Останні надходження актів КМУ  
Текст документа:“Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року ” № 1320-р — редакція від  09.12.2015
Герб України
£

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 9 грудня 2015 р. № 1320-р

Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової
соціальної програми розвитку фізичної культури
і спорту на період до 2020 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року, що додається.

Визначити Міністерство молоді та спорту державним замовником Програми.

2. Міністерству молоді та спорту разом з іншими заінтересованими органами розробити і подати у шестимісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

розпорядження Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. № 828 “Про схвалення Концепції Загальнодержавної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012—2016 роки” (Офіційний вісник України, 2011 р., № 69, ст. 2638);

пункт 12 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 760 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 83, ст. 3084).

 

 

Прем’єр-міністр України

 

 

А. ЯЦЕНЮК

 

 

Інд. 73

 

 


 

 

СХВАЛЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 9 грудня 2015 р. № 1320-р

КОНЦЕПЦІЯ
Державної цільової соціальної програми розвитку
фізичної культури і спорту на період до 2020 року

Визначення проблеми, на розв’язання
якої спрямована Програма

Пріоритетом реалізації державної політики є впровадження в Україні європейських стандартів життя.

На сучасному етапі розвитку України виникає потреба у розв’язанні таких проблем, як:

складне соціально-економічне становище українського суспільства;

демографічна криза, що зумовлена зменшенням кількості населення України з 51,4 мільйона у 1994 році до 42,9 мільйона у 2014 році;

знецінення моральних та патріотичних переконань громадян України у зв’язку з пропагандою жорстокості, насильства, зокрема через засоби масової інформації;

погіршення стану здоров’я населення у зв’язку з прогресуючими хронічними хворобами серця, гіпертонією, неврозом, артритом, ожирінням тощо, що призвело до збільшення на 40 відсотків порівняно з 2007 роком кількості осіб, віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи;

невідповідність вимогам сучасності та світовим стандартам ресурсного забезпечення сфери фізичної культури і спорту, зокрема організаційного, кадрового, науково-методичного, медико-біологічного, фінансового, матеріально-технічного, інформаційного;

відсутність сталих традицій та мотивації щодо фізичного виховання і масового спорту як важливого фактора фізичного та соціального благополуччя, поліпшення стану здоров’я, ведення здорового способу життя і збільшення його тривалості.

Аналіз причин виникнення проблеми та
обґрунтування необхідності її розв’язання програмним методом

Основні причини виникнення проблем, пов’язаних із кризовою ситуацією у сфері фізичної культури і спорту, характеризуються такими факторами:

знецінення традиційних моральних цінностей у зв’язку з пропагандою жорстокості, насильства, зокрема через засоби масової інформації, що негативно впливає на патріотичні переконання громадян України;

обмежена рухова активність, нераціональне та незбалансоване харчування, асоціальна поведінка у суспільстві;

невідповідність матеріально-технічної бази для забезпечення фізкультурно-оздоровчої діяльності потребам населення за місцем проживання, роботи та в місцях масового відпочинку, в тому числі в сільській місцевості, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями;

низький рівень ресурсного забезпечення дитячо-юнацького та резервного спорту;

відсутність спортивної інфраструктури, спроможної задовольнити потреби населення у щоденній руховій активності відповідно до фізіологічних потреб, зокрема осіб з обмеженими фізичними можливостями;

невідповідність більшості баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки європейським та світовим стандартам;

недостатній рівень забезпечення спортивним інвентарем та обладнанням навчальних закладів;

нездатність вітчизняних виробників задовольнити попит населення у спортивному обладнанні та інвентарі та конкурувати з іноземними виробниками;

низький рівень проведення засобами масової інформації інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення щодо усвідомлення цінності здоров’я, відповідального ставлення батьків до виховання своїх дітей та відсутність ефективної системи стимулювання населення до збереження здоров’я;

низький рівень престижності професій у сфері фізичної культури і спорту, матеріального заохочення працівників цієї сфери;

низький рівень медичного та медико-біологічного забезпечення осіб, які займаються фізичною культурою і спортом, та медико-біологічного забезпечення підготовки спортсменів вищої категорії;

недостатній обсяг бюджетного фінансування та неефективне залучення позабюджетних коштів;

відсутність механізму інвестування у розвиток і популяризацію масового спорту;

регуляторні функції з боку держави, що суперечить законодавчій базі та практиці діяльності європейських спортивних організацій.

Комплексне розв’язання існуючих проблем можливе шляхом розроблення, затвердження та виконання Державної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на період до 2020 року (далі — Програма).

Мета Програми

Метою Програми є відведення фізичній культурі і спорту в Україні провідної ролі як важливого фактора здорового способу життя, профілактики захворювань, формування гуманістичних цінностей, створення

 умов для всебічного гармонійного розвитку людини, сприяння досягненню фізичної та духовної досконалості людини, виявлення резервних можливостей організму, формування патріотичних почуттів у громадян та позитивного іміджу держави у світовому співтоваристві.

Визначення оптимального варіанта
розв’язання проблеми на основі порівняльного
аналізу можливих варіантів

Подальший розвиток фізичної культури і спорту в Україні може бути забезпечений за такими варіантами, що передбачають:

перший — збереження традиційної системи розвитку фізичної культури і спорту, відсутність системного підходу щодо розв’язання нагальних проблем організації дозвілля населення і підготовки національних збірних команд, що не дасть позитивного результату і ще більше загострить кризову ситуацію в Україні;

другий — здійснення організаційно-практичних заходів щодо створення автономної системи управління сферою фізичної культури і спорту, в якій буде відсутня координуюча функція з боку держави, а керівництво здійснюється органами, відповідальними за забезпечення розвитку олімпійського руху, із залученням фінансових ресурсів приватного сектору, що скоротить фінансові ресурси державного та місцевих бюджетів для забезпечення розвитку сфери фізичної культури і спорту.

У зв’язку з відсутністю належного інвестиційного клімату в країні та низьким рівнем залучення приватного сектору даний варіант не дасть можливості вирішити проблемні питання у сфері фізичної культури і спорту;

третій, оптимальний — поєднання зусиль органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, інститутів громадянського суспільства для проведення реформи у сфері фізичної культури і спорту з метою приведення її у відповідність з європейськими вимогами і стандартами шляхом визначення як основи європейської моделі реформування та побудови взаємовідносин між органами державної влади та громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості, підвищення рівня публічності та прозорості діяльності Мінмолодьспорту, автономності спортивних федерацій, вдосконалення національного антидопінгового законодавства, що сприятиме створенню умов для відведення фізичній культурі і спорту в Україні провідної ролі.

Шляхи і способи розв’язання проблеми,
строк виконання Програми

Для розв’язання проблеми передбачається здійснити до 2020 року комплекс заходів, спрямованих на створення умов для:

відведення фізичній культурі і спорту в Україні провідної ролі;

забезпечення фізичного виховання і спорту в навчальних закладах усіх типів, за місцем роботи, проживання та в місцях масового відпочинку

 населення, Збройних Силах та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів, правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах;

підтримки масового, дитячого, дитячо-юнацького, резервного спорту, спорту вищих досягнень, спорту інвалідів та ветеранів;

забезпечення розвитку олімпійських, неолімпійських видів спорту, видів спорту інвалідів та видів спорту, не включених до програм Паралімпійських і Дефлімпійських ігор;

популяризації рухової активності як невід’ємного фактора здорового способу життя;

поліпшення організаційного, нормативно-правового, кадрового, матеріально-технічного, фінансового, науково-методичного, медичного, інформаційного забезпечення сфери фізичної культури і спорту.

Розв’язання проблем здійснюватиметься, зокрема, шляхом:

внесення змін до законодавства в частині взаємовідносин між органами державної влади і громадськими організаціями фізкультурно-спортивної спрямованості відповідно до європейських стандартів;

cтворення умов для забезпечення оптимальної рухової активності різних груп населення для зміцнення здоров’я з урахуванням інтересів, здібностей та індивідуальних особливостей;

cтворення умов для підвищення ефективності фізичної підготовки у Збройних Силах, інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів, та правоохоронних органах;

популяризації здорового способу життя та подолання суспільної байдужості до здоров’я населення;

забезпечення функціонування та удосконалення мережі закладів фізичної культури і спорту;

забезпечення відбору осіб, які мають високий рівень підготовленості та здатні під час проведення спортивних заходів витримувати значні фізичні та психологічні навантаження, для подальшого залучення їх до резервного спорту;

підтримки та розвитку олімпійського, неолімпійського, паралімпійського та дефлімпійського руху;

розбудови спортивної інфраструктури, у тому числі будівництва та модернізації спортивних споруд, із залученням коштів інвесторів;

надання якісних фізкультурно-спортивних послуг.

Очікувані результати виконання Програми,
визначення її ефективності

Виконання Програми дасть можливість:

підвищити рівень охоплення населення руховою активністю на 1—2 відсотки щороку;

створити умови для соціальної адаптації та реабілітації інвалідів і осіб з обмеженими фізичними можливостями;

підвищити рівень готовності молоді до служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях, утворених відповідно до законів, правоохоронних органах, рятувальних та інших спеціальних службах з метою захисту суверенітету та незалежності держави;

підвищити рівень заінтересованості дітей та молоді до соціальних, профілактичних акцій, спрямованих на мотивацію свідомого ставлення до власного здоров’я;

підвищити рівень поінформованості та обізнаності різних груп населення щодо формування здорового способу життя та профілактики негативних явищ серед дітей та молоді;

забезпечити надання якісних фізкультурно-спортивних послуг спортивними клубами та фізкультурно-оздоровчими закладами, які функціонуватимуть відповідно до встановлених стандартів;

залучити до 13 відсотків дітей та молоді віком від 6 до 18 років до занять у дитячо-юнацьких спортивних школах, створити умови для розвитку резервного спорту та ефективного поповнення складу національних збірних команд;

забезпечити збереження провідних позицій українських спортсменів у міжнародних змаганнях різного рівня для піднесення авторитету держави у світовому спортивному співтоваристві;

забезпечити збереження та створення розгалуженої мережі сучасних спортивних споруд (спортивні зали, плавальні басейни, спортивні майданчики тощо), які відповідають національним та міжнародним стандартам, зокрема із залученням коштів інвесторів;

забезпечити підвищення професійних знань, фахового рівня та вміння працювати в нових соціально-економічних умовах, а також здійснення контролю за станом здоров’я, профілактикою травматизму, захворювань та якістю наданих медичних послуг.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних
і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, інвестицій та інших джерел, не заборонених законодавством.

 

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, буде уточнюватися щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів з урахуванням їх реальних можливостей.

Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів.

_____________________

[ Закрити ] [ вгору ]