Європейська політика сусідства (далі – ЄПС) реалізується Європейським Союзом з 2004 року. Згідно з вихідною концепцією ЄПС, її основною метою було створення передумов для посилення відносин розширеного ЄС зі своїми сусідами і створення навколо Євросоюзу зони стабільності, безпеки і процвітання.

Сьогодні ЄПС розповсюджується на 16 країн-партнерів регіонів Східної Європи, Північної Африки та Близького Сходу. Основними інструментами ЄПС є плани дій, які укладені з 12 країнами, серед яких була і Україна (План дій Україна – ЄС втратив чинність у березні 2009 р., замість нього наразі імплементується Порядок денний асоціації Україна – ЄС).

Ініціатива «Східне партнерство», започаткована у травні 2009 р., стала східноєвропейським виміром політики сусідства ЄС по відношенню до шести країн (Україна, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова). У порівнянні з ЄПС «Східне партнерство» має позитивні моменти, які надають додаткові можливості Україні у двосторонніх відносинах з Євросоюзом.

По-перше, поява «Східного партнерства» оформила чітке розмежування між європейськими сусідами ЄС та сусідами Європи (Північна Африка та Близький Схід), які навіть з формальної точки зору не мають права на подання заявки про членство в ЄС (учасники Союзу для Середземномор’я). По-друге, установчі документи «Східного партнерства» (зокрема, спільна заява Празького саміту від 7 травня 2009 р.) містять положення про доповнюючий характер Ініціативи до двосторонніх відносин між ЄС та країнами-партнерами.

Ініціативою «Східне партнерство» у відносинах з країнами-партнерами також передбачено інноваційні у порівнянні з класичною ЄПС положення (Комунікація Європейської Комісії  для Європейського Парламенту та Європейської Ради “Східне партнерство” від 3 грудня 2008 року; Робочий документ до Комунікації Європейської Комісії “Східне партнерство” від 3 грудня 2008 року; Декларація та висновки Європейської Ради щодо “Східного партнерства” від 19-20 березня 2009 року), зокрема такі як укладення угод про асоціацію з ЄС, включаючи створення зони вільної  торгівлі, ведення безвізового діалогу.

Другий саміт «Східного партнерства», який відбувся 29-30 вересня 2011 р. у Варшаві, визначив принцип «більше за більше» як основи розбудови відносин між ЄС та країнами-партнерами.

Так, у преамбулі спільної заяви, схваленої державами-членами ЄС та країнами-партнерами за підсумками Варшавського саміту, зазначається, що «Східне партнерство» «базується на співтоваристві цінностей та принципах свободи, демократії, поваги до прав людини та основоположних свобод, верховенства права», а також те, що «темп реформ визначатиме інтенсивність співробітництва і партнери, що найбільш активно впроваджуватимуть реформи, отримуватимуть більшу користь від своїх відносин з Європейським Союзом, у тому числі через більш тісну політичну асоціацію, глибшу поступову економічну інтеграцію до внутрішнього ринку ЄС та підвищену підтримку з боку ЄС».

Результати Варшавського саміту «Східного партнерства» отримали схвальну оцінку Європейської Ради за підсумками її засідання 23 жовтня 2011 року. У своїх висновках Європейська Рада повторно підтвердила, що швидкість та глибина політичної асоціації та економічної інтеграції країн-партнерів з ЄС залежатиме від дотримання ними демократичних принципів та верховенства права.

Багатосторонній  та двосторонній виміри «Східного партнерства»

Багатосторонній вимір «Східного партнерства» функціонує на чотирьох рівнях:

- зустрічі глав держав і урядів Східного партнерства (кожні два роки);

- зустрічі міністрів закордонних справ держав-членів  ЄС і країн-партнерів, які ознайомлюються з досягнутим прогресом і встановлюють політичні орієнтири (щорічно). В окремих галузях робота може розвиватися через галузеві міністерські конференції;

- чотири тематичні платформи відповідно до основних напрямків співпраці: 1. «Демократія, належне врядування та стабільність»; 2. «Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС»; 3. «Енергетична безпека»; 4. «Міжлюдські контакти». Кожна платформа має комплекс реалістичних і періодично поновлюваних цілей з відповідною програмою заходів. Зустрічі проводяться двічі на рік на рівні фахівців відповідних профільних міністерств та відомств. Платформи підзвітні щорічним зустрічам міністрів закордонних справ. ЄК розробляє порядок денний засідань платформ у тісній співпраці з Головуванням ЄС і країнами-партнерами, а також головує на цих засіданнях. Функціонування платформ може підтримуватися через галузеві міністерські засідання;

- панелі для підтримки роботи платформ у конкретних сферах. Формат і учасники таких панелей визначаються відповідно до потреб.

Утворено Парламентську асамблею ЄВРОНЕСТ, яка забезпечує взаємодію національних парламентів країн-членів «Східного партнерства» та Європейського Парламенту. Установчий акт Парламентської асамблеї ЄВРОНЕСТ підписаний 3 травня 2011 року.

З метою сприяння налагодженню контактів між громадськими організаціями та їх діалогу з органами влади засновано Форум громадянського суспільства “Східного партнерства”. Форум функціонує в рамках чотирьох робочих груп за принципом відповідних тематичних платформ „Східного партнерства”. Конференції Форуму у форматі пленарних засідань проводяться раз на рік.

 У рамках багатостороннього виміру «Східного партнерства» триває робота над ініціативами-флагманами: 1) інтегроване управління кордонами; 2) інструмент сприяння малому та середньому бізнесу; 3) розвиток регіональних ринків електроенергії, підвищення енергоефективності та використання відновлювальних енергоресурсів; 4) управління довкіллям; 5) посилення взаємодії у контексті попередження, підготовки та запобігання наслідкам природних та техногенних катастроф.

Двосторонній вимір «Східного партнерства» для України доповнений новими елементами, яких не було до цього у двосторонніх відносинах з ЄС:

- Програма Всеохоплюючої інституційної розбудови (реалізується відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння між Урядом України та Європейською Комісією щодо Рамкового документа програми Всеохоплюючої інституційної розбудови від 13 жовтня 2010 р.; розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10.11.10  № 2078 «Про деякі питання підготовки та впровадження програми Всеохоплюючої інституційної розбудови» затверджено план інституційних реформ для виконання зазначеної програми у рамках «Східного партнерства»).

- Програма регіонального розвитку (реалізується відповідно до Меморандуму про взаєморозуміння для встановлення діалогу про регіональну політику між Міністерством регіонального розвитку та будівництва та Європейською Комісією від 22 липня 2009 року).