримуватись такої ж стратегії, чи можливо будете планувати масові акції протесту, інші стратегії? Що буде з країною після другого туру?

- Те, що сьогодні кидається в очі, що те, що було у 2004 році Янукович повторює і сьогодні. У ЦВК „ківаловщина”, на дільницях – фальсифікації. Знову „каруселі”, знову голосування на дому, де докидаються просто сотні тисяч бюлетенів і, крім того, ще і навколо Києва всі будинки відпочинку, бази відпочинку повністю заповнені бойовиками, які готові до будь-якого варіанту захоплення влади. Все це ми пам’ятаємо з 2004 року. Янукович не змінився, його методи не змінились і, власне, і його політика не змінилася. І тому, так як і в 2004 році ми їх жорстко поставимо на місце, і йому ні за яких обставин не бачити влади в Україні. Саме тому, що він і є один з самих антиукраїнських політиків. І щоб вони сьогодні не робили - все закінчиться перемогою України.

 

- Привідкрити стратегію, як Ви будете це робити, не хочете зараз?

- Я думаю, що так, як треба для країни: спокійно, врівноважено, законно і користуючись виключно однією можливістю – це переконати людей, об’єднати людей і дійсно, щоб вони стали сьогодні на захист України. Це наша єдина, якщо можна так сказати,  політична зброя.

 

- Пропоную поговорити про майбутнє, в разі Вашої перемоги. Більшість експертів сходяться на тому, що майбутньому Президентові буде необхідною конституційна реформа не лише для того, аби зберегти повноваження, а й для того, щоб не було дисбалансу, який ми бачили протягом останніх років, не було перетягування канату між Прем’єром, Президентом, між Верховною Радою. Як Ви збираєтеся це зробити? Експерти кажуть, що більшість новий Президент отримає в парламенті, але конституційної більшості не отримає. Отже, потрібно розпускати Верховну Раду?     

-  Мені здається, що сьогодні люди всі втомилися від протистоянь, бійок, обвинувачень, від всього, що не пов’язане з нормальним, стабільним життям країни. І тому будь-які чергові вибори, будь-які чергові хвилі критиканства і протистояння, мені здається, не додадуть стабільності в державі. І саме тому я переконана, що порядок в державі – це те, що сьогодні всі хочуть бачити, а це значить – треба вигравати президентські вибори, треба створювати в парламенті ту більшість, яка готова модернізувати країну, реформувати країну, служити Україні, захищати все, що є дорогим для справжніх українців. І саме таку більшість я створю.

Друге. Це потрібно створювати не коаліційний Уряд, який, на жаль, більше схожий на різнопланове зібрання людей, а треба створювати перший раз нормальний, професійний, сильний Уряд. І саме так я і буду діяти. І перші кроки, які будуть зроблені на наведення порядку в країні, на розпочинання справжніх реформ і будуть тим сигналом суспільству, які об’єднають, консолідують і повернуть стабільність.  

 

-  Ці кроки, якими Ви їх бачите і як Ви збираєтесь будувати цей Уряд? Це буде якась квота від якихось певних організацій на певні посади, чи це буде якийсь конкурс?

-  Я вже не один раз говорила про те, що я хочу докорінно змінити процедуру кадрових призначень. Я хочу, щоб кожного міністра на професійну, галузеву посаду не призначали політичні сили внаслідок кулуарних домовленостей, а щоб це було публічне обговорення всіх кандидатів, які висувають професійні, фінансові кола та, власне кажучи, і політичні. Але професійне, публічне обговорення програми майбутнього міністра, майбутнього заступника міністра. І щоб професійні кола слухали цю програму, аналізували і, крім того, робили певний свій вибір. І якщо професійні кола виберуть, громадські кола виберуть, то я обов’язково буду враховувати цю думку.

 

- Головне кадрове призначення, яке очікують від майбутнього Президента, - це Прем’єр-міністр. Кого Ви бачите на цій посаді?

-  Дійсно важливе для країни і кадрове оновлення. І саме тому я завжди рахувалася і рахуюся з вибором людей. І якщо значна частина людей в Україні, а це 13% проголосувало за Сергія Тігіпко, 7% проголосувало за Арсенія Яценюка, це значить, що я мушу дослухатися до того, що хочуть бачити люди. І саме тому я запропонувала всім політикам, які представляють демократичний табір і які в першому турі отримали серйозний результат, запропонувала працювати разом. Сергію Тігіпко після узгодження наших програм, після чіткого бачення шляху реформування країни, після збору професійної команди, я запропонувала посаду Прем’єр-міністра, очолити Уряд. І його публічні заяви говорять про те, що він таку пропозицію сприймає. Сприймає після перемоги кандидата в Президенти на виборах, після створення більшості в парламенті і після узгодження програми розвитку країни.

 

 - Тобто, Вам достатньо того, що Він не підтримує Вас публічно, принаймні не заявляє: «Я голосую за Юлію Тимошенко», як би зрештою Вам, мабуть, цього хотілося. Він залишиться цим претендентом на посаду Прем’єра і після Вашої перемоги, тобто після 7 лютого?

- По-перше, я перед ним таких завдань не ставила: підтримувати, оголошувати щось публічно. Для мене важливо, що чітко і зрозуміло він оголосив свою згоду працювати в Уряді і спільно модернізовувати, реформовувати країну з тим Президентом, який переможе на виборах. Я вважаю, що це якраз є та позиція, яка дає нам відповідь на питання, яка буде команда після президентських виборів, яка буде команда в Уряді, хто буде Уряд очолювати. В тому числі Арсенію Яценюку я також сформую всі пропозиції про спільну роботу вже в державі, яка буде мати нове керівництво.

 

- А Віктору Ющенку?

-  Я думаю, що Віктор Ющенко також після виборів Президента   буде визначатися. І якщо його боротьба за Україну, за її незалежність, за її правдиву історію є дійсно чесною, то мені здається, що якраз підтримати об’єднані, консолідовані сили – це надзвичайно важливо.

 

- Тепер давайте поговоримо про крокі, які ця команда буде робити. Яким Ви бачите перший крок на шляху реформування економіки? Сьогодні економіка в кризі, українську середню заробітну плату називають передостанньою в Європі, останньою тільки Молдову називають. Як змінити це становище і чи можливо це зробити в наступні 5 років? Як Ви це бачите?

- У першу чергу, коли ми говоримо про серйозні реформи, переструктурування економіки України, нам потрібно говорити про малий і середній бізнес, нам потрібно говорити про створення, нарешті, середнього класу в Україні. Безумовно, якщо ми відчуваємо себе європейською країною, то нам потрібно використати, причому в повному обсязі, всі кращі напрацювання європейських країн для створення середнього класу, для підтримки малого і середнього бізнесу. Європейський Союз, європейські країни, вони і є батьківщиною середнього класу, батьківщиною всіх кроків і всіх дій щодо реальної підтримки бізнесу. І саме так ми і будемо діяти. І на останньому засіданні Уряду ми вже прийняли досить сильні кроки з підтримки малого і середнього бізнесу. Перше, ми прийняли проекти законів, які передали вже до парламенту. Це законопроект про затвердження законом спрощеної системи оподаткування для малого бізнесу. Малий бізнес давно чекав цього законопроекту, зараз він вже у Верховній Раді. Друге, ми на останньому засіданні Уряду вдвічі скоротили всі контролюючі органи держави і таким чином ми розпочали досить важливу стратегію скорочення всіх регуляторних органів, регулюючих нормативних актів. І це ми зробили вже, і ми далі будемо так рухатись. Тому що було 81 контролюючий орган, зараз ми до 40 пропонуємо знизити, і закон такий внесли, а далі ми вважаємо, що мусить їх бути не більше 25, а може навіть і менше. Так само ми скоротили і кількість ліцензій, вдвічі майже. Це теж на минулому засіданні Уряду. Ми затвердили постановами Уряду дуже логічний і чіткий порядок, як буде діяти вся система регуляції через спеціальну процедуру мовчання.  Це коли бізнес подає чиновникам для отримання будь-якого дозвільного документа, якщо чиновник 10 днів не дав ніякої відповіді вважається, що дозвіл наданий. Тобто, по суті справи, процедура пройшла і бізнес може працювати. Тобто ми звільняємо бізнес малий, середній від бюрократії.                      

А в той же час, ми будемо робити все для того, щоб і велика олігархія не стала владою. Тому що коли одна, велика, політизована, озброєна, профінансована корпорація одночасно стає і Президентом у державі, то я думаю, що це абсолютно безперспективно для створення інвестиційного клімату в державі, для створення сприятливих умов для малого і середнього бізнесу. Саме тому олігархію в сторону, і побудова соціально-ринкової економіки, демократії, прозорих і справедливих порядків економічного життя в країни. Так ми будемо діяти.

  А крім того, невід’ємною частиною правильного розвитку економіки є   енергетична незалежність. Це окремий аспект, який поєднує нормальний розвиток економіки, тому що коли власні енергоносії вони помірковані в ціні, вони доступні і вони дійсно створюють нові передумови для розвитку економіки. А крім того, це ще й державний суверенітет, незалежність нашої країни. Тому енергетична незалежність невід’ємна складова розвитку нашої держави.        

 

- Ви сказали олігархів у сторону і всю вашу виборчу кампанію можна назвати, дехто з експертів називає хрестовим походом  проти олігархів. Що з ними станеться після Вашої перемоги, скільки їх і що збираєтесь робити?

- Вони стануть простими бізнесменами, які працюватимуть на загальних правилах, однакових для всіх. Вони будуть підпорядковані законам, а не праву хабара. І саме головне треба знати, що олігархія - це не бізнес, це використання політики для того, щоб ресурси держави направляти в розвиток окремих родин, а не кожного громадянина України.  Це не співставні речі. Олігархія, як влада, як політична формація, яка тримається на грошах і бажанні брати, брати, брати можливості України, як бізнес, вона не сумісна ні з демократією, ні з нормальним розвитком економіки, ні зі зміцненням енергетичної незалежності. А як наслідок, вона не сумісна зі зміцненням незалежної держави.

 

-  Тоді як Ви збираєтесь працювати з великим бізнесом, адже він зараз є системообразуючим для економіки, системостворюючим?

- Не плутайте великий бізнес з олігархією. Це не те саме. Великий бізнес, як і маленький, так і середній, мусить жити за однаковими законами, за однаковими правилам і не мати можливості вершити політику на користь своїх надприбутків. Тут треба чітко розділити, але питання не тільки в тому, що нам потрібно зробити, доробити те, що ми не зробили в 2005 році. Тобто усунути  клани від влади в державі. Це ще і інша складова. Інша складова в тому, що маріонетка, яку вони виставляють зараз вперед, власне рухають його, як свого єдиного кандидата в Президенти Януковича, це ще і небезпечна людина, тому що вона сповідує жорстко антиукраїнську політику, жорстко антиукраїнські дії. І про це не соромиться говорити публічно, не соромиться оголошувати це, як головну концепцію   свого життя політичного. І що саме головне, що це сьогодні мусить стати просто потужним сигналом для консолідації всіх демократичних, патріотичних сил України. От що я хочу, щоб зараз почули.       

 

- Які Ви галузі бачите пріоритетними для майбутнього розвитку України? Тому що сьогодні держава береться за все: і за авіакосмічне будування, береться за машинобудівну галузь, береться за багато інших галузей, а от якихось пріоритетів. Наприклад, всюди у світі, кожна країна, за нею є якісь пріоритети у виробництві, і відомо, що одна країна представляє таку галузь, інша країна представляє таку галузь, і в цьому вона найсильніша. Якою Ви бачите Україну, в чому найсильнішою в світі в економіці?

- Я думаю, що взагалі пріоритети, які мусить визначати країна, вони лежать сьогодні в інтелектуальній площині, тому що світ сьогодні конкурує самим жорстким чином. І конкурентоспроможність кожної держави, вона не на окремих галузях виробництва тримається, а на такому інтегральному показнику інтелекту країни. Тобто ми мусимо сьогодні як визначальні галузі розвивати наукоємні галузі. І Україна в цьому має достатньо серйозні пріоритети.

Ви знаєте, що завжди високі технології формувалися в космічній галузі, там де дійсно високі технології давали нову якість. У тому числі, це і оборонний комплекс, у тому числі це і авіабудування, де народжуються високі технології. Сьогодні мейнстрім світу перемістився в біотехнології і нанотехнології, а навіть їх зараз об’єднують – біонанотехнології. І ми зараз в ці важкі кризові часи почали організовувати наукові центри, спеціальні лабораторії, які будуть працювати в напрямку біонанотехнологій. І це буде позиція України. Тому що якщо ми відстанемо в інтелектуальному розвитку держави, в наукоємних галузях, ми просто не будемо конкурентами в світі, і ніяка сировина, якою сьогодні багаті надра України, нам у цьому не допоможе.

У принципі за розвитком наукоємних технологій у нас іде розвиток тих галузей, які природні для України, в яких ми можемо бути дуже сильними. І це в тому числі авіабудування, тому що останній літак, який зробила Україна, він один з найкращих регіональних літаків у світі за всіма своїми сукупними характеристиками. І тому цю галузь нам треба розвивати.

Наприклад, аграрний комплекс. Ми вийшли на третє місце у світі з експорту зерна саме в 2009 кризовий рік. Перед нами США, ЄС сукупно на другому місці, а Росія, Казахстан, Канада - всі за нами. І тому, я думаю, що такі сигнали, вони є дуже важливими. І якщо нам активізувати підтримку цих галузей, безумовно, ми будемо номером один у світі.

Я можу також сказати і про такі напрямки як формування енергетичної незалежності. Ми дуже сильна країна в побудові гідроелектроенергетики, атомної енергетики. І це значить, що ми можемо стати великим експортером електроенергії з території України, і тим самим посилювати свої фінансові і економічні системи. І зараз ми вже входимо в єдину енергетичну систему Європейського Союзу, щоб мати можливість реалізовувати електроенергію на експорт.

Ми були і залишаємося країною, яка відіграє ключову роль у реалізації природного газу на території Європейського Союзу. І ми і залишимося, якщо будемо відстоювати наші національні інтереси.

 

- У ці дні в Давосі у Швейцарії починається Економічний форум, де «світила» економіки будуть роздумувати над тим, куди рухатиметься світ далі. Головне запитання, яке ставлять сьогодні і політики, і економісти – це чи буде держава більше втручатися в економіку, чи буде менше вручатися. Які Ви висновки зробили з економіки, якою Ви бачите державу в галузях, про які ми говорили вище? Держава буде скеровуючою, чи все-таки буде економіка сама регулюватися ринковим принципом?

- Перш за все, не дуже коректно ставити питання – або, або. Це єдиний цілий організм, який працює. Це державне регулювання, і це функціонування вільної ринкової економіки. І криза, яка грянула в світі в 2008 році і продовжується до сьогодення, говорить про те, що держави, вони недостатньо регулювали, вони недостатньо створювали правила, в яких може жити і розвиватися вільна, соціально-орієнтована ринкова економіка.

І тому мова йде про цілісність, але мова йде про посилення одного з компонентів. Це – державне регулювання, яке не дає можливості робити зловживання в фінансовій сфері, не дає можливості робити зловживання у вживанні фінансових інструментів і технологій. Ось, що треба робити. І саме тому я бачу такий розвиток світових тенденцій.

 

- Тобто, держава має більше втручатися, як сьогодні в Україні?

- Держава мусить встановлювати більш чіткі, гармонійні, ефективні правила, формати, в яких функціонує вільна ринкова економіка. І не більше того. Держава не зможе підмінити вільний ринок і не треба намагатися це робити. Але в той же час і вільний ринок не може працювати без будь-яких обмежень, які в тому числі мусять захищати і стабільність вільного ринку. Тобто все це дуже пов’язано, але держава мусить сильніше регулювати всі ці процеси. Сильніше захищати людей і давати сигнали стабільності на стратегічне майбутнє.

 

- Сильна ринкова економіка неможлива без зовнішніх інвестицій і інвестори, іноземні зокрема, говорять про те, що Україна занадто забюрократизована і Україна занадто корумпована. Як Ви пропонуєте боротися з корупцією і чи вдасться її побороти в наступні 5 років, чи хоча б почати боротися?

- По-перше, я цілком погоджуюся з такою оцінкою. На жаль, за всі 18 років в Україні створений бюрократично корумпований конгломерат, який дуже, дуже важко просто міняти, ламати і перебудовувати. Дуже важко. Свідченням того є, наприклад, наша боротьба за дерегуляцію.  От, наприклад, ми зробили на минулому засіданні Уряду певні важливі кроки: вдвічі скорочення контролюючих інстанцій і майже вдвічі скорочення ліцензій, які видає влада. Але опір цьому колосальний, тому що кожен чиновник по вертикалі знає і розуміє, що дозвіл, ліцензія, підпис який він дає, це коштує йому як хабар та ще й офіційна плата. Все це треба просто дезінтегрувати ту стару корумповану бюрократичну систему, яка, до речі, ще зі спадщини Радянського Союзу не реформована в Україні. Треба реформувати.

І саме тому, коли в останній раз я зустрілася з великим представництвом малого і середнього бізнесу – це всі асоціації, громадські об’єднання, які приїхали на засідання Уряду, - ми всі домовилися і створили спільно спеціальний комітет контролю за виконанням урядових рішень і законів по дерегуляції, по зменшенню корупції, по боротьбі за свободу ведення бізнесу. Це такий громадській комітет, але який буде невід’ємною складовою роботи Уряду. Ідея його дуже проста: не виконуються добрі постанови Уряду, не виконуються добрі закони і все закінчується тим, що місцева бюрократія, та іноді і центральна, просто нищить життя малого і середнього бізнесу. Просто нищить. Якщо великий бізнес, особливо олігархічний, він і є владою, він собі створює будь-які сприятливі умови для життя, в тому числі і забираючи ресурси країни, то малий і середній бізнес – це просто об’єкт для знущання всього чиновницького зброду, який, на жаль, сьогодні не бачить свого життя без корупції.

Саме тому ми створили такий комітет – Комітет контролю виконання постанов і законів, які звільняють малий і середній бізнес від бюрократичного тиску. Ідея дуже проста: самі громадські організації будуть збирати результати роботи постанов і законів на місцях, будуть чітко знати, які чиновники виконують, а які – ні, піднімати цю інформацію на рівень Уряду, і ми спільно будемо приймати дуже жорсткі рішення.

А крім того, Генеральна прокуратура. І те що сьогодні Генеральна прокуратура є по суті є приватною власністю Партії регіонів і Януковича, а тільки вона сьогодні дає можливість реально боротися з корупцією реальними важелями, говорить про те, що нам потрібна сильна прокуратура, нам потрібно сильного професійного Генерального прокурора і нам потрібно, щоб там працювали державні люди, а не корумповані, і незалежні від потужних бізнес-структур.

 

- Який механізм унезалежнення правоохоронної системи і зменшення корупції у правоохоронній системі, яка повинна бути ключовим чинником у боротьбі з корупцією? У Вашій програмі є вихід – це обирання суддів. Розкажіть про це більше.

- У моїй програмі є декілька серйозних рішень концептуальних, які можуть дати можливість боротися з корупцією. Перше – це дуже сильні інструменти, які мусять бути надані парламентській опозиції. Тому що опозиція завжди буде боротися з владою, треба її озброїти, треба зробити так, щоб опозиція парламентська мала можливість чиновника, який порушує закон, корумпований, який порушує Конституцію, притягати до суду в тому числі по кримінальним злочинам не тоді, коли той чиновник піде в опозицію, а тоді, коли він при владі. І ось такий законопроект є і його треба приймати.

Друге, що важливо. Нам потрібно прийняти закон, який дає можливість силовим структурам, якщо є сигнали від суспільства, що окремі чиновники корумповані, застосовувати так як в Польщі інструмент провокації хабара. Є сигнал, що чиновник корумпований, всі про це знають, але доступитися не можуть. Польща зробила прекрасну модель, коли самі силові структури роблять провокацію хабара, якщо він бере, його одразу на гарячому беруть і по суті дають дуже високі терміни ув’язнення.

І третє – це судова система. Я вірю, що судді мусять бути незалежними від будь-якої гілки влади. І я вірю, що це можна зробити. Через два інструменти: обрання суддів громадами, а по-друге, побудова такого органу, який може притягувати суддів до відповідальності, якщо вони приймають завідомо неправосудні рішення. А це значить, що потрібно правильно побудувати дисциплінарні комісії за участю громадськості країни, в тому числі, юридичної громадськості країни. Це значить, що такі дисциплінарні комісії мусять мати дуже часту ротацію і не залежати від жодного органу державної влади. І тоді, якщо людина, яка звернулася до суду, отримала завідомо неправосудне рішення, або взагалі від неї не отримали ніяку скаргу, то може звернутися до дисциплінарної комісії, а дисциплінарна комісія може від штрафу до позбавлення посади у суді приймати весь спектр рішень. І крім того, треба дати право громадянам звертатися до суду проти чиновників, які порушують їхні права і свободи, які порушують закони, які порушують Конституцію, які прямо кримінальні дії роблять. Треба звертатися не до прокуратури, яка також іноді буває невід’ємною частиною бюрократії, а щоб людина могла прямо до суду звертатися, щоб вона йшла, подавала заяву  і суд мав право порушити кримінальну справу проти такого чиновника, якщо є для цього підстави. Я вважаю, що людям треба дати більше право, їм сьогодні нема куди звернутися, от вони сьогодні не можуть добитися правди, а піти нема куди. Треба зробити такі суди, щоб їм було куди піти і щоб були такі суди, які приймають від людей скарги і порушують кримінальні скарги проти будь-якого чиновника, який порушив закон.

 

- Чи не здається Вам, що якщо обирати суддю, то той суддя, який більші брав хабарі, буде мати кращі стартові можливості для проведення виборчої кампанії, щоб його обрали, ніж той, який хабарів не брав?

- Ви знаєте, яку не поглянеш модель призначення судів: указом Президента, де гарантія, що Президент не буде давати, будь-який Президент, я не говорю про прізвища, антиконституційні, антизаконні доручення; Верховна Рада призначає  суддю – це, повірте мені, ще гірше, тому що там все корумповано. Хай краще оберуть люди, але ключова позиція тут не тільки як призначається суддя, а ключова позиція – як він відповідає за свої дії перед суспільством, чи несе він покарання, якщо він діє не в межах закону. От в чому проблема. І тому дисциплінарні комісії, які є невідворотнім контролюючим і караючим органом по відношенню до неправосудних рішень і суддів, які це прийняли. Порушення процедур, порушення прав людей – оце головний елемент. І судді можуть обиратися по життєво, але якщо він веде нечесно свою справу, неправосудно веде свою справу, то дисциплінарна комісія мусить це припиняти.

 

- Давайте від обрання суддів перейдемо до обрання депутатів Верховної Ради. Дострокові вибори потрібні країні? Чи все ж таки потрібно, щоб Верховна Рада допрацювала до 2012 року? Від чого це залежить?

- Життя в країні сьогодні доведено до крайнього хаосу. Чим воно доведено? - Змінами до Конституції, які розбалансували всю владу, безкінечною війною між політиками,  безкінечною війною між партіями і конкуренція, яка виникає під час кожних виборів, - це також повномасштабна війна. І тому мудрість інших країн світу в тому, щоб вибори проводилися раз на 5 років, і щоб 5 років країна мала можливість жити в спокої, порядку, з тими стратегіями, які обрані людьми на виборах. І тому, я вважаю, що найкращий варіант – це знайти порозуміння в парламенті після президентських виборів, але порозуміння між тими депутатами, які є державними людьми, які займають державну позицію, між тими депутатами, які сповідують захист незалежності і розвиток демократії в країні. І таких депутатів може бути більшість у Верховній Раді.

 

- То Ви вважаєте, що можна буде створити  більшість і, можливо, не доведеться їй оголошувати дострокову відставку?

-  Мені хочеться  в це вірити.

 

- Запитання щодо строкових місцевих виборів, які мають відбутися 30 травня цього року в країні. Чи є ще можливість змінити систему цих виборів, аби вони відбувалися не на пропорційній основі, а, наприклад,  на змішаній, або мажоритарній. 

- Я думаю прийшов час змінити виборче законодавство до виборів місцевих депутатів, тому що люди мусять знати свого депутата в обличчя, вони мусять його обирати, вони мусять покладати на нього відповідальність.  І тому я переконана, що законодавство потрібно змінювати.

 

- Коли? Чи зможе це зробити Верховна Рада?

- Можна буде це зробити після президентських виборів, я в цьому переконана.

 

-  Блок Тимошенко буде  підтримувати?

- Я буду підтримувати справжні відкриті списки.

 

- Зрозуміло. Ще на останок хочу поговорити про культуру. Ця епоха, як її називають 5 років чинного Президента Віктора Ющенка, вона по-різному може запам’ятовуватися, комусь голодомором  в культурній сфері, комусь різними іншими проектами.. Кожен Президент так само вибирає царину, яку він буде розвивати.  Що хоче зробити в культурі Юлія Тимошенко?

- Я думаю, що всі економічні реформи, всі реформи соціальні, і взагалі модернізація і реформування країни можливі тільки в одному випадку: якщо духовність нації, рівень культури нації, рівень освіти нації буде достатнім, щоб, по-перше, створити спеціальну ауру для проведення цих реформ, тому що це мають бути реформи добра, реформи балансу, реформи гармонії, а це можна робити тільки у високодуховному середовищі. А складові – це віра, це культура і це освіта. І саме так я бачу сьогодні первинний головний основоположний пріоритет. І саме тому, все, що я зможу зробити для того, я буду робити. Це і безкінечна підтримка всіма органами влади, всіма рівнями бюджетів, розвитку культурних проектів, розвитку культури в цілому. І я, думаю, що тут не треба щось виділяти.    Тут треба масштабно просто підійти до цього і зробити так, щоб це був новий поштовх для розвитку культури з усіх без виключення напрямків. Це саме включає і зміцнення всієї нашої віри: віри у незалежність України, зміцнення духу, патріотизму – це теж невід’ємні частини, відновлення правдивої історії, яку я обов’язково продовжу самим найефективнішим чином робити – це також є складова перемог нації. Тому що тільки на правдивій історії можна вчитися, як робити справжні героїчні кроки і як враховувати історичні помилки.

І я хочу все ж таки сказати, що історія наш народ не завжди вчить, а хочеться, щоб все ж таки історія вчила, тому що вся історія України, у тому числі і її трагічні частини, вони пов’язані з певною дією політичних і інтелектуальних еліт нашої нації.

І якщо ми 22 січня святкували День Соборності. 91 рік тому було проголошено об’єднання Української Народної Республіки, Наддніпрянщини і Західної Української Народної Республіки. Це було велике натхнення. Були проголошені великі слова на площі біля Софії Київської, що відбулася вікова мрія українського народу про об’єднання і нарешті з тієї хвилини створена єдина українська держава. Але історія свідчить про те, що розбрат, відсутність єдності, боротьба між політичними елітами, між інтелектуальними елітами закінчувалася завжди поразкою. А єднання завжди закінчувалося перемогою, в тому числі і останні вибори Президента 2005 року, які тільки на основі єднання дали нам результат, дали нам перемогу і дали надію. Як тільки почався розбрат, проти якого я боролася, як тільки могла всіма можливими силами і знаходячи всі можливі компроміси. Як тільки розбрат – країна втрачає, втрачає і втрачає…

Я можу сказати, що тільки що ми відзначали трагічний день історії України – це загибель майже дітей, студентів, гімназистів під Крутами. Діти повстали і пішли захищати незалежність України. А що в той час робили великі українські політики? Вони і створили передумови, які призвели до розпаду і руйнації, які призвели до того, що діти мусили класти   своє життя і захищати незалежність країни. Безумовно, слава і шана цим героям. І ми дійсно, відзначаючи цю трагічну подію в житті нашої країни, ми мусимо згадувати, що тільки єдність, тільки спільне натхнення, тільки усвідомлення нашої справжньої мети і місії мусить давати позитивні результати. І тому я хочу, щоб більше ніколи в історії України не повторювалися ті негативні наслідки, в основі яких завжди лежали непорозуміння і розбрат.

І тому сьогодні, коли перед нами знову виклик, коли знову ми стоїмо перед вибором, у 2010 році вже, бути Україні, чи зменшувати силу і потужність незалежної України, коли перед нами вибір: рухатися шляхом європейського розвитку, започаткування і розвитку в Україні європейських цінностей, або просто йти в темне кримінальне минуле. Знову розбрат в країні, знову, навіть, в середовищі демократичних сил немає єдності. Чому? Тому що амбіції, тому що продажність, тому що безвідповідальність, тому що завжди «моя хата скраю».  Поки ми з цим комплексом не завершимо – завжди Україна буде втрачати. І коли сьогодні деякі національно-патріотичні сили, маючи таку загрозу, як прихід до влади абсолютно антиукраїнської команди, команди корумпованої, кримінальної,  яка просто не соромиться вголос оголошувати свої антиукраїнські позиції, і якщо при цьому національно-патріотична частина інтелігенції, це лічені люди, будуть проголошувати голосування «проти всіх», оце і є той поганий приклад, коли країну, умиваючи руки, кидають напризволяще. Я думаю, що історія знала і не в Україні такі випадки, коли в Середньовіччі боролися за міста, які огороджені фортецями, то завжди всередині, в самому місті, в самій громаді шукали продажних героїв, які за хабарі, за обіцянки відкривали з середини ворота і впускали ворожі війська в середину міста. І що саме цікаве: перших кого вбивали вороги – це тих, хто відкривав ворота, а потім винищували всю громаду.  І сьогодні я б хотіла, щоб деякі „записні” патріоти не відкривали ворота за хабарі, внаслідок продажності, безвідповідальності, а іноді і не інтелектуальності. Тому що для того, щоб давати сигнали суспільству потрібно хоча б розібратися   і зрозуміти де чорна пропаганда, яку вели опоненти проти мене весь цей час, а де правда моєї діяльності. І ви знаєте, нещодавно, в одній районній львівській газеті «Воля народу» надрукували таке звернення до всіх патріотичних сил, там декілька підписалися, я б сказала, таких „записних” патріотів, підписалися „не ходіть голосувати, або голосуйте проти всіх”. А коли ми розібралися, як надрукували в цій газеті, то з’ясувалося, що це надруковано, як рекламна компанія Партії регіонів і гарантійний лист на проплату дав керівник штабу Януковича у Львові.

Скажіть мені, будь ласка, коли ця ганьба завершиться, коли за 30 срібників завершать продавати країну.  І саме тому я зараз хочу звернутися до всіх патріотів України, до всіх демократичних  сил в Україні, до всіх чесних людей доброї волі. Зрозумійте, що сьогодні не просто вибори, сьогодні знову – захист незалежності України, сьогодні знову боротьба за незалежність України, або ми захистимо Україну, або завдяки продажним іноді «патріотам» країна буде здана на поталу і її просто будуть руйнувати на очах у тих, хто буде сидіти у схронах, або виходьте з схронів, або піднімайте і чесно виголошуйте свою позицію, або кажіть, що ви стоїте на боці Януковича. Тому що тільки зовсім безінтелектуальні люди сьогодні не розуміють, що кожен голос «проти всіх», саме в середовищі демократичних сил, - це є голос за Януковича. Саме неприхід на вибори в демократичному колі людей, які бачать розвиток країни, як незалежної, європейської, саме неприхід їх на вибори – це і є голос за Януковича.

І я вас прошу припиніть дезорієнтувати суспільство, припиніть дезорієнтувати людей із-за своїх політичних меркантильних амбіцій. Всі єднаймося! Моє завдання після президентських виборів, після перемоги, об’єднати країну, об’єднати всіх, хто сьогодні готовий боротися за розвиток правильний, за європейський розвиток України, хто готовий боротися за міць, заможність України. Я готова об’єднати всіх. Тому давайте не втратимо час, щоб потім не лити сльози про втрату незалежності.   

 

 

 

версія для друку