украинский русский английский
Вступительное слово Премьер-министра Украины Николая Азарова на заседании Правительства 18 сентября 2013 года
18.09.2013 | 10:47
ДЕПАРТАМЕНТ ИНФОРМАЦИИ И КОММУНИКАЦИЙ С ОБЩЕСТВЕННОСТЬЮ СЕКРЕТАРИАТА КМУ

Шановні члени Кабінету Міністрів! Шановні запрошені!

 

Сьогодні головне питання порядку денного засідання Уряду – це розгляд проекту Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, включаючи всеохоплюючі зони вільної торгівлі. Сьогодні ми повинні прийняти рішення історичної ваги.

Закон України "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" від 1 липня 2011 року визначає інтеграцію України в європейський політичний, економічний та правовий простори як один з пріоритетів зовнішньої політики держави, а програма економічних реформ Президента України чітко ставить кінцеву мету – євроінтеграцію.

"Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава". Саме це (заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава) природно й прагматично визначило наш європейський вибір.

Більше п'яти років різні склади Уряду України вели непрості переговори щодо європейського майбутнього нашої держави. Водночас ми аналізували всі аспекти впливу режиму вільної торгівлі з ЄС на економіку України. Третій рік поспіль реалізується затверджений Урядом план заходів щодо використання переваг та мінімізації ризиків створення вільної торгівлі з Євросоюзом.

Ми виконали колосальний обсяг законодавчої технічної роботи, адже положення угоди охоплюють практично всі сфери життя українського суспільства.

Україна, як днями констатував Глава держави Віктор Янукович, у змозі і, безумовно, виконає критерії, необхідні для підписання Угоди про асоціацію. І ось саме зараз наш Уряд підбиває риску під важливим етапом підготовки до асоціації з Євросоюзом і водночас відкриває новий етап кардинальних перетворень в Україні.

Ми робимо це свідомо, відповідально і відкрито. Місяць тому проект угоди, погоджений Києвом, Брюсселем, було опубліковано для широкого обговорення громадськістю, діловими колами, експертами. Зміст угоди відкритий для всіх партнерів України в світі. Треба зазначити, що впродовж обговорення надійшло не так вже багато зауважень, але ми прислухаємося до всіх думок, які лунають з приводу асоціації.

Знаємо, що одні беззастережно підтримують угоду, інші активно заперечують. Це природно, оскільки зміни, які потягне за собою асоціація з Європейським Союзом, без перебільшення доленосні для України.

На сьогодні не ставимо на порядок денний питання членства України в ЄС, але з підписанням Угоди про асоціацію ми створюємо умови для послідовного руху до європейської якості життя. На сьогодні ринок ЄС є одним із найбільших в світі, він об’єднує 28 держав-членів з населенням біля 500 млн. осіб. Але, Україна хоче приєднатися не просто до найбільшого торговельно-економічного об'єднання в світі, а й до спільноти із сучасними стандартами демократії та прав людини.

Отже, наша держава зміниться докорінно, і когось це надихає, а когось тривожить. Завдання Уряду полягає в тому, щоб ретельно, відповідально оцінити як плюси, так і ризики необхідних перетворень, за які ми беремося.

Угода про асоціацію є для нас “дорожньою картою” на шляху до тієї України, якою переважна більшість наших співгромадян хоче її бачити: країною з потужною соціально орієнтованою економікою, заснованої на передових технологіях, що гарантує достойні доходи громадян і сильний соціальний захист; країною з безумовним верховенством права; країною з високими стандартами життя, які, до речі, всі ті, хто згоден з асоціацією, і ті, хто не згоден, визначають однаково – як європейські стандарти життя.

Тому що всі ми хочемо чистого повітря, якісної води, безпечних продуктів харчування, гарної освіти для наших дітей, сучасного медичного обслуговування, надійного правового захисту тощо. І все це не абстракції, а норми і правила, які вже діють в Європейському Союзі, які потрібні нам в Україні.

Чи є на цьому шляху ризики? Безумовно, є, і ми їх знаємо. Ніхто не каже, що перетворення, в першу чергу економічні, будуть простими. Уряд зосередив увагу саме на ризиках, тому що наше завдання – разом з вітчизняними промисловцями і підприємствами заздалегідь створити механізми попередження та компенсації таких ризиків.

Головний ризик у тому, що для модернізації економіки потрібні величезні ресурси і час. Наприклад, щоб зберегти українську автомобільну промисловість, ми маємо за 3-5 років провести кардинальну модернізацію на випередження, випускати конкурентоспроможну продукцію з меншими витратами, ніж європейські виробники. І для цього в Україні є ресурсна база, великі енергетичні потужності, кваліфіковані робітники, метал, електротехнічне, пластикове та гумове виробництво. Але потрібне рішуче технологічне переозброєння всього виробничого ланцюга, який завершується збиранням автомобіля.

Тому за десятирічний перехідний період вся українська промисловість повинна виконати величезний обсяг робіт щодо запровадження європейських норм і технічних регламентів, залучення коштів, а також пошуку партнерів і інвесторів з метою модернізації виробництва.

За результатами численних дискусій з представниками промисловців, підприємців, роботодавців і профспілок, науковими експертами, остання така зустріч, до речі відбулася буквально минулого понеділка, я доручив створити під головуванням Віце-прем’єр-міністра України Ю. Бойка Міжвідомчу робочу групу високого рівня із залученням народних депутатів України, представників роботодавців, промислових асоціацій, галузевих професійних спілок з метою постійного аналізу роботи наших галузей економіки в умовах зони вільної торгівлі та напрацювання спільних пропозицій щодо сталого розвитку української економіки.

І вже сьогодні Уряд розгляне перші пропозиції, розроблені Міністерством промислової політики, Міністерством аграрної політики і продовольства, Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

Шановні члени Уряду! Водночас глибока та всеосяжна зона вільної торгівлі створить унікальні можливості для прискорення модернізації української економіки. Цими можливостями потрібно грамотно скористатися. І на це у нас є 10 років перехідного періоду. А хто не перебудується за 10 років, той просто не витримає конкуренції.

Ми повинні виходити з того, що наші конкурентні переваги, не дешеві, поки що, ресурси, а великий потенціал нашої енергетичної галузі, продуктивне сільське господарство, перспективні науково-технологічні розробки, зокрема, сильні позиції в інформаційно-комунікаційних та біотехнологіях. Але головне – наш унікальний людський капітал. Саме він є критично важливим для здійснення всіх запланованих масштабних перетворень.

Шановні колеги! В процесі підготовки проекту угоди значною мірою вдалося захистити інтереси реального сектору вітчизняної економіки. В ході переговорів знайдені компромісні рішення, які прийнятні для обох сторін. Згідно з досягнутими домовленостями, лібералізація торгівлі охоплює більше 97% тарифних ліній або більше 95% обсягу двосторонньої торгівлі між сторонами.

До того ж скасування ввізних мит, які сьогодні діють в Європейському Союзі щодо українських товарів, відбудеться вже в перший рік дії угоди. При цьому середня ставка мит в Україні знизиться для товарів з Євросоюзу вдвічі: з 4,95% до 2,42%, в той час як середня ставка мит Євросоюзу для українських товарів зменшиться в 15 разів: з 7,6% до 0,5%. Це практично нульові.

Основні зміни товарів для 99% українських товарів, що постачаються до ЄС, відбудуться вже в перший рік дії угоди ще до ратифікації угоди державами-членами ЄС. Натомість мито для товарів з ЄС в Україні буде знижуватися поступово, протягом 4-х років.

Таким чином, українські виробники отримають часову перевагу і шанс підвищити конкурентоспроможність своєї продукції не тільки на ринку Євросоюзу, але й на ринках "третіх" країн. При цьому додаткове зростання очікується в основному за рахунок таких видів економічної діяльності, як сільське господарство, харчова промисловість, текстильний та шкіряний сегменти легкої промисловості, металургія та оброблення металу, машинобудування, транспортні послуги, послуги юридичним особам тощо.

Крім того, наявність міжнародного договору, що передбачає вільну торгівлю з Європейським Союзом, має стати потужним аргументом на користь збільшення прямих іноземних інвестицій, особливо з "третіх" країн, у виробництво в Україні товарів або послуг, орієнтованих на експорт до країн-членів ЄС. Повторю, що і ресурсна база, і логістика для цього в Україні є.

Посилення конкурентоспроможності українських виробників також справить позитивний вплив на розвиток внутрішнього ринку, дозволить заміщувати імпорт власними товарами. Ці зміни відчує не лише бізнес, а й кожен громадянин України.

Разом з тим потрібно усвідомити, що завдання з імплементації угоди вимагає напруженої та скоординованої роботи Уряду, парламенту та українського бізнесу, адже більшість положень угоди, в першу чергу щодо функціонування зони вільної торгівлі, являє собою "домашнє завдання" для нашої держави і створення таких умов, в першу чергу правових, за яких зона вільної торгівлі буде взаємовигідною та підвищить конкурентоздатність України.

Важливо й те, що Угода про асоціацію – не догма. Передбачена можливість її періодичного перегляду. Це рівноправний міжнародний договір. На найвищому рівні політичний діалог та діалог в інших сферах відбуватиметься на рівні саміту, на якому Україну представляє Президент, а ЄС – президент Європейської ради та Європейської комісії.

Для контролю за виконанням угоди та її перегляду буде створено Раду асоціації. Так звана платформа громадянського суспільства допоможе залучити до реалізації угоди всіх громадян.

Водночас перебудова вітчизняної економіки відкриє нові перспективи інтенсифікації співробітництва з країнами Митного союзу та СНД. В Угоді про асоціацію немає, і про це говорить також і офіційна заява Європейської комісії, жодних положень, які б перешкодили нашим планам розширенню співпраці з Митним союзом, країнами СНД та іншими партнерами за межами Євросоюзу.

Вчора я погодив план-графік розгляду на засіданнях Уряду угод Митного союзу Республіки Білорусь з Республікою Казахстан і Російською Федерацією, до яких могла б приєднатися Україна, і доручив Мінекономрозвитку координувати роботу з гармонізації роботи нашої економіки в умовах зони вільної торгівлі з ЄС та в умовах, які дають в Митному союзі.

До речі, в основних напрямах діяльності Уряду Російської Федерації на період до 2018 р. говориться: "Поглиблення взаємодії з Євросоюзом, членство в СОТ відповідає цілям модернізації законодавства, технології інститутів та інфраструктури Росії". На це я звертав увагу під час переговорів з керівництвом Росії.

Про налагодження співпраці в нових умовах я також особисто буду говорити з керівництвом Білорусі під час офіційного візиту в Мінськ, який відбудеться на початку жовтня.

Шановні колеги! Значна частина питань порядку денного пов'язана з європейською інтеграцією. Так, сьогодні ми розглянемо план заходів, спрямованих на підвищення рівня обізнаності громадян України з особливостями процесу інтеграції в європейський політичний, економічний та правовий простір, зокрема, в контексті виконання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Глава держави поставив завдання впровадити в Україні систему надання державних послуг європейського рівня. Базовий закон вже прийнято і впроваджується сьогодні.

З метою реалізації положень Закону "Про адміністративні послуги" ми вносимо зміни до 24 законів, які регулюють надання таких послуг рядом  міністерств і відомств. Законодавчі зміни, спрямовані на підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах, розроблені також в рамках адаптації вітчизняного законодавства до законодавства Євросоюзу.

Ще одне сьогоднішнє рішення спрямовано на приведення вітчизняного законодавства у відповідність до європейських стандартів та рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я – це зміни до Закону України “Про лікарські засоби”, якими посилюються вимоги до документів, які подаються до державної реєстрації так званих генериків. Нагадаю, що на сьогодні це 70% зареєстрованих лікарських засобів. Наша жорстка позиція – необхідно мати підтвердження в терапевтичній ефективності та біоеквівалентності.

У цілому головна мета заходів, які вживаються Урядом на фармацевтичному ринку, – це підвищення якості, ефективності та безпеки лікарських засобів, які надходять на вітчизняний ринок, захист громадян від неякісних та фальсифікованих лікарських засобів.

Також Уряд має прийняти зміни до законодавства, які забороняють зміну цільового призначення земель природних заповідників, ботанічних садів, зоологічних та дендрологічних парків загальнодержавного значення та заповідних зон біосферних заповідників і національних парків.

Буде також розглянуто низку інших актуальних питань соціально-економічного розвитку.

Дякую за увагу! Які є пропозиції до порядку денного?

версия для печати